Справа № 638/5654/24
Провадження № 2-о/638/155/24
10 червня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого Невеніцина Є.В.,
за участю секретаря Бикової Д.С.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Харківська міська рада, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (Міжнародний міжвідомчий багатопрофільний центр підготовки підрозділів), Військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України про встановлення юридичного факту,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити юридичний факт, що він, за відсутності інших осіб, є єдиною особою, яка може здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 . Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 є його бабусею та є особою з інвалідністю 2 групи. ОСОБА_2 має ряд невиліковних хвороб, у зв'язку із якими майже не може пересуватися і потребує постійного догляду. На початку 2022 року зруйновано будинок ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак заявник забрав її жити до себе. ОСОБА_3 не перебуває у шлюбі та має двох дітей, проте її діти тривалий час перебувають за кордоном. За весь період перебування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за кордоном він був єдиною особою, яка здійснювала постійний догляд за ОСОБА_3 . Враховуючи вік, стан здоров'я ОСОБА_3 , її залежність від інших осіб, нездатність до самообслуговування та те, що в родині немає нікого хто міг би здійснювати за нею догляд у заявника виникла необхідність відмовитися від працевлаштування (служби в Національній гвардії України) та здійснювати постійний догляд за нею.
Ухвалою суду від 08.04.2024 по справі відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою суду від 14.05.2024 року залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи - Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України.
У судове засідання заінтересовані особи не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлені вчасно та належним чином, причин неявки не повідомили, клопотань з процесуальних питань суду не надходило.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заяву та просив задовольнити.
Суд, вислухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Згідно копії паспорту серії НОМЕР_3 , копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , копії паспорта № НОМЕР_5 , свідоцтва про народження № НОМЕР_6 , копії свідоцтва про шлюб № НОМЕР_7 заявник є онуком ОСОБА_3 .
Згідно довідки №630448 остання має другу групу інвалідності з 12.06.2012 року безстроково. Згідно висновку ЛКК №491 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 04.12.2023 року, який дійсний до 04.12.2024 року, ОСОБА_3 потребує постійного стороннього догляду.
За повідомленням Державної прикордонної служби України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виїхала за межі України 15.12.2021 року після чого в Україну не поверталась. ОСОБА_7 з 21.08.2022 року регулярно перетинає державний кордон України на в'їзд та виїзд.
09.05.2024 року надійшли письмові пояснення ОСОБА_3 , в яких вона просить задовольнити подану заяву та зазначає, що рідні дочки багато років знаходяться за кордоном і єдина людина, що може здійснювати за нею нагляд є ОСОБА_1 , вона потребує постійного догляду.
Згідно доданого акту від 26.03.2024 року, складеного ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які проживають за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 фактично проживає разом з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , а також здійснює догляд за нею, купує ліки, продукти харчування, оплачує рахунки, інші особи за вказаною адресою не проживають.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині першій статті 315 цього Кодексу, не є вичерпним.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Суб'єктами звернення до суду із заявами про встановлення факту перебування особи на утриманні можуть бути фізичні особи, в яких на підставі чинного законодавства у разі встановлення факту виникає відповідне право. Від встановлення факту здійснення заявником постійного стороннього догляду за особою, яка цього потребує, залежить виникнення його прав та обов'язків, визначених законами України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про соціальні послуги». Крім того, встановлення даного факту має юридичне значення для особи похилого віку, яка потребує стороннього догляду.
Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права й обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї", членами сім'ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання, спільний побут і взаємні права й обов'язки.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.76, ч.1,2 ст.77, ч.2 ст.78, ч.1 ст.95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.6 ст.81, ч.1 ст.89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Встановлення даного факту має юридичне значення для заявника, напряму впливає на його права й обов'язки та інтереси особи похилого віку, яка потребує постійного стороннього догляду.
Враховуючи викладене, суд вважає, що заява підлягає задоволенню в частині встановлення факту постійного догляду ОСОБА_1 за ОСОБА_3 , оскільки остання потребує такого догляду та заявник його здійснює, що підтверджується письмовими доказами по справі, встановлення факту здійснення догляду не суперечить Закону і не порушує права, свободи та інтереси осіб та має для заявника юридичне значення, а тому підстав для відмови у задоволенні цієї заяви, судом не встановлено.
В іншій частині заява не підлягає задоволенню, оскільки не підтверджена належними доказами.
При цьому суд зауважує, що питання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є компетенцією уповноваженого органу відповідно до положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» й не входить до компетенції суду.
Керуючись 293, 315 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 ), заінтересовані особи: Харківська міська рада (м.Харків, пл.Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243), Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (Міжнародний міжвідомчий багатопрофільний центр підготовки підрозділів) ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ 40163246), Військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_5 ) про встановлення юридичного факту - задовольнити частково.
Встановити факт постійного догляду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 13.06.2024 року.
Головуючий Є.В.Невеніцин