Провадження № 1-кп/643/327/24
Справа № 643/3736/20
13.06.2024 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
перекладача - ОСОБА_4 ,
захисника- адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Московського районного суду м. Харкова кримінальне провадження за № 12019220470006862 від 25.12.2019, яке надійшло від Харківської місцевої прокуратури №4 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чіатура, громадянина Грузії, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, в силу ст. 89 КК України не судимого, який перебуває на території України з 18.12.2017, мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
24.12.2019 в період часу з 18:00 год. по 21:00 год., точний час в ході досудового розслідування та суду встановити не виявилось можливим, ОСОБА_6 , спільно з іншою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, діючи умисно, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, з умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, поєднаним з проникненням у житло, перебували біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 , маючи спільний злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення за рахунок злочинної діяльності, діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, підшукували квартири для вчинення крадіжки.
З цією метою, реалізуючи свій спільний злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна поєднаного із проникненням у житло, ОСОБА_6 та невідома особа підійшли до під'їзду АДРЕСА_3 та через заґратований балкон першого поверху піднялись до вікна квартири АДРЕСА_4 , яка розташована на другому поверсі, за допомогою заздалегідь заготовленої викрутки, шляхом відтиску, відчинили металопластикову раму, та через віконний отвір по черзі проникли до квартири АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_7 . Знаходячись у квартирі, ОСОБА_6 та невідома особа, заздалегідь переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, діючи умисно та з корисливих мотивів, обійшли помешкання та, скориставшись відсутністю мешканців квартири, таємно викрали у вказаному приміщенні гроші в сумі 500 доларів США (по 100 доларів), що станом на 24.12.2019, згідно офіційного курсу валют НБУ, складає 11 637, 83 гривні, каблучку з металу жовтого кольору, 585 проби, вагою 4 грами, вартістю, згідно судово-товарознавчої експертизи № 77 від 13.02.2020 - 2546, 84 гривні, каблучку з металу білого кольору, 925 проби, вагою 3,42 грами, вартістю, згідно судово-товарознавчої експертизи № 67 від 11.02.2020 - 303,00 гривні, ключ з брелком від двері вищевказаної квартири та 700 доларів США (сувенірними купюрами номіналом по 100 доларів), які не мають для потерпілої ОСОБА_7 матеріальної цінності.
Заволодівши вищевказаним майном ОСОБА_6 та невідома особа з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, обернувши викрадене на свою користь, чим спричинили потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 14 487, 723 гривні.
Допитаний у суді обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, визнав повністю та підтвердив обставини час, місце, механізм вчинення ним злочину, як зазначено вище у вироку суду. Обвинувачений у суді зазначив про те, що він розумів, що скоював кримінальне правопорушення, та щиро розкаявся у його вчинені, іншу особу з якою скоїв злочин він зустрів випадково та йому не відомо де останній мешкає, причину скоєння пояснив як необдуманою поведінкою.
Обвинувачений у повному обсязі визнав цивільний позов заявлений потерпілою, зазначив, що у добровільному порядку відшкодував потерпілій спричинені матеріальні та моральні збитки.
Потерпіла звернулась з позовом до ОСОБА_6 , в якому прохала стягнути з останнього на свою користь спричинений матеріальний збиток у розмірі 17087 гривень та моральну шкоду, яку вона оцінила у суму 800 гривень.
В ході розгляду справи у суді потерпіла ОСОБА_7 06.06.2024 звернулась до суду із заявою, в якій зазначила, що обвинувачений у повному обсязі відшкодував їй спричинену матеріальну та моральну шкоду, в зв'язку з чим вона відмовляється від заявленої позовної заяви.
Крім цього, потерпіла прохала суд розгляд кримінального провадження провести за її відсутності.
За таких обставин справи, згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_6 у скоєні ним кримінального правопорушення, та кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням у житло.
При призначенні покарання ОСОБА_6 , суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином. Обвинувачений офіційно не працевлаштований, в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має місце фактичного мешкання.
При вирішенні питання про вид та міру покарання ОСОБА_6 , суд враховує його щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку та визнає ці обставини, відповідно до ст.66 КК України, такими, що пом'якшують його покарання. Обставин, що обтяжують покарання останнього, які передбачені ст. 67 КК України, судом не визнано.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковані його дії.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", згідно з яким суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю кримінального правопорушення, тощо, з метою перевиховання та виправлення обвинувачених, попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень, суд, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, дані про особу винного, вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим, суд на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням. В силу положень ч. 1 ст. 76 КК України, суд звільняючи ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, покладає на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Потерпіла просила суд прийняти відмову від позову у зв'язку із повним відшкодуванням обвинуваченим заподіяної злочином шкоди. Зазначила, що відмова від цивільного позову в кримінальному провадженні є добровільною.
Судом роз'яснені потерпілій наслідки відмови від позову, передбачені статтею 206 ЦПК України.
В свою чергу, потерпіла зазначили, що їй зрозумілі наслідки відмови від позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов в кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Оскільки, цивільний позивач (потерпіла) ОСОБА_7 відмовилась від цивільного позову, просила суд прийняти цю відмову у зв'язку із повним відшкодуванням обвинувачем заподіяної злочином шкоди, ухвалою суду від 06.06.2024 прийнята відмова потерпілої від позову, провадження за цивільним позовом закрито.
Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 27.12.2019 відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 76840 гривень. Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 рахувати з моменту фактичного затримання - з 2:20 год. 25.12.2019 до 02:20 год. 22.02.2020.
Повідомлення начальника ДУ «Харківський слідчий ізолятор, свідчить, що ОСОБА_6 був звільнений з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» 28.12.2019 по сплаті застави у розмірі 76840 гривень, яка згідно розписки від 28.12.2019 була внесена заставодавцем ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Запобіжний захід у вигляді застави ОСОБА_6 не був порушений, тому суд вважає, що запобіжний захід у вигляді застави підлягає продовженню з встановленими обов'язками до набрання вироком законної сили.
Ураховуючи, що відповідно до п. 25 ст. 3 КПК України заставодавець відноситься до учасників кримінального провадження, на нього поширюються гарантії, визначені кримінальним процесуальним законом, в тому числі й гарантія належної правової процедури.
Відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу» від 11 січня 2012 року № 15 застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового звязку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до територіального управління ДСА або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу, такі документи:
- заява особи чи заставодавця, в якій обов'язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв'язку;
- засвідчена судом копія ухвали слідчого судді, суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави;
- копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави.
Відповідні положення засвідчують, що для реалізації процедури з повернення застави необхідним є прийняття судом рішення про повернення застави відповідно до правил, визначених КПК України.
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Щодо повернення застави, яка була внесена за ОСОБА_6 , то необхідно зазначити, що матеріали кримінального провадження не містять точних даних заставодавця, квитанції про сплату застави. Заставодавець до суду не з'явився, клопотань з цього приводу суду не надав, тому неможливо встановити особу заставодавця, та відповідно до якої квитанції вона була сплачена.
Судом установлено, що підстав для вирішення питань пов'язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та у світлі того, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України, суд вирішує питання про скасування арешту майна.
Процесуальні витрати на залучення експерта та проведення по справі судових експертиз підлягають стягненню з ОСОБА_6 на користь держави у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.
Речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 615 КПК України, суд -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Згідно п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_6 у виді застави з покладеними обов'язками до набрання вироком законної сили залишити без змін, після набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави з покладеними обов'язками - скасувати.
Арешт на майно, який накладений ухвалами слідчих суддів Московського районного суду м. Харкова від 10.01.2020 - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати, які пов'язані із залученням експертів під час здійснення досудового розслідування суму 1256 (одну тисячу двісті п'ятдесят шість) гривень 08 копійок.
Речові докази по справі: викрутку металеву із чорно-жовтою ручкою, паперові конверти із змивом з викрутки, із змивом з внутрішньої сторони віконної рами з права, із змивом з внутрішньої сторони віконної рами з ліва; конверт з рукавицями чорного кольору, будівельні, із 2 слідами матерії на 2 відрізках липкої стрічки, із 3 слідами папілярних ліній на 3 відрізках липкої стрічки, із замком і ключем від вхідної двері (циліндровий механізм), із зіскобом ґрунту з віконної рами знизу, із рукавичками (перчатками) чорного кольору будівельні, які передані на зберігання - знищити.
Паперові конверти із грошовими коштами в сумі 420 гривень (номіналом 200 гривень- 1шт., 100 гривень - 2 шт., 20 гривень - 1 шт.), із каблучкою з металу сірого кольору із чорними каміннями, із ключем від замку із секретом та брелком коричнево-синього кольору, із сувенірними купюрами номіналом 100 доларів США та написом «НВ СУВЕНІР В2», із мобільним телефоном «Nokia» ІМЕІ: НОМЕР_1 , полімерний пакет із кросівками синього кольору, які передані на зберігання - повернути власнику.
Паперові конверти з мобільним телефоном «Nokia» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_2 , з документами громадянина Грузіі на трьох пластикових картках (паспорт, водійське посвідчення, водійська ліцензія), із гаманцем із грошовими коштами в сумі 3494 гривні (номіналом 500 гривень - 6 шт., 200 гривень - 1 шт., 100 гривень - 2 шт., 20 гривень- 3 шт., 10 гривень- 2 шт., 5 гривень - 2 шт., 2 гривні- 1 шт., 1 гривня - 2 шт.), з сувенірними банкнотами у кількості 5 шт, номіналом 100 доларів США «НВ Сувенір В2», з2 банківськими картками банків Грузії, з карткою «Etiket», кишеньковим ліхтариком чорного кольору, полімерний пакет із кросівками синьо-білого кольору, які передані на зберігання - повернути власникам.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення ОСОБА_6 та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1