Справа № 750/3471/24
Провадження № 2/750/1036/24
12 червня 2024 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:
судді секретар за участю Супруна О.П., Прохоренко А.В., позивачки, представниці позивачки - адвокатки Великородної М.О., відповідача, представниці відповідача - адвокатки Камочкінної А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 750/3471/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
12.03.2024 ОСОБА_1 через адвокатку Великородну М.О. звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 05.02.2018, з твердої грошової суми в розмірі 1 000,00 грн, яка підлягає індексації відповідно до закону, щомісячно, на частку від заробітку (доходу), стягнувши зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Позовні вимоги мотивовані тим, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, і який має сплачувати відповідач на сина, є недостатнім для забезпечення належного рівня життя дитини, а відповідач працює, регулярно отримує заробітну плату, у зв'язку із чим є підстави для зміни розміру аліментів та способу їх стягнення.
У цей же день автоматизованою системою документообігу суду дану справу було розподілено для розгляду судді Карапуті Л.В.
Ухвалою судді Карапути Л.В. від 20.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження та відкрито провадження у справі; призначено підготовче засідання на 15.04.2024.
26.03.2024 суддю ОСОБА_4 звільнено з посади судді Деснянського районного суду м. Чернігова відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 26.03.2024 № 887/0/15-24.
На підставі рішення зборів суддів Деснянського районного суду м. Чернігова від 27.03.2024 № 4 вказану справу передано до канцелярії суду для призначення повторного автоматизованого розподілу в порядку, передбаченому статтею 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України).
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2024 дану справу визначено для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова Супруну О.П.
Ухвалою судді Супруна О.П. від 02.04.2024 прийнято до провадження вищевказану справу; призначено підготовче засідання на 15.04.2024.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.04.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.05.2024; витребувано у військової частини НОМЕР_1 копію наказу або належним чином оформлену довідку про зарахування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до військової частини НОМЕР_1 та перебування його на грошовому забезпечення вказаної військової частини; довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отриманого за весь час перебування на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , з урахуванням основних і додаткових виплат.
05.04.2024 представниця відповідача - адвокатка Камочкіна А.Ю. засобами поштового зв'язку подала відзив на позовну заяву, в якому не заперечувала проти зміни способу стягнення аліментів, не визнаючи при цьому визначення частки з доходу, яка підлягає стягненню, у розмірі 1/4, оскільки такий розмір стягнення аліментів для відповідача є надмірним з огляду на його стан здоров'я для сімейний стан. Зазначає, що відповідач згоден на стягнення аліментів у розмірі 1/8 частки від заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
07.05.2024 представниця позивачки - адвокатка Великородна М.О. через канцелярію суду подала відповідь на відзив.
29.05.2024 розгляд справи відкладено на 12.06.2024 у зв'язку з клопотанням представниці відповідача.
У судовому засіданні 12.06.2024 позивачка та її представниця позов підтримали та просили задовольнити, відповідач та його представниця позов визнали частково, погодившись на стягнення аліментів у розмірі 1/8 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.
Заслухавши пояснення сторін, їхніх представниць, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 17.07.2009, який розірвано рішенням Деснянського районного суду
м. Чернігова від 16.11.2017 у справі № 750/8448/17 (а.с. 14).
Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 10).
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 05.02.2018 у справі
№ 750/11785/17 з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1 000,00 грн, яка підлягає індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 28.11.2017 та до досягнення дитиною повноліття (а.с. 15-16).
23.02.2018 старшим державним виконавцем Деснянського ВДВС м. Чернігів Головного міжрегіонального управління юстиції у Чернігівській області Кривенко М.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55868624 з примусового виконання виконавчого листа № 750/11785/17, виданого 05.02.2018 Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання дитини (а.с. 25).
02.01.2019 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінила прізвище на « ОСОБА_6 », про що свідчить копія свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 (а.с. 9).
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.01.2019 у справі
№ 750/13334/18, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 28.03.2019, у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів відмовлено (а.с. 17-18, 19-21).
12.04.2022 відповідач зареєстрував шлюб з ОСОБА_7 , про що складено актовий запис № 35; прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу змінено на « ОСОБА_8 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 .
Від попереднього шлюбу дружина відповідача має двох дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Із Витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 16.05.2022
№ 200-ОС убачається, що ОСОБА_2 зарахований до списків особового складу загону, на всі види забезпечення, призначений на посаду «інспектора прикордонної служби 2 категорії - інструктора кінологічного відділення відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (тип Б) та вважається таким, що приступив до виконання службових обов'язків з 16.05.2022.
Із 09.01.2024 до 01.04.2025 ОСОБА_2 встановлена ІІІ група інвалідності, причина інвалідності - захворювання, яке пов'язане з проходженням військової служби; протипоказані значні фізичні навантаження та роботи, що потребують вимушеного положення тіла, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії ААГ № 788612.
Згідно довідки гарнізонної військово-лікарської комісії № 3036 від 25.10.2023 у ОСОБА_2 обмежений міжхребцевий остеохондроз поперекового відділу хребта, деформуючий спондильоз поперекового відділу хребта з незначним порушенням функції. Залишкові явища операцій: (2019р.) - мікродискектомія L5-S1 зліва з приводу міжхребцевого диску L5-S1 зліва, (11.07.2023р.) - транспедикулярної фіксації на рівні L5-S1 титановими гвинтами, інтерламікектомії L5-S1 зліва, дискектомії L5-S1 зліва, PLIF L5-S1 зліва керамічним кейджем з приводу рецидивної кили міжхребцевого диску L5-S1 зліва із компресією корінця S І- зліва та формуванням латерального стенозу каналу хребта у вигляді зміцнілого післяопераційного рубця поперековий ділянки, титанової системи транспедикулярної фіксації на рівні L5-S1, міжтілового кейджу на рівні L5-S1, люмбалгічного синдрому. Гіпертонічна хвороба І ст., 2 ступеню, ризик високий. Міокардіофіброз СН 0 ст. Кільцеподібна гранульома. Часткова вторинна адентія верхньої та нижньої щелеп. Ускладнений карієс 16, 24 зубів. Захворювання пов'язане з проходженням військової служби. На підставі ст. 58-6, 23-в, 39-в, 64-в, 38-г графи її Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби, додаткових вимог до стану здоров'я: обмежено придатний до військової служби, рекомендовано обмежити службу з тривалим статичним та динамічним навантаженнями на поперековий відділ хребта, біг та носіння вантажу, тривале сидіння та тривалу ходьбу.
Як убачається із довідки про склад зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 16.02.2024 № 1308, виданої Управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради, неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).
Довідкою Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 19 Чернігівської міської ради Чернігівської області від 22.02.2024 № 48, засвідчено, що ОСОБА_1 має дитину до 18 років, розлучена, виховує дитину сама. Класний керівник 7-Б класу ОСОБА_11 повідомляє, що ОСОБА_3 навчається в 7-Б класі в ЗНЗ № НОМЕР_5 . Зі слів класного керівника ОСОБА_11 батько ОСОБА_2 не відвідує школу, не спілкується з учителями та адміністрацією школи, не відвідує батьківські консультації (а.с. 13).
Рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 03.11.2023 № 704 встановлено статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, малолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зазнав психологічного насильства (а.с. 12).
Із довідки про розмір грошового забезпечення від 19.04.2024 № 118, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , убачається, що загальний дохід ОСОБА_2 за період з 16.05.2022 по 31.03.2024 склав 1 511 623,02 грн, що у середньому становить
65 722,24 грн в місяць.
Позивачка вважає, що розмір аліментів, які сплачує відповідач (1000,00 грн щомісяця), в умовах збільшення прожиткового мінімуму на дитину, рівня цін на продукти, одяг, розвиток дитини, є недостатнім для матеріального утримання дитини. Відповідач має постійну роботу, регулярно отримує заробітну плату, а тому він має змогу сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідач стверджує, що наразі не в змозі платити аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, у зв'язку зі станом його здоров'я та взяттям на утримання дітей дружини від попереднього шлюбу: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України (далі за текстом - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Слід вважати, що законодавцем при констатації у вказаній частині статті «спосіб аліментів… змінюється…» вказано на необхідність, а не можливість здійснення зміни способу аліментів і це безальтернативне твердження вказує, також, і те, що обставини, перевірка яких передбачена при застосуванні ст. 192 СК України, у даному випадку значення не мають. Мають значення фактично згадані загальні обставини, які перевіряються судом при вирішенні питання про стягнення аліментів. Фактично судом вирішується питання про стягнення аліментів новим способом, тобто у новій формі, з перевіркою обставин, що мають значення на час розгляду справи без перевірки обставин, що мали значення в минулому. Тобто спосіб стягнення аліментів встановлюється по новому з перевіркою нових, існуючих обставин.
Окрім цього, право вибору способу стягнення аліментів надано лише тому з батьків, з ким проживає дитина, а визначений рішенням суду спосіб стягнення аліментів може бути змінений лише за позовом одержувача аліментів (правовий висновок, викладений в постановах Верховного Суду від: 10.10.2019 у справі
№ 644/4836/18 (провадження № 61-13257св19); від 24.02.2020 у справі № 539/3532/18 (провадження № 61-10880св19).
У частині третій статті 181 СК України законодавець розширив можливості того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (отримувача аліментів) щодо вибору способу стягнення аліментів.
Із вказаної норми закону, також, вбачається, що він не встановлює обов'язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися можливістю зміни способу стягнення аліментів.
За приписами статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем надано належні та допустимі докази про свій стан здоров'я, які підлягають врахуванню при визначенні розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина. Разом з тим, укладення ним шлюбу з ОСОБА_7 , яка має від попереднього шлюбу двох дітей, для вирішення спору значення не має, оскільки дані обставини самі по собі не свідчать про виникнення обов'язку у відповідача по їхньому утриманню. Крім того, мати цих дітей не позбавлена права на стягнення аліментів з їхнього рідного батька. А невиконання батьківських обов'язків щодо утримання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 їхнім рідним батьком не впливає на обов'язок відповідача утримувати свою дитину.
Не підтверджені належними та допустимими доказами обставини, що дружина відповідача ОСОБА_7 є вагітною, або є непрацездатною особою, або її доходи менші ніж прожитковий мінімум, встановлений законом, або що вона має певну групу інвалідності, у зв?язку з чим потребує утримання з боку чоловіка ОСОБА_2 , а тому факт одруження не випливає на визначення розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача.
Так само і надані позивачкою копії пенсійного посвідчення ОСОБА_12 та довідки Чернігівської травматологічної міжрайонної МСЕК № 022236 від 03.12.2008 не впливають на вирішення спору, оскільки згідно довідки про склад зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 16.02.2024 № 1308, виданої Управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради, дана особа навіть не проживає разом з позивачкою.
Із огляду на встановлені обставини та надані сторонами докази, передбачене законом право одержувача аліментів на зміну способу їх стягнення, обов'язок відповідача утримувати неповнолітню дитину, суд вважає за можливе змінити спосіб стягнення аліментів, стягнувши їх у частці від заробітку платника аліментів, а саме у розмірі 1/6 частки заробітку, який враховуючи його розмір забезпечить дитині рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Із запровадженням з 15.12.2017 змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вважала за необхідне надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких сторона мала заперечення.
Правничу допомогу позивачці надавала адвокат Великородна М.О. на підставі договору № 25 про надання правової (правничої) допомоги від 07.02.2024 та додаткової угоди (договір) № 1 до Договору № 25 про надання правової (правничої) допомоги від 07.02.2024 (а.с. 30-33).
Як убачається зі змісту підпункту 1.1 Додаткової угоди (договору) № 1 до Договору № 25 про надання правової (правничої) допомоги від 07.02.2024 за правову допомогу клієнт сплачує гонорар у розмірі 10 000 гривень (а.с. 31).
Ураховуючи обґрунтовані заперечення представниці відповідача щодо розміру витрат на правничу допомогу, а також часткове задоволення позовних вимог, суд з урахуванням принципів розумності та необхідності цих витрат, визначає їх у розмірі 6 000,00 грн.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 05.02.2018 у справі № 750/11785/17 про стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1 000,00 грн (одна тисяча гривень
00 копійок), яка підлягає індексації відповідно до закону, щомісяця до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6 000 грн 00 коп. (шість тисяч гривень 00 копійок) у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь держави 1 211 грн 20 коп. (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 13.06.2024.
Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 .
Суддя