вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
за результатами розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника
11.06.2024м. ДніпроСправа № 904/5457/23
за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1 Д; ідентифікаційний код 14360570)
до боржника Спільного Українсько-Швейцарського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком" (51830, Дніпропетровська область, Петриківський район, село Лобойківка, вулиця Пати, будинок 4; ідентифікаційний код 21753962)
про визнання грошових вимог на суму 239 111 495,78 грн та 5 368,00 грн судового збору
Суддя Примак С.А.
при секретарі судового засідання Скорик Н.О.
За участі представників сторін:
від ТОВ "Мезон.": не з'явився
від АТ КБ "Приват Банк":Ювко В.О.
від боржника: не з'явився
розпорядник майна Толстих А.В.
Ухвалою господарського суду від 24.10.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Спільного Українсько-Швейцарського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком". Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мезон." до Спільного Українсько-Швейцарського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком" в сумі 1 258 057,45 грн - основний борг (4 черга задоволення); 26 840,00 грн. - 1 черга задоволення (судовий збір). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 11.04.2024. Розпорядником майна Спільного Українсько-Швейцарського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком" призначено арбітражного керуючого Толстих А.В. Призначено попереднє засідання на 14.12.2023 об 10:20.
На Веб-сайті Верховного Суду 14.12.2023 оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство для заявлення кредиторами грошових вимог до боржника.
До господарського суду 16.11.2023 від Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" надійшла заява до Спільного Українсько-Швейцарського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком" про визнання грошових вимог на суму 239 116 863,78 грн та 5 368,00 грн судового збору.
Ухвалою господарського суду від 20.12.2023 прийнято заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до розгляду у попередньому засіданні на 14.12.2023.
Між тим, не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2023 про відкриття провадження у справі №904/5457/23 про банкрутство Спільного Українсько-Швейцарського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком", Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з відповідною апеляційною скаргою.
Супровідним листом господарського суду № 904/5457/23/45819/23 від 27.11.2021 справу №904/5457/23 було направлено до Центрального апеляційного господарського суду, для розгляду вказаної апеляційної скарги Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2024 про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2024 у справі №904/5457/23 вирішено апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2023 про відкриття провадження у справі № 904/5457/23 залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.10.2023 у справі № 904/5457/23 залишити без змін.
Після апеляційного перегляду ухвали господарського суду 24.10.2023 про відкриття провадження у справі про банкрутство, 28.02.2024 справа № 904/5457/23 повернулася на адресу Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою господарського суду від 28.02.2024 призначено попереднє засідання у справі, а також розгляд грошових вимог Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на 26.03.2024 о 11:20 год.
Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2023 про відкриття провадження у справі №904/5457/23 про банкрутство Спільного Українсько-Швейцарського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком" та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2024 у справі №904/5457/23, Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з відповідною касаційною скаргою.
Супровідним листом господарського суду № 904/5457/23/11106/24 від 27.11.2021 справу №904/5457/23 було направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, для розгляду вказаної касаційної скарги Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк".
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2024 у справі №904/5457/23 касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" залишено без задоволення. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2024 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2023 у справі №904/5457/23 залишено без змін.
Ухвалою господарського суду від 15.05.2024 призначено розгляд заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про грошові вимоги до боржника на 11.06.2024..
У судове засідання з'явилися повноважний представник заявника та боржника.
У судовому засіданні 11.06.2024 досліджено докази, що містяться в матеріалах грошових вимог.
У вказаному судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, наявні докази, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд, -
Грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до боржника Спільного Українсько-Швейцарського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком", обґрунтовані наступним.
Як вбачається, 17.07.2007 між Спільним Українсько-Швейцарським підприємством Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком" (далі - іпотекодавець, боржник) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - кредитор, іпотекодержатель, банк) укладений договір іпотеки № ДІ-198Д, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Долгополовою Л.Г. у реєстрі № 2463 та з урахуванням договору про внесення змін до договору іпотеки № ДІ-198Д від 1707.2007 № 6 від 06.08.2013 року (далі - договір іпотеки), за умовами якого:
- згідно пункту 2 договору іпотеки, іпотекою забезпечується виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальність "Комекс" (позичальник) перед Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк", що випливають з кредитного договору № КК-198Д від 17.07.2007 року (далі - кредитний договір) з повернення кредитну з лімітом 4 093 025,00 доларів США, сплати процентів за користування кредитом у розмірі 13,5 % річних, сплати процентів за користування кредитом у разі несвоєчасного погашення кредиту у розмірі 27,0 % річних, сплати пені у порядку та розмірі, визначених кредитним договором;
- згідно пункту 7 договору іпотеки Спільним Українськоо-Швейцарським підприємством Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком передало в іпотеку наступне нерухоме майно, а саме: приміщення готельного комплексу "Академія", що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ (Дніпро) проспект Карла Маркса (Дмитра Яворницького), будинок 20, приміщення 1046 в житловому будинку літ А-5 приміщення готельного комплексу "Академія" вбудовано-прибудоване приміщення № 1046 поз. 1-27, 101-106, І, II на І поверсі, поз. 28-36, 201-213, III на II поверсі загальною площею 1 140,7 кв.м., а-ганок.
Пунктом 7 договору іпотеки передбачено предмет іпотеки належить Спільному Українсько-Швейцарському підприємству Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком" на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на приміщення готельного комплексу "Академія", виданого 18.06.2002 Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 694 від 19.04.2002 зареєстрованого Дніпропетровським міжміським бюро технічної інвентаризації 18.06.2002 в реєстровій книзі № 63ЮН за реєстровим № 2586-163.
Відповідно до укладеного кредитного договору з врахуванням додаткової угоди до кредитного договору №6 від 17.07.2013, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комекс" отримало кредит у сумі 4 093 025,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,5 % та у розмірі 27,0 % річних за користування кредитом у разі несвоєчасного погашення кредиту, а також зі сплатою пені та штрафів у порядку та розмірах, визначених кредитним договором з кінцевим строком виконання зобов'язань (терміном повернення кредиту) згідно пункту А.З. Кредитного договору, яким є дата відповідно до Графіка зменшення поточного ліміту (Додаток № 3 до цього Договору), а саме - до 17.07.2014.
Відповідно до пункту 1 договору іпотеки в разі невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Комекс" зобов'язань, забезпечених іпотекою, та (або) невиконання Іпотекодавцем зобов'язань за цим договором, Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" має право одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс" та (або) Іпотекодавця Спільного Українсько-Швейцарського підприємству Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком"
Надавши позичальнику кредит, кредитор належним чином виконав свої зобов'язання за цими кредитним договором, однак, зустрічні зобов'язання з повернення кредиту, сплати процентів зам його користування та пені Товариством з обмеженою відповідальністю "Комекс" виконані не були.
Так, рішенням господарського суду Волинської області від 10.07.2018 року по справі № 903/1265/15, яким було задоволено позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком" про звернення стягнення на предмет іпотеки та вирішено:
- в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №КК-І98Д від 17.07.2007, укладеним між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальність "Комекс" в сумі 4 984 302,61 доларів США та 17 451 604,24 грн., що разом еквівалентно 134 283 657,42 грн., та яка складається з:заборгованості по основній сумі кредиту у розмірі 3 898 000 дол. США (в тому числі прострочене тіло 3 898 000 дол. США), що еквівалентно 91 369 120 грн.;заборгованості за відсотками у розмірі 1 086 302,61 дол. США (в тому числі прострочені відсотки 10 86 302,61 доларів США), що еквівалентно 25 462 933,18 грн.;пені за несвоєчасність виконання зобов'язання у розмірі 17 451 604,24 грн.;
-звернути стягнення на предмет іпотеки: приміщення готельного комплексу Академія, що розташоване за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького (стара адреса: м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса), будинок 20, приміщення 1046 в житловому будинку літ А-5 приміщення готельного комплексу Академія вбудовано-прибудоване приміщення №1046 поз. 1-27,101-106,1, II на І поверсі, поз. 28-36,201-213, III на II поверсі загальною площею 1140,7 кв.м., а-гаиок шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження із встановленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на рівні, визначеному висновком експерта за результатом проведення судової оціночно-будівельної експертизи №668-17 по справі №903/1265/15, складеному 17.10.2016р., а саме: 33298842 грн;
- стягнути з Спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком" на користь Публічного акціонерного товариства .Комерційний банк "Приватбанк" 182 700 грн. сплаченого судового збору та 15 888 грн. витрат позивача за проведення експертизи.
Також, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області з розгляду грошових вимог Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" від 07.06.2017 у справі №904/4861/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс" визнано грошові вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс" в розмірі: 155 055 277,76грн., яка складається із заборгованості: - за основною сумою кредиту у розмірі 3 898 000,00 доларів США, (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 15.01.2016р. (1 долар США = 2 395,0773грн.), становить 93 360 113,15грн.; за процентами за користування кредитом: 129 0947,61 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 15.01.2016р. становить 30 919 193,16грн.; з пені за несвоєчасність виконання зобов'язання у розмірі 1 389 576,22 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 15.01.2016р. становить 30775971,44грн.
Таким чином, заборгованість позичальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс" перед Акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" за кредитним договором №КК-198Д від 17.07.2007в сумі 6 578 523, 83 доларів США встановлена таким, що набрало чинності, судовим рішенням по справі № 904/4861/15, а, отже, в силу частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не потребує додаткового доведення при розгляді даної справи.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ {постанова КГС ВС від 26.11.2019 по справі №922/643/19).
Таким чином, факти укладання кредитного договору та договору іпотеки, невиконання умов договорів збоку позичальника, іпотекодавця та заборгованість перед кредитором встановлено вищезазначеними рішеннями суду, а тому, в силу статті 75 Господарського процесуального кодексу України, не підлягають доказуванню.
Відповідно до частини 2 статті 589 Цивільного кодексу України за рахунок предмета застави заставодержатель мас право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
При цьому Верховним судом, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 у справі №902/492/17 (провадження №12-52гс18) та постановах Касаційного господарського суду від 15 серпня 2019 у справі №922/94/19, від 23 січня 2020 у справі №914/412/19, від 06 лютого 2020 у справі №914/412/19, від 27 лютого 2020 у справі №918/99/19 тощо, - було зроблено наступні висновки (які згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин):
- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 у справі №902/492/17 (провадження №12-52гсЩ - "8.18. За наведеними вище положеннями законодавства іпотекодержатель (заставодержатель) має право задовольнити всі свої забезпечені заставою чи іпотекою вимоги до боржника за рахунок майнового поручителя у розмірі вартості фактичної реалізації предмета майнової поруки, що здійснюється в порядку, передбаченому законодавством (якщо інше не передбачено договором або законом).
8.19. Отже, виражений у грошовій формі розмір зобов'язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов'язань боржника, які існують за основним зобов'язання.^ (кредитним договором), з урахуванням обсягу забезпечення за умовами забезпечувального договору. Оцінка предмета забезпечення (майна) сторонами на момент укладення договору не впливає на обсяг забезпечених вимог у разі звернення стягнення на предмет забезпечення... "
Отже, забезпеченими зобов'язаннями в розумінні ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства та, відповідно, вимогами забезпеченого кредитора, с всі вимоги кредитора, які існують за основним зобов'язанням (в даному випадку за кредитними договорами), і є дійсними на момент визнання вимог та можуть бути задоволені за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення відповідно до умов забезпечувального договору та чинного законодавства.
Подібні за змістом висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 902/492/17, а також у постановах Верховного Суду від 15.01.2020 р. у справі № 908/592/19, від 04.02.2021 р. у справі № 904/1360/19.
Згідно із положеннями частини 1 статті 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону України "Про заставу", якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави.
Відповідно до частина 2 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Таким чином, через невиконання позичальником своїх обов'язків за Кредитним договором. - АТ КБ «ПрнватБанк» є забезпеченим кредитором Спільного Українсько-Швейцареького підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком" за договором іпотеки № ДІ-198Д від 17.07.2007 й розмір забезпечених вимог {виходячи із вимог ст. 45 Кодексу) складає: 6 578 523, 83 доларів США, що станом на 15.11.2023 року (курс НБУ станом на 15.11.2023 року - 36.3171) складає 238 912 907. 78 гривень та конкурсним кредитори, з розміром вимог: 198 588.00 грн. (судовий збір та витрати за проведення експертизи рішення господарського суду Волинської області від 10.07.2018 року ио справі № 903/1265/15).
- що ґрунтується на умовах Кредитного договору, Договору іпотеки, рішення господарського суду Волинської області від 10.07.2018 року по справі № 903/1265/15, ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2017 у справі № 904/4861/15, нормах актів чинного законодавства, підтверджуються належними, допустимими, вірогідними доказами й відповідно до ст.ст. 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства підлягають визнанню у повному обсязі та включенню реєстру вимог кредиторів боржника окремо, як забезпечені заставою, для позачергового задоволення вимог АТКБ "ПриватБанк".
Отже, станом на 15.11.2023 року, кредиторські вимоги АТ КБ "ПриватБанк" до Спільного Українсько-Швейцарського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю.." Луцькенергокоім", виходячи з положень частина 2 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, у національній валюті складають (курс НБУ станом на 15.11.2023 року - 36,3171) 239 116 863, 78 (двісті тридцять дев'ять мільйонів сто шістнадцять тисяч вімісот шістдесят три гривні 78 копійок) гривень, а саме: 5 368,00 гри, (судовий збір) - перша черга задоволення; 198 588,00 гри.- четверта черга заборгованості; 238 912 907, 78 грн. - окремо внесені вимоги, що забезпечені заставою.
Згідно із статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Частинами 2 та 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно частин 3-4 статі 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:
1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;
5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;
6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне визнати грошові вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до боржника Спільного Українсько-Швейцарського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком" на суму 238 912 907,78 грн - позачергово, як вимоги що забезпечені заставою та 5 368,00 грн - 1 черга задоволення вимог, 198 588,00 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів.
Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -
Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до боржника Спільного Українсько-Швейцарського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком" на суму 238 912 907,78 грн - позачергово, як вимоги що забезпечені заставою та 5 368,00 грн - 1 черга задоволення вимог, 198 588,00 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів.
Ухвала набирає законної сили - 11.06.2024 та може бути оскаржена у 10-ти денний строк до Центрального апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено та підписано - 12.06.2024.
Суддя С.А. Примак