вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" травня 2024 р. Справа № 911/223/22
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Панченко К. О.
за участю представників учасників справи:
від позивача (заявника): не з'явились;
від відповідача: не з'явились;
розглянувши матеріали справи
за заявою ОСОБА_1 , м. Київ
про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача судових витрат
у справі № 911/223/22
за позовом ОСОБА_1 , м. Київ
до Публічного акціонерного товариства “Центренерго”, селище міського типу Козин, Обухівський р-н, Київська область
про стягнення 393 817, 59 грн
Рішенням Господарського суду Київської області від 03.08.2022 р. у справі № 911/223/22 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ “Центренерго” про стягнення 393 817, 59 грн позов задоволено частково і присуджено до стягнення з ПАТ “Центренерго” на користь ОСОБА_1 75 137, 97 грн інфляційних збитків, 41 355, 00 грн 3 % річних та судові витрати 1747, 39 грн судового збору.
03.11.2022 р. на виконання рішення Господарського суду Київської області від 03.08.2022 р. видано відповідний наказ.
09.08.2022 р. на електронну пошту суду від позивача надійшла заява б/н від 08.08.2022 р. про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача судових витрат, в якій він просить суд стягнути з ПАТ “Центренерго” витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 31 000, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.03.2024 р. прийнято до розгляду заяву позивача - ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача судових витрат і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників справи на 10.04.2024 р.
04.04.2024 р. через систему “Електронний суд” до суду від позивача надійшла заява б/н від 03.04.2024 р. про відкладання розгляду справи з 10.04.2024 року.
09.04.2024 р. через систему “Електронний суд” до суду від відповідача надійшли заперечення б/н від 09.04.2024 р. ПАТ “Центренерго” на заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, що долучено судом до матеріалів справи, в яких він просить суд залишити без розгляду заяву позивача про прийняття додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у справі.
10.04.2024 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 24.04.2024 р.
24.04.2024 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 09.05.2024 р.
07.05.2024 р. через систему “Електронний суд” до суду від позивача надійшла заява б/н від 07.05.2024 р. спростування заперечень відповідача проти ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача судових витрат.
09.05.2024 р. представник позивача та представник відповідача у судове засідання не з'явились, про судове засідання були повідомлені належним чином.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача судових витрат, не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
2. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
3. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
4. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
5. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Згідно з ст. 123 цього ж кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
3. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 124 цього ж кодексу разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
2. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
3. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
4. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Статтею 126 цього ж кодексу передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
6. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частинами 1-8 ст. 129 цього ж кодексу передбачено, що судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
2. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
3. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
4. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
5. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
6. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
7. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
8. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 221 цього ж кодексу якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
2. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
3. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:
- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 р. у справі № 910/16803/19);
- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022 р. у справі № 921/221/21 та від 31.05.2022 р. у справі № 917/304/21);
- заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц);
- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29.06.2022 р. у справі № 161/5317/18).
Аналогічні висновки викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2023 р. у справі № 907/850/22.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи адвокат Бєлкін Л. М. здійснював представництво інтересів ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги від 06.12.2021 р., при цьому позивач у позовній заяві зазначив орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000, 00 грн. з розрахунком 4 000, 00 грн за 1 годину роботи адвоката.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом в процесі розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача судових витрат, матеріали справи не містять факту та обставин подання позивачем до прийняття судом рішення доказів, які б підтверджували розмір понесених ним судових витрат, а також заявлення позивачем чи його представником про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення.
Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача судових витрат, позивачем у відповідності до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України до закінчення судових дебатів у справі не було заявлено як в усній, так і в письмовій формі про намір надати суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення докази, що підтверджують розмір понесених відповідачем судових витрат на правничу допомогу адвоката, а також те, що матеріали справи не містять факту та обставин подання позивачем таких доказів до прийняття судом рішення по справі, то суд дійшов висновку, що заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 31 000, 00 грн не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у даній справі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 233 - 235, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні заяви б/н від 08.08.2022 р. (вх. № 4725/18 від 07.03.2018 р.) ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача судових витрат.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя В.М.Бацуца
Повний текст ухвали складено і підписано
11 червня 2024 р.