Справа № 643/6152/24
Провадження № 1-кс/643/705/24
13.06.2024 м. Харків
Московський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 , подану у порядку ст. 206 КПК України,-
До Московського районного суду міста Харкова о 16:06 11.06.2024 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 , подане, як зазначає остання, у порядку, передбаченому ст.206 КПК України, про незаконне затримання та утримання проти волі працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - центр комплектування) її клієнта ОСОБА_6 . Посилаючись на норми Конституції України, Закону України «Про попереднє ув'язнення», Конвенції про захист прав та основоположних свобод, ОСОБА_7 клопоче перед слідчим суддею про реалізацію повноважень, передбачених ст.206 КПК України, з метою звільнення з-під варти ОСОБА_6 , який, як вказує зазначений адвокат, перебуває у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Внаслідок автоматичного розподілу судової справи визначено слідчого суддю ОСОБА_1 для проведення судового розгляду.
Враховуючи неможливість встановлення з поданого клопотання та додатків до нього передбачених ст.304 КПК України підстав для його повернення та відмови у відкритті провадження, ухвалою від 11.0.6.2024 відкрито провадження за скаргою, судовий розгляд призначено на 19:00 11.06.2024, у судове засідання викликано автора клопотання, ОСОБА_6 , прокурора та представника ІНФОРМАЦІЯ_1 , який також зобов'язано забезпечити доставлення незаконно, на думку ОСОБА_5 , утримуваної особи.
У судовому засіданні представником ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання вищевказаної ухвали подано інформацію, з якої вбачається, що цим органом влади ОСОБА_6 не затримувався, у приміщенні центру комплектування без його згоди не утримувався, станом на час судового розгляду з останнім проведено всі процедури, передбачені відповідною Постановою Кабінету Міністрів України, та ОСОБА_6 приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 покинув.
ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі.
У судове засідання належним чином повідомлена про його час і місце ОСОБА_7 не з'явилася, про поважність причин своєї неявки належним чином суд не інформувала, про проведення судового розгляду за її відсутності не клопотала. У зв'язку з неявкою автора клопотання, враховуючи, що розділ 26 КПК України не передбачає проведення судового розгляду за його відсутності, враховуючи наявність у суду відомостей про неутримання ОСОБА_6 проти його волі у ІНФОРМАЦІЯ_1 судове засідання перенесено на 16:00 12.06.2024, у судове засідання викликано тих самих учасників.
Прокурор у судовому засіданні наполягав на відмові у задоволенні клопотання, оскільки ОСОБА_6 не затримувався у кримінальному процесуальному порядку та відповідно до приписів цього законодавства не утримувався проти його волі.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 погоджуючись з прокурором наполягав на відмові у задоволенні клопотання.
ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився з поважних причин, як вказала його представник - останнього госпіталізовано у медичний заклад для стаціонарного лікування. Одночасно, причини неявки у судове засідання 11.06.2024, слідчий суддя вважає неповажними, оскільки з наданих адвокатом документів вбачається, що її клієнт госпіталізований до медичної установи 12.06.2024.
У судовому засіданні ОСОБА_7 повідомила, що не прибула у попереднє судове засідання через ДТП, документів на підтвердження поважності причин своєї неявки суду не надала, зазначила, що такі докази відсутні, інформувала слідчого суддю про те, що нею 11.06.2024 у неробочий час через систему «Електронний суд» подавалося клопотання про перенесення судового засідання та витребування з ІНФОРМАЦІЯ_1 документів. Ураховуючи подання клопотання про перенесення судового засідання у спосіб, що унеможливлює його врахування під час судового розгляду, наявність можливості інформування суду про поважні причини своєї неявки засобами телефонного зв'язку (про дату та час судового засідання ОСОБА_7 повідомлялася, крім іншого, - телефонограмою), а також незазначення у вказаному повідомленні про неявку через дорожньо-транспортну подію, суд не може взяти такі доводи до уваги, у зв'язку з цим, причини неявки автора клопотання у судове засідання 11.06.2024 слідчий суддя вважає неповажними.
Слідчий суддя відмічає, що з вини ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . судовий розгляд клопотання, поданого у порядку, передбаченому ст.206 КПК України, не проведено у визначені цією нормою строки. При цьому, автор клопотання не могла не знати, його судовий розгляд проводиться негайно.
При цьому, ОСОБА_7 підтримала подане нею клопотання, просила закрити за ним провадження, оскільки ОСОБА_6 після звернення до суду був відпущений працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наполягала на зазначенні у відповідній ухвалі про протиправність дій співробітників вказаного центру комплектування.
Крім того, ОСОБА_7 підтримала клопотання від 11.06.2024 про витребування з ІНФОРМАЦІЯ_1 документів про затримання ОСОБА_6 , проходження ним ВЛК, мобілізаційного розпорядження, а також інших наявних у центрі комплектування документів, що стосуються її клієнта. Слідчий суддя, порадившись на місці, із врахуванням думки учасників судового провадження, відмовив у задоволенні цього клопотання, з мотивів невідношення цих документів до правовідносин, які є предметом судового розгляду клопотання, поданого у порядку ст.206 КПК України.
Також, ОСОБА_7 клопотала про долучення до матеріалів судової справи документів про госпіталізацію її клієнта. Прокурор не заперечував проти долучення цього документу, представник ІНФОРМАЦІЯ_1 наполягав на відмові у задоволенні клопотання. Слідчий суддя, порадившись на місці, із врахуванням думки учасників судового провадження, задовільнив клопотання, оскільки ці документи підтверджують відсутність факту утримання ОСОБА_6 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали судової справи, оцінивши докази, в їх сукупності,слідчий суддя дійшов до наступного.
Згідно із ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Згідно із ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Згідно з ч. 2 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення волі.
Відповідно до ч. 3 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободу особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Отже, законодавець чітко визначив, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайного звільнення з-під варти особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише у тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створять у нього обґрунтовану підозру про те, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку.
При цьому, слідчий суддя не погоджується з доводами прокурора, що таке утримання має здійснюватися у кримінальному процесуальному порядку, оскільки жодних посилань на це приписи ст.206 КПК України не мають.
Судовим розглядом встановлено, що, у даному випадку, на час розгляду клопотання ОСОБА_6 не утримується проти волі у межах територіальної юрисдикції Московського районного суду міста Харкова, що підтверджується листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.06.2024 №05/9001, поданим до суду представником центру комплектування, а також поданим до суду ОСОБА_7 листом ВЧ НОМЕР_1 від 12.06.2024 №6331, відповідно до якого ОСОБА_6 знаходиться у вказані військовій частині на стаціонарному лікуванні з 12.06.2024.
Крім того, автором клопотання не було надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, що у межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому Кримінальним процесуальним кодексом порядку.
Слідчий суддя відмічає, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст.102, п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022, оголошено про проведення загальної мобілізації, у тому числі й на території Харківської області. Оскарження дій, бездіяльності та рішеньсуб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 - з питань мобілізації відповідно до ст.19 КАС України, предметно підсудно адміністративним судам, отже, такі скарги не можуть розглядатися у порядку кримінального судочинства.
При цьому, у певних випадках, дії представників центрів комплектування можуть досліджуватися у встановленому КПК України порядку, проте за відмінною від визначеною у ст.206 КПК України процедурою, що пов'язана з досудовим розслідуванням та судовим розглядом кримінальних проваджень. При цьому ОСОБА_7 інформувала слідчого суддю про звернення до органів правопорядку та майбутній намір подання відповідної заяви у порядку ст. 214 КПК України.
Враховуючи викладене, а також те, що станом на дату судового розгляду ОСОБА_6 не позбавлений у межах територіальної юрисдикції Московського районного суду міста Харкова волі, слідчий суддя дійшов до висновку, про відсутність у нього, за вищевикладених обставин, обов'язку захисту прав людини у порядку ст. 206 КПК України щодо цієї особи, відтак у задоволенні зазначеного клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 2, 3, 24, 26, 206, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 , у порядку ст. 206 КПК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1