вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без розгляду
11.06.2024р. Справа № 904/768/24
За позовом: Комунального підприємства теплових мереж “Криворіжтепломережа”, м. Кривий Ріг
До: Приватного підприємства «Спецбудмонтаж-21», м. Дніпро
Про: стягнення 1 571 698,52грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
секретар судового засідання Буханець І.П.
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився
КПТМ «Криворіжтепломережа» (позивач) в лютому 2024 р. звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПП «Спецбудмонтаж-21» (відповідач) про стягнення 1 571 698,52грн. (в т.ч.: 1 250 762,46грн. - заборгованість за теплову енергію за період з 01.11.21р. по 31.03.22р.; 256 777,71грн. - інфляційні збитки за період з січня 2022р. по грудень 2023р. та 64 158,35грн. - 3% річних за період з 27.12.21р. по 09.02.24р.) заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії №11979 від 05.11.21р. (укладеним між сторонами).
Ухвалою суду від 27.02.24р. було відкрито провадження у справі №904/768/24, справу призначено до розгляду за правилами загального провадження у підготовчому засіданні на 14.03.24р. (а.с.39) Ця ухвала була направлена до електронних кабінетів позивача та його представника і доставлена ним 28.02.24 р. (а.с.40,41). Але до судового засідання 14.03.24р. позивач явку повноважних представників не забезпечив ,а клопотав про розгляд справи в цей день без участі його представника (а.с.42). Відповідач також не забезпечив явку представника до цього судового засідання. У зв'язку із неявкою представників сторін до судового засідання ухвалою суду від 14.03.24р. підготовче засідання відкладено на 26.03.24р.(а.с.48).
15.03.24р. через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 26.03.24р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою суду від 18.03.24р. відмовлено в задоволенні вищезазначеного клопотання у зв'язку із відсутністю такої технічної можливості (а.с.55).
До судового засідання 26.03.24р. з'явився представник позивача Жданюк Т.С., відповідач явку повноважного представника не забезпечив. Ухвалою суду від 26.03.24р. підготовче засідання в режимі відеоконференції відкладено на 11.04.24р. (а.с.60).
До судового засідання 11.04.24р. з'явився інший представник позивача - Демченко А.Г., відповідач явку повноважного представника не забезпечив. Ухвалою суду від 11.04.24р. закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 09.05.24р. в режимі відеоконференції (а.с.76).
До судового засідання 09.05.24р. з'явилися представники обох сторін, ПП «Спецбудмонтаж-21» (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав недоведеності позивачем факту отримання повноважними представниками підприємства рахунків на оплату наданих послуг ,тощо. Також повідомив, що після відкриття провадження у цій справі ПП «Спецбудмонтаж-21» сплачено на користь позивача 706 742,69 грн. в рахунок погашення заборгованості за листопад, грудень 2021 р. та січень 2022 р. По справі було оголошено перерву з 09.05.24р. до 23.05.24р. (а.с.109).
15.05.24р. від КПТМ «Криворіжтепломережа» (позивач) надійшла заява про закриття провадження у справі в частині 706 742, 69 грн. у зв'язку із сплатою відповідачем цієї суми в рахунок заборгованості (а.с.110). Окрім того, заява представника - Костікової Є.В. про проведення засідання 23.05.24р. в режимі відео конференції (а.с.115). Оскільки справа починаючи з судового засідання 11.04.24р. розглядалася в режимі відео конференції , окрема ухвала з приводу вищезазначеної заяви представника позивача судом не приймалася.
До судового засідання 23.05.24р. в режимі відеоконференції сторони явку повноважних представників не забезпечили. Представник відповідача клопотав про відкладення розгляду справи, від позивача жодних заяв чи клопотань не надходило. У зв'язку з черговою неявкою представників сторін ухвалою суду від 23.05.24 р. відкладено розгляд справи по суті в режимі відеоконференції за допомогою підсистема відеоконференцзв'язку ЄСІТС на 30.05.24р. (а.с.125).
27.05.24р. на адресу суду від представника позивача - Костікової Є.В. знову надійшла заява про проведення засідання 30.05.24 р. в режимі відео конференції (а.с.129).
До судового засідання 30.05.24р., що проводилося в режимі відео конференції, з'явилися представники обох сторін (представник позивача Костикова Є.В. перебувала поза межами приміщення суду). За результатами цього засідання, враховуючи наявність представників обох сторін, ухвала про відкладання розгляду справи не виносилася, а під час судового засідання головуючим було оголошено перерву в розгляді справи в режимі відеоконференції до 10год.00хв.11.06.24р. Від позивача судом було витребувано пояснення стосовно складання акту прийому-передачі теплової енергії за березень 2022 р. (оскільки він відсутній в матеріалах справи) та порядку розрахунку обсягів наданої позивачем теплової енергії відповідно до умов договору купівлі-продажу теплової енергії №11979 від 05.11.21р. (укладеним між сторонами), оскільки в листопаді, грудні 2021р. та січні-лютому 2022 р. у відповідних актах вказані показники лічильника, встановленого в опалюваному приміщенні. Натомість матеріали справи не містять акту за послуги опалення, надані позивачем в березні 2022р., а розрахунок вартості цих послуг не ґрунтується на показниках лічильника, незважаючи на його наявність на опалювальному об'єкті у звітному періоді (а.с.137-138).
04.06.24р. на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника КПТМ «Криворіжтепломережа» - Жданюк Т.С. надйшло клопотання про участь в судовому засіданні 11.06.24 р. о 10год. 00хв. в режимі відео конференції з використанням власних технічних засобів (а.с.139). Також в той же день від іншого представника КПТМ «Криворіжтепломережа» - Костікової Є.В. на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшли витребувані судом пояснення, в яких поміж іншим вказано, що справу призначено до розгляду на 10год. 00хв. 11.06.24р.; та наведено розрахунок стягуваної суми (але чомусь без врахування часткової сплати відповідачем заборгованості після відкриття провадження у справі та подання позивачем заяви про закриття провадження у справі в частині 706 742, 69 грн. у зв'язку зі сплатою відповідачем цієї суми в рахунок заборгованості )(а.с.146-153).
Вищезазначені клопотання та пояснення від двох представників КПТМ «Криворіжтепломережа» та присутність представника позивача в попередньому судовому засіданні (в якому було оголошено про перерву в розгляді справи) свідчать про обізнаність позивача про час та місце судового засідання по справі в режимі відео конференції саме о 10 год. 00 хв. 11.06.24р.
Але до судового засідання в режимі відео конференції о 10 год.00 хв. 11.06.24 р. не з'явилися ані представник відповідача , ані представники позивача . Намагання секретаря судового засідання під'єднати представника позивача - Жданюк Т.С. до відеоконференції судового засідання по справі на протязі 10 хвилин , починаючи з 10-00 год. до 10год.14 хв. 11.06.24р. не дали результати внаслідок не авторизації останньої в системі відеоконфернцзв'язку за 10 хвилин до початку засідання, не активування технічних засобів (мікрофон, навушники та камеру), не перевірки їх працездатності шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв'язку; не очікування запрошення секретаря до участі у судовому засіданні (про що неодноразово зазначалося судом в ухвалах по справі).
Зазначені обставини відображені в установленому законом порядку в протоколі судового засідання від 11.06.24р. та скріншоті з «ВКЗ відеоконференція» (а.с.154,155). При цьому жодних заяв про відкладання розгляду справи чи про розгляд справи за відсутністю представників від КПТМ «Криворіжтепломережа» на адресу суду не надходили.
Відповідно до вимог ст. 197 ГПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
За змістом частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.
Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17).
Відповідно до пункту 11 частини 3 статті 2 ГПК України однією із основних засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою
Пунктом 1 частиною 2 статті 43 ГПК України передбачено, що залежно від конкретних обставин, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, а саме: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
З викладеного слідує, що неодноразова умисна неявка учасника процесу в судове засідання по справі за позовом, який було подано ним , про яке він був належним чином повідомлений судом, є зловживання своїми процесуальними правами, яке розцінюється як вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Враховуючи правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка викладена в постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15: відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Положеннями частини 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 05.06.20р. у справі № 910/16978/19 проаналізувавши зміст вищенаведених норм процесуального закону, дійшов висновку, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Відтак, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його не з'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважує, що в даному випадку у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи викладене, та системну ( неодноразову ) неявку представників позивача до судових засідань як в приміщенні суду, так і в режимі відео конференції, суд приходить до висновку, що представники позивача, будучи зацікавленими особами, які подали позовну заяву, та зацікавлені в її розгляді, зловживали своїми процесуальними правами та порушили свій процесуальний обов'язок бути присутніми в судових засіданнях.
Між тим, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників процесу та вимоги Конвенції.
Відповідно до частини 4 статті 43 ГПК України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"; рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010; рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).
Отже, суд зобов'язаний виявляти зловживання сторонами своїми процесуальними правами, а також протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до приписів ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 42, 43, 226, 234 ГПК України , ст.7 ЗУ «Про судовий збір», господарський суд, -
Залишити позов КПТМ «Криворіжтепломережа» до ПП «Спецбудмонтаж-21» про стягнення 1 571 698,52грн. без розгляду, судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до вимог ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Васильєв О.Ю.