Справа № 638/7043/24
Провадження № 1-кп/638/1456/24
13 червня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді: ОСОБА_1 ,
з участю секретаря: ОСОБА_2 ,
з участю прокурора: ОСОБА_3 ,
з участю обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221070000219 від 14.02.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бабенково Ізюмського району Харківської області, громадянина України, українця, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не є особою з інвалідністю, на утримання неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, в силу статті 89 Кримінального кодексу України раніше не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, -
ОСОБА_4 13 лютого 2024 року, у вечірній час доби (точного часу в ході досудового розслідування встановити не вдалось можливим), у період дії воєнного стану в Україні, реалізуючи протиправний умисел на крадіжку чужого майна, з метою особистого незаконного збагачення, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що його діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом відпирання металевих засувів відкрив ворота, чим незаконно проник до подвір'я домоволодіння АДРЕСА_2 , яке на праві власності належить ОСОБА_5 , звідки викрав: задній мост на ВАЗ 2102 вартістю, згідно висновку експерта на суму 1 500 грн (одна тисяча п'ятсот гривень) 00 коп., чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму, після чого з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, розпорядившись на власний розсуд викраденим майном.
Крім того, ОСОБА_4 13 лютого 2024 року, у вечірній час доби (точного часу в ході досудового розслідування встановити не вдалось можливим), у період дії воєнного стану в Україні, повторно, реалізуючи протиправний умисел на крадіжку чужого майна, з метою особистого незаконного збагачення, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом відпирання металевих засувів відкрив ворота, чим незаконного проник на подвір'я домоволодіння АДРЕСА_2 , яке на прав власності належить ОСОБА_5 , та з підлітнього навісу викрав: болгарку «Makita» зеленого кольору з діаметром диску 230 мм; болгарку «Pro craft», зеленого кольору з діаметром диску 125 мм; електричну переноску на 4 розетки, довжиною дроту у 30 метрів вартістю, згідно висновку експерта на загальну суму 3400 грн. (три тисячі чотириста гривень) 00 коп., чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму, після чого з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, розпорядившись на власний розсуд викраденим майном.
Допитаний обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України у повному обсязі, підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті, у вчиненому розкаявся, пояснивши, що доповнити йому нічого.
Від потерпілого ОСОБА_5 надано до суду заяву із проханням провести судові засідання за відсутності потерпілого, цивільний позов не буде заявляти, матеріальних претензій не має.
Суд зі згоди прокурора та обвинуваченого, відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясував, чи правильно розуміє обвинувачений зміст цих обставин, не оспорює їх, і не наполягає на дослідженні всіх доказів у справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, а також роз'яснив, що у такому випадку обвинувачений буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , кримінальне правопорушення було вчинено обвинуваченим, в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, а тому вина ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження - тобто таємне викрадення чужого майна (кражідка), поєднана з проникненням у сховище, вчинена в умовах воєнного стану, та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище, вчинена в умовах воєнного стану, та кваліфікує його дії за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України.
Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що останній, офіційно не працює, не одружений, на утриманні малолітніх дітей не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, в силу статті 89 Кримінального кодексу України не судимий.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд, відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України, визнає його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України, судом не встановлено.
При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь важкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до статті 12 Кримінального кодексу України відноситься до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
При цьому також суд враховує, що відповідно до статті 50 Кримінального кодексу України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до частини 2 статті 50 Кримінального кодексу України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд керується також положенням п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 23.10.2003 року, згідно якого суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 повинно бути призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження нових злочинів у межах санкції кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі із застосуванням статей 75, 76 Кримінального кодексу України, оскільки цей вид покарання буде мати вплив на його виправлення та попередження нових злочинів, і саме в такому випадку буде досягнута передбачена частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України мета покарання як обвинуваченим, так і іншими особами.
Питання щодо витрат, пов'язаних із проведенням експертизи по кримінальному провадженню вирішити на підставі статті 124 КПК України.
Питання про долю речових доказів і документів вирішити на підставі статті 100 КПК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов не заявлявся.
Керуючись статтями 349, 368, 370 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
На підставі пунктів 1, 2 частини 1, пункту 2 частини 3 статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати, які пов'язані із залученням експерта під час здійснення досудового розслідування, а саме за проведення: судово-товарознавчої експертизи №930/24 від 19.02.2024 року у розмірі 340,00 грн. - на користь держави.
Захід забезпечення у кримінальному провадженні у вигляді арешту, накладений ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.02.2024 року (справа № 638/3276/24 провадження № 1-кс/638/854/24) на задній мост на ВАЗ 2102; болгарку «Makita» зеленого кольору, діаметром диску 230 мм; болгарку «Pro craft», зеленого кольору, з діаметром диску 125 мм; електричну переноску на 4 розетки, довжиною дроту у 30 метрів - скасувати після набрання вироком законної сили.
Речові докази: задній мост на ВАЗ 2102; болгарка «Makita» зеленого кольору, діаметром диску 230 мм; болгарка «Pro craft», зеленого кольору, з діаметром диску 125 мм; електрична переноска на 4 розетки, довжиною дроту у 30 метрів - вважати повернутими потерпілому ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Головуючий суддя: