Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/1712/24
Провадження № 1-кс/935/444/24
Іменем України
11 червня 2024 року м.Коростишів
Слідчий суддя Коростишівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора………………….... ОСОБА_3 ,
слідчого……………………… ОСОБА_4 ,
підозрюваного………………. ОСОБА_5 ,
захисника……………………. ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, клопотання старшого слідчого відділення відділу поліції № 2 Житомирського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_4 ,
погоджене прокурором Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури,
по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024060420000273 від 02.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України,
про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою
відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коростишів Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не має, депутатом не являється, не є особою з інвалідністю, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України,
10 червня 2024 року до Коростишівського районного суду Житомирської області надійшло відповідне клопотання, в якому слідчий прохає про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.152 КК України, без визначення розміру застави.
1.1 Доводи клопотання
Відповідно до матеріалів клопотання, у провадженні СВ ВП №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12024060420000273, внесеного 02.06.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 02.06.2024 близько 15 год. 10 хв. у повнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння та знаходився на дивані у спальній кімнаті по місцю проживання бабусі своєї співмешканки ОСОБА_7 - ОСОБА_8 в АДРЕСА_2 разом з малолітньою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та який достовірно знав, що останній виповнилось лише 7 років і вона є малолітньою, виник злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із анальним проникненням в тіло іншої особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, за допомогою пальців рук, без добровільної згоди потерпілої особи, тобто зґвалтуванні останньої.
У вказаний день, час та місці, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, із сексуальних мотивів, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії сексуального характеру щодо малолітньої особи, якій не виповнилось чотирнадцяти років, розуміючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись на дивані в середині спальної кімнати житлового будинку по АДРЕСА_2 , разом із малолітньою ОСОБА_9 , достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої, усвідомлюючи можливість настання тяжких наслідків у вигляді психологічних травм, поклав малолітню ОСОБА_9 на диван, в положенні на живіт та, приспустивши лосини та нижню білизну з нижньої частини її тіла, використовуючи власну фізичну перевагу, з метою подолання опору потерпілої, однією рукою закривши їй рота, тим самим позбавивши її змоги покликати на допомогу, ліг на малолітню ОСОБА_9 , тим самим обмежив її можливості подолання йому опору.
В подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 за допомогою пальців власної руки здійснив неодноразові проникнення в анальний отвір малолітньої потерпілої ОСОБА_9 .
В результаті протиправних дій ОСОБА_5 малолітній потерпілій ОСОБА_9 спричинено тілесне ушкодження у виді тріщини анального отвору на «6» год. годинникового циферблату, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження.
Своїми умисними діями, які виразились у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням іншого предмету, вчинених стосовно особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (зґвалтуванні), ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 152 КК України.
За наявності достатніх доказів відповідно до вимог ст.ст. 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, за ч.4 ст. 152 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: витягом з ЄРДР №12024060420000273 від 02.06.2024; рапортом про реєстрацію кримінального правопорушення (ЄО №5051 від 02.06.2024); протоколом огляду місця події від 02.06.2024; постановою про визнання речовими доказами від 03.06.2024; ухвалою Коростишівського районного суду про надання дозволу на проведення огляду 04.06.2024; протоколом огляду місця події від 02.06.2024; постановою про визнання речей речовими доказами від 03.06.2024; висновком експерта №830 від 04.06.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 06.06.2024 та іншими матеріалами кримінального провадження №12024060420000273.
Підставою для подачі клопотання про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 152 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме пунктам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування і суду; 3) незаконно впливати на свідків, потерпілого у даному кримінальному провадженні, та інших ймовірних підозрюваних у даному кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; 5) продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.
В обґрунтування ризиків слідчий зазначає, що існує реальний ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та в подальшому суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, а саме позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років. ОСОБА_5 не має офіційного місця роботи, що свідчить про відсутність джерела доходу, не одружений, не має утриманців, підтримує тісні зв'язки з особами, які зловживають спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя. У зв'язку із цим, існує ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України та наявні підстави вважати, що будь-який з інших більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти настанню вказаного ризику та належному виконанню підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
Крім того, на даному етапі досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення органом досудового розслідування проводяться необхідні слідчі дії спрямовані на встановлення усіх фактів вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості відносно малолітньої ОСОБА_9 та інших малолітніх та неповнолітніх дітей наявних у вказаній родині.
На обґрунтування другого ризику наявні підстави вважати, що з урахуванням того, що підозрюваний ОСОБА_5 є співмешканцем ОСОБА_7 , яка є рідною сестрою малолітньої потерпілої ОСОБА_9 та дочкою представника потерпілої - ОСОБА_11 , що свідчить про те, підозрюваний матиме протизаконний вплив на малолітню потерпілу, представника потерпілої, свідків, експерта та спеціаліста у даному кримінальному провадженні, шляхом їх залякування, шантажу, підкупу та надання неправомірної вигоди за вчинення дій на свою користь та зможе незаконно впливати на вказаних осіб, з метою побудови власної версії захисту та виправдання своїх дій. Під час вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_5 застосовував фізичну силу, з метою подолання опору малолітньої потерпілої під час вчинення відносно неї злочину.
На обґрунтування третього ризику слідчий зазначив, що з огляду на обставини вчиненого кримінального правопорушення, ступінь суспільної небезпеки даного злочину, враховуючи те, що дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, а також те, що підозрюваний ОСОБА_5 , не одружений, не має утриманців, не має постійного місця роботи, у категоричній формі заперечує свою причетність до інкримінованого йому злочину, що свідчить про те, що ОСОБА_5 , належних висновків для себе не зробив, на шлях перевиховання не став, що дає обґрунтовані підстави вважати, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, або завдати шкоди потерпілій, законному представнику потерпілої, свідкам та експертам у даному кримінальному провадженні.
Підозрюваний ОСОБА_5 вчинив дане кримінальне правопорушення, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, не зважаючи на те, що на території домоволодіння знаходились інші члени родини Данилівських.
Вказані факти свідчать про те, що у разі не застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, останній може продовжувати свою злочинну діяльність та надасть йому реальну можливість переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
За таких обставин, слід вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі, під загрозою тяжкості покарання, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, зможе вільно спілкуватись з малолітньою потерпілою, представником потерпілої, свідками та координувати їх дії, що призведе до приховування слідів вчиненого ним кримінального правопорушення, чи зміни показань даних раніше тому, існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У відповідності п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є підстави вважати, що
підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи поза ізоляцією може вчинити інше кримінальне правопорушення і застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з ізоляцією від суспільства, не здатне запобігти ризикам продовження своєї злочинної діяльності злочин, в якому він підозрюється.
1.2 Доводи сторони обвинувачення
Слідча ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримали, надали пояснення аналогічні тексту клопотання та зазначили, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.
1.3 Доводи сторони захисту
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні свою причетність до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення заперечив, однак просив застосувати інший запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, такий як домашній арешт, вказав, що буде з'являтись на всі виклики до слідчого.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 заперечив щодо поданого клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, такий як домашній арешт. З часу повідомлення про підозру ОСОБА_5 з'являвсь на всі виклики, має міцні соціальні зв'язки, а тяжкість покарання не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
1.4 Оцінка та висновки слідчого судді
Копія клопотання та матеріалів на його обґрунтування відповідно до ч.2 ст.184 КПК України надані підозрюваному та захиснику 07.06.2024.
Клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183,184 КПК України.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
1.5 Щодо наявності обґрунтованої підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.
Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб'єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_5 07.06.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 ст.152 КК України, а саме: у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням іншого предмету, вчинених стосовно особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (зґвалтуванні).
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.152 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами.
Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.152 КК України, є обґрунтованими та допустимими.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 , вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин. Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
1.6 Щодо наявності ризиків
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведені ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, потерпілого, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати даному кримінальному провадженню іншим чином та продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Так, інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.152 КК України, є особливо тяжким злочином, передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 10 до 15 років.Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Тяжкість покарання за ч.4 ст.152 КК України не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування ОСОБА_5 , однак, у сукупності з іншими обставинами цього кримінального провадження дає підстави стверджувати про наявність ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду на даному етапі кримінального провадження.
Одночасно з цим, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків встановлених у судовому засіданні, слідчий суддя повинен оцінити в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного (ст. 178 КПК України).
Вивченням даних про особу підозрюваного, слідчим суддею встановлено, що він, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх осіб не має, офіційно не працевлаштований, має місце реєстрації та місце проживання, тобто не має міцних соціальних зв'язків , раніше не судимий.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчий суддя на виконання вищезазначених вимог закону враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , за інкриміноване кримінальне правопорушення, конкретні обставини вчинення інкримінованого діяння, його соціальний рівень свідомості та ставлення до скоєного і вважає доцільним з метою запобігання визначеним п.п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Так, цілодобовий домашній арешт не зможе уберегти від ризику вчинити інше кримінальне правопрушення. Застосування запобіжного заходу у виді особистої поруки не вирішувалось, оскільки не надходило такого клопотання до суду. Особисте зобов'язання не відповідає тяжкості злочину у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів. При цьому, слідчий суддя враховує, що вік та стан здоров'я підозрюваного не виключають можливості тримання його під вартою.
1.7 Щодо визначення застави
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК Українислідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, пов'язаного із застосуванням насильницьких дій, слідчий суддя не визначає розмір застави.
За наведених вище обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 205 КПК України, - слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 2 Житомирського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, взявши його під варту в залі суду негайно.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту взяття під варту до 04.08.2024 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1