Суддя ОСОБА_1 .
Справа № 644/211/24
Провадження № 1-кп/644/362/24
13.06.2024
13 червня 2024 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
командира військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_7
розглянувши у розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч.1 ст. 263 КК України, -
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження відомості за яким внесені до ЄРДР за № 12023221240000733 від 04.07.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч.1 ст. 263 КК України.
Прокурором ОСОБА_3 заявлене клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою, оскільки строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою спливає 20.06.2024 року та наявні ризики, визначені ст. 177 КПК України, а саме що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Вище перераховані обставини, свідчать про неможливість запобігання наявним у провадженні ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів, адже особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт та застава не зможуть обмежити можливість ОСОБА_4 , вчинити вищезазначені діяння, передбачені ст. 177 КПК України.
За таких обставин та беручи до уваги, що вказані вище ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному конкретному випадку є недоцільними і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним ризикам, просив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою також заперечував, у зв'язку із недоведеністю ризиків. Потерпілий ОСОБА_6 підтримав клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.
Захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_5 в судовому засіданні подано клопотання про відмову у задоволенні клопотання про продовження строків тримання під вартою і зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 з тримання під вартою на особисту поруку командира військової частини в якій проходить військову службу ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що 08 липня 2023 року, під час проведення досудового слідства, до підозрюваного за ч. 4 ст. 189 КК України ОСОБА_4 було обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Строки тримання ОСОБА_4 неодноразово продовжувались Київським районним судом міста Харкова та Орджонікідзевським районним судом м. Харкова.
Вважають, що на теперішній час відпала потреба у застосуванні саме такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, а тому він повинен бути змінений іншим запобіжним заходом, виходячи з наступного:
Під час обрання та продовження, щодо ОСОБА_4 , дії запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, підставою для задоволення клопотання зазначалося те, що ОСОБА_4 інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину, тому, на думку суду він може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, а також може впливати на потерпілого і свідків у вказаному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Проте, під час обрання запобіжного заходу, питання про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , в тому числі із урахуванням відповідності правової кваліфікації зазначеній в підозрі фактичним обставинам справи, так як вони викладені в підозрі, досліджувалися з урахуванням початкового етапу досудового розслідування, на якому вимоги щодо обґрунтованості і доведеності підозри розглядаються з урахуванням того, що під час подальшого досудового розслідування будуть здобуті і інші фактичні дані на підтвердження або спростування врученої підозри.
В клопотанні сторона захисту звертає увагу на те, що незважаючи на допит потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та свідка ОСОБА_11 , в судовому засіданні, прокурор у своєму клопотання посилається на ризик, далі мовою оригіналу, можливого психологічного чи навіть фізичного впливу на них обвинуваченого ОСОБА_4 , з метою зменшення вини, або взагалі з метою відмови від надання ними викривальних показань, для уникнення кримінальної відповідальності та покарання. Про те, зважаючи що потерпілий і вказані свідки вже допитані, такий ризик неможливо вважати актуальним, з урахуванням категорії цієї справи - особливо тяжкий злочин, і стадії судового розгляду, а саме закінчення допитів потерпілого і всіх свідків у справі і дослідженні письмових доказів і документів.
Таким чином, ризик впливу обвинуваченого на свідків не підтверджується і його актуальність зі спливом подій судового процесу втратила свою актуальність.
Ризик переховування обвинуваченого від суду, спростовується даними про його особу, позитивні службові характеристики і міцні соціальні зв'язки з батьківською родиною.
Стосовно загрози втечі, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, чи обвинувачений можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою. При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, наявність сімейних зв'язків, будь яких зв'язків з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці. Ризик втечі зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою («Ноймайстер проти Австрії»).
Аргументи за чи проти звільнення, у тому числі ризик того, що обвинувачений може перешкодити належному проведенню судового розгляду, не повинні прийматися абстрактно, але повинні бути підкріплені фактичними доказами. Небезпека переховування обвинуваченого не може бути оцінена виключно на основі тяжкості покарання за злочин. Наявність небезпеки переховування повинно бути оцінено з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою («Строган проти України»).
ОСОБА_4 є військовослужбовцем військової частини, яка приймає безпосередньо участь у бойових діях.
Відповідно до клопотання ОСОБА_4 раніше у розшуку не перебував, до кримінальної відповідальності не притягався, що свідчить про відсутність в нього кримінального досвіду, зв'язків у кримінальному середовищі і досвіду переховування від правоохоронних органів у нього немає.
Приведені стороною захисту доводи свідчать про те, що клопотання прокурора не містить належного обґрунтування і фактичних даних, які б у своїй сукупності свідчили про наявність і доведеність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
З урахуванням обставин справи, на думку сторони захисту, достатнім буде будь-який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а пов,язаний з перебуванням під контролем командування військової частини за місцем проходження служби, з покладанням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України
Прокурором у клопотанні належним чином не обгрунтовано, що викладені в клопотанні про продовження запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Командиром військової частини НОМЕР_1 молодшим лейтенантом ОСОБА_7 в судовому засіданні подано клопотання про передачу обвинуваченого ОСОБА_4 під особисту поруку командира частини.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 проходить службу у підрозділі з початку березня 2022 року, зарекомендував себе виключно з позитивної сторони, що підтверджується почесними грамотами командира В/Ч НОМЕР_2 , нагородами «За оборону міста-героя Харкова» Наказ 290 від 24 серпня 2022 року, «Почесною відзнакою 127 окремої бригади ТРО» від 14 жовтня 2022 року, «Почесною відзнакою Президента України», раніше до кримінальної або адміністративної відповідальності не притягувався, має великий позитивний досвід участі у бойових діях. Підстав вважати, що ОСОБА_4 , 1990 р.н., може переховуватися чи ухилятися від органів дізнання чи слідства, впливати на свідків чи інших учасників кримінального провадження, або скоїти новий злочин, чи іншим чином заважати органу досудового розслідування - не має. Зазначив, що готовий забезпечити явку обвинуваченого до органу досудового розслідування або суду для вирішення питання про заміну йому запобіжного заходу, участі у процесуальних діях. Йому відомо у вчиненні яких кримінальних правопорушень обвинувачується і підозрюється ОСОБА_4 , і яка відповідальність передбачена за вказані кримінальні правопорушення, та що у випадку невиконання поручителем взятих на себе зобов'язань на поручителя накладається грошове стягнення. Також йому зрозуміло, що він, як поручитель може відмовитись від взятих на себе зобов'язань до виникнення підстав, які тягнуть за собою мою відповідальність. У такому разі він має забезпечити, явку обвинуваченого ОСОБА_4 до органу досудового розслідування чи суду для вирішення питання про заміну йому запобіжного заходу на інший. У зв'язку із викладеним, інформує суд про те, що зобов'язується взяти ОСОБА_4 , обвинуваченого на особисту поруку та поручається за належну його поведінку і виконання ним обов'язків, які будуть покладені на нього відповідно до статті 194 Кримінально-Процесуального Кодексу України, та зобов'язується забезпечувати його в суд на першу про те вимогу.
Прокурор заперечувала проти зміни запобіжного заходу із тримання під вартою на особисту поруку, зазначила, що обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є ефективним засобом забезпечення для виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності.
Потерпілий ОСОБА_6 заперечував проти заявлених клопотань про зміну запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 підтримали клопотання про відмову у задоволенні клопотання про продовження строків тримання під вартою і зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 та клопотання командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступне.
Так, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 08.07.2023 року обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29.08.2023р., продовжений до 08.10.2023р. включно.
02.10.2023 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_4 продовжений до 30.11.2023р. включно.
23.11.2023 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_4 продовжений на 60 (шістдесят) діб, але не більше ніж до проведення підготовчого судового засідання.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18.01.2024 року обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено строком до 17.03.2024 року.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12.03.2024 року обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено строком до 10.05.2024 року.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22.04.2024 року обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено строком до 20.06.2024 року.
У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування будь-якого запобіжного заходу, у тому числі особистої поруки, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків; підставою для застосування будь-якого запобіжного заходу, у тому числі особистої поруки, є наявність обґрунтованої підозри у вчинені кримінального правопорушення та доведення слідчим, прокурором наявності ризику того, що особа може вчинити хоча б одну з наступних дій: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст.180 КПК України - Особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Кількість поручителів визначає суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.
Поручителю роз'яснюється у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється або обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки поручителя та наслідки їх невиконання, право на відмову від прийнятих на себе зобов'язань та порядок реалізації такого права.
Поручитель може відмовитись від взятих на себе зобов'язань до виникнення підстав, які тягнуть за собою його відповідальність. У такому разі він забезпечує явку підозрюваного, обвинуваченого до органу досудового розслідування чи суду для вирішення питання про заміну йому запобіжного заходу на інший.
У разі невиконання поручителем взятих на себе зобов'язань на нього накладається грошове стягнення.
Особиста порука ґрунтується на тому, що за поведінку підозрюваного, обвинуваченого відповідають інші особи поручителі, які, як правило, мають особисті чи службові зв'язки з особою, за яку вони поручились, і морально можуть впливати на неї. На поручителя покладається обов'язок забезпечити не тільки явку підозрюваного, обвинуваченого до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу, а і виконання покладених на підозрюваного, обвинуваченого обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України, зокрема: утримуватися від спілкування із будь-якою особою, не відвідувати визначені місця, пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності, докласти зусиль до пошуку роботи або для навчання тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання за клопотанням про зміну обраного обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд переконливо приходить до висновку, що більш м'який запобіжний захід у вигляді особистої поруки зможе в повній мірі забезпечити його належну процесуальну поведінку та виконання покладених на нього обов'язків. При цьому, суд враховує те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину, наявність у нього постійного місця проживання, проходить службу у підрозділі ВЧ НОМЕР_1 з початку березня 2022 року, зарекомендував себе виключно з позитивної сторони, неодноразово нагороджувався грамотами та нагородами, що свідчить про фактичну мінімізацію ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які в сукупності з обґрунтованою підозрою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення стали підставою для застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вирішуючи питання ,щодо поручителя - командира військової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_7 , суд виходить з наступного.
Встановлено, що командир військової частини НОМЕР_1 молодший лейтенант ОСОБА_7 особисто виявив бажання взяти ОСОБА_4 на особисту поруку та контролювати виконання останнім своїх процесуальних обов'язків. Даний факт він безпосередньо підтвердив під час судового засідання, а також зазначив, що наслідки порушення обвинуваченим умов застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки відомі.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що командир військової частини НОМЕР_1 молодший лейтенант ОСОБА_7 заслуговує на особливу довіру, в його підпорядкуванні перебуває близько 500 військовослужбовців, військова частина приймає безпосередньо участь у бойовиї діях на Харківщині, що свідчить про високий рівень довіри до нього та спроможність реально забезпечити належну поведінку і виконання покладених на обвинуваченого обов'язків.
Окрім того, прокурор в судовому засіданні не довів суду виняткових обставин, які б свідчили про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, такого, як особиста порука.
На підставі викладеного, суд вважає, що клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу підлягає задоволенню.
Водночас, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України та зобов'язати його прибувати за викликом до суду та повідомляти суд про зміну свого місця проживання та зміну осробистих засобів зв'язку.
Відповідно до ч.2 ст. 202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, звільняється з-під варти негайно після надання його поручителями визначеного зобов'язання.
Відповідно до ст. 205 КПК України ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Керуючись ст. 176, 177, 180, 183, 331, 376 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні відомості за яким внесені до ЄРДР за № 12023221240000733 від 04.07.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч.1 ст. 263 КК України про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про відмову у задоволенні клопотання про продовження строків тримання під вартою і зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 та клопотання командира військової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_7 про передачу обвинуваченого ОСОБА_4 під особисту поруку командира частини - задовольнити.
Змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з визначеного раніше тримання під вартою, та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистої поруки командира військової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_7 .
Відібрати у командира військової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_7 письмове зобов'язання щодо виконання обвинуваченим визначених судом обов'язків та забезпечення явки обвинуваченого до суду на першу вимогу до завершення судового розгляду.
Роз'яснити поручителю наслідки невиконання взятих на себе зобов'язань, а також право та порядок відмови від взятих на себе зобов'язань щодо поруки над обвинуваченим.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти негайно, по наданню його поручителем визначеного зобов'язання.
Термін дії особистої поруки командира військової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_7 становить до завершення судового розгляду даного кримінального провадження.
На підставі ст. 194 КПК України, визначити обвинуваченому ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати за викликом до суду на судові засідання; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та зміну засобів зв'язку.
Контроль за виконанням зобов'язань про особисту поруку, .якщо справа перебуває у провадженні суду - здійснюється прокурором.
Ухвала суду постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, прокурором.
Апеляційна скарга на ухвалу суду, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, - подається протягом п'яти днів з дня її оголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1