Номер провадження: 22-ц/813/1440/24
Справа № 504/718/23
Головуючий у першій інстанції Сафарова А.Ф.
Доповідач Громік Р. Д.
22.05.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Сегеди С.М., Дришлюка А.І.,
за участю секретаря - Триколіч І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 квітня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_2 звернувся до Комінтернівського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_3 , за результатом якого просить змінити розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначений рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 28.01.2015 у справі № 657/10/15-ц, стягнути з нього аліменти в розмірі 1/6 частини доходу щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття, виконавчий лист № 657/10/15-ц, виданий 28.01.2015 Каланчацьким районним судом Херсонської області відкликати з виконання.
В обґрунтування позову зазначив, що від шлюбу з відповідачем, який на даний час розірвано, у них народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 28 січня 2015 року у справі № 657/10/15-ц з нього на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повнолітнього віку, починаючи з 30.12.2014.
Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 28.01.2015 шлюб між сторонами розірвано.
09 квітня 2016 ОСОБА_2 одружився з ОСОБА_5 та дружина перейшла на прізвище чоловіка. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син - ОСОБА_6 та ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька - ОСОБА_7 . На час звернення до суду із даним позовом ОСОБА_8 була вагітна та термін вагітності станом на 11.01.2023 складав 26 тижнів.
У зв'язку із зазначеним, з урахуванням зміни сімейного стану, в нього значно збільшився обов'язок щодо утримання дітей та дружини, що суттєво вплинуло на зміну його матеріального становища у бік зменшення доходу, оскільки єдиним джерелом його існування залишається заробітна плата працівника поліції.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 квітня 2023 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_9 про зменшення розміру аліментів задоволено частково. Зменшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 28.01.2015 у справі №657/10-15-ц на користь ОСОБА_3 , на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Стягнення аліментів у зміненому розмірі проводити з дня набрання чинності рішенням суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено факт погіршення його матеріального стану з моменту стягнення з нього аліментів, до суду не додано довідки про розмір заборгованості.
Сповіщення сторін.
Про судове засідання, призначене на 22 травня 2024 року, сторони були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи, однак у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.
Суддя-учасник колегії ОСОБА_10 перебував у відрядження з 03 по 04 червня 2024 року, що підтверджується довідкою відділу кадрової роботи та управління персоналом.
Повний текст судового рішення виготовлено 05 червня 2024 року.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 28.01.2015 у справі №657/10/15-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 30.12.2014.
14 лютого 2015 року Каланчацьким районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Херсонській області відкрито виконавче провадження №46541742 за виконавчим листом від 28.01.2015 №657/10/15-ц, виданого Каланчацьким районним судом Херсонської області.
29 квітня 2015 року закінчено виконавче провадження відповідно до п.10 ч.1 ст. 49 (направлення ВД за належністю до іншого відділу ДВС) на підставі заяви про направлення виконавчого листа до бухгалтерії за місцем роботи, а саме Лінійний відділ у порту Херсон УМВС України в Херсонській області за адресою: м. Херсон, вул. Кірова, 4. Дані обставини підтверджені роздруківкою інформації про виконавче провадження від 17.02.2023, належність наданої роздруківки до обставин даної справи сторонами не оспорюється.
Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 28 січня 2015 року у справі №657/81/15-ц шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано, що підтверджується наданою копією рішення.
09 квітня 2016 ОСОБА_2 одружився із ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 . Дружина після реєстрації шлюбу перейшла на прізвище чоловіка - ОСОБА_11 .
У ОСОБА_2 та ОСОБА_8 народилися діти - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 відповідно.
Згідно із довідки № 04-С, виданої 11.01.2023 КНП «Пологовий будинок №3» Миколаївської міської ради, ОСОБА_8 , взята на диспансерний облік при жіночій консультації №3 м. Миколаєва. Станом на 11 січня 2023 року термін вагітності 26 тижнів.
ОСОБА_2 та його родина є внутрішньо переміщеними особами, що підтверджується копіями довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 19.04.2022 № 4801-5001215680, від 04.05.2022 № 4803-5001555988, від 04.05.2022 № 4803-5001556005, від 04.05.2022 № 4803-5001556000.
Відповідачем надано копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_3 07 червня 2016 зареєструвала шлюб із ОСОБА_12 та перейшла на прізвище чоловіка - ОСОБА_13 .
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Згідно із ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платників аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Зміна сімейного стану платника аліментів є законно визначеною та самостійною підставою для вимоги про зменшення розміру аліментів.
За приписами ч.ч.2, 3 ст.182 ЦПК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем доведені законі підстави звернення до суду з даним позовом, враховуючи зміну його сімейного стану.
17 травня 2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», яким внесені зміни до ч. 2 ст. 182 СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Таким чином, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, у зв'язку з чим при зменшеному за даним рішенням суду розміром аліментів, що присуджені до стягнення, мінімальний їх розмір складатиме 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Скаржник не довела обставини, на які посилалась як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надала.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів факту погіршення його матеріального стану з моменту стягнення з нього аліментів, до суду не додано довідки про розмір заборгованості, то колегія суддів зазначає таке.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Колегія суддів зауважує, що після постановлення рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 28 січня 2015 року, сімейний стан ОСОБА_2 змінився: він одружився з ОСОБА_5 , а також у нього народилось троє дітей (станом на момент розгляду справи у суді апеляційної інстанції).
Апеляційний суд зазначає, що вищевказана обставина відповідно до положень статті 192 СК України є самостійною підставою для зміни розміру аліментів. Так, конструкція зазначеної статті визначає альтернативні підстави для застосування положень про зміну розміру аліментів. Це зокрема, зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду
від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22).
Таким чином, доведення належними і допустимими доказами погіршення матеріального стану позивача у той час, коли він обґрунтовує позовну заяву саме зміною сімейного стану, не вбачається необхідним.
Наведені в апеляційній скарзі інші доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті.
Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 квітня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 05 червня 2024 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: С.М. Сегеда
А.І. Дришлюк