Справа № 137/512/24
12 червня 2024 р. 3/137/320/24 с-ще Літин
Суддя Літинського районного суду Вінницької області Верещинська Я.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділу поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.180-1 КУпАП,
Як зазначено у протоколі серії ВАД №307687, 12.04.2024 о 22год 15хв продавець магазину «Мрія» по АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 допустила перебування неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вищевказаному закладі без супроводу батьків чи особи, яка її супроводжувала і несла за неї відповідальність, чим порушила вимоги ст.20-1 ЗУ «Про охорону дитинства», так як до даного магазину відноситься літній майданчик з облаштованими місцями для відпочинку.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.
Згідно з вимогами ч.1 ст.268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ст.180-1 КУпАП не є обов'язковою.
Відтак, суд відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.1, 245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст.277 КУпАП.
Водночас, від ОСОБА_3 надійшли пояснення, як власниці магазину «Мрія» с. Уладівка, у яких зазначено, що вона та її продавці постійно наголошують неповнолітнім особам, що після 22:00 вони мають перебувати вдома або у супроводі з батьками та не обслуговують їх. Підкреслює, що всі продавці її магазину ведуть обслуговування виключно всередині приміщення магазину, а не поза його межами. На момент здійснення перевірки, неповнолітніх осіб у магазині не було, товари, а тим паче алкогольні та тютюнові вироби їм не відпускалися. Запевняє, що вони вжили всіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб таких випадків уникнути в майбутньому. Надалі буде проводитися регулярний інструктаж персоналу для забезпечення дотримання встановлених норм і правил.
Статтею 7 КпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа), розглядаючи та вирішуючи справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Так, стаття 180-1 КУпАП має дві частини, в кожній з яких зазначено диспозицію та санкцію.
Відповідно до ч.1 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Однак в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №307687 від 12.04.2024 не зазначено, за якою частиною ст.180-1 КУпАП кваліфіковано дії ОСОБА_1 , що позбавляє суд можливості розглянути справу по суті та прийняти рішення відповідно до вимог ст.245, 279-280 КУпАП.
Разом з тим, постановою від 26.04.2024 вказані матеріал відносно ОСОБА_1 за ст.180-1 КУпАП повертались до Відділу поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області для належного оформлення з метою зазначення частини статті 180-1 КУпАП, відповідно до якої кваліфіковано дії ОСОБА_1 , однак вимоги постанови не виконано.
При цьому, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення передбаченого як ч.1 так і ч.2 ст.180-1 КУпАП, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.1 ст.180-1 КУпАП порушення встановленого законом порядку перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадян - власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян суб'єктів підприємницької діяльності.
Згідно ч.2 ст.180-1 КУпАП. дії, передбачені частиною першою вказаної вище статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадян - власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Однак доказів про те, що ОСОБА_1 є посадовою особою підприємства, установи, організації (магазину «Мрія» с. Уладівка), власником підприємства чи уповноваженою ним особою, або суб'єктом підприємницької діяльності магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » с. Уладівка - матеріали справи не містять.
З огляду на відсутність доказів здійснення ОСОБА_1 власної підприємницької діяльності, остання не може бути суб'єктом відповідальності згідно статті 180-1 КУпАП.
Оцінюючи наведені докази в їх сукупності суддя керується закріпленим у ст.62 і ст.129 Конституції України принципом забезпечення доведеності вини, згідно якого усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Разом з тим, приймаючи рішення у справі, суд керується презумпцією невинуватості, закріпленою у ст.62 Конституції України, відповідно до якої тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал.
Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язало суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.180-1 КУпАП, у зв'язку із чим провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.7, 245, 180, 247, 251, 277, 280, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.180-1 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: Верещинська Я. С.