Справа № 634/584/24
Провадження № 2-а/634/8/24
"13" червня 2024 р. сел. Сахновщина Харківської області
Суддя Сахновщинського районного суду Харківської області Зимовський О.С., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гур'єва Андрія Альбертовича про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
До Сахновщинського районного суду Харківської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , поданий представником - адвокатом Гур'єв А.А., до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 27.07.2024 року серії БАД № 386594.
Разом з позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови, в обґрунтування якої зазначено наявність ознак протиправності оскарженої постанови. Також зазначає, що метою забезпечення позову є охорона прав, свобод та інтересів позивача від незаконних дій суб'єкта владних повноважень, а також ефективного виконання судового рішення за результатами розгляду справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову у порядку, визначеному ч. 1 ст. 154 КАС України, суд приходить висновку.
Згідно зі ст.ст. 150, 151 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд, виходячи з конкретних доказів, встановлює, чи є визначені законом підстави для забезпечення позову, та оцінює чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд відзначає, що обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності відповідних підстав, покладається саме на позивача.
Необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося запобігти.
Судом встановлено, що оскаржувану постанову серії БАД № 386594 винесено 27.05.2024 року. Зі змісту цієї постанови вбачається, що вона пред'являється до виконання органам державної виконавчої служби.
Разом з тим, на момент звернення представника позивача до суду із заявою про забезпечення позову, суду не надано доказів звернення оскарженої постанов до примусового виконання та, відповідно, відкриття виконавчого провадження відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Слід також зазначити, що у разі задоволення заявленої заяви, можуть бути порушені права відповідача щодо пред'явлення вказаної постанови до виконання.
Крім того, спосіб, про який позивач просить суд забезпечити позов не відповідає цілям на досягнення яких запроваджено цей процесуальний інститут, адже у такому випадку мова йде не про складнощі, які ускладнюють та/або унеможливлюють виконання рішення суду, а про продовження дії спірних правовідносин на момент розгляду цієї справи у суді.
Крім того, суд ураховує також специфіку спірних правовідносин, яка полягає виключно у наданні правової оцінки оскаржуваній постанові у межах процесуальних та матеріальних норм, а тому задоволення заяви у порушений позивачем спосіб є фактичним ухваленням рішення у справі без розгляду справи по суті.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.
Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Також судом враховується правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року по справі №826/13306/18, згідно якої суд зазначає, що обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову щодо "очевидності" ознак протиправної бездіяльності відповідача та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваної бездіяльності поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів, повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Виходячи з завдання адміністративного судочинства та цілей, які спрямовані на вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що у заяві про забезпечення позову позивача не наведено беззаперечних доводів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Зазначені в заяві про забезпечення позову обставини можуть бути встановлені виключно в ході судового розгляду адміністративної справи по суті.
Таким чином, оскільки представником позивача не наведено переконливих підстав для вжиття заявлених заходів, а також наявності фактичних обставин, з якими позивач пов'язує їх застосування, суд доходить висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.
Керуючись статтями 150 - 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гур'єва Андрія Альбертовича про забезпечення позову відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: