05 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 921/403/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Янковський В.А.,
представників учасників справи:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС" - Оніщук В.М.,
Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" - Мельник О.С.,
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС"
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.03.2023 (суддя Шумський І.П.)
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 (колегія суддів: Желік М.Б., Орищин Г.В., Галушко Н.А.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС" (далі - ТОВ "Оператор ГТС")
до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (далі - ПрАТ "Тернопільгаз")
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП)
про стягнення 76 627 043,19 грн.
1. Сторони справи уклали договір транспортування природного газу від 16.12.2019 №1910000200 (далі - Договір).
2. ПрАТ "Тернопільгаз" у двох газових місяцях - жовтень та грудень 2021 року здійснило відбір природного газу в обсязі, що призвів до негативних щодобових небалансів.
3. ПрАТ "Тернопільгаз" у період часу з січня до червня 2022 року здійснювало часткову оплату небалансів, що виникли у газовому місяці - жовтні 2021 року, зокрема вказаний борг погашався зарахуванням зустрічних однорідних вимог на підставі ст.601 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).
4. Прострочення терміну оплати ПрАТ "Тернопільгаз" негативних щодобових небалансів у повному обсязі стало наслідком звернення ТОВ "Оператор ГТС" до господарського суду з позовними вимогами про стягнення такої заборгованості, а також пені та нарахувань, передбачених ч.2 ст.625
5. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, позов задовольнив частково.
6. ТОВ "Оператор ГТС" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, якою просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове - про задоволення позову скаржника.
7. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:
- у який момент спливає шестимісячний строк нарахування пені, передбачений ч.6 ст.232 Господарського кодексу України (далі - ГК);
- чи звільняється боржник від зобов'язання компенсувати кредиторові втрати від інфляції за період прострочення виконання грошового зобов'язання у разі, якщо в такий період мали місце лише щомісячні часткові погашення заборгованості, але вона продовжила існувати у непогашеному розмірі.
8. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, виходячи з таких мотивів.
Короткий зміст позовних вимог
9. ТОВ "Оператор ГТС" звернулося до суду з позовом до ПрАТ "Тернопільгаз" про стягнення 76 627 043,19 грн, з яких: 58 964 459,97 грн основного боргу; 6 112 731,94 грн пені; 1 232 014,24 грн 3% річних; 10 317 837,04 грн інфляційних втрат.
10. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, таким:
- за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за жовтень, грудень 2021 року (складених на підставі інформації, поданої відповідачем до інформаційної платформи) виявлено наявність у відповідача негативних щодобових небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснено розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначено його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітні місяці жовтня, грудня 2021 року;
- щодобові небаланси відповідача виникли внаслідок безпідставного відбору відповідачем за вказаний період з газотранспортної системи природного газу без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи;
- акти врегулювання щодобових небалансів та рахунки на оплату щодобових негативних небалансів за період жовтень, грудень 2021 року позивач направив відповідачу через інформаційну платформу; відповідач не в повному обсязі виконав обов'язок щодо оплати негативних щодобових небалансів за наведений у позові період;
- щодо укладення додатків №1, №2 до договору від 16.12.2019 №1910000200: такі додатки не укладалися, однак потужність може замовлятися на період однієї газової доби, що взагалі не потребує укладення відповідних додатків; при цьому, неукладення вказаних додатків свідчить про те, що відповідач не замовив (не забронював) розподіл потужності того чи іншого виду, а тому позивач не був зобов'язаний забезпечувати для відповідача потужність точок входу/виходу на гарантованій та/або переривчастій основі/або права використання потужності з обмеженнями.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
11. 16.12.2019 ТОВ "Оператор ГТС" уклало з ПрАТ "Тернопільгаз" договір транспортування природного газу №1910000200, за умовами якого оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
12. Відповідно до п.2.3 Договору обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.
13. Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог кодексу (п. 2.4 Договору).
14. Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ у точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (п. 2.5 Договору).
15. Взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог кодексу. (п.2.8 Договору).
16. Відповідно до п.4.1 Договору замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та кодексом; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, у порядку, визначеному цим договором та кодексом; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природний газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному кодексом та цим договором; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.
17. У п.4.2 Договору визначено, що замовник має право, зокрема замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям. Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей у точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи в обсязі, визначеному згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями), та/або в обсязі підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби (п.6.1 Договору).
18. За умовами пунктів 7.1, 7.2 Договору вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.tsoua.com.
19. Сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу (п.9.1 Договору). У разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу (п.9.2 Договору).
20. У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.
21. Згідно з п.9.6 Договору розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений п.9.3 цього Договору, визначається за даними оператора.
22. Відповідно до п.11.2 Договору оператор до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора.
23. Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора (п.11.3 Договору).
24. У п. 11.4 Договору сторонами обумовлено, що врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
25. Згідно п.13.1 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором.
26. У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.13.5 Договору).
27. 14.07.2020 між сторонами укладено додаткову угоду №1 та додаткову угоду №2 до Договору, де зазначено, що додаткові угоди вважаються укладеними з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками. Сторони домовились, що додаткові угоди розповсюджують свою дію на відносини сторін, що виникли з 01.07.2020 та діють протягом дії цього Договору.
28. За результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за жовтень, грудень 2021 року ТОВ "Оператор ГТС" як оператор за Договором виявив наявність у ПрАТ "Тернопільгаз" негативних щодобових небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснено розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначено його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць року.
29. У зв'язку із вказаним складені односторонні акти врегулювання щодобових небалансів, а саме: від 31.10.2021 №10-2021-1910000200 за газовий місяць жовтень 2021 року з остаточними обсягами негативних щодобових небалансів в розмірі 1564,33462 тис. куб. м. (16190863 кВт *год) на суму 66287140,90 грн; від 31.12.2021 №12-2021-1910000200 за газовий місяць грудень 2021 року з остаточними обсягами негативних щодобових небалансів в розмірі 33,88595 тис. куб. м. (350720 кВт *год) на суму 1216589,92 грн, всього на загальну суму 67503730,82 грн.
30. За даними ТОВ "Оператор ГТС", у жовтні 2021 року обсяг негативного небалансу ПрАТ "Тернопільгаз" склав 1564,33462 тис. куб. м, а у грудні 2021 року - 33,88595 тис. куб. м.
31. Дані такого ж змісту про загальні обсяги добових небалансів у жовтні, грудні 2021 року ТОВ "Оператор ГТС" відобразило у розрахунках обсягів добових небалансів ПрАТ "Тернопільгаз", що також містять їх обсяг з урахуванням кожної газової доби.
32. Відповідно до п.2.8 Договору ТОВ "Оператор ГТС" через інформаційну платформу направило ПрАТ "Тернопільгаз" рахунки для оплати за добові небаланси від 31.10.2021 №10-2021-1910000200 на суму 66 287 140,90 грн за жовтень 2021 року та від 31.12.2021 №12-2021-1910000200 на суму 1 216 589,92 грн за грудень 2021 року.
33. Згідно з реєстром файлів ТОВ "Оператор ГТС" відправило ПрАТ "Тернопільгаз" з інформаційної платформи рахунки за добові небаланси за газові місяці жовтень, грудень 2021 року 12.11.2021 та 13.01.2022 відповідно.
34. ПрАТ "Тернопільгаз" у поданих до НКРЕКП звітах (форми 8в) про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків за жовтень та грудень 2021 року вказав, що нарахована плата за добові негативні небаланси у жовтні 2021 року складає 66287,14090 тис. грн, а у грудні 2021 року 1216,58992 тис. грн.
35. Матеріали справи не містять доказів існування між сторонами спору розбіжностей щодо вартості добових небалансів, їх урегулювання у визначеному договором або судовому порядку, як це визначено п.9.6 договору.
36. З довідки АБ Укргазбанк від 04.08.2022 №5932/15215/2022 вбачається, що ПрАТ "Тернопільгаз" за період з 01.11.2021 до 22.07.2022 перерахувало на рахунок ТОВ "Оператор ГТС" 8 729 284,34 грн. Як додаток до довідки міститься реєстр платежів ПрАТ "Тернопільгаз" на користь ТОВ "Оператор ГТС". Зміст вказаного реєстру платежів вказує на те, що у період з 27.01.2022 до 15.05.2022 ПрАТ "Тернопільгаз" здійснило перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ "Оператор ГТС" на загальну суму 7 491 224 грн, а саме: 27.01.2022 - 2 087 581 грн; 31.01.2022 - 700 000 грн; 02.02.2022 - 600 000 грн; 09.02.2022 - 200 000 грн; 11.02.2022 - 400 000 грн; 16.02.2022 - 409 022 грн; 17.02.2022 - 157 698 грн; 18.02.2022 - 200 000 грн; 21.02.2022 - 200 000 грн; 22.02.2022 - 372 430 грн; 23.02.2022 - 651 560 грн; 28.02.2022 - 106 115 грн; 01.04.2022 - 200 000 грн; 04.04.2022 - 213 796 грн; 05.04.2022 - 300 000 грн; 08.04.2022 - 300 000 грн; 11.04.2022 - 200 000 грн; 15.04.2022 - 193 022 грн.
37. Окрім цього, у доданому до позову розрахунку суми основного боргу ТОВ "Оператор ГТС" зазначив про проведення між сторонами взаємозаліку при розрахунках на суму 1 048 046,85 грн, а саме: 15.11.2021 на суму 169 501,25 грн (від 15.11.2021 №ТОВ ВИХ-21-12814); 15.12.2021 на суму 112 613,42 грн (від 15.12.2021 №ТОВ ВИХ-21-14309); 17.01.2022 на суму 39 266,29 грн (від 17.01.2022 №ТОВ ВИХ-22-485); 21.03.2022 на суму 17 227,83 грн (від 21.03.2022 №ТОВ ВИХ-22-3082); 20.04.2022 на суму 184 567,80 грн (від 20.04.2022 №ТОВ ВИХ-22-4005); 20.05.2022 на суму 259 679,99 грн (від 20.05.2022 №ТОВ ВИХ-22-5023); 20.06.2022 на суму 129 205,74 грн (від 20.06.2022 №ТОВ ВИХ-22-6519); 20.07.2022 на суму 135 984,53 грн (від 20.07.2022 №ТОВ ВИХ-22-7671).
38. Проти обставин щодо проведення взаємозаліків на суму 1 048 046,85 грн (зокрема, окремих дат та окремих сум зарахувань) ПрАТ "Тернопільгаз" не заперечує.
39. Порушення з боку ПрАТ "Тернопільгаз" грошового зобов'язання на суму 58 964 459,97 грн стало підставою для звернення ТОВ "Оператор ГТС" до суду з вимогою про відновлення його порушених прав шляхом стягнення розміру заборгованості.
40. Після відкриття провадження у справі ПрАТ "Тернопільгаз" долучило до матеріалів справи адресовані йому з боку ТОВ "Оператор ГТС" заяви від 19.08.2022 №ТОВ ВИХ-22-8848, від 23.09.2022 №ТОВ ВИХ-22-10211, від 19.10.2022 №ТОВ ВИХ-22-11155, від 17.11.2022 №ТОВ ВИХ-22-12478, від 20.12.2022 №ТОВ ВИХ-22-13839, у яких оператор повідомив про припинення у замовника грошових зобов'язань за Договором на загальну суму 1 851 028,94 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог згідно зі ст.601 ЦК.
41. Матеріали справи також містять заяви від 19.01.2023 №ТОВ ВИХ-23-629, від 27.02.2023 №ТОВ ВИХ-23-2469, у яких ТОВ "Оператор ГТС" повідомило ПрАТ "Тернопільгаз" про припинення у останнього грошових зобов'язань за Договором на загальну суму 157 429,11 грн та 93 871,59 грн відповідно.
42. ТОВ "Оператор ГТС" долучило оформлені сторонами справи:
- акти наданих послуг від 31.10.2021 №10-2021-1910000200/1001021 та від 31.12.2021 №12-2021-1910000200/1001221, згідно з якими відповідно до умов Договору ТОВ "Оператор ГТС" надало, а ПрАТ "Тернопільгаз" отримало послуги перевищення замовленої (договірної) потужності в точках входу/виходу обсягом 1564,33462 тис. м куб./добу на суму 233 073,35 грн за жовтень 2021 року та обсягом 33,88595 тис. м куб./добу на суму 5 048,74 грн за грудень 2021 року;
- акти приймання передачі природного газу від 01.11.2021 за жовтень 2021 року та від 01.01.2022 за грудень 2022 року;
- зведені акти приймання передачі природного газу від 05.11.2021 за жовтень 2021 року та від 05.01.2022 за грудень 2022 року.
43. На підтвердження вчинення балансуючих дій ТОВ "Оператор ГТС" подало до суду першої інстанції укладені між ним (як оператором) та ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (як виконавцем) договір надання послуги балансування від 19.01.2021 з додатковими угодами від 12.02.2021 №1, від 20.12.2021 №2, від 29.12.2021 №3 та акти надання послуг балансування від 31.10.2021 №10-2021-2101000095, від 31.12.2021 №12-2021-2101000095.
44. Окрім цього, ТОВ "Оператор ГТС" подало до суду: бухгалтерські довідки щодо загальних обсягів врегулювання щодобових небалансів ПрАТ "Тернопільгаз" за газові місяці жовтень, грудень 2021 року; розрахунки ТОВ "Оператор ГТС" про обсяги природного газу, відібрані ПрАТ "Тернопільгаз" з газотранспортної системи України для власних потреб та /або виробничо - технологічних витрат (ВТВ) за газові місяці жовтень, грудень 2021 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
45. Господарський суд Тернопільської області рішенням від 02.03.2023:
- закрив провадження у справі за п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) в частині позовних вимог ТОВ "Оператор ГТС" про стягнення з ПрАТ "Тернопільгаз" 1 906 414,46 грн боргу у зв'язку з відсутністю предмета спору;
- позов задовольнив частково та стягнув з ПрАТ "Тернопільгаз" на користь ТОВ "Оператор ГТС" 56 862 130,33 грн боргу, 6 017 368,03 грн пені, 1 232 014,24 грн 3% річних, 599 385,02 грн втрат від інфляції.
46. Рішення суду першої інстанції мотивоване, зокрема, таким:
- - актами наданих послуг за газові місяці жовтень, грудень 2021 року підтверджуються погоджені обома сторонами отримані відповідачем послуги перевищення замовленої (договірної) потужності у обсягах, наведених позивачем у актах врегулювання щодобових небалансів за вказаний період;
- вказана в актах врегулювання щодобових небалансів та рахунках на їх оплату вартість за добові негативні небаланси самим же відповідачем відображена у поданих ним до НКРЕКП звітах (форми 8в) про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків за жовтень, грудень 2021 року;
- доказів на підтвердження проведення повної оплати вартості негативних щодобових небалансів за жовтень, грудень 2021 року як в строк, обумовлений у п.4.1, п.9.3 Договору, так і станом на час розгляду справи в суді, відповідач не надав;
- за час підготовчого провадження відповідач не надав доказів на спростування як факту існування у нього негативних щодобових небалансів, так і доказів на спростування їх вартості;
- відповідач визнає факт існування щодобових негативних небалансів за спірний період, частково сплатив вартість негативних небалансів на суму 7 491 224 грн;
- відповідно до ст.601 ЦК між сторонами у справі припинені грошові зобов'язання за договором від 16.12.2019 №1910000200 на загальну суму 2 954 461,31 грн шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, з яких зарахування на суму 1 906 414,46 грн сторони провели після відкриття провадження у цій справі; з огляду на це, вимоги про примусове стягнення боргу в сумі 56 862 130,33 грн за щодобові негативні небаланси підлягають задоволенню як обґрунтовані;
- позовні вимоги в частині стягнення 195 915,18 грн позивач заявив безпідставно, а відтак такі не підлягають до задоволення, оскільки, станом на 26.08.2022 (дату позову) та 30.08.2022 (дату звернення з позовом до суду) борг на вказану суму припинив існувати (19.08.2022 проведено зарахування зустрічних однорідних вимог);
- відсутній предмет спору в частині заявленої до стягнення 1 906 414,46 грн суми основного боргу, а відтак наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК;
- суд провів перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних, інфляційних нарахувань, пені за допомогою інформаційно-правової системи "Ліга:Закон"; згідно проведеного перерахунку, в межах визначених позивачем періодів, сум на які ним здійснювались нарахування, враховуючи, що прострочення оплати рахунку за жовтень 2021 року виникло 20.11.2021 та з урахуванням приписів ч.6 ст.232 Господарського кодексу України (далі - ГК), оформлення розрахунку стягуваних сум станом на 22.07.2022, встановлено, що правомірними є нарахування 6 017 368,03 грн - пені, 1 232 014,24 грн - 3% річних, 599 385,02 грн - інфляційних нарахувань; позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню;
- позовні вимоги в частині стягнення 195 915,18 грн основного боргу, 95 363,91 грн - пені, 9 718 452,02 грн - інфляційних нарахувань не підлягають задоволенню як необґрунтовані;
- відсутність укладених додатків 1 та 2 до Договору від 16.12.2019 не свідчить про неукладеність Договору, оскільки відповідно до пунктів 2.3. та 2.7 Договору, укладення цих додатків для надання послуг врегулювання добового небалансу не є обов'язковим, якщо відбувається замовлення потужності на добу наперед та/або протягом доби;
- відповідач частково виконав умови Договору щодо оплати; це встановлено судом при обґрунтуванні мотивів стягнення з відповідача суми боргу за щодобові негативні небаланси;
- відповідач не надав доказів ані проведення взаєморозрахунків, ані укладення договору про реструктуризацію, як це встановлено статтями 4, 5 Закону "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" від 14.07.2021 №1639-IX (далі - Закон №1639-IX), з огляду на що безпідставними є твердження відповідача про те, що заборгованість, яка є предметом розгляду цієї справи не підлягає стягненню в силу Закону №1639-IX, а також про те, що провадження у справі підлягає закриттю за п.2 ч.1 ст.231 ГПК;
- припинення існування зобов'язання між сторонами на суму 1 851 028,94 грн, хоча і відбулось до 31.12.2022, однак регулювалось ст.601 ЦК; ця норма передбачає припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав;
- оскільки сума боргу в розмірі 1 851 028,94 грн не підпадає під визначення заборгованості, наведене у абз.8 ч.1 ст.1 Закону №1639-IX, а існування обов'язку зі сплати боргу в сумі 1 851 028,94 грн припинилося не у відповідності до наведених вище окремих положень статей 4, 5 Закону №1639-IX, то безпідставними є твердження відповідача про те, що на цю суму не підлягають нарахуванню 3% річних, інфляційні та пеня;
- відповідач не довів існування збитковості його діяльності, не навів тих виняткових обставин, з існуванням яких суд би пов'язував можливість зменшення заявленої до стягнення суми неустойки (пені).
47. Західний апеляційний господарський суд постановою від 14.02.2024 залишив рішення суду першої інстанції без змін, додатково вказавши таке:
- щодо визначення судом конкретної дати (події), з настанням якої пов'язується строк виконання грошового зобов'язання: останнім днем виконання зобов'язання з оплати вартості небалансів за жовтень 2021 є наступний робочий день - а саме 22.11.2021, а отже, період прострочення починається із 23.11.2021;
- позовні вимоги в частині стягнення 195 915,18 грн позивач заявив безпідставно, оскільки станом на час звернення з позовом до суду борг на вказану суму припинив існувати;
- проект постанови НКРЕКП про затвердження ПрАТ "Тернопільгаз" обсягу перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності, поданої ПрАТ "Тернопільгаз" до НКРЕКП, над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими НКРЕКП, з урахуванням отриманих компенсацій витрат, що утворився за період з 01.11.2021 до 28.02.2022 включно у сумі 340 894,89 тис. грн (без ПДВ) є лише проєктом, а не офіційно прийнятим документом, що правильно встановив суд першої інстанції;
- відповідач не довів існування збитковості його діяльності, а також не навів тих виняткових обставин, з існуванням яких суд би пов'язував можливість зменшення заявленої до стягнення суми неустойки (пені); заявлена до стягнення сума пені не є надмірно великою у порівнянні з сумою основного боргу відповідача.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
15.03.2024 ТОВ "Оператор ГТС" через систему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.03.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024, в якій просить їх скасувати в частині відмови у стягненні 195 915, 18 грн основної заборгованості, 95 363,91 грн пені, 9 718 452,02 грн інфляційних витрат та ухвалити нове рішення, яким: (1) задовольнити позовні вимоги щодо стягнення пені та втрат від інфляції, (2) закрити провадження у справі в частині вимоги про стягнення основного боргу у вказаній сумі на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК, (3) в іншій частині оскаржувані рішення залишити без змін.
48. Також ТОВ "Оператор ГТС" просить розподілити судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
49. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1, 3 ч.2 ст.287 та зазначає, зокрема, таке:
1) п.1 ч.2 ст.287 ГПК: суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права в оскаржуваній частині судових рішень, без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду:
- суди попередніх інстанцій не врахували висновок Верховного Суду, викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 17.10.2023 у справі №921/460/22, щодо застосування статей 3, 509, 510, 525, 525, 598, 599, 610, 612, 625 ЦК, ст.202 ГК, а саме:
"таким чином при частковому погашенні боргу застосовується правило, за яким у розрахунковому місяці від загальної суми боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці, віднімається сума погашення. Залишкова заборгованість продовжує слугувати невиконаним грошовим зобов'язанням, на яке до моменту фактичного виконання можуть нараховуватися інфляційні втрати.
Якщо ж у конкретному місяці сума боргу зменшується лише частково (на певну суму), і надалі борг продовжує існувати, підстави для ненарахування інфляції за цей місяць відсутні.
Зворотне означало б, що боржник, який щомісяця з 1 до 15 числа формально сплачує кредитору частину боргу (яка може бути незначною порівняно із загальною сумою боргу), повністю звільняється від обов'язку сплати інфляційних втрат з їх виключенням зі складу грошового зобов'язання";
2) п.3 ч.2 ст.287 ГПК: суди попередніх інстанцій неправильно застосували ч.3 ст.254, ст.549, ст.611 ЦК та ч.6 ст.232 ГК, щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах; якби суди попередніх інстанцій правильно застосували ці норми матеріального права, то вони дійшли б висновку про те, що:
"відповідно з урахуванням ч.6 ст.232 ГК, останнім днем нарахування пені буде саме 23.05.2022 (через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано), а не 20.05.2022.
Таким чином, період нарахування пені за заборгованістю Відповідача за жовтень 2021 року становить з 23.11.2021 до 23.05.2022.
Суди ж попередніх інстанцій помилково розрахували суму пені за період з 23.11.2021 до 20.05.2022.
Отже, Оператор ГТС правильно розрахував розмір пені за період з 23.11.2021 до 23.05.2021, внаслідок чого сума пені склала 6 112 731, 94 грн, а не 6 017 368,03 грн, як помилково розрахували суди попередніх інстанцій".
50. Скаржник також зазначає, зокрема, таке:
1) суди попередніх інстанцій помилково здійснили перерахунок пені: відмовили у стягненні 95 363,91 грн пені, оскільки помилково застосували ч.3 ст.232 ЦК і ч.6 ст.232 ГК та перерахували розмір пені за 179 днів (з 23.11.2021 до 20.05.2022), а не за 6 місяців (з урахуванням ч.6 ст.232 ГК, останнім днем нарахування пені буде саме 23.05.2022);
2) суди попередніх інстанцій неправильно здійснили розрахунок інфляційних втрат: нарахували лише за грудень 2021 року та не нарахували за січень-червень 2022 року (помилково повністю не враховували інфляцію в періоди, в яких відбувалось лише часткове погашення заборгованості):
- стягнення інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання та обмежується останніми трьома роками, які передували подачі позову (постанова Об'єднаної плати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Об'єднана палата) від 26.10.2018 у справі №922/4099/17);
- зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного та залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю; відтак вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (п.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19);
- у п.38.2 постанови Об'єднаної палати від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 визначено методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (>15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується;
- оскільки суди попередніх інстанцій встановили факт прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань з оплати вартості щодобових негативних небалансів за період жовтня, грудня 2021 року, нарахування інфляційних втрат є обґрунтованим;
- при зменшенні суми боргу у конкретному місяці "А" на певну суму (до прикладу, 100 грн) до уваги береться сума боргу на початок розрахункового періоду "Х", помножена на індекс інфляції у цьому місяці (до прикладу, "і-1"), і від зазначеного добутку необхідно віднімати суму погашення (100 грн); отже, у математичному викладі це можна відобразити такою формулою: "Х" * "і-1" - 100 грн = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці, 100 грн - умовна сума погашення боргу в цьому місяці, "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці) (постанова Об'єднаної палати від 26.06.2020 у справі №905/21/19);
- при зменшенні суми боргу внаслідок часткового виконання зобов'язання боржником сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів); подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці); такі висновки відображені у постановах Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №910/6802/21, від 23.09.2021 у справі №924/2/21, від 29.07.2020 у справі №914/1470/19 тощо;
- при частковому погашенні боргу застосовується правило, за яким у розрахунковому місяці від загальної суми боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці, віднімається сума погашення; залишкова заборгованість продовжує слугувати невиконаним грошовим зобов'язанням, на яке до моменту фактичного виконання можуть нараховуватися інфляційні втрати; однак висновки, викладені у постанові Об'єднаної палати від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, підлягають застосуванню в разі повного погашення боргу, що припадає на неповний місяць (з 1 до 15 числа відповідного місяця), а також у разі виникнення боргу в неповному місяці (якщо строк виконання грошового зобов'язання припадає з 16 до 31 числа відповідного місяця); за таких обставин інфляційна складова боргу не нараховується;
- суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та висновки щодо їх застосування, викладені у постанові Об'єднаної палати від 20.11.2020 у справі №905/21/19: не врахували, що грошові кошти, перераховані відповідачем скаржнику в неповних місяцях, не погасили борг у повному обсязі, а лише призвели до часткового зменшення суми боргу; за таких обставин основне грошове зобов'язання не може вважатися виконаним, що також породжує акцесорне зобов'язання зі сплати інфляційних втрат; аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 17.10.2023 у справі №921/460/22 (правовідносин в цій справі виникли щодо врегулювання добових негативних небалансів за вересень-грудень 2021 року);
3) суди попередніх інстанції помилково відмовили у задоволені позову в частині вимог на суму 195 915,18 грн, а не закрили провадження в цій частині з урахуванням часткового погашення заборгованості на суму 195 915,18 грн; позивач вважає, що суди мали закрити провадження у справі в частині цих вимог у зв'язку з відсутністю предмета спору, а не відмовляти у стягненні.
51. 22.04.2024 надійшов відзив ПрАТ "Тернопільгаз", в якому просить касаційне провадження, відкрите на підставі п.3 ч.2 ст.287 ГПК, закрити, а касаційну скаргу в частині, що ґрунтується на підставі п.1 ч.2 ст.287 ГПК, залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
52. У відзиві ПрАТ "Тернопільгаз" зазначає:
- доводи скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування ч.3 ст.549 ЦК спростовуються висновком об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22, та п.6.2.2 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2018 у справі №922/4404/17; постанови Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №925/1386/19, від 12.03.2020 у справі №907/65/18, від 23.07.2020 у справі №920/180/19 містять висновки щодо застосування ч.6 ст.232 ГК; відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування тих чи інших норм права не свідчить про їх порушення судами попередніх інстанцій при розгляді справ, які регулюються такими нормами права та не є підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення;
- висновки, викладені в оскаржуваних рішеннях судів попередніх інстанцій, не суперечать висновкам, що містяться у постанові Верховного Суду від 17.10.2023 року у справі №921/460/22, і ці висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судами з урахуванням різних фактичних обставин, встановлених у кожній справі окремо; за змістовим, суб'єктним і об'єктним критеріями спірні правовідносини у справі №921/403/22 та у справі №921/460/22 мають істотні відмінності, що пов'язані з правами та обов'язками їх сторін, що зумовлює різний зміст спірних правовідносин і виключає застосування вказаних правових позицій під час вирішення цього спору;
- посилаючись на ч.2 ст.625 ЦК, абз.3 ст.1 Закону "Про індексацію грошових доходів населення", абз.3 п.3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" та висновок Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі №910/5625/18 (щодо нарахування втрат від інфляції у разі, якщо прострочення виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця), відповідач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення 9 718 452,02 грн інфляційних втрат; заборгованість відповідача за зобов'язаннями, що виникли у жовтні 2021 року, більше/рівне місяця мала місце виключно у грудні 2021 року в розмірі 66 005 026,23 грн, в інші періоди така заборгованість змінювалась і не тривала місяць;
- між сторонами врегульовано заборгованість у розмірі 195 915,18 грн до подання позову до суду, тобто спір щодо вказаної суми не існував вже на час подання позову, а тому такі вимоги були заявлені позивачем безпідставно; зважаючи на вказане, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині, а не до закриття провадження у справі (послався на п.2 ч.1 ст.231 ГПК; висновки об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладені у постанові від 20.09.2021 у справі №638/3792/20 щодо закриття провадження у справі; висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 03.05.2018 у справі №404/251/17, від 26.01.2021 у справі №910/15374/19, від 20.09.2021 у справі №638/3792/20 щодо предмета спору; постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №456/647/18, від 20.09.2021 у справі №638/3792/20, від 10.04.2019 у справі №456/647/18, від 13.05.2020 у справі №686/20582/19-ц, від 09.09.2020 у справі №750/1658/20);
- щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, що понесені скаржником у розмірі 8 000 євро у зв'язку з поданням касаційної скарги та які він просить покласти на відповідача, останній вважає, що вказана сума є необґрунтованою, адже визначена у євро, а не у національній валюті, в якій заявлені позовні вимоги; у касаційній скарзі відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат; скаржник лише зазначив, що професійна правнича допомога включає в себе аналіз судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, складання касаційної скарги;
- на переконання відповідача, складення касаційної скарги має включати в себе аналіз оскаржуваних судових рішень, адже за його відсутності неможливо скласти таку скаргу, а тому такий вид роботи не повинен виокремлюватися як окрема дія, що підлягає оплаті; при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (послався на пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19; п.5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 та п.135 постанови від 16.11.2022 у справі №904/4507/18); скаржник не зазначив яким чином та на підставі яких доказів (хоча б частково) обґрунтовується орієнтовний розмір судових витрат у сумі 8 000 євро; загалом, аргументи скаржника, викладені у касаційній скарзі, фактично зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів та прохання надати нову оцінку доказам у справі, що в силу вимог статті 300 ГПК виходить за межі повноважень Верховного Суду.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
53. Верховний Суд ухвалою від 08.04.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Оператор ГТС", а її розгляд призначив у відкритому судовому засіданні на 22.05.2024.
54. 22.05.2024 Верховний Суд оголосив перерву у судовому засіданні до 05.06.2024.
Щодо позовної вимоги про стягнення втрат від інфляції
55. Скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення суми, що складається із втрат від інфляції за порушення грошового зобов'язання з оплати вартості небалансів за жовтень 2021 року, яка нарахована за період з січня до червня 2022 року, неправильно застосували норми матеріального права, адже не врахували висновок Верховного Суду, викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 17.10.2023 у справі №921/460/22, щодо застосування статей 3, 509, 510, 525, 525, 598, 599, 610, 612, 625 ЦК, ст.202 ГК.
56. Верховний Суд погоджується з такими доводками скаржника, з огляду на таке.
57. У п.38.2 постанови Об'єднана палата від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 визначила методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
58. Верховний Суд у постанові від 17.10.2023 у справі №921/460/22, на яку посилається скаржник, дійшов таких висновків:
"48. Натомість висновки, викладені у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, підлягають застосуванню в разі повного погашення боргу, що припадає на неповний місяць (з 1 до 15 числа відповідного місяця), а також у разі виникнення боргу в неповному місяці (якщо строк виконання грошового зобов'язання припадає з 16 до 31 числа відповідного місяця). За таких обставин інфляційна складова боргу не нараховується.
49. Якщо ж у конкретному місяці сума боргу зменшується лише частково (на певну суму), і надалі борг продовжує існувати, підстави для ненарахування інфляції за цей місяць відсутні. Зворотне означало б, що боржник, який щомісяця з 1 до 15 числа формально сплачує кредитору частину боргу (яка може бути незначною порівняно із загальною сумою боргу), повністю звільняється від обов'язку сплати інфляційних втрат з їх виключенням зі складу грошового зобов'язання.
50. Згідно зі статтею 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, є справедливість, добросовісність та розумність. Стаття 509 Кодексу також визначає, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності й справедливості."
59. Однак оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в частині вирішення спору щодо наявності підстав для нарахування втрат від інфляції за порушення відповідачем грошового зобов'язання з оплати вартості небалансів за жовтень 2021 року за період часу з січня до червня 2022 року не відповідає наведеним висновкам Верховного Суду.
60. Суди попередніх інстанцій, встановивши те, що щомісяця у період часу з січня до червня 2022 року мали місце часткові погашення заборгованості, вважали, що прострочення виконання грошового зобов'язання у зазначеному періоді складали неповні місяці, а тому дійшли висновку про відсутність підстав для нарахування інфляційної складової за вказаний період прострочення.
61. Суди попередніх інстанцій залишили поза увагою той факт, що заборгованість, яка існувала у зазначений період прострочення, не була погашена відповідачем повністю, а мали місце лише щомісячні часткові погашення боргу. Тобто заборгованість у непогашеному розмірі продовжувала існувати протягом часу з січня до червня 2022 року та зазнавала знецінення внаслідок інфляційних процесів.
62. Відмовивши позивачеві у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення втрат від інфляції за вказаний період прострочення, суди попередніх інстанцій фактично звільнили відповідача від зобов'язання, встановленого ч.2 ст.625 ЦК.
63. Такі рішення судів попередніх інстанцій суперечать положенням закону - статтям 3, 509, 625 ЦК, а тому підлягають скасуванню в частині відмови ТОВ "Оператор ГТС" у задоволенні позовної вимоги про стягнення 9 718 452,02 грн втрат від інфляції, що нарахована позивачем на суму боргу, що мала місце у період часу з січня до червня 2022 року та яка не була погашена, з ухваленням нового рішення у цій частині про задоволення позовних вимог. Колегія суддів зазначає, що відповідач не обґрунтував неправильність розрахунку зазначеної суми інфляційної складової заборгованості.
64. Отже, доводи скаржника, наведені в обґрунтування підстави касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК, знайшли своє підтвердження під час розгляду касаційної скарги, а тому вона підлягає задоволенню, зокрема у цій частині.
Щодо періоду нарахування пені
65. Скаржник в обґрунтування підстави касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, передбаченої п.3 ч.2 ст.287 ГПК, зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували ч.3 ст.254, ст.549, ст.611 ЦК та ч.6 ст.232 ГК, так вказує на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах. Вважає, що правильне застосування цих норм права судами попередніх інстанцій дало б їм підстави для висновку, що відповідно до ч.6 ст.232 ГК останнім днем нарахування пені є 23.05.2022 (через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано), а не 20.05.2022.
66. Верховний Суд погоджується з такими доводами скаржника, виходячи з такого.
67. Згідно з п.3 ч.2 ст.287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
68. Відповідно до змісту вказаної норми, вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
69. Ключовим питанням, до якого зводяться доводи скаржника, є момент припинення шестимісячного строку нарахування пені за змістом положень ч.3 ст.254 ЦК та ч.6 ст.232 ГК.
70. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про відсутність висновків щодо застосування вказаних норм права і звертає увагу, що у постанові від 11.03.2020 у справі №911/961/19 Верховний Суд зазначив таке:
"За змістом статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з частиною 3 статті 254 цього Кодексу строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина 5 статті 254 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором. […]
Під час вирішення цього спору господарські суди попередніх інстанцій установили, що пеня за спірними актами має розраховуватися з наступного дня після останнього дня виконання зобов'язання та за шість місяців до відповідного числа останнього місяця шестимісячного строку окремо за кожним актом."
71. За змістом зазначеної постанови, Верховний Суд, залишаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій без змін, погодився з їх висновками щодо нарахування пені за шість місяців до відповідного числа останнього місяця шестимісячного строку.
72. Втім, суди попередніх інстанцій ухвалили рішення без урахування цих висновків.
73. У цій справі суди попередніх інстанцій, враховуючи приписи ч.6 ст.232 ГК, вважали, що перебіг шестимісячного періоду нарахування пені за прострочення відповідачем грошового зобов'язання з оплати вартості небалансів за жовтень 2021 року починається з 23.11.2021, а закінчується 20.05.2022. Однак вказаний період є меншим, ніж шість місяців.
74. Верховний Суд погоджується з доводами скаржника, що шестимісячний період нарахування пені за прострочення вказаного зобов'язання починається з 23.11.2021 та закінчується 23.05.2022, а тому суди попередніх інстанцій помилково відмовили у задоволенні вимоги про стягнення пені в сумі 95 363,91 грн, що нарахований за період з 21.05.2022 до 23.05.2022.
75. Виходячи з наведеного вище, рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови ТОВ "Оператор ГТС" у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в сумі 95 363,91 грн підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення у цій частині про задоволення вказаної вимоги. Колегія суддів зазначає, що відповідач не обґрунтував неправильність розрахунку зазначеної суми пені.
Щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог
76. Скаржник вважає, що суд першої інстанції мав закрити провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 195 915,18 грн на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК, а не відмовляти у задоволенні позову в цій частині.
77. Верховний Суд не бере до уваги такі доводи скаржника до уваги, з огляду на те, що касаційна скарга в цій частині не обґрунтована жодною з підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, передбаченою ч.2 ст.287 ГПК.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
78. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
79. Згідно з ч.1 ст.311 ГПК суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
80. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч.3 ст.311 ГПК).
81. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів попередніх інстанцій в частині, якою відмовлено у стягненні 95 363,91 грн пені та 9 718 452,02 грн втрат від інфляції, та ухвалення у цій частині нового рішення про задоволення таких вимог.
Судові витрати
82. Згідно з ч.14 ст.129 ГПК якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
83. Частиною 1 ст.129 ГПК передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
84. Ціна позову становить 76 627 043,19 грн (100%). Суди попередніх інстанцій задовольнили позов в частині стягнення 64 710 897,62 грн (84,449% від ціни позову). Постановою Верховного Суду з відповідача на користь позивача додатково стягнуто пеню в сумі 95 363,91 грн та втрати від інфляції в сумі 9 718 452,02 грн (разом 9 813 815,93 грн), а тому загалом розмір задоволених позовних вимог позивача становить 74 524 713,55 грн (97,256% від ціни позову).
85. Отже, 97,256% від сум належного до сплати судового збору мають бути покладені на відповідача.
86. Згідно з положеннями пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону "Про судовий збір" за подання позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у розмірі 868 350,00 грн (2 481 грн х 350).
87. Враховуючи положення підпунктів 4, 5 п.2 ч.2 ст.4, ч.4 ст.6 Закону "Про судовий збір" та те, що позивач в апеляційній та касаційній скаргах просив скасувати рішення в частині відмови у стягненні 195 915,18 грн основної заборгованості, 95 363,91 грн пені, 9 718 452,02 грн інфляційних витрат (загалом 10 009 731,11 грн, що становить 13,063% від ціни позову), за подання апеляційної скарги підлягав сплаті судовий збір у розмірі 170 148,84 грн (868 350 грн х 13,063% х 150%), а касаційної скарги - 181 492,097 грн (868 350 грн х 13,063% х 200% х 0,8 (коефіцієнт згідно ч.3 ст.4 Закону "Про судовий збір")).
88. Отже, на відповідача покладається судовий збір у розмірах: за подання позову - 844 522,48 грн (868 350,00 грн х 97,256%), за подання апеляційної скарги - 166 814,38 грн (170 148,84 грн х 97,256%), за подання касаційної скарги - 177 935,33 грн (181 492,097 грн х 97,256%).
Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.03.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 у справі №921/403/22 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 95 363,91 грн та втрат від інфляції в сумі 9 718 452,02 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (46006, м. Тернопіль, вул. Чернівецька, буд. 54, код ЄДРПОУ 03353503) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490) 95 363 (дев'яносто п'ять тисяч триста шістдесят три) грн 91 коп. пені та 9 718 452 (дев'ять мільйонів сімсот вісімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн 02 коп. інфляційних нарахувань.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (46006, м. Тернопіль, вул. Чернівецька, буд. 54, код ЄДРПОУ 03353503) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 844 522 (вісімсот сорок чотири тисячі п'ятсот двадцять дві) грн 48 коп. за подання позову, 166 814 (сто шістдесят шість тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 38 коп. за подання апеляційної скарги та 177 935 (сто сімдесят сім тисяч дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 33 коп. за подання касаційної скарги.
5. Доручити Господарському суду Тернопільської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
І. Кондратова