Справа № 639/3149/24
Провадження №1-кп/639/345/24
13 червня 2024 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024221210000462 від 09.05.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, має на утриманні неповнолітню доньку - ОСОБА_6 , 2008 року народження, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України, -
ОСОБА_5 вчинив злочини проти власності у період воєнного стану, поширеного на території України, де підрозділи збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації продовжують агресивну війну проти України та повномасштабне вторгнення в Україну з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, будучи обізнаним про Указ Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», за наступних обставин:
Так, ОСОБА_5 , 30.04.2024, у період часу з 21 год. 20 хв. до 23 год. 46 хв., більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, перебував у сквері, розташованому поблизу буд. АДРЕСА_2 , де на лавочці побачив раніше йому незнайомого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким у подальшому розпочав діалог, в ході якого у зв'язку із поганим самопочуттям, останній попросив здійснити телефонний дзвінок з належного йому мобільного телефону марки «Xiaomi Pосо M5», повідомивши при цьому графічний ключ для розблокування пристрою, після чого втратив свідомість.
Саме в той час у ОСОБА_5 виник протиправний корисливий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, яке належало ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій протиправний злочинний умисел, ОСОБА_5 , оцінивши ситуацію що склалася, а саме скориставшись тим, що ОСОБА_4 знаходиться у непритомному стані та поруч нікого не має, використовуючи ту обставину, що за його діями ніхто не спостерігає та не може завадити доведенню його злочинного умислу до кінця, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, шляхом вільного доступу, таємно заволодів мобільним телефоном марки «Xiaomi Poco M5», вартістю 4463 грн. 40 коп., який належить ОСОБА_4 , та який на момент втрати свідомості останнім знаходився у руках ОСОБА_5 .
Після цього ОСОБА_5 , 30.04.2024, у період часу з 23 год. 22 хв. до 23 год. 46, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, звернувши на свою користь викрадене майно, з місця скоєння злочину зник та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд.
В результаті протиправного діяння ОСОБА_5 завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 4463 грн. 40 коп., що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи № 2474/24 від 15.05.2024.
Крім того, ОСОБА_5 , відчуваючи безкарність за раніше вчинений злочин, вчинив нове кримінальне правопорушення у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку за наступних обставин:
Так, ОСОБА_5 , у період часу з 01 год. 03 хв. до 15 год. 00 хв. 06.05.2024, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось за можливим, маючи вільний доступ до мобільного телефону марки «Xiaomi Poco M5», належного ОСОБА_4 , побачив, як у мобільний застосунок АТ «Універсал Банк» monobank, встановлений на вказаному пристрої, надійшло сповіщення про зарахування грошових коштів у сумі 1020 грн. на картковий рахунок останнього.
Саме у цей час у ОСОБА_5 виник злочинний протиправний умисел, спрямований на несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , розуміючи, що не має законних підстав для втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж, в порушення вимог ст.ст. 2, 5, 14 Закону України «Про захист персональних даних», ст.ст. 11,20, 21 Закону України «Про інформацію» та ст. 31 Конституції України, маючи у своєму розпорядженні авторизаційні дані для входу в особистий кабінет застосунку АТ «Універсал Банк» monobank, які належать ОСОБА_4 та які у свою чергу відповідно ст. 21 Закону України «Про Інформацію» відносяться до інформації з обмеженим доступом, 06.05.2024, приблизно о 15 год. 00 хв, перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці, діючи умисно, таємно, використовуючи належний ОСОБА_4 мобільний телефон «Xiaomi Poco M5», з використанням всесвітньої інформаційної системи загального доступу Інтернет, використовуючи відомий йому графічний ключ, без дозволу власника, без відома останнього, з корисливих мотивів, здійснив вхід до особистого кабінету інтернет-банкінгу АТ «Універсал Банк» monobank ОСОБА_4 , де видавши себе за останнього, не маючи права доступу, здійснив несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи Акціонерного Товариства «Універсал Банк» monobank з банківською карткою НОМЕР_1 , зареєстрованою та належною ОСОБА_4 , отримавши при цьому можливість розпоряджатись грошовими коштами та функціями вищезазначеного банківського рахунку, всупереч волі власника.
Крім того, ОСОБА_5 , відчуваючи безкарність за раніше вчинені кримінальні правопорушення, вчинив новий злочин проти власності у період воєнного стану, поширеного на території України, де підрозділи збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації продовжують агресивну війну проти України та повномасштабне вторгнення в Україну з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, будучи обізнаною про Указ Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», за наступних обставин:
ОСОБА_5 , о 15 год. 00 хв. 06.05.2024, перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці, отримавши можливість розпоряджатись коштами та функціями банківського рахунку АТ «Універсал Банк» monobank, належного ОСОБА_4 , в супереч волі останнього, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, шляхом вільного доступу, таємно, за допомогою інтернет-банкінгу АТ «Універсал Банк» monobank, під особистими даними потерпілого, неправомірно, використовуючи відомий йому графічний ключ, без дозволу власника, без відома останнього, здійснив крадіжку грошових коштів в сумі 600 грн. шляхом перерахування їх через мобільний застосунок АТ «Універсал Банк» monobank з банківської картки вказаного банку НОМЕР_1 на свій рахунок банківської карти АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 , завдавши потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на вказану суму, та у подальшому викраденими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях за ч. 4 ст.185, ч. 1 ст. 361 КК України визнав в повному обсязі, підтвердив обставини вчинення кримінальних правопорушень так, як вони встановлені судом. Заявив про щире каяття у вчиненому, просив суворо його не карати.
Потерпілий ОСОБА_4 повідомив суд про повне відшкодування йому ОСОБА_5 спричиненої шкоди та просив призначити мінімальне покарання.
Учасники кримінального провадження вважали недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ними не оспорюються.
Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї вини, а також, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого, а також стосовно судових витрат та речових доказів.
Аналізуючи обставини, що визнаються обвинуваченим ОСОБА_5 , суд дійшов висновку, що його вина в обсязі пред'явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії обвинуваченого кваліфікуються за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану (епізод від 30.04.2024); за ч. 1 ст. 361 КК України як несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем; за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану (епізод від 06.05.2024).
Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, офіційно не працює, на обліках у нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.
Призначаючи ОСОБА_5 покарання, суд виходить з положень ст. ст. 50, 65 КК України, а також принципів законності, справедливості, обгрунтованості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є: за ч. 4 ст. 185 КК України - тяжким злочином, за ч. 1 ст. 361 КК України - кримінальним проступком, особу винного, його вік, стан здоров'я, сімейний стан, обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що його обтяжують, позицію потерпілого щодо відсутності претензій матеріальної характеру до обвинуваченого.
При цьому суд дійшов висновку, що досягнення мети покарання щодо ОСОБА_5 в цілому, за наведених обставин, на теперішній час можливе шляхом призначення йому покарання у виді позбавлення волі в розмірі, передбаченому санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, та у виді обмеження волі в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 361 КК України.
Остаточне покарання ОСОБА_5 призначається за правилами ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України.
У той же час, суд вважає, що дані про особу обвинуваченого, його щире каяття, дані щодо відшкодування ним потерпілому заподіяної шкоди свідчать про можливість виправлення ОСОБА_5 без реального відбування ним покарання, а тому приймає рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням, встановлюючи максимальний передбачений законом іспитовий строк.
Запобіжний захід до ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженню не обирався.
Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 127-129, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України, та призначити йому покарання:
За ч. 4 ст. 185 КК України - у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі,
За ч. 1 ст. 361 КК України - у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь судового експерте ОСОБА_7 процесуальні витрати за проведені у кримінальному провадженні експертні дослідження в розмірі 320 (трьохсот двадцяти) гривень (к/п, а.с. 65).
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.05.2024 на речові докази у кримінальному провадженні.
Речовий доказ: мобільний телефон марки «POCO M5» з об'ємом пам'яті 64 Gb, imei1: НОМЕР_3 ; imei2: НОМЕР_4 , з пошкодженням у вигляді тріщини скла у нижній частині екрану - вважати таким, що повернутий потерпілому ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Роз'яснити обвинуваченому, потерпілому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1