Справа № 640/15144/17
н/п 1-кп/953/77/24
"07" червня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова у складі суду:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.368, ч.1 ст.353 КК України , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харкова, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_2 , з кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 368 КК України,
В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває кримінальна справа відносно ОСОБА_4 , з кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.368, ч.1 ст.353 КК України, ОСОБА_5 , з кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 368 КК України.
До суду надійшло клопотання ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на особисте зобов*язання та повернення застави заставодавцю. В обґрунтування вказує, що відносно нього діє запобіжний захід у вигляді застави, він не вчиняв дій щодо перешкоди у розгляді справи, і своєю поведінкою довів, що може виконувати процесуальні обов*язки і без застави.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти зміни запобіжного заходу і повернення застави, вказуючи, що ризики не зникли, і саме цей запобіжний захід є запорукою виконання обвинуваченим процесуальних обов*язків, і підстав для повернення застави немає.
ОСОБА_5 та його захисник не заперечували проти клопотання ОСОБА_4 .
Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризиків, визначених в ст. 177 КПК України.
Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Вислухавши захисника в обґрунтування клопотання, суд приходить до висновку про безпідставність його доводів, оскільки у клопотанні будь-яких обґрунтованих підстав на скасування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, що були визначені під час обрання запобіжного заходу не надано, і будь-яких обставин для зміни запобіжного заходу відносно всіх обвинувачених не наведено.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Вислухавши учасників, їх обґрунтування та матеріали, які надані до клопотання, суд приходить до висновку про безпідставність доводів обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки у клопотанні будь-яких обґрунтованих підстав на скасування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, що були визначені під час обрання запобіжного заходу не надано, і будь-яких належних обставин для зміни запобіжного заходу не наведено, враховуючи і відповідну стадію судового розгляду та відсутність даних про внесення застави іншими особами.
При цьому, суд зазначає, що саме даний вид запобіжного заходу у вигляді застави є запорукою належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду і даних на спростовування цих обставин під час судового розгляду не надано. І лише посилання на сімейні обставини, які були відомі під час обрання запобіжного заходу та на явність інвалідності у заставодавця не можуть бути єдиною підставою для зміни запобіжного заходу та повернення застави.
Таким чином, всі ці обставини, досліджені під час розгляду клопотання свідчать про те, що підстав для зміни запобіжного заходу та повернення застави у суду немає, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити, як подане безпідставно та необґрунтовано.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 284, 331, 369-372, 376, 359 КПК України, суд
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу та повернення застави - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 7 днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1