Провадження № 1-кс/734/431/24 Справа № 734/2475/24
13 червня 2024 року смт Козелець
Слідчий суддя Козелецького районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу щодо незаконного тримання в порядку ст. 206 КПК України адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 ,
13 червня 2024 року до Козелецького районного суду Чернігівської області через систему «Електронний суд» адвокатом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подана скарга щодо незаконного тримання порядку ст. 206 КПК України. Вказана скарга обґрунтована тим, що близько 12.00 години 11 червня 2024 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець і житель АДРЕСА_1 , незаконно затриманий працівниками ДПС України та примусово доставлений до військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 перебуває у статусі обвинуваченого у справі № 307/673/24 (Тячівський районний суд Закарпатської області). Вказана справа призначена до розгляду на 14.30 годину 27 червня 2024 року. Представником заявника ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_2 заявлені вимоги про: негайне доставлення із Військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 ОСОБА_3 до слідчого судді для з'ясування законності затримання його з 12.00 години 11 червня 2024 року; витребування із Військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 матеріали адміністративної справи, складені відносно затриманого; зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 негайно звільнити з-під варти громадянина України ОСОБА_3 .
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та осіб у кримінальному провадженні.
Кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України визначено, зокрема, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, пов'язаним із позбавленням особи свободи, і полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установи тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням вимогам режиму цих установ.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про попереднє ув'язнення» підставою для попереднього ув'язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом, рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, а також постанова прокурора, прийнята у випадках та порядку, передбачених статтею 615 КПК України.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення» установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.
Із правових норм ч. 1 ст. 206 КПК України і Закону України «Про попереднє ув'язнення» вбачається, що слідчий суддя може зобов'язати орган державної влади чи службову особу додержатися прав такої особи, якщо вона тримається під вартою в слідчому ізоляторі Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, чи ізоляторі тимчасового тримання.
Зі змісту скарги і доданих до неї документів не вбачається, що ОСОБА_3 тримається під вартою в установі, перелік яких визначений ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення». До клопотання не долучені докази про те, що ОСОБА_3 незаконно затриманий працівниками ДПС України, і тих обставин, що той незаконно утримується на території військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 .
У слідчого судді відсутні повноваження, визначені КПК України, для з'ясування підстав позбавлення волі особи в інших випадках, не пов'язаних із досудовим розслідуванням кримінального провадження, та розгляду у порядку ст. 206 КПК України клопотання, поданого не в рамках кримінального провадження.
Належним способом реагування на незаконне позбавлення особи волі, про що зазначає у скарзі адвокат ОСОБА_2 , є звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Слідчий суддя вважає, що заявлені у скарзі адвокатом ОСОБА_2 в інтересах заявника ОСОБА_3 вимоги виходять за межі повноважень слідчого судді.
Правові норми ст. 206 КПК України не містять порядку ухвалення рішення слідчого судді про відмову у відкритті провадження, що подане в порядку ст. 206 КПК України. Проте, правовими нормами ч. 4 ст. 304 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України передбачено, що у разі, якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 щодо незаконного затримання у порядку ст. 206 КПК України.
Керуючись ст.ст. 206 і 309 КПК України, слідчий суддя
у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 щодо незаконного затримання у порядку ст. 206 КПК України відмовити.
Ухвала про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів із дня постановлення.
Слідчий суддя