Справа №751/2082/24
Провадження №2/751/878/24
12 червня 2024 р. місто Чернігів
Новозаводський районний суд м. Чернігова
суддяЛібстер А. С.
секретар судового засіданняКурган В. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу№ 751/2082/24
за позовом доОСОБА_1 Територіальної громади м. Чернігова в особі Чернігівської міської ради
третя особа ОСОБА_2
провизначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
учасники справи та представники:
позивачка представник позивача не з'явились ОСОБА_3 .
представник відповідача третя особа ОСОБА_4 не з'явилась
ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті баби по лінії батька - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Чернігові. За життя ОСОБА_5 склала заповіт, відповідно до якого усе своє майно заповіла ОСОБА_1 .. До складу спадщини після смерті ОСОБА_5 увійшло право власності на 1/2 частку квартири в АДРЕСА_1 , на яку позивачка має намір отримати свідоцтво про право на спадщину. Спадкова справа щодо майна померлої не заводилась, позивачка є єдиною спадкоємицею, яка має намір оформити право на спадщину.
На початку лютого 2024 року позивачка звернулася до Другої чернігівської державної нотаріальної контори з метою оформлення своїх спадкових прав, однак, отримала усну відмову з підстави пропущення шестимісячного строку на прийняття спадщини.
Однією із поважних причин пропуску строку для звернення до компетентної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини є юридична необізнаність позивача щодо встановлених законодавством порядку та строків прийняття спадщини, процесу оформлення спадкових прав. Звертає увагу, що ОСОБА_1 є громадянкою Сполучених Штатів Америки та разом зі своїми неповнолітніми дітьми проживає в штаті ОСОБА_6 . Вона є доктором наук та з 2017 року працює в Вестерн Мічиган Університеті, де викладає курси з бухгалтерського обліку. Під час семестрової перерви здійснювала викладацьку діяльність в Китаї. Вказані обставини, а саме фактичне проживання, виховання дітей, працевлаштування та постійна зайнятість позивача в Сполучених Штатах Америки, є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини. Крім того, запровадження на території України військового стану та віялові відключення електроенергії, в свою чергу, також унеможливили позивачу своєчасно звернутися до компетентної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Вважає, поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, зокрема, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України з 24.02.2022, введенням воєнного стану. Реалізація права громадян України на спадкування ускладнилася через масову евакуацію громадян, відключення державних реєстрів, відсутність нотаріусів на робочих місцях, проблеми зі зв'язком, транспортом. Зазначене обмежило позивача у реалізації своїх прав у встановлений законом строк на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, в тому числі із тих причин, що вона боялася переміщуватися, через об'єктивну, реальну та дійсну загрозу для свого життя та здоров'я.
Через формальний пропуск позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті баби по лінії батька ОСОБА_1 позбавляється права щодо вільного володіння, користування та розпорядження спадковим майном.
10.04.2024 від представника Чернігівської міської ради надійшов відзив на позовну заяву (а.с.50-55), відповідно до якого заявлені позовні вимоги не визнаються, відповідач вважає їх безпідставними та такими, що не узгоджуються з нормами чинного законодавства. Звертають увагу на роз'яснення, які містяться у абз. 6 п. 24 ППВСУ від 30.05.2008 року №7, згідно з якими причини для пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини мають бути поважними, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Позивач як спадкоємець могла подати консулу заяву про прийняття спадщини, або могла надіслати заяву поштою для заведення нотаріусом за місцем відкриття спадщини спадкової справи.
Запровадження на території України воєнного стану не є об'єктивною, істотною, непереборною перешкодою для здійснення спадкових справ позивачем. Тобто, у позивача строк на прийняття спадщини у шість місяців тривав до 22 серпня 2022 року.
Крім того, звертають увагу, що обставина неповноліття дітей позивача не завадила позивачу подати позовну заяву, а відтак - не може бути поважною причиною неподання заяви про прийняття спадщини до компетентної установи.
Вважають, що позивач мала всі належні їй права для здійснення своїх спадкових прав шляхом отримання права на спадщину у порядку, встановленому законами України та міжнародними договорами України. Таким чином, заявлені вимоги позивача є безпідставними, оскільки причини пропуску законодавчо встановленого строку на прийняття спадщини не були поважними.
Позовна заява надійшла до суду 01.03.2024. Головуючий суддя своєю ухвалою від 14.03.2024 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі, підготовче засідання призначене на 11.04.2024 та відкладалось на 08.05.2024 через несвоєчасне подання доказів, витребуваних за клопотанням сторони позивача. Підготовче провадження у справі закрито 08.05.2024 з призначенням судового розгляду справи по суті на 12.06.2024.
Позивачка в судове засідання не з'явилась. Представник позивачки адвокат Кравченко В. В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник Чернігівської міської ради у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала та просила їх задовольнити (а.с. 42).
Дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Чернігові померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.19).
Згідно з свідоцтвом про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьком є ОСОБА_8 , який є сином померлої ОСОБА_5 , згідно зі свідоцтвом про його народження (а.с. 27,28).
Відповідно до свідоцтва про шлюб, ОСОБА_7 31 липня 2010 року уклала шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_9 (а.с. 31).
Згідно з довідкою КП «Новозаводське» №2036 від 07.05.2012, ОСОБА_5 була зареєстрована у АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_10 , 1929 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 22).
Згідно з свідоцтвом про право власності на житло від 27.04.1995 квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної власності ОСОБА_10 та ОСОБА_5 в рівних частинах (а.с. 24).
Відповідно до заповіту від 21.09.2005, ОСОБА_10 все своє майно, в тому числі належну йому на праві власності частину квартири АДРЕСА_2 заповів своїй внучці - ОСОБА_7 . Заповіт посвідчений нотаріально. (а.с. 47).
Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 відкрита у Другій чернігівській державній нотаріальній конторі (а.с. 45).
Відповідно до заповіту від 21.09.2005, ОСОБА_5 все своє майно, в тому числі належну їй на праві власності частину квартири АДРЕСА_2 , заповіла внучці - ОСОБА_7 (а.с. 23).
Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 не заводилась (а.с. 49).
Позивачка ОСОБА_11 є громадянкою Сполучених Штатів Америки (а.с. 13-14). Працює в Вестерн Мічиган Університеті з 2017 року (а.с. 35).
Таким чином, позивачка є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_5 за заповітом.
Син спадкодавців та батько позивачки, ОСОБА_8 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , до відкриття спадщину на спірну квартиру.
Таким чином, відомості про інших спадкоємців за законом чи за заповітом у органах нотаріату та у суду відсутні.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.
Отже, правила ч.3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви і ці обставини визнані судом поважними.
У абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, а він не скористався правом на прийняття спадщини, в тому числі, наприклад, і через юридичну необізнаність спадкоємця щодо строку та порядку прийняття спадщини, то правові підстави для визнання додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
В обґрунтування причин поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивач посилається на збройну агресію та введення воєнного стану у відповідності до Указу Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та воєнними діями, що відбуваються на території України, наявність трьох неповнолітніх дітей та неможливість прибути своєчасно до України з США в межах 6-місячного строку.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі ВС/КЦС № 681/203/17-ц від 17.10.2018 вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Позивачка є єдиним спадкоємцем майна покійної ОСОБА_5 за заповітом та є також спадкоємцем майна діда та баби за правом представлення, при цьому, у встановленому законом порядку вона вже прийняла спадщину на частку належної померлим дідові та бабі квартири. Воля власників квартири передати її у спадок онуці була чітко вираженою у нотаріально посвідчених заповітах. Позиція відповідача не відповідає принципу пропорційності та розцінюється судом як втручання у право власності, суд не вбачає суспільного інтересу у визнанні відмерлою 1/2 частки квартири, загальна площа якої становить всього 44,4 кв. м, та вважає за необхідне захистити спадкові права позивачки. Позивачка з міркувань безпеки, виправдано, надаючи пріоритет збереженню життя та здоров'я, не могла прибути до України з США у 2022 - 2023 роках в межах 6-місячного строку, визначеного законом для подання заяви про прийняття спадщини. Окрім того, Україна та США мають між собою тільки повітряне сполучення, яке з 22.02.2022 закрито. Торгово-промислова палата України, оприлюднивши лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, засвідчила, що військова агресія є форс-мажорною обставиною, а сам лист Торгово-промислової палати України може бути використано як її підтвердження. На думку суду, особа, яка знаходилась за межами України, в умовах війни та ведення бойових дій безпосередньо в м. Чернігові та Чернігівській області, мала виправдані підстави розрахувати, що її права, не реалізовані внаслідок непереборних обставин, будуть захищені державою та відновлені. Щодо звернення позивачки з заявою про прийняття спадщини до консульської установи за межам України суд вважає за необхідне зазначити, що така дія залежить між міжнародних договорів між країною перебування та Україною, може потребувати проставлення апостилю та вимагає наявності певного переліку документів. Наявність у позивачки таких можливостей відповідачем не доведена та не є предметом доказування у даній справі.
Таким чином, суд вважає поважними причини пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини, тому відповідно до вимог ст. 1272 ЦК України їй необхідно визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 ..
Керуючись статтями ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 200, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) додатковий строк три місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилася після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Чернігові.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складений 13.06.2024.
Суддя А. С. Лібстер