про залишення позовної заяви без розгляду
справа № 621/980/23
провадження № 2/621/60/24
13 червня 2024 року м. Зміїв Харківської області
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді В. Філіп'євої,
за участю секретаря судового засідання - А. Бабич,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників цивільну справу за позовною заявою Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" до ОСОБА_1 про визнання договору доручення припиненим,
30.03.2023 року адвокат Сергій Танхельсон звернувся до суду в інтересах ДП "ДГ"Кутузівка" ІСГ Північного Сходу НААН України", з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просив визнати договір доручення від 01 лютого 2023 року, укладений між Державним підприємством "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" та ОСОБА_1 припиненим.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 10.04.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи про час і місце судового розгляду.
04.05.2023 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_3 відкладено судовий розгляд справи.
06.06.2023 року, 06.07.2023 року у зв'язку з неявкою учасників справи судовий розгляд відкладено.
07.09.2023 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_3 відкладено судовий розгляд справи.
20.10.2023 року у зв'язку з неявкою учасників справи судовий розгляд відкладено.
23.11.2023 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_3 відкладено судовий розгляд справи.
26.12.2023 року у зв'язку з неявкою учасників справи судовий розгляд відкладено.
11.01.2024 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_3 відкладено судовий розгляд справи.
11.03.2024, 25.04.2024, 13.06.2024 року своєчасно та належним чином повідомлені представник позивач та відповідач повторно в судове засідання не з'явилися, причини повторної неявки не повідомили, заяв про судовий розгляд справи за їх відсутністю та будь-яких інших заяв з процесуальних питань до суду не подавали.
Факт належного повідомлення позивача та його представника про час і місце судового розгляду підтверджується відомостями рекомендованого повідомлень про вручення поштових відправлень щодо направлення повістки-повідомлення направлених судом на адресу ДП "ДГ "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" (а.с. ), Довідками про доставку електронного листа, відповідно до яких судова повістка про виклик до суду в електронному вигляді від 11.01.2024 та 12.02.2024 надіслані на електронну адресу адвоката С. Танхельсона (2798808550@mail.gov.ua) "Судова Повістка про виклик до суду в цивільній справі" .
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне:
Статтею 223 ЦПК України встановлено наслідки неявки в судове засідання учасника справи, згідно якої , неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невипрадане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи. В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально, використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що розумність тривалості розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 р. «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 р. «Мороз та інші проти України» та інші).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України» Суд наголосив, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя насамперед покладається на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 статті 6 даної Конвенції. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка сторони. Сторони самостійно повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно пункту 3 ч.1 статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
28 березня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 711/7486/19, провадження № 61-10183св21 (ЄДРСРУ № 109871528) досліджував питання щодо залишення позову без розгляду з підстав повторної неявки позивача у судове засідання.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.
Суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).
У рішенні від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03, у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив «саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні»
Суд вважає за необхідне зазначити, що представник позивача ОСОБА_3 з 04.05.2023 року в судові засідання не з'являвся, заяв про розгляд справи без його участі чи про забезпечення його участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції не подавав, що свідчить про відсутність у нього зацікавленості у судовому розгляді справи.
Враховуючи неодноразову неявку представника позивача в судове засідання та відсутність заяви про розгляд справи без його участі, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви - без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 13, 185, 194-195, 223, 257, 259-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" до ОСОБА_1 про визнання договору доручення припиненим - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://court.gov.ua/sud2014.
Текст ухвали підписано 13.06..2024 року.
Суддя В. Філіп'єва