Справа № 495/1796/24
Номер провадження 3/495/1083/2024
31 травня 2024 рокум. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Савицький С.І., розглянувши матеріали, що надійшли від Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборону південного регіону ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП,
До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення: вході здійснення вивчення матеріалів кримінального провадження №62023150020000636 від 10.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 425 КК України, виявлено ознаки військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Встановлено, що з 2002 року полковник ОСОБА_1 проходить військову службу, у період з травня 2020 по 2023 проходив військову службу на посаді заступника начальника загону з тилу ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом ВО Президента України №303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію», в Україні оголошено початок проведення часткової мобілізації, тобто з вказаного часу в державі настав особливий період, який дії до теперішнього часу.
Будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 12, 13, 14, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статуту), ОСОБА_1 був зобов'язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно ст. 16 Статуту, кожен військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Так встановлено, що полковника ОСОБА_1 у 2020 році призначено головою житлової комісії НОМЕР_1 прикордонного загону .
Відповідно до розпорядження, яке надійшло до управління прикордонного загону 24.11.2020 від Адміністрації ДПСУ, житловим комісіям до 26.11.2020 необхідно було перевірити житлові справи військовослужбовців, які претендують на отримання житлового приміщення для постійного проживання, для отримання грошової компенсації за належне для отримання житло.
Проте робота житлової комісії, що найменш у період з 24.11.2020 по 09.12.2020 з боку голови житлової комісії ОСОБА_2 , організована не була, житлова справа ОСОБА_3 не перевірена, та невірно зазначена її військова вислуга, що призвело до безпідставного внесення її до списків осіб, які мають право на грошову компенсацію.
Після чого, 08-09.12.2020 року головою комісії ОСОБА_4 на засіданні житлової комісії поставлено на голосування щодо виплати грошової компенсації ОСОБА_5 зазначивши про її військову вислугу у 26 років, що є не правдивою інформацією. Житловою комісією одноголосно прийнято рішення про виплати зазначеної компенсації ОСОБА_3 .
Внаслідок чого, відповідно до наказу №1744-АГ від 29.12.2020 ОСОБА_3 нараховано 888 914,00 грн. (вісімсот вісімдесят вісім дев'ятсот чотирнадцять тисяч) грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення.
Приписами ст. 15 КУпАП визначено, що військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б КУпАП, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.5 ст. 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
19 грудня 2023 року кримінальне провадження №62023150020000636 від 10.09.2021 року відповідно до п.2 ч.1 ст. 284 КПК України закрите.
Таким чином, за викладених вище обставин, полковник ОСОБА_6 , виконуючи обов'язки голови житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 24.11.2020 по 09.12.2020, недбало ставлячись до виконання обов'язків голови житлової комісії та до військової служби, роботу житлової комісії належним чином не організував, не забезпечив ретельне вивчення житлової справи ОСОБА_3 , в якій містилась інформація про військову службу ОСОБА_3 , а саме інформація про те, що вона проходить військову службу з 2008 року, що призвело до безпідставного включення її до списків осіб, які мають право на отримання грошової компенсації, як така яка має військову слугу 26 років, внаслідок чого ОСОБА_3 незаконно отримала грошову компенсацію за належне для отримання житлове приміщення у сумі 888 914 грн., чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172І? КУпАП, а саме: недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене у період дії в державі особливого періоду.
У судове засідання захисник Кузьменко М.Б. в інтересах ОСОБА_1 надав клопотання згідно якого просив закрити матеріал відносно його підзахисного у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Зазначив, що Підставою для розгляду даної справи є протокол № 3-2022/СП від 28.02.2024 про вчинення військового адміністративного правопорушення.
Як вбачається зі змісту протоколу суть порушення полягає в тому, що заступник начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 з тилу полковник ОСОБА_1 будучи головою житлової комісії у період з 24.11.2020 по 09.12.2020, недбало ставлячись до виконання обов'язків голови житлової комісії та до військової служби, роботу житлової комісії належним чином не організував, не забезпечив ретельне вивчення житлової справи ОСОБА_3 , в якій містилась інформація про військову службу ОСОБА_3 , а саме інформація про те, що вона проходить військову службу з 2008 року, що призвело до безпідставного включення її до списків осіб, які мають право на отримання грошової компенсації, як така яка має військову вислугу 26 років, внаслідок чого ОСОБА_3 незаконно отримала грошову компенсацію за належне для отримання житлове приміщення у сумі 888 914 грн.
Відповідно частини другої статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Відповідно до частини сьомої статті 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
В матеріалах адміністративної справи міститься постанова про закриття кримінального провадження, у тому числі стосовно ОСОБА_1 від 19.12.2023 року.
Таким чином, станом на 28.04.2024 строк притягнення до адміністративної відповідальності вказаної особи сплинув.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті. 247 КупАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Верховний Суд у своїй постанові від 11 липня 2018 року (справа № 308/8763/15-а провадження № К/9901/12342/18) зауважив, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Судом встановлено, що в матеріалах адміністративної справи міститься постанова старшого слідчого другого СВ (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження, у тому числі стосовно ОСОБА_1 від 19.12.2023 року.
Відповідно до ст. 38 КУпАП, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
При вивченні адміністративних матеріалів, судом також було встановлено, що на час розгляду справи у суді пройшло понад 3 місяця з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження, оскільки рішення про закриття кримінального провадження було прийнято - 19.12.2023 року. Враховуючи викладене, тримісячний строк з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження сплинув, а відтак строк для притягнення до адміністративної відповідальності також сплинув.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, необхідно враховувати положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 38, п. 7 ст. 247, ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч.2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
Суддя Савицький С.І.