Ухвала від 10.06.2024 по справі 210/3389/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/3389/24

Провадження № 1-кс/210/971/24

УХВАЛА

іменем України

10 червня 2024 року

Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянув в судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділення ВП №2 Криворізького РУП ГУ Національної поліції Дніпропетровській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 ,погоджене прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041710000662 від 06.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2024 року до суду надійшло клопотання слідчого слідчого відділення ВП №2 Криворізького РУП ГУ Національної поліції Дніпропетровській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 ,погоджене прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041710000662 від 06.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 Кримінального кодексу України.

В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці та у невстановлений в ході досудового розслідування час та обставинах, але не пізніше ніж 06 червня 2024 року 21 годин 26 хвилини, умисно незаконно придбав з метою подальшого збуту наркотичний засіб метадон, який був розфасований у сліп-пакети, обмотані липкою стрічкою синього кольору у кількості не менше ніж 9 штук. Реалізуючи прямий умисел, направлений на незаконне зберігання наркотичних засобів з метою збуту, про що свідчить розфасування наркотичного засобу, поведінка суб'єкта злочину, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26.04.2002 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 16 від 18.12.2009 «Про судову практику в справах про злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», помістив вищезазначені 9 згортків з липкої стрічки з сліп-пакетами з наркотичним засобом метадоном до кишень жилетки, яка була одягнена на останньому.

В подальшому, 06.06.2024 року о 21:26 годині ОСОБА_5 був виявлений працівниками поліції, як особа яка може зберігати при с заборонені речовини. В подальшому, 06.06.2024 о 22:47 годині ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та в ході проведення особистого обшуку затриманого у кишені жилетки, яка була одягнена на останньому, було виявлено та вилучено 9 аналогічних між собою згортків липкої стрічки синього кольору у середині яких знаходились прозорі сліп-пакети із білим порошком.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/104-24/23796 - НЗПРАП від 07.06.2024, маса речовини, яка містилась у 1 сліп-пакетів, який був виявлений та вилучений під час особистого обшуку у ОСОБА_5 , становить 0,1126 г, та містить наркотичний засіб метадон (фенадон), який включений до переліку наркотичних засобів, обіг яких обмежено, таблиці № 2 списку № 1 «Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770. Маса метадону (фенадону) становить 0,0041 г, який ОСОБА_5 зберігав з метою подальшого збуту.

06.06.2024 року проведено особистий обшук затриманого ОСОБА_5 в ході якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон «Huawei», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 із фотознімками з місцями розташування «схованок», грошові кошти у розмірі 420 гривень.

07.06.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, за ознаками незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів з метою збуту.

Відповідно до постанови про долучення до кримінального провадження у якості речового доказу, винесеної 06.06.2024 слідчим СВ ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 :мобільний телефон «Huawei», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 із фотознімками з місцями розташування «схованок», грошові кошти у розмірі 420 гривень - визнано та долучено у якості речових доказів у кримінальному провадженні № 12024041710000662 від 06.06.2024 року.

Крім того, слідчий вважає, що відмова у накладенні арешту на перераховані у протоколі затримання від 06.06.2024 року може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування слідів кримінального правопорушення, які необхідно дослідити у ході проведення необхідних слідчих дій для встановлення істини у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні слідчий та прокурор присутніми не були, надали заяви, кожен окремо, про розгляд клопотання у їх відсутність.

Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно ст. 107 КПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників процесу, фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась.

Дослідивши клопотання та документи додані до нього, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: зберегли на собі його сліди.

У відповідності до положень ст. ст. 167, 168, 237 КПК України вилучені в ході проведення слідчої (розшукової) дії - огляду вищевказані речі, та документи відносяться до тимчасово вилученого майна.

Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, зважаючи на те, що згідно матеріалів кримінального провадження, існують достатні підстави вважати, що майно, яке слід арештувати, підпадає під критерії ст. 98 та ч. 1 ст. 170, п. 1 ч. 2 ст. 170 та ч. 3 ст. 170 КПК України та на нього необхідно накласти арешт з метою забезпечення його збереження як об'єкта кримінально-протиправних дій, а також з метою виконання цілей кримінального провадження, зокрема, призначення та проведення експертиз, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, знищення, продажу або приховування вказаних речових доказів, слідчий суддя доходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні майна.

Керуючись вимогами ст.ст. 107, 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділення ВП №2 Криворізького РУП ГУ Національної поліції Дніпропетровській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 ,погоджене прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041710000662 від 06.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 Кримінального кодексу України - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене в ході особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 від 06.06.2024 року, а саме:

-мобільний телефон «Huawei», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ;

-грошові кошти у розмірі 420 гривень.

Заборонити будь-кому будь-яким чином відчуджувати, розпоряджатись, використовувати вилучене майно до прийняття рішення по кримінальному провадженню та/або скасування арешту, окрім слідчого, прокурора для забезпечення збереження речових доказів, та/або подальшого звернення в дохід держави та виконання завдань кримінального провадження.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
119706677
Наступний документ
119706679
Інформація про рішення:
№ рішення: 119706678
№ справи: 210/3389/24
Дата рішення: 10.06.2024
Дата публікації: 14.06.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Металургійний районний суд міста Кривого Рогу
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (10.06.2024)
Результат розгляду: клопотання (заяву) задоволено, у тому числі частково
Дата надходження: 10.06.2024
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
СІЛЬЧЕНКО ВАДИМ ЄВГЕНОВИЧ
суддя-доповідач:
СІЛЬЧЕНКО ВАДИМ ЄВГЕНОВИЧ