Справа № 643/3582/24
Провадження № 6/643/290/24
12.06.2024 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді: Новіченко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Єрмакової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс»
про заміну сторони стягувача його правонаступником
заінтересовані особи 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»
2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал»
3. ОСОБА_1
4. Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області
Кудряшов Дмитро Вячеславович
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» звернулося до Московського районного суду м. Харкова із заявою, відповідно до змісту якої просить суд замінити стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису № 2184 від 22.02.2021 року про стягнення боргу в сумі 9 386, 26 грн. з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 16.04.2024 року заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.
Представник заявника у судове засідання 12.06.2024 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Заінтересовані особи у судове засідання 12.06.2024 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до частини 3 статті 442 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути подану заяву за відсутності заінтересованих осіб на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» заяву суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, враховуючи наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту статті 55 ЦПК України вбачається, що заміна особи на правонаступника можлива у таких випадках: у разі смерті фізичної особи; у разі припинення юридичної особи; у разі заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні; в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив (частина 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).
Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов'язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю.
Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття право попередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов'язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов'язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.
Виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа в розумінні статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб'єктом та процедурою видання.
Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Тобто саме нотаріус при вчиненні виконавчого напису перевіряє належність стягувача й у разі зміни сторони правовідношення саме новий учасник і буде стягувачем у новому виконавчому написі за зверненням нової сторони (нового учасника) правовідносин.
Згідно з вимогами статті 91 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох років з моменту його вчинення. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого напису здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Вчинення виконавчих написів нотаріусами врегульовано у главі 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статтях 16-19 глави 3 розділу І книги першої Цивільного кодексу України передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється судом, Президентом України, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, нотаріусом, шляхом самозахисту.
Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 Цивільного кодексу України).
Отже, виконавчий напис нотаріуса є формою захисту цивільних прав та інтересів, що відбувається в певному спеціальному порядку, який є відмінним від інших форм (зокрема й судовій) надання захисту таким правам та інтересам.
Заміна сторони у виконавчому написі, вчиненому нотаріусом, та заміна сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса є відмінними правовими категоріями, оскільки заміна сторони у виконавчому провадженні є можливою виключно у разі відкриття відповідного виконавчого провадження, що передбачено спеціальним правилом статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Зазначений правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21. Відповідно до змісту якого Велика Палата Верховного Суду зазначила, що що заміна сторони у виконавчому написі, вчиненому нотаріусом, та заміна сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса є відмінними правовими категоріями, оскільки заміна сторони у виконавчому провадженні є можливою виключно у разі відкриття відповідного виконавчого провадження, що передбачено спеціальним правилом статті 15 Закону № 1404-VIII.
До відкриття виконавчого провадження у порядку, визначеному статтею 442 ЦПК України, може бути замінено боржника або стягувача лише у виконавчому листі, яким у системному розумінні з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIIІ є виконавчий документ, виданий судом у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, ухвалених у цивільних справах, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів.
Виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа в розумінні ст. 3 Закону № 1404-VIII, який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб'єктом та процедурою видання, отже, положення ч. 5 ст. 442 ЦПК України можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито.
Отже, законодавством не передбачено повноважень суду здійснювати заміну сторони у виконавчому написі нотаріуса при відсутності відкритого виконавчого провадження, як і не передбачено надання судом особі права стягувача на пред'явлення виконавчого напису до примусового виконання, якщо спір про законність і обґрунтованість стягнення не розглядався безпосередньо судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Зазначені норми повною мірою підлягають застосуванню й при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що 22.02.2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 64846138, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 0666763776 від 15.01.2019 року у розмірі 9 386, 26 грн.
16.03.2021 року приватним виконавцем Кудряшовим Д.В. було відкрито виконавче провадження № 64846138 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису.
15 лютого 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» укладено Договір № 08-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс», а ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами, в тому числі і за Кредитним договором № 0666763776, укладеним з ОСОБА_1 , який виступає боржником.
За змістом укладеного 15 лютого 2023 року Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги між ТОВ «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) та ТОВ «Кампсіс Фінанс» (новий кредитор), первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до даного Договору.
Згідно з пунктом 5.2 Договору права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток № 4).
Такий акт між сторонами підписаний та долучений до матеріалів справи, а відтак права вимоги вважаються відступленими і набутими.
Отже, з досліджених доказів вбачається, що первісний стягувач ТОВ «Вердикт Капітал» 15 лютого 2023 року переуступив права вимоги по Договору купівлі-продажу прав вимоги боржників, у тому числі і боржника ОСОБА_2
12 травня 2023 року між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» укладено Договір № 12-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило ТОВ «Дебт Форс», а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами, в тому числі і за Кредитним договором № 0666763776, укладеним з ОСОБА_1 ,, який виступає боржником.
За змістом укладеного 12 травня 2023 року Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги між ТОВ «Кампсіс Фінанс» (первісний кредитор) та ТОВ «Дебт Форс» (новий кредитор), первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до даного Договору.
Згідно з пунктом 5.2 Договору права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток № 4).
Такий акт між сторонами підписаний та долучений до матеріалів справи, а відтак права вимоги вважаються відступленими і набутими.
Разом з цим, як вбачається з Автоматизованої системи виконавчих проваджень (https://asvpweb.minjust.gov.ua), 19.04.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Д.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 64846138 з примусового виконання виконавчого напису № 2184 від 22.01.2021 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що виконавчий документ виконано фактично в повному обсязі.
Отже, на час розгляду заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 2184 від 22.02.2021 року не здійснюється.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що підстави для заміни сторони виконавчого провадження в суду відсутні, а тому в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтями 260, 261, 442 ЦПК України, суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» відмовити.
2. Відповідно до ст. 261 ЦПК України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня підписання її повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 12.06.2024 року.
Суддя Н.В. Новіченко