Справа № 749/589/23
Номер провадження 2/749/27/24
"03" червня 2024 р. Щорський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Чигвінцева М.С.
з участю секретаря Михалевич М.В.
представника позивачки ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Сновськ в порядку загального позовного провадження цивільну справу №749/589/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить стягнути з останнього на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 90169,68 грн.
Позов мотивовано тим, що сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі судового наказу №749/76/19 від 25.02.2019 з відповідача на користь позивачки були стягнуті аліменти. Відповідач аліменти сплачував нерегулярно, внаслідок чого станом на 01.01.2023 у нього, починаючи з грудня 2019 року, утворилася заборгованість зі сплати аліментів на утримання сина, загальний розмір якої склав 90169,68 грн. Тому, на підставі ст. 196 СК України позивачка просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів розмір якої не перевищує загального розміру заборгованості по аліментам та становить 90169,68 грн.
У судовому засіданні представник позивачки - адвокат Хоминська О.С. підтримала позовні вимоги з підстав викладених у позові та просила їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову та вказав, що у нього з позивачкою була домовленість, що після розірвання їхніх відносин він залишає позивачці і сину квартиру зі всіма меблями та технікою, а остання в свою чергу відмовляється від аліментів. Однак, позивачка не дотрималась їхньої домовленості та звернулася до суду з вимогами про стягнення з нього аліментів.
Суд, дослідивши докази у справі, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , 02.08.2022 ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, актовий запис №78. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_7 ».
25.02.2019 Щорським районним судом Чернігівської області видано судовий наказ №749/76/19 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 29.01.2019 і до досягнення дитиною повноліття.
Постановою про відкриття виконавчого провадження №58537172 від 05.03.2019, відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу №749/76/19 від 25.02.2019.
З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у ВП №58537172 встановлено, що загальний розмір заборгованості по аліментам за період з березня 2019 по грудень 2022 року становить 90169,68 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного Кодексу, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 визначено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені), визначена у статті 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач має малолітнього сина на утримання якого з нього стягуються аліменти на підставі судового наказу. На даний час у зв'язку з несплатою аліментів у відповідача утворилась заборгованість.
Відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 196 СК України. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду України від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, розраховано пеню за наступною формулою: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначена шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) зроблено висновок, що «правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:
p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
З урахуванням вище зазначеного порядку нарахування пені за прострочення сплати аліментів, суд вважає, що з відповідача підлягає стягнення пеня за прострочення сплати аліментів, яка виникла за період з 01 грудня 2019 по грудень 2022 року.
Виходячи з порядку нарахування пені, остання нараховується з першого числа місяця який слідує за місяцем оплати аліментів (з січня 2020 року) по 14 червня 2023 року - день звернення з позовом до суду.
Позивачем зазначений розрахунок нарахування пені, розмір якої становить складає 557645,13 грн. та який не заперечувався відповідачем.
Оскільки розмір пені перевищує розмір заборгованості по сплаті аліментів, тому відповідно до положень ст. 196 СК України підлягає стягненню 100% заборгованості, яка згідно розрахунку державного виконавця становила 90169,68 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що досліджені у справи докази, підтверджують винну поведінку відповідача щодо виникнення заборгованості по аліментам, оскільки відповідач ухилявся від виконання обов'язків по утриманню дитини, а тому наявні всі підстави для стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у розмірі 90169,68 грн., відтак суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню судовий збір у розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, ст.196 СК України, суд,
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів, які стягуються на підставі судового наказу № 749/76/19, виданого Щорським районним судом Чернігівської області 25.02.2019 року, в розмірі 90169 (дев'яносто тисяч сто шістдесят дев'ять) грн. 68 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Щорський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.
Повний текст рішення складено 11 червня 2024 року.
Суддя М.С. Чигвінцев