61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
11.06.2024 Справа №905/130/24
Господарський суд Донецької області у складі судді Кучерявої О.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу №905/130/24
за позовом Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ» в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації, м.Краматорськ, Донецька обл.
до відповідача Фізичної особи-підприємця Бєлашова Івана Микитовича, м. Краматорськ, Донецька обл.,
про стягнення 15 561,86 гривень
Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ» в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації звернулось до Господарського суду Донецької області із позовною заявою до фізичної особи-підприємця Бєлашова Івана Микитовича про стягнення 15 542,17 гривень, з якої: основний борг у розмірі 11 723,80 гривень, пеня у сумі 2 936,07 гривень, 3% річних у сумі 291,86 гривень, інфляційні втрати у сумі 632,27 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №06-499 від 01.01.2016 розподілу природного газу (для споживача що не є побутовим), в частині своєчасної та повної оплати за отримані послуги з розподілу природного газу в установлені договором строки. На підставі чого, крім суми основного боргу, позивачем нараховані пеня, 3% річних, інфляційні втрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2024 для розгляду даної справи визначено суддю Кучеряву О.О.
Ухвалою суду від 07.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/130/24, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання). Встановлено строк сторонам для подання заяв по суті справи, доказів.
Згідно спільного розпорядження голови та керівника апарату Господарського суду Донецької області від 25.05.2023 № 6-р, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, продовжено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з урахуванням Рішення зборів суддів від 13.06.2022 №1, а саме: суддям та працівникам апарату суду виконання посадових обов'язків в змішаному режимі, учасникам судових засідань рекомендовано утримуватись від відвідування приміщення суду, свої процесуальні права та обов'язки реалізовувати з використанням альтернативних способів подачі документів та участі в судових засіданнях.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 1137 затверджено Положення про Єдиний державний вебпортал електронних послуг. Згідно із п. 3 Загальної частини Положення Портал Дія призначений для реалізації права кожного на доступ до електронних послуг та інформації про адміністративні та інші публічні послуги, звернення до органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (у тому числі відповідно до Закону України «Про звернення громадян»), отримання інформації з національних електронних інформаційних ресурсів, яка необхідна для надання послуг, а також для проведення моніторингу та оцінки якості послуг у випадках, визначених цим Положенням.
Суд зазначає, що 07.02.2024 судом було здійснено підписку позивача та відповідача на отримання процесуальних документів електронною поштою по справі №905/130/24, зокрема: за електронною адресою позивача: office@oblgaz.donetsk.ua, та за електронною адресою відповідача: hotel.edem2007@gmail.com, (вказані електронні пошта зазначені позивачем на титульному аркуші позовної заяви).
Суд вбачає за необхідне зазначити, що після підписання електронним цифровим підписом судді процесуальних документів по справі, програма «Діловодство спеціалізованого суду» направляє автоматично всім учасникам справи всі процесуальні рішення на їх електронні пошти. При цьому, відомості у програмі «Діловодство спеціалізованого суду» містяться довідки про доставку електронного листа до електронної скриньки позивача та відповідача.
Ухвала суду від 07.02.2024 про відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету позивача в підсистемі «Електронний суд» про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку документу до електронного кабінету від 13.02.2024.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи №905/130/24 на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України» (розділ «Повідомлення для учасників судового процесу») розміщено відповідне оголошення.
Окрім того, ухвала суду від 07.02.2024 розміщена в ЄДРСР, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 ЗУ «Про доступ до судових рішень»), та відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з нею у цьому реєстрі.
Також, з метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та надання останньому можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами поштового зв'язку направлена ухвала суду від 07.02.2024 про відкриття провадження у справі № 905/130/24 на адресу відповідача, яка зазначенау Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Як встановлено перевіркою руху поштового відправлення за відомостями вебсайту Укрпошти, вказана поштова кореспонденція (ухвала), направлена на адресу відповідача (84311, Донецька область, Краматорський район, місто Краматорськ, вулиця Тбіліська, будинок 19), з номером відправлення 06 000 875 777 72, була повернена за зворотною адресою з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Водночас, відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі. Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (стаття 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»). Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», місцезнаходження юридичної особи належить до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Як унормовано частиною 1, 2, 4 статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах. Таким чином, відомості про місцезнаходження відповідача, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є офіційним та достовірним підтвердженням зазначеної інформації.
Враховуючи наведене вище, господарський суд вважає, що не отримання відповідачем кореспонденції, яку господарський суд з дотриманням вимог процесуального закону надіслав за належною адресою, є обставиною, яка зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу. На підставі викладеного, відповідач несе ризики такої своєї поведінки, що цілком залежала від його волі. Водночас, відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, починається обрахунок визначеного судом процесуального строку на подання відповідачем відзиву на позов.
16.02.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ» надійшла заява, в якій останній просить суд зменшити розмір позовних вимог та здійснювати розгляд позовних вимог у такій редакції: «Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бєлашова Івана Микитовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації (84313, м. Краматорськ, Донецька область, вул. Південна, 1, код ЄДРПОУ: 24805642) заборгованість у сумі 15 561,86 грн, з яких: 11 723, 80 грн - основний борг; 2 917,25 грн - пеня; 288,54 грн - 3% річних; 632,27 грн - інфляційні втрати.
Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України визначено процесуальні права та обов'язки сторін. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Частиною 5 статті 46 ГПК України встановлено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Враховуючи те, що вищевказана заява відповідає вимогам процесуального законодавства та позивачем надано докази направлення її копії на адресу відповідача, заява про зменшення розміру позовних вимог є такою, що підлягає задоволенню.
У зв'язку з цим, у даній справі розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 15 561,86 грн, з яких: 11 723, 80 грн - основний борг; 2 917,25 грн - пеня; 288,54 грн - 3% річних; 632,27 грн - інфляційні втрати.
Суд приймає заяву про зменшення розміру позовних вимог, подану позивачем та подальший розгляд справи буде здійснювати із урахуванням даної заяви.
Суд зазначає, що станом на дату винесення цього рішення у встановлений строк відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомив.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).
Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами на час розгляду справи суду не надано.
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Положеннями частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Рішення складено 11.06.2024 у зв'язку із веденням на території України воєнного стану та об'єктивною неможливістю розгляду справи у строк, встановлений ст.248 ГПК України, з урахуванням роботи суду в умовах воєнного стану.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті
01.01.2016 між Краматорським управлінням з газопостачання та газифікації ПАТ «Донецькоблгаз» (далі - Оператор ГРМ, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Бєлашовим Іваном Микитовичем (далі - Споживач, відповідач) укладено договір розподілу природного газу шляхом направлення на адресу позивача заяви-приєднання №06-499 до умов типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498.
Відповідно до п.1.1 договору, цей типовий договір розподілу природного газу (далі - договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Пунктом 1.3 договору передбачено, що цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку №1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунку оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
За цим договором оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п.2.1 договору).
Обов'язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об'єкта, підключеного у встановленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ (п.2.2 договору).
Згідно із п.3.1 договору, споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у період фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи до початку такого періоду.
Пунктом 3.3 передбачено, що споживач, що не є побутовим, зобов'язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання.
Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 договору облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором.
Оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення (п.п. 6.1, 6.2 договору).
Відповідно до п. 6.4 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Згідно із п.6.6. договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оператора ГРМ.
Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок оператора ГРМ.
Споживач має право здійснювати оплату за договором розподілу природного газу через банківську платіжну систему, онлайн-переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу оператора ГРМ та в інший не заборонений законодавством спосіб.
Надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п.6.8 договору).
Згідно із п. 7.1 договору, оператор ГРМ зобов'язується, зокрема, розміщувати на сайті чинні тарифи за послуги з розподілу природного газу на поточну редакцію тексту цього договору і Кодексу газорозподільних систем, а у разі внесення до цього договору у встановленому законодавством порядку відповідних змін своєчасно їх публікувати в офіційних друкованих виданнях, які публікуються на території його ліцензованої діяльності; забезпечити можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи та передачу належних споживачу об'ємів (обсягів) природного газу з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання споживачем вимог цього договору; забезпечити належну організацію та функціонування особистого кабінету споживача; забезпечити належний рівень комерційного обліку природного газу по споживачу, у тому числі формування загального об'єму та обсягу розподілу (споживання) природного газу споживачу за відповідний період з урахуванням наданих споживачем оператору ГРМ показань лічильника або контрольного зняття показань лічильника оператором ГРМ згідно з вимогами Кодексу ГРМ; щомісячно в особистих кабінетах (за наявності) та у платіжному документі побутового споживача зазначати фактичні обсяги споживання природного газу та показання лічильника (за наявності), на основі яких визначені обсяги споживання.
Відповідно до п. 7.2 договору, оператор ГРМ має право отримувати від споживача оплату за цим договором.
Згідно із п. 7.4 договору, споживач зобов'язується, зокрема, здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором; на вимогу оператора ГРМ у десятиденний строк сплати операторові ГРМ компенсацію за порушення, які передбачені пунктом 3 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем.
Пунктами 8.1, 8.2 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України. У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором.
Цей договір укладається на невизначений строк (п.12.1 договору).
Якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, оператор ГРМ зобов'язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін (п.12.2 договору).
Заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу №06-499 від 01.01.2016 підписана та скріплена печаткою ФОП Бєлашовим Іваном Микитовичем, містить дані щодо персонального EIC-коду споживача 56ХО0004U3CEF000, назви та опису об'єктів, їх адреси, величин приєднаної потужності об'єкта, параметрів приладів обліку газу.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2746 від 22.12.2021 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Донецькоблгаз» установлено тариф на послуги з розподілу природного газу для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання складає 1, 416 грн. (з ПДВ) та 1,180 грн. (без ПДВ) за 1м3.
19.12.2016 між Публічним акціонерним товариством «По газопостачанню та газифікації «ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ» та ФОП Бєлашовим Іваном Микитовичем укладено Додаткову угоду до договору на розподіл природного газу №06-499 від 01.01.2016 далі-додаткова угода).
За умовами п. 1 додаткової угоди, оператор ГРМ надає протягом 2017 року послугу з розподілу природного газу споживачеві в обсязі по місяцях та кварталах: січень - 1,7; лютий - 2,0; березень - 1,3; квітень - 0,3; травень - 0,2; червень - 0,1; липень - 0,1; серпень - 0,1; вересень - 0,2; жовтень - 0,3; листопад - 1,3; грудень - 1,9; І кв. - 5,0; ІІ кв. - 0,6; ІІІ кв. 0,4; ІV кв. 3,5.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди, п. 6.1 договору змінити і викласти в наступній редакції: «п. 6.1. з 01.01.2017 року оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, а саме 522,60 грн. та ПДВ 104,52 грн. Разом до сплати 627,12 грн. за 1000 м.куб. що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем»
Додаткова угода підписана уповноваженими особами та скріплена печатками сторін.
Відповідно до інформаційної довідки про фактичні обсяги споживання природного газу по об'єкту споживача за попередній газовий рік становить 9 901,82 куб.м., що викладена в акті приймання-передачі послуги розподілу природного газу від 01.10.2021 який підписаний та скріплений печаткою відповідача, величина річної замовленої потужності на 2022 рік визначена на рівні 9 050,75 куб.м. (754,23 куб.м. щомісячно).
Матеріали справи містять лист ТОВ «Оператор ГТС України» яким повідомлено, що станом на 23.05.2022 газопостачання споживачів від ГРС Краматорського ЛВУМГ ТОВ «Оператор ГТС України» розташованих у Донецькій та Луганській областях неможливе, внаслідок численних пошкоджень магістральних газопроводів, спричинених військовою агресією РФ. Листами ТОВ «Оператор ГТС України» проінформовано про виконані ремонтно-відновлювальні роботи.
АТ «Донецькоблгаз» з 12.10.2022 розпочало поетапний пуск природного газу в розподільчі мережі всім споживачам в зоні своєї відповідальності.
Листами ТОВ «Оператор ГТС України» від 10.10.2022 №7106ВИХ-22-374 та №7106ВИХ-22-375 і від 17.10.2022 р. №7106ВИХ-22 Краматорське ЛВУМГ повідомило АТ «Донецькоблгаз» про готовність поновити подачу природного газу до розподільних мереж АТ «Донецькоблгаз».
Відповідно до листа ТОВ «Оператор ГТС України» станом на 17.10.2022 Краматорське ЛВУМГ отримало підтвердження про готовність до поновлення подачі газу від ГРС м. Краматорськ.
Згідно із факсограмою №275 від 20.12.2022 у зв'язку з повним наповненням газорозподільних мереж від вже працюючих повною мірою ГРС ТОВ «Оператор ГТС України» та здійснення доставки природного газу до межі балансової належності споживачів, поновлено здійснення нарахувань за послугу розподілу природного газу з грудня 2022 року всім споживачам.
На виконання умов договору позивачем у січні - травні, грудні 2022 року, січні-грудні 2023 року надано послуги з розподілу природного газу, що підтверджується актами приймання-передачі послуги розподілу природного газу:
- за січень 2022 року №586/1 від 31.01.2022 на суму 1 067,99 гривень;
- за лютий 2022 року №586/2 від 28.02.2022 на суму 1 067,99 гривень;
- за березень 2022 року №586/3 від 31.03.2022 на суму 1 067,99 гривень;
- за квітень 2022 року №586/4 від 30.04.2022 на суму 1 067,99 гривень;
- за травень 2022 року №586/5 від 31.05.2022 на суму 1 067,99 гривень;
- за грудень 2022 року №586/6 від 31.12.2022 на суму 1 067,99 гривень;
- за січень 2023 року №586/1 від 31.01.2023 на суму 677,17 гривень;
- за лютий 2023 року №586/2 від 28.02.2023 на суму 677,17 гривень;
- за березень 2023 року №586/3 від 31.03.2023 на суму 677,17 гривень;
- за квітень 2023 року №586/4 від 30.04.2023 на суму 677,17 гривень;
- за травень 2023 року №586/5 від 31.05.2023 на суму 677,17 гривень;
- за червень 2023 року №586/6 від 30.06.2023 на суму 677,17 гривень;
- за липень 2023 року №586/7 від 31.07.2023 на суму 677,17 гривень;
- за серпень 2023 року №586/8 від 31.08.2023 на суму 677,17 гривень;
- за вересень 2023 року №586/10 від 30.09.2023 на суму 677,17 гривень;
- за жовтень 2023 року №586/11 від 31.10.2023 на суму 677,17 гривень;
- за листопад 2023 року №586/12 від 30.11.2023 на суму 677,17 гривень;
- за грудень 2023 року №586/13 від 31.12.2023 на суму 677,17 гривень.
Позивачем також складалися відповідні рахунки на оплату за послуги з розподілу природного газу.
Вказані вище акти та рахунки направлялися відповідачу на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2
За січень-лютий 2022 року відповідачем своєчасно та у повному обсязі проведено оплату за надані послуги, що підтверджується платіжними інструкціями №122 від 11.01.2022 на суму 1 100,00 гривень, №142 від 08.02.2022 на суму 1 100,00 гривень.
Крім того, відповідачем за рахунок переплати у сумі 610,18 гривень, яка обліковувалася станом на початок 2022 року частково враховано за послугу за березень 2022 року. Таким чином, несплаченою за зобов'язаннями березня 2022 року залишилась сума 393,79 гривень.
Позивач вказує, що з березня 2022 року відповідачем оплати не здійснювались.
Позивачем направлялись на електронну адресу відповідача вимоги-рахунки №1.7/1-1345 від 10.10.2023, №1.7/1-1638 від 26.12.2023, №1.7/1-121 від 26.01.2024 з актами звірки взаєморозрахунків.
Заборгованість у загальному розмірі 11 723,80 гривень відповідач не сплатив.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем обов'язку з своєчасної та повної оплати послуг з розподілу природного газу, позивач звернувся до суду з позовом (з урахування заяви про зменшення розміру позовних вимог) про стягнення з відповідача 15 561,86 гривень, з яких: 11 723, 80 гривень - основний борг; 2 917,25 гривень - пеня; 288,54 гривень - 3% річних; 632,27 гривень - інфляційні втрати.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 634 Цивільного кодексу України).
Закон України «Про ринок природного газу» визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором (ч. 2 ст.40 Закону України «Про ринок природного газу»).
Згідно з п.4 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494 (далі - КГРС) договір розподілу природного газу правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.
Судом встановлено, що сторони уклали договір розподілу природного газу шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до його умов №06-499 від 01.01.2016.
Докази розірвання чи припинення такого договору в матеріалах справи відсутні, чинність договору відповідачем не заперечується.
Отже, договір розподілу природного газу є належною підставою для виникнення у сторін відповідних прав та обов'язків.
У пункті 6.8 договору сторони погодили, що надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Пунктом 10 розділу гл.6 розділу VI КГРС передбачено, що оператор ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.
На підтвердження виконання обов'язку з надання послуг з розподілу природного газу позивачем складені відповідні акти приймання-передачі послуги розподілу природного газу до договору розподілу природного газу у січні - травні, грудні 2022 року, січні-грудні 2023 року та рахунки на оплату.
Наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі послуги розподілу природного газу до договору у січні - травні, грудні 2022 року, січні-грудні 2023 року на загальну суму 11 723,80 гривень (з урахуванням часткових оплат) та відповідні рахунки на оплату були направлені на електрону адресу відповідача hotel.edem2007@gmail.com, яка зазначена у заяві-приєднання до договору.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами-рахунками та направляв акти звірки взаєморозрахунків.
Відповідач вмотивовану відмову від підписання актів наданих послуг оператору ГРМ не надав, до суду від відповідача будь-яких заперечень щодо неотримання актів та рахунків, зауважень щодо фактичних обсягів споживання газу чи вартості наданих послуг не надійшло.
За приписами частин першої, другої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У пункті 6.6 договору сторони погодили, що остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Отже, строк оплати наданих послуг з розподілу природного газу є таким, що настав.
Відповідач доказів оплати за отримані послуги у березі-травні, грудні 2022 року, січні-грудні 2023 року у загальному розмірі 11 723,80 гривень не надав.
Таким чином, судом встановлено, що між сторонами укладено договір розподілу природного газу. Позивачем відповідачу надано у березі-травні, грудні 2022 року, січні-грудні 2023 року послуги з розподілу природного газу на загальну суму 11 723,80 гривень, яка не сплачена відповідачем, що є порушенням умов договору та вищезазначених норм матеріального права. Тому зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача боргу у сумі 11 723,80 гривень.
Щодо вимог позивача стосовно стягнення з відповідача 2 917,25 грн - пені; 288,54 грн - 3% річних; 632,27 грн - інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Згідно ст. ст. 549, 551 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В силу положень ст. ст. 1, 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У ч. 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У п. 7 розд. IX «Прикінцеві положення» ГК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Вказаний пункт був введений в дію на підставі ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності з 02.04.2020.
Постановою КМУ №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено на всій території України карантин з 12.03.2020. В подальшому карантин неодноразово було продовжено та постановою КМУ № 651 від 27.06.2023 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24:00 30.06.2023.
Тобто, на період дії карантину шестимісячний строк нарахування штрафних санкцій, який встановлено ч.6 ст.232 ГК України, продовжено до закінчення такого періоду. Цей висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.02.2023 у справі № 910/13704/21.
Відповідальність відповідача за порушення строків виконання грошових зобов'язань передбачена у п. 8.2 договору, за змістом якого у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором.
Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню пені, суд дійшов висновку що він є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства України та договору. На підставі чого, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 2 917,07 гривень підлягають задоволенню, нарахованої:
- за зобов'язаннями березня 2022 року на суму 393,79 гривень за період з 11.04.2022 по 30.06.2023 розмір пені складає 223,44 гривень;
- за зобов'язаннями квітня 2022 року на суму 1 067,99 гривень за період з 11.05.2022 по 30.06.2023 розмір пені складає 588,42 гривень;
- за зобов'язаннями травня 2022 року на суму 1 067,99 гривень за період з 11.06.2022 по 30.06.2023 розмір пені складає 563,26 гривень;
- за зобов'язаннями грудня 2022 року на суму 1 067,99 гривень за період з 11.01.2023 по 10.07.2023 розмір пені складає 264,80 гривень;
- за зобов'язаннями січня 2023 року на суму 677,17 гривень за період з 11.02.2023 по 10.08.2023 розмір пені складає 166,34 гривень;
- за зобов'язаннями лютого 2023 року на суму 677,17 гривень за період з 11.03.2023 по 10.09.2023 розмір пені складає 165,67 гривень;
- за зобов'язаннями березня 2023 року на суму 677,17 гривень за період з 11.04.2023 по 10.10.2023 розмір пені складає 159,47 гривень;
- за зобов'язаннями квітня 2023 року на суму 677,17 гривень за період з 11.05.2023 по 10.11.2023 розмір пені складає 152,44 гривень;
- за зобов'язаннями травня 2023 року на суму 677,17 гривень за період з 11.06.2023 по 10.12.2023 розмір пені складає 141,49 гривень;
- за зобов'язаннями червня 2023 року на суму 677,17 гривень за період з 11.07.2023 по 10.01.2024 розмір пені складає 131,04 гривень;
- за зобов'язаннями липня 2023 року на суму 677,17 гривень за період з 11.08.2023 по 31.01.2024 розмір пені складає 115,50 гривень;
- за зобов'язаннями серпня 2023 року на суму 677,17 гривень за період з 11.09.2023 по 31.01.2024 розмір пені складає 90,19 гривень;
- за зобов'язаннями вересня 2023 року на суму 677,17 гривень за період з 11.10.2023 по 31.01.2024 розмір пені складає 67,63 гривень;
- за зобов'язаннями жовтня 2023 року на суму 677,17 гривень за період з 11.11.2023 по 31.01.2024 розмір пені складає 46,86 гривень;
- за зобов'язаннями листопада 2023 року на суму 677,17 гривень за період з 11.12.2023 по 31.01.2024 розмір пені складає 29,04 гривень;
- за зобов'язаннями грудня 2023 року на суму 677,17 гривень за період з 11.01.2024 по 31.01.2024 розмір пені складає 11,66 гривень, підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов?язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов?язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов?язання.
Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем перевірено судом та встановлено, що він є арифметично вірним. На підставі чого, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3 % річних підлягають задоволенню у розмірі 288,54 гривень, нараховані:
- за зобов'язаннями березня 2022 року на суму 393,79 гривень за період з 11.05.2022 по 31.01.2024 розмір 3 % річних складає 20,42 гривень;
- за зобов'язаннями квітня 2022 року на суму 1 067,99 гривень за період з 11.05.2022 по 31.01.2024 розмір 3% річних складає 55,38 гривень;
- за зобов'язаннями травня 2022 року на суму 1 067,99 гривень за період з 11.06.2022 по 31.01.2024 розмір 3% річних складає 52,66 гривень;
- за зобов'язаннями грудня 2022 року на суму 1 067,99 гривень за період з 11.01.2023 по 31.01.2024 розмір 3% річних складає 33,88 гривень;
- за зобов'язаннями січня 2023 року на суму 677,17 гривень за період з 11.02.2023 по 31.01.2024 розмір 3% річних складає 19,75 гривень;
- за зобов'язаннями лютого 2023 року на суму 677,17 гривень за період з 11.03.2023 по 31.01.2024 розмір 3% річних складає 18,19 гривень;
- за зобов'язаннями березня 2023 року на суму 677,17 гривень за період з 11.04.2023 по 31.01.2024 розмір 3% річних складає 16,47 гривень;
- за зобов'язаннями квітня 2023 року на суму 677,17 гривень за період з 11.05.2023 по 31.01.2024 розмір 3% річних складає 14,80 гривень;
- за зобов'язаннями травня 2023 року на суму 677,17 гривень за період з 11.06.2023 по 31.01.2024 розмір 3% річних складає 13,07 гривень;
- за зобов'язаннями червня 2023 року на суму 677,17 гривень за період з 11.07.2023 по 31.01.2024 розмір 3% річних складає 11,40 гривень;
- за зобов'язаннями липня 2023 року на суму 677,17 гривень за період з 11.08.2023 по 31.01.2024 розмір 3% річних складає 9,68 гривень;
- за зобов'язаннями серпня 2023 року на суму 677,17 гривень за період з 11.09.2023 по 31.01.2024 розмір 3 % річних складає 7,95 гривень;
- за зобов'язаннями вересня 2023 року на суму 677,17 гривень за період з 11.10.2023 по 31.01.2024 розмір 3 % річних складає 6,28 гривень;
- за зобов'язаннями жовтня 2023 року на суму 677,17 гривень за період з 11.11.2023 по 31.01.2024 розмір 3 % річних складає 4,56 гривень;
- за зобов'язаннями листопада 2023 року на суму 677,17 гривень за період з 11.12.2023 по 31.01.2024 розмір 3 % річних складає 2,89 гривень;
- за зобов'язаннями грудня 2023 року на суму 677,17 гривень за період з 11.01.2024 по 31.01.2024 розмір 3 % річних складає 1,17 гривень.
Одночасно при вирішенні питання нарахування позивачем інфляційних втрат, суд зазначає, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.
Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19 та постановах Верховного Суду від 17.10.2018р. у справі №916/1883/16, від 08.05.2019р. у справі №904/2156/18, від 20.09.2019р. у справі №904/4342/18, від 14.01.2020р. у справі № 924/532/19, від 29.04.2020р. у справі №910/1193/19, від 18.06.2020р. у справі №904/3491/19, від 01.10.2020р. у справі №910/11820/18, від 10.02.2021р. у справі №910/14257/19.
Згідно розрахунку, наданого позивачем до позовної заяви, останнім нараховано до стягнення інфляційні втрати в сумі 632,27 гривень.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він є арифметично невірним. Таким чином, сума інфляційних витрат що підлягають стягненню з відповідача складають 632,06 гривень, нараховані:
- за зобов'язаннями березня 2022 року на суму 393,79 гривень за період квітень 2022 - грудень 2023, розмір інфляційних втрат складає 84,66 гривень;
- за зобов'язаннями квітня 2022 року на суму 1 067,99 гривень за період травень 2022 - грудень 2023, розмір інфляційних втрат складає 196,51 гривень;
- за зобов'язаннями травня 2022 року на суму 1 067,99 гривень за період червень 2022 - грудень 2023, розмір інфляційних втрат складає 167,67 гривень;
- за зобов'язаннями грудня 2022 року на суму 1 067,99 гривень за період січень 2023 - грудень 2023, розмір інфляційних втрат складає 53,40 гривень;
- за зобов'язаннями січня 2023 року на суму 677,17 гривень за період лютий 2023 - грудень 2023, розмір інфляційних втрат складає 28,44 гривень;
- за зобов'язаннями лютого 2023 року на суму 677,17 гривень за період березень 2023 - грудень 2023, розмір інфляційних втрат складає 23,70 гривень;
- за зобов'язаннями березня 2023 року на суму 677,17 гривень за період квітень 2023 - грудень 2023, розмір інфляційних втрат складає 13,51 гривень;
- за зобов'язаннями квітня 2023 року на суму 677,17 гривень за період травень 2023 - грудень 2023, розмір інфляційних втрат складає 12,13 гривень;
- за зобов'язаннями травня 2023 року на суму 677,17 гривень за період червень 2023 - грудень 2023, розмір інфляційних втрат складає 8,70 гривень;
- за зобов'язаннями серпня 2023 року на суму 677,17 гривень за період вересень 2023 - грудень 2023, розмір інфляційних втрат складає 16,93 гривень;
- за зобов'язаннями вересня 2023 року на суму 677,17 гривень за період жовтень 2023 - грудень 2023, розмір інфляційних втрат складає 13,54гривень;
- за зобов'язаннями жовтня 2023 року на суму 677,17 гривень за період листопад 2023 - грудень 2023, розмір інфляційних втрат складає 8,13 гривень;
- за зобов'язаннями листопада 2023 року на суму 677,17 гривень за період грудень 2023 , розмір інфляційних втрат складає 4,74 гривень.
Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, на підставі повного, всебічного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ» в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації до відповідача Фізичної особи-підприємця Бєлашова Івана Микитовича про стягнення 15 561,86 гривень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Згідно з п.2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ» в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації до відповідача Фізичної особи-підприємця Бєлашова Івана Микитовича про стягнення 15 561,86 гривень, з яких: 11 723, 80 гривень основний борг; 2 917,25 гривень пеня; 288,54 гривень 3% річних; 632,27 гривень інфляційні втрати задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бєлашова Івана Микитовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ» (84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Південна, буд. №1; код ЄДРПОУ 03361075) в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації (84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Південна, буд.№1; код ЄДРПОУ 24805642) суму основного боргу у розмірі 11 723, 80 гривень, пеню у сумі 2 917,25 гривень, 3% річних у розмірі 288,54 гривень, інфляційні втрати у розмірі 632,06 гривень, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 гривень.
В решті позовних вимог відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення
Повне рішення складено та підписано 11.06.2024.
Суддя О.О. Кучерява