Справа №751/3112/24
Провадження №2-а/751/88/24
13 червня 2024 р. місто Чернігів
Новозаводський районний суд Чернігівської області в складі
головуючого судді Лібстера А. С.,
секретаря судового засідання Рак Я. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління національної поліції в Чернігівської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 21.03.2024, серії ББА № 562157. В обґрунтування позову зазначив, що постановою серії ББА № 562157 на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, за те, що він, нібито, 21.03.2024 рухався на транспортному засобі з причепом, у якого було порушено роботу зовнішніх світлових приладів, а саме не працювали стоп-сигнали, чим порушив вимоги п. 31.4.3 ПДР. З постановою позивач не згоден та вважає її безпідставно складеною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки ПДР України позивач не порушив, а тому його неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП. Вважає, що працівниками поліції не зазначено, який саме підпункт правил він порушив, тому що п.31.4.3 ПДР має 5 підпунктів. Він не заперечує, що у той момент, після його зупинки, у нього не горіли ліхтарі на причепі, що трапилось через технічну несправність в дорозі, яку він не міг передбачити чи попередити під час руху. Він оглядав машину перед виїздом і все було в порядку, крім того, темна пора доби о 17:25 ще не настала, тому підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП не існувало взагалі.
Позовна заява до Новозаводського районного суду м. Чернігова надійшла 01.04.2024. Ухвалою Новозаводського районного суду від 11.04.2024 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи з призначенням судового розгляду на 29.05.2024, який відкладався через неявку відповідача 13.06.2024.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та просить задовольнити його позов.
Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, будучи повідомленим про день та час розгляду справи 29.05.2024 та 13.06.2024, свого представника в судове засідання не направило, правом надали суду відзив на позов не скористались, заходів для доказування правомірності свого рішення не вживало. Ухвала суду від 11.04.2024 про витребування адміністративного матеріалу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП не виконана.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 21.03.2024 поліцейським відділу реагування патрульної поліції Прилуцького районного відділу ГУНП в Чернігівській області винесена постанова серії ББА № 562157 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 21.03.2024, о 17 год. 25 хв., в Чернігівській області, Прилуцький район, смт Варва, вул. Зарічна, 52, водій ОСОБА_1 керував автомобілем з причепом марки (не читається), д.н.з. НОМЕР_1 , у котрого була порушена робота зовнішніх приладів, а саме не працюють задні стоп - сигнали, чим порушив п.31.4.3 (підпункт не вбачається) ПДР України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.3 ч.1ст.23 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 №580-УІП, поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Статтею 222 КУпАП встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, зокрема, і за частиною 1 статті 121 КУпАП.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (в даному випадку відповідач) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ
За змістом ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 №1306 ( із змінами і доповненнями).
Ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Пунктом 2.3 ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу та інші вимоги.
Відповідно до п.31.4.3 ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам зовнішня світлові прилади:
a) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу;
б) порушено регулювання фар;
в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла;
г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі й лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу;
ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Відповідач не надав жодного доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, так як це зазначено в оскаржуваній постанові. Крім того, з загальнодоступних джерел судом встановлено, що загальний світовий день 21.03.2024 день починається о 5:46 та закінчується о 18:05 за локацією: м. Варва, Прилуцький район, Чернігівська область, час 17:25 не є темною порою доби, https://dateandtime.info/uk/citysunrisesunset.php?id=690469&month=3&year=2024, що також узгоджується з доводами позивача.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вже зазначалось судом, постанова не містить відомостей про те, який саме підпункт п. 31.4.3 ПДР України порушив позивач, що вказує на те, що оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень не відповідає вимогам закону.
Сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може достовірно свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи, що відповідачем у встановлений судом строк не надано відзив на позов та не повідомлено про причини за яких такий відзив не може бути подано, на підставі ч. 4 ст. 159 та ч. 4 ст. 189 КАС України суд кваліфікує неподання відповідачем відзиву на позов, як визнання позову в повному обсязі.
В даному конкретному випадку, відповідачем не доведена вина позивача у вчиненні правопорушення належними та допустимими доказами, які б підтверджували обґрунтованість винесення оскаржуваної постанови.
З огляду на викладене, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі закриттю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати позивача у виді судового збору в розмірі 605 грн 60 коп, які підтверджені документально, необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
На підставі наведеного, керуючись ст. 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ББА № 562157 від 21.03.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень, скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складений 13 червня 2024 року.
Суддя А. С. Лібстер