ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.06.2024Справа № 910/1752/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЕТАЛОН"
про стягнення 99904,90 грн,
без виклику представників учасників справи
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС" (далі - позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЕТАЛОН" (далі - відповідач) про стягнення 99 904,90 грн (80 000,00 грн страхового відшкодування, 16 903,01 грн пені, 1 649,62 грн 3% річних та 1 352,27 грн втрат від інфляції).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", не відшкодував позивачу в повному обсязі шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 відкрито провадження у справі № 910/1752/24 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
Копія вказаної ухвали суду доставлена позивачу та відповідачу до електронних кабінетів 20.02.2024.
20.02.2024 від Моторно-транспортного страхового бюро України надійшла відповідь на запит суду щодо полісу ЕР № 207856620.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.
Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.
Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
Між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» (далі - Позивач) та ТОВ «Біотехімпульс» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту FO 1341334 від 25.05.2022 року (далі - Договір страхування). Згідно з умовами даного договору було застраховано ризик настання збитків Страхувальника, що спричинені пошкодженням, знищенням, втратою забезпеченого транспортного засобу (автомобіля «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 ).
12.12.2022 о 17 год. 40 хв. у м. Суми ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Peugeot-207», д.н.з. НОМЕР_2 , під час повороту ліворуч допустив зіткнення з транспортним засобом «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 , чим порушив вимоги Правил дорожнього руху. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Між учасниками дорожно-транспортної пригоди складено Європротокол, в якому водій автомобіля Peugeot-207», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 провину визнав.
Згідно з Договором добровільного страхування наземного транспорту FO 1341334 від 25.05.2022 під «знищенням ЗТЗ» розуміється, що витрати на відновлювальний ремонт ЗТЗ дорівнюють або перевищують 70% його дійсної вартості на дату настання страхового випадку.
Відповідно до додаткової угоди від 01.02.2023 Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» та ТОВ «Біотехімпульс» погоджено автомобіль «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 , вважати знищеним, його відновлення - економічно недоцільним, а страхове відшкодування страховика перед вигодонабувачем по випадку, що стався 12.12.2022, таким, що складає 80 000,00 грн.
Відповідно до умов Договору страхування на підставі Звіту № 90-D/11/79, зобов'язуючої пропозиції та Додаткової угоди від 01.02.2023 АТ «СГ «ТАС» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 80 000,00 грн, що підтверджується страховим актом № 02734/27/923 від 10.02.2023 та платіжною інструкцією № 318324 від 14.02.2023.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в СК «ЕТАЛОН» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР № 207856620, що підтверджується відповіддю Моторно-транспортного (страхового) бюро України, при цьому ліміт відповідальності за шкоду майну становить 130 000,00 грн, франшиза за вказаним полісом складає 0,00 грн.
Як вказує позивач, 16.02.2023 АТ «СГ «ТАС» направило заяву на виплату страхового відшкодування разом з документами, яка отримана відповідачем 07.03.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0504542490355, проте вказана заява залишена відповідачем без відповіді та без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
За змістом положень частини першої статті 355 Господарського кодексу України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.
З набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" від 17.02.2011, яким внесено зміни та доповнення до Закону, учасникам дорожнього руху було надано право при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених пунктом 33.2 статті 33 Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ("європротокол") без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.
Відповідно до абзацу третього пункту 2.11 Правил дорожнього руху, що кореспондуються з пунктом 33.2 статті 33 Закону, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов'язків, передбачених підпунктами "д" - "є" пункту 2.10 цих Правил.
На виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування", Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 № 274/2011 інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Інструкція).
Відповідно до Інструкції, у європротоколі зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.
За приписами статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Як вбачається з європротоколу (повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду) від 12.12.2022, його заповнено обома учасниками ДТП у відповідних частинах, наведено інформацію про транспортні засоби, дату, час та місце ДТП, визначені обставини ДТП.
Встановлюючи вищевикладені фактичні обставини справи, судом взято до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 10.07.2018 у справі № 905/2970/16, згідно з якою вирішуючи спір, пов'язаний з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, зокрема, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини. Крім застосування принципу вини, при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справи, у тому числі матеріалів слідчих органів, що узгоджується із правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
При цьому непритягнення водіїв до адміністративної (кримінальної) відповідальності за порушення правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами (правова позиція, викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №927/623/18).
Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.
Відповідно до постанови правління Національного банку України від 30.05.2022 № 108 затверджено за поданням Моторного (транспортного) страхового бюро України максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Національної поліції України в розмірі 80000 гривень на потерпілого.
Постанова набирає чинності з 01 липня 2022 року.
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків (пункт 36.4 статті 36 Закону).
Відповідно до пункту 13.2 статті 13 Закону при визначенні розміру страхового відшкодування розмір збитків, заподіяних майну кожного потерпілого, зменшується на суму франшизи, яка визначена у договорі страхування.
Як вбачається з даних, наданих МТСБУ, цивільно-правова відповідальність винного у скоєнні ДТП, який визнав провину в європротоколі, відповідно до полісу ЕР № 207856620 станом на ДТП застрахована відповідачем у даній справі, розміри лімітів відповідальності - за шкоду життю та здоров'ю 260 000 грн, а за шкоду майну 130 000 грн, розмір франшизи - 0 грн.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У силу приписів частини першої статті 74 ГПК України відповідач повинен довести ті, обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, чого у даному випадку зроблено не було.
Отже, на підставі вищезазначених норм чинного законодавства та у зв'язку з укладенням полісу ЕР № 207856620, відповідно до якого відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну третім особам внаслідок експлуатації автомобіля марки «Peugeot-207», д.н.з. НОМЕР_2 , позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 80 000,00 грн суми страхового відшкодування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 16 903,01 грн, 1 649,62 грн 3% річних та 1 352,27 грн втрат від інфляції.
Відповідно до ст. 36.5 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач зобов'язаний був прийняти рішення про виплату страхового відшкодування до 07.06.2023 (включно).
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, втрат від інфдяції та 3% річних, суд зазначає, що останні є арифметично вірними, а відтак, вимоги про стягнення пені в розмірі 16 903,01 грн та 1 649,62 грн 3% річних, а також 1 352,27 грн втрат від інфляції є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Суд зазначає, що іншим доводам оцінка судом не надається, адже вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат прийнятого рішення.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в розмірі 2 422,40 грн з огляду на те, що позивач з даним позовом звернувся через підсистему «Електронний суд», а отже, розмір судового збору з урахуванням ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» мав сплачуватись з коефіцієнтом 0,8.
Судом враховано, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем судовий збір сплачено в розмірі 3 028,00 грн.
Позивач не позбавлений можливості звернутись до суду в порядку ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» з заявою про повернення надмірно сплаченої суми судового збору в розмірі 605,60 грн (3 028 - 2 422,40).
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЕТАЛОН" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, 2 під'їзд, код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" (03117, м. Київ, пр. Берестейський, 65, код 30115243) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 80 000,00 грн (вісімдесят тисяч грн 00 коп.), 16 903,01 грн (шістнадцять тисяч дев'ятсот три грн 01 коп.) пені, 1 649,62 грн (одну тисячу шістсот сорок дев'ять грн 42 коп.) 3% річних, 1 352,27 грн (одна тисяча триста п'ятдесят дві грн 27 коп.) втрат від інфляції та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 13.06.2024.
Суддя О.Г. Удалова