Справа № 347/1251/21
Провадження № 1-кп/347/33/24
12 червня 2024 року м.Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря с/з ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Косів клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_6
В провадженні Косівського районного суду Івано-Франківської області перебуває об'єднане кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.28 ч.1 ст.364, ч.3 ст.28 ч.2 ст.364, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366, ч.3 ст.28 ч.4 ст.246, ч.3 ст.28 ч.1 ст.364 КК України.
В підготовчому судовому засідання прокурор подав клопотання про обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту на строк два місяці із забороною залишати житло в період доби з 22 год. по 6 год. Вимоги клопотання обгрунтовані тим, що ОСОБА_9 обгрунтовано обвинувачується у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному з метою одержання будь якої неправомірної вигоди для себе, інших фізичних та юридичних осіб, шляхом використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, вчиненого організованою групою, вдачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також у незаконній порубці дерева у лісах, збуті незаконно зрубаних дерев, організованою групою, вчиненій на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки.
Злочини в яких обвинувачується ОСОБА_6 відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 та 7 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Прокурор зазначив про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме:
- можливість переховуватися від суду, оскільки обвинувачений усвідомлює що обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки перебуваючи на волі та маючи можливість вільного пересування і необмежну можливість спілкування з свідками по даному кримінальному проваджені, більшість з яких проживають на території Косівського району Івано-Франківської області;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не прибувати на виклики прокурора чи суду, покликаючись на різні форс-мажорні обставини;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, або продовжити вчиняти дії пов'язані з реалізацією незаконно зрубаної деревини.
Враховуючи вищенаведене, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , дані про особу обвинуваченого, з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків та запобіганням наведеним у клопотанні ризикам, просить клопотання задовольнити та застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк два місяці із забороною залишати житло в період доби з 22 год. по 6 год. з покладенням обов'язків передбачених ст. 194 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні, прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_6 клопотання заперечив. Ствердив, що за весь час поки кримінальне провадження перебуває на розгляді в Косівському районному суді, а це близько 2 роки, він жодного разу не порушував свої обов'язки як обвинуваченого, та завжди вчасно прибував до суду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_12 доводи клопотання заперечив, ствердив, що ризики наведені прокурором жодним чином не наведені, а саме клопотання є просто формальним. За весь перебування обвинувального акту на розгляді у Косівському районному суді, його підзахисний завжди вчасно за викликом з'являвся до суду, та жодним чином не порушував свої обов'язки. В задоволенні клопотання просив відмовити.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, оглянувши та перевіривши доводи клопотання, суд вважає, за необхідне задовольнити клопотання прокурора частково, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд дотримується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Статтею 132 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Частиною 3 статті 176 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд, відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей.
Оскільки справа знаходиться на стадії судового розгляду по суті то суд не дає оцінки обґрунтованості підозри.
Суд вважає що існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України прокурором в судовому засіданні доведено, оскільки у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років, обвинувачений ОСОБА_6 з метою ухилення від відбування покарання може ухилитися суду.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні суд зазначає наступне.
Оцінюючи вірогідність існування вказаного ризику суд виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Тобто, вплив на свідків можливий як на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від цих осіб та їх дослідження судом.
До того ж, під час виконання вимог ст. 290 КПК України стороні захисту та обвинуваченому у повному обсязі було відкрито матеріали досудового розслідування, у зв'язку з чим обвинуваченому став відомий зміст показань свідків, якими прокурор має намір доводити пред'явлене обвинувачення.
Зазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірність незаконного впливу з боку обвинуваченого безпосередньо або через знайомих йому осіб на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень, тому встановлена судом заборона спілкування з свідками та іншими учасниками кримінального провадження може слугувати важливим фактором для запобігання ризику впливу на цих осіб.
З огляду на вищевикладене, а також приймаючи до уваги ту обставину, що допит свідків у даному кримінальному провадженні ще не розпочато, а тому суд приходить до висновку, що ризик незаконного впливу на свідків не зменшився та продовжує існувати, що обумовлює необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.
Вирішуючи питання щодо застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу суд враховує положення ст. 194 КПК України, за змістом яких недоведеність стороною обвинувачення недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні є підставою для відмови у застосуванні запобіжного заходу. При цьому, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Досліджуючи питання щодо можливості застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, суд виходить з наступного.
Судом вивчалась можливість застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам. Проте, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Суд не ігнорує ті аргументи, які наводилися захисником на користь обвинуваченого, однак у цьому випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень у справі.
Водночас суд доходить переконання, з врахуванням ризиків наведених прокурором, які частково знайшли своє підтвердження, враховуючи відсутність постійного місця роботи, постійного джерела доходів, має постійне зареєстроване місце проживання, його сімейний стан, його вік та стан здоров'я, його процесуальну поведінку під час перебування обвинувального акту на розгляді в суді, суд вважає, що є всі наявні підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, у виді особистого зобов'язання, який в свою чергу буде співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження, відтак клопотання слід задовольнити частково та застосувати щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього зазначених в клопотанні обов'язків.
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. ст. 176-179, 194, 314 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на строк 60 днів до 11 серпня 2024 року включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 такі обов'язки:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатись з населеного пункту в якому обвинувачений фактично проживає: АДРЕСА_1 без дозволу прокурора або суду;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та реєстрації.
4) утриматися від спілкування з усіма свідками та іншими обвинуваченими в даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до останнього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання ОСОБА_6 доручити здійснювати прокурору в даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1