Іменем України
Справа № 285/6644/23
провадження у справі № 2/0285/427/24
06 червня 2024 року м. Звягель
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді…………...….........................Літвин О. О.,
секретаря………………….……........................Калетинця Б. Р.,
з участю:
позивачів.............................................................. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідача........................................................... ОСОБА_3 ,
представника відповідача................................... ОСОБА_4 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду,
за правилами загального позовного провадження, цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2
до ОСОБА_3
третя особа:
Ярунська сільська територіальна громада
Звягельського району Житомирської області
про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
У жовтні 2023 року позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просили визначити їм додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті їх матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування вимог зазначають, що разом із відповідачем (рідні брат і сестри) є спадкоємицями померлої та вчасно прийняли спадщину після її смерті, яка складається з чотирьох земельних ділянок. Зокрема, ОСОБА_2 був із матір'ю зареєстрований та постійно з нею проживав, у зв'язку з чим вважав себе таким, що фактично прийняв спадщину. А ОСОБА_1 , маючи інше місце проживання, ніж спадкодавиця, заяву про прийняття спадщини подала у серпні 2023 року, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого ст.1270 ЦК, однак не до нотаріальної контори, а до сільської ради. Проте при зверненні до нотаріуса для оформлення спадщини отримали відмову, у зв'язку з відсутністю факту її прийняття. Просять визначити їм додатковий строк для прийняття спадщини, оскільки вважають причину його пропуску поважною.
В судовому засіданні позивачі підтримали свої позовні вимоги, просили їх задовольнити з підстав, зазначених у позові. Додатковою причиною пропуску подачі заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 зазначила, що хворіла.
Відповідач та її представник не визнали позовні вимоги, просили відмовити у їх задоволенні, мотивуючи тим, що позивачі не довели причин, які були б пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами подати вчасно заяву до нотаріальної контори для прийняття спадщини. Зазначені ними причини пропуску такого строку не є поважними.
Від представника сільської ради надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Спадкування, яке здійснюється за заповітом або за законом, - це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.ст.1216, 1217 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Згідно ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Тернівка Звягельського району Житомирської області у віці ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилась спадщина, що складається із земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розмірами 0,7456 га, 0,9843 га, 2,4907 га та 0,4147 га, які розташовані на території Тернівської сільської ради. За життя спадкодавиця не розпорядилася своїм майном, заповіти не склала.
На день смерті вона була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 (довідка старости Орепівського старостинського округу №1 Ярунської сільської ради №72 від 13.03.2022). Разом із нею, з 19.10.1987 був зареєстрований, постійно проживав та здійснював догляд ОСОБА_2 (витяг з реєстру територіальної громади від 12.10.2023, довідка сільського голови від 12.10.2023).
Також в АДРЕСА_1 з 15.11.2019 були зареєстровані ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та неповнолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується відповідними витягами з реєстру територіальної громади від 22.02.2024 та власне погосподарською книгою №5 на 2016-2023 роки (а.с.71). Остання була надана сільською радою на запит суду для огляду в судовому засіданні. Як пояснила сторона відповідача, ОСОБА_9 та її сини ОСОБА_10 і ОСОБА_11 були онукою та правнуками померлої ОСОБА_5 .
Родинні стосунки між померлою та сторонами, як матері й доньок і сина, підтверджуються копіями свідоцтв про народження останніх, про одруження та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження їх дошлюбного прізвища.
З заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті своєї матері позивачі протягом встановленого ст.1270 ЦК України строку, який розпочався з 19.02.2023 та закінчився 19.08.2023, не звернулись. Натомість інша донька спадкодавиці, ОСОБА_3 , відповідач у даній справі, таку заяву подала 08.04.2023 до Звягельської державної нотаріальної контори Житомирської області. Спадкова справа заведена нотаріусом під №86/2023 08.04.2023 за заявою відповідача ОСОБА_3 .
Відповідно до постанови державного нотаріуса від 12.10.2023 позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено в оформленні спадкових прав на майно померлої ОСОБА_5 у зв'язку з відсутністю факту прийняття спадщини.
Суд критично ставиться до довідки старости Орепівського старостинського округу №1 Ярунської сільської ради №89 від 31.03.2023, де зазначено, що померла на день смерті була зареєстрована одна та з нею разом ніхто не проживав, оскільки вона спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.Оскільки в засіданні було встановлено, що позивач ОСОБА_2 , будучи зареєстрованим разом із матір'ю та постійно з нею разом проживаючи, фактично прийняв спадщину після її смерті, підстав для визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини немає, а тому його позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.
Правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Обґрунтовуючи пропуск строку на подання заяви про прийняття спадщини, позивач ОСОБА_1 посилалась на подачу такої заяви до сільської ради і свою хворобу. Разом з тим, з наданої нею довідки Тернівського фельдшерського пункту від 05.03.2024 слідує, що вона зверталась за медичною допомогою в період з 11.09.2023 по 19.09.2023, тобто поза межами строку, визначеного ст.1270 ЦК України. При цьому жодних доказів на наявність об'єктивних та непереборних обставин, які впливали на своєчасність подання нею заяви до нотаріальної контори впродовж півроку з дня смерті матері про прийняття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 , вона не довела.
Оцінюючи надану позивачем ОСОБА_1 заяву від 14.08.2023 про прийняття спадщини після смерті матері, яку з її слів вона подала до сільської ради і на яку вона посилається у своїх позовних вимогах, то суд не бере її до уваги, оскільки така заява не була надіслала нею до Звягельської нотаріальної контори (хоча адресована саме їй), а старостою Орепівського старостинського округу №1 Ярунської сільської ради було лише посвідчено справжність підпису ОСОБА_1 на заяві, про що внесено запис до відповідного журналу реєстрації довіреностей, затвердження справжності підписів 14.08.2023 під №51.
Розумно оцінюючи обставини у даній справі, можна припустити, що у ОСОБА_1 було достатньо часу для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті матері як безпосередньо нотаріусу, так і направлення такої заяви засобами поштового зв'язку до відповідного нотаріуса.
Факт хвороби позивача ОСОБА_1 в період часу з лютого по вересень 2023 року не знайшли свого підтвердження, тож, навіть припускаючи доведеність подібних тверджень, суд не має підстав зробити висновок, що саме ця обставина безумовно перешкодила їй як спадкоємиці вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Такі її твердження є формальними та, враховуючи зміст позовної заяви, не можуть бути підставою для задоволення позову.
Принагідно зазначити, що Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, подача заяви про прийняття спадщини не передбачає безумовну обов'язкову особисту явку спадкоємця до нотаріуса, така заява може бути надіслана і поштою.
Оскільки підстави, на які посилається позивач ОСОБА_1 , з урахуванням зазначених норм права та релевантної практики Верховного Суду, не є об'єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов'язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, суд приходить до висновку про відсутність також підстав для задоволення і її позовних вимог.
Керуючись статтями 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, -
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Судове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на нього протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення або з дня його складення, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи (ст.ст.352, 354 ЦПК України). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після апеляційного перегляду (ст.273 ЦПК України).
Дата виготовлення повного тексту рішення - 13.06.2024.
Головуюча суддя О. О. Літвин