Справа № 749/653/24
Номер провадження 2/749/168/24
(ЗАОЧНЕ)
"13" червня 2024 р. Щорський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого-судді Чигвінцева М.С.
секретаря Михалевич М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Сновськ в порядку спрощеного позовного провадженняцивільну справу №749/653/24 за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ «АКЦЕНТ-БАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором №б/н від 15.09.2020 у розмірі 17795,55 грн. станом на 30.03.2024, яка складається з наступного: 12350,59 грн. - заборгованість за кредитом; 5444,96 грн. - заборгованість по відсотками, та понесені судові витрати.
Позовна заява мотивована тим, що 15.09.2020 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної анкети-заяви відповідачкою ініційовано встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки, як доступу до зазначеного рахунку. Відповідачці надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язувався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Відповідачка умови кредитного договору належним чином не виконує, тому станом на 30.03.2024 утворилась заборгованість у сумі 17795,55 грн., з яких: 12350,59 грн. - заборгованість за кредитом; 5444,96 грн. - заборгованість по відсоткам. Оскільки кошти відповідачкою добровільно не повернуті, позивач звернувся до суду.
У судове засідання представник позивача не з'явився, разом з позовом надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Неявка відповідачки не перешкоджає проведенню судового засідання, відповідно до ст. 223 ЦПК України.
Ухвалою суду від 13.06.2024 року вирішено провести заочний розгляд справи та винести заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
15.09.2020 ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг в А-Банку. У заяві зазначено, що вона ознайомлена з тим, що дана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування основними умовами обслуговування і кредитування складає договір про надання банківських послуг. Ознайомилася з договором про надання банківських послуг до його укладання та згодна з його умовами, примірник вказаного договору згодна отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.a-bank.com.ua. Зобов'язалася виконувати вимоги вказаних Умов, а також регулярно ознайомлюватися із змінами.
Згідно довідки за картами ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картку № НОМЕР_2 строком дії до квітня 2027 року.
Довідкою за лімітами підтверджується встановлення та зміна кредитного ліміту відповідачці за період з 15.09.2020 року по 30.03.2024 року.
Позивачем зазначено, що свої зобов'язання за договором він виконав у повному обсязі та надав відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак, відповідачка свої зобов'язання за договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Із розрахунку заборгованості за договором №б/н від 15.09.2020, наданого позивачем, вбачається, що заборгованість відповідачки за вказаним договором станом на 30.03.2024 становить 17795,55 грн., яка складається з: 12350,59 грн. - заборгованість за кредитом; 5444,96 грн. - заборгованість по відсотками.
Заперечень від відповідача щодо вказаного розрахунку заборгованості не надходило.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частинами 1, 2 статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору, проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом та договірні.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 15.09.2020, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-банк», а також паспорт споживчого кредиту, як невід'ємні частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цим Витягом з Тарифів та Витягом з Умов позичальник ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг АТ «Акцент-банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що буде відповідати встановленому ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг АТ «Акцент-банк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
У анкеті-заяві, наданій позивачем, зазначені лише дані про особу позичальника, у ній не зазначено банківського продукту, який йому надається, процентна ставка.
Витяг з Тарифів, а також Витяг з Умов та правил надання банківських послуг (розміщені на сайті: https://a-bank.com.ua/terms), які містяться в матеріалах даної справи не підписані відповідачем, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між Банком та ОСОБА_1 15.09.2020 шляхом підписання анкети-заяви.
Підписаний відповідачкою 15.09.2020 простим електронним підписом шляхом підтвердження ОТП 5318 з номера телефону, паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» не можна вважати підтвердженням того, що сторони обумовили відсоткову ставку за користування кредитними грошима. Як зазначалось вище, в анкеті-заяві позичальника не міститься інформації щодо банківського продукту, який надається позичальнику, яку саму банківську картку отримує відповідачка, в той час як паспорт споживчого кредиту містить відомості щодо трьох карток Універсальну, Універсальну ГОЛД та картка «Зелена».
Також, зі змісту даного паспорту споживчого кредиту вбачається, що інформація зазначена у ньому зберігає чинність та є актуальною до 01.07.2021 року.
Крім цього , зі змісту цього паспорту вбачається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо.
У розділі 4 вказаного паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.
При цьому, анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку не містить в собі домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, а також посилання на паспорт споживчого кредиту, як складову договору.
Зазначений паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту за трьома кредитними картками, матеріали справи не містять в собі відомостей про те, які саме із зазначених у паспорті умов були прийняті позичальником, та який саме тип кредитного продукту було обрано відповідачкою, хоча умови кредитування за цими типами кредитних продуктів є різними.
Об'єднана палата Касаційного цивільного Суду , у постанові від 23.05.2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20) відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц (провадження № 61-13569св20), від 18 листопада 2020 року у справі № 313/346/20 (провадження № 61-14573св20) та у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19 (провадження № 61-17707св19), про те, що паспорт споживчого кредиту є невід'ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом, висловила такий висновок про застосування норми права: «Під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину. Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту».
Отже, анкета-заява, підписана відповідачкою, не містить домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами.
Відтак, позивач не довів факту прийняття відповідачкою запропонованих їй умов щодо розміру відсотків.
Отже, відсутні підстави вважати, що кредитор і боржник обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитними коштами.
Відповідний правовий висновок наданий Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року, справа №342/180/17.
Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для стягнення на користь АТ «Акцент-банк» заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 5444,96 грн.
Враховуючи, що фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти в добровільному порядку відповідачкою не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає можливим стягнути з відповідачки фактично отриману суму грошових коштів у розмірі 12350,59 грн.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № б/н від 15.09.2020 у розмірі 12350,59 грн.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати, які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 2101,51 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 533, 543, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, статтями 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 280, 288, 354, 355 ЦПК України, суд-
Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором №б/н від 15.09.2020 у розмірі 12350 (дванадцять тисяч триста п'ятдесят) грн. 59 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080) судовий збір в розмірі 2101 (дві тисячі сто одна) грн. 51 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Щорський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.
Суддя М.С. Чигвінцев