вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.06.2024м. ДніпроСправа № 917/1548/23
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,
представників учасників справи:
від прокуратури: Мусієнко А.О.;
від позивача-1: Галченко М.В.;
від позивача-2: Коряк Д.О..;
від відповідача-1: представник не з'явився;
від відповідача-2: Баранік К.В.;
дослідивши матеріали справи №917/1548/23
за позовом Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі
1. Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області,
2. Північно-Східного офісу Держаудитслужби
до
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12",
2. Комунального підприємства "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області
про стягнення грошових коштів,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області (далі - прокуратура, прокурор) звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом в інтересах держави в особі Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - позивач-1) та Північно-Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (далі - позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12" (далі - відповідач) про стягнення 410.091,95 грн надмірно сплачених грошових коштів.
Судові витрати зі сплати судового збору прокуратура просить покласти на відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №917/1548/23 визначено суддю КИРИЧУК О.А, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2023.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 30.08.2023 позовну заяву з доданими до неї документами направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №917/1548/23 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2023.
Ухвалою від 30.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.11.2023.
Через відділ документального забезпечення 09.11.2023 від позивача-2 надійшли додаткові пояснення, сформована в системі "Електронний суд" 09.11.2023, у яких позивач-2 підтримав заявлені прокуратурою позовні вимоги та просив суд їх задовольнити за рахунок відповідача-1.
Через відділ документального забезпечення 09.11.2023 від позивача-2 надійшла заява, сформована в системі "Електронний суд" 09.11.2023, у якій позивач-2 просив суд забезпечити участь його представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Через відділ документального забезпечення 10.11.2023 від позивача-1 надійшли додаткові пояснення, сформована в системі "Електронний суд" 10.11.2023, у яких позивач-1 просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє вимоги щодо предмета спору - КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КРЕМЕНЧУЦЬКЕ ПІДРЯДНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ШЛЯХОВЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ" КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, а у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою від 13.11.2023 заяву позивача-2 про участь представника в судовому засідання в режимі відеоконференції задоволено.
Через відділ документального забезпечення 22.11.2023 від позивача-1 надійшла заява, сформована в системі "Електронний суд" 22.11.2023, у якій позивач-1 просив суд забезпечити участь його представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 27.11.2023 заяву позивача-1 про участь представника в судовому засідання в режимі відеоконференції задоволено.
Ухвалою від 29.11.2023 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача залучено КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КРЕМЕНЧУЦЬКЕ ПІДРЯДНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ШЛЯХОВЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ" КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (далі - третя особа), продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено до 26.12.2023.
Через відділ документального забезпечення 30.11.2023 від позивача-2 надійшла заява, сформована в системі "Електронний суд" 30.11.2023, разом із доказами направлення на адресу третьої особи додаткових пояснень у справі.
Через відділ документального забезпечення 18.12.2023 від прокуратури надійшли заперечення на письмові пояснення, у який прокурор просить суд позовні вимоги задовольнити.
Через відділ документального забезпечення 18.12.2023 від прокуратури надійшов лист разом із доказами направлення на адресу третьої особи позовної заяви з додатками та заперечень на письмові пояснення.
Через відділ документального забезпечення 18.12.2023 від позивача-1 надійшла заява, сформована в системі "Електронний суд" 18.12.2023, у якій позивач-1 просив суд забезпечити участь його представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Через відділ документального забезпечення 21.12.2023 від третьої особи-1 надійшла заява, сформована в системі "Електронний суд" 21.12.2023, у якій третя особа-1 просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Через відділ документального забезпечення 21.12.2023 від третьої особи-1 надійшла заява, сформована в системі "Електронний суд" 21.12.2023, у якій третя особа-1 просила суд забезпечити участь його представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Через відділ документального забезпечення 22.12.2023 від позивача-1 надійшли додаткові пояснення, сформовані в системі "Електронний суд" 22.12.2023, у якій позивач-1 просить суд здійснити розгляд справи з урахуванням вказаних пояснень.
Ухвалою від 25.12.2023 заяву позивача-1 про участь представника в судовому засіданні в режимі відеокоференції задоволено.
Ухвалою від 25.12.2023 заяву третьої особи-1 про участь представника в судовому засіданні в режимі відеокоференції задоволено.
Ухвалою від 26.12.2023 провадження у даній справі було зупинено до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №922/2321/22 Великою Палатою Верховного Суду.
Через відділ документального забезпечення 22.02.2024 від прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.
Ухвалою від 08.03.2024 провадження у справі поновлено, розгляд справи продовжено здійснювати зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 03.04.2024.
Через відділ документального забезпечення 20.03.2024 від прокуратури надійшла заява про зміну підстав позову.
Через відділ документального забезпечення 27.03.2024 від позивача-2 надійшла заява, сформована в системі "Електронний суд" 27.03.2024, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 01.04.2024 заяву позивача-2 про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
Через відділ документального забезпечення 02.04.2024 від позивача-2 надійшла заява, сформована в системі "Електронний суд" 02.04.2024, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Через відділ документального забезпечення 02.04.2024 (електронною поштою) та 08.04.2024 (Укрпоштою) від прокуратури надійшло клопотання про залучення співвідповідача - КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КРЕМЕНЧУЦЬКЕ ПІДРЯДНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ШЛЯХОВЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ" КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ.
Ухвалою від 03.04.2024 заяву позивача-1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
Ухвалою від 03.04.2024 заяву прокурора про зміну підстав позову прийняти до розгляду, клопотання прокурора про залучення до участі у справі співвідповідача задоволено, до участі у справі в якості співвідповідача залучено КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КРЕМЕНЧУЦЬКЕ ПІДРЯДНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ШЛЯХОВЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ" КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (далі - відповідач-2), підготовче засідання призначено на 01.05.2024.
Через відділ документального забезпечення 04.04.2024 від відповідача-2 надійшла заява, сформована в системі "Електронний суд" 04.04.2024, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 05.04.2024 заяву відповідача-2 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
Через відділ документального забезпечення 18.04.2024 від позивача-2 надійшла заява, сформована в системі "Електронний суд" 18.04.2024, про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Через відділ документального забезпечення 25.04.2024 від позивача-1 надійшла заява, сформована в системі "Електронний суд" 25.04.2024, про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Через відділ документального забезпечення 30.04.2024 від відповідача-2 надійшов відзив, сформований в системі "Електронний суд" 30.04.2024, у якому відповідач-2 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, при ухваленні судового рішення застосувати строк позовної давності.
Через відділ документального забезпечення 01.05.2024 від позивача-1 надійшла заява, сформована в системі "Електронний суд" 01.05.2024, у якій позивач-1 просить суд розгляд даної справи здійснити без участі представника позивача-1.
Ухвалою від 01.05.2024 підготовче засідання відкладено до 15.05.2024.
Через відділ документального забезпечення 08.05.2024 від позивача-2 надійшли заперечення на клопотання (заяву), сформовані в системі "Електронний суд" 08.05.2024, у яких позивач-2 обґрунтовує позицію недоцільності зупинення провадження у даній справі до перегляду судового рішення у справі №918/1043/21 Великою Палатою Верховного Суду.
Через відділ документального забезпечення 13.05.2024 від прокуратури надійшла відповідь на відзив, сформована в системі "Електронний суд" 13.05.2024, у якій прокурор просить суд позовні вимоги задовольнити.
Через відділ документального забезпечення 13.05.2024 від прокуратури надійшов лист, сформований в системі "Електронний суд" 13.05.2024, у якому прокурор заперечує проти зупинення провадження у справі.
Через відділ документального забезпечення 14.05.2024 від позивача-1 надійшла заява, сформована в системі "Електронний суд" 14.05.2024, у якій позивач-1 просить суд забезпечити участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Через відділ документального забезпечення 14.05.2024 від відповідача-2 надійшло клопотання, сформоване в системі "Електронний суд" 14.05.2024, у якому відповідач-2 просить суд зупинити провадження у справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду рішення у справі №918/1043/21.
Ухвалою від 14.05.2024 заяву позивача-1 про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
Через відділ документального забезпечення 14.05.2024 від позивача-1 надійшло клопотання, сформоване в системі "Електронний суд" 14.05.2024, у якому позивач-1 підготовче засідання просить відкласти.
Ухвалою від 15.05.2024 у задоволенні клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі відмовлено, підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 30.05.2024.
Через відділ документального забезпечення 29.05.2024 від відповідача-2 надійшла заява, сформована в системі "Електронний суд" 29.05.2024, у якій відповідач-2 наполягає на відмові у задоволенні позовних вимог.
За результатами судового засідання, яке відбулося 30.05.2024 оголошено перерву до 12.06.2024.
В судовому засіданні 12.06.2024 присутні учасники справи відповіли на запитання суду, надали пояснення у справі.
Щодо повідомлення відповідача-1 про судове провадження
Суд ухвалу від 30.10.2023 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі направив на юридичну адресу відповідача, однак вказана ухвала суду повернулася на адресу господарського суду 17.11.2024 з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17, та Верховного Суду, викладений у постановах від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 07.02.2024 у справі №904/853/23 (п. 7.34.).
Верховний Суд у постанові від 01.12.2023 у справі №591/4832/22 висновував, що "довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з "відсутністю за вказаною адресою" вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки".
Зважаючи на судову практику суд дійшов висновку, що належне повідомлення відповідача-1 підтверджено матеріалами справи (арк. 212, том 1).
Отже, відповідач-1 був обізнаний про наявність судового провадження, однак правом на подачу відзиву у строк з 17.11.2023 до 12.06.2024 не скористався.
Варто відзначити, відповідачу(ам) роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції прокурора
Подаючи позов, прокурор стверджує, що додаткові угоди до основного договору про закупівлю природного газу є нікчемними, оскільки своїм змістом мали безпідставне збільшення ціни природного газу, що мало наслідком завдання збитків інтересам держави, які мають бути захищеними судом.
Стислий виклад позиції позивача-1
Позивач-1 вказав, що прокурор не обґрунтував чому збитки завдано лише територіальній громаді, в той час як оплата природного газу здійснювалося і за рахунок грошових коштів бюджету і за рахунок відповідача-2. У задоволені позову позивач-1 просить суд відмовити.
Стислий виклад позиції позивача-2
Позивач-2 здійснив перевірку спірної закупівлі та встановив порушення вимог ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі».
Позивач-2 наголошує, що експертний висновок не підтверджує наявність/відсутність коливання ціни на ринку та не може бути підставою для укладання додаткових угод, якими збільшено ціну товару. Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №924/1240/18.
Отже, позивач-2 вважає, що підвищення ціни на природний газ суперечить принципам закупівлі та призвело до нераціонального використання бюджетних коштів.
Стислий виклад позиції відповідача -2
Відповідач-2 вважає, що підвищення ціни природного газу і як наслідок укладання додаткових угод було обумовлено об'єктивними обставинами, а тому жодних порушень Закону України «Про публічні закупівлі» допущено не було.
Акт перевірки позивача-1 відповідач-2 вважає неналежним доказом у справі.
Інших, окрім спірного договору, відповідачем-2 укладено не було, що свідчить про належне використання бюджетних коштів.
Відповідач-2 зауважив, що прокурором пропущено трирічний строк позовної давності і вказане є самостійною підставою для відмови в задоволені позову.
Доводи прокурора щодо позиції позивача-1 та відповідача-2
Прокурор наголосив, що до позовної заяви долучено лист Управління ДКС України у місті Кременчуці Полтавської області від 08.06.2023 за №02-32-06/344, за змістом якого кошти, які надійшли цілеспрямовано на закупівлю природного за спірним договором, є коштами місцевого бюджету. Підприємство відповідача-2 є одержувачем бюджетних коштів.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору; наявності/відсутності доказів, які свідчать про коливання ціни природного газу; відповідності укладених додаткових угод вимогам Закону України «Про публічні закупівлі»; дійсності/недійсності/нікчемності додаткових угод; обґрунтованості вимог про стягнення заборгованості; правомірності заявлених позовних вимог; підставності застосування до спірних взаємовідносин сторін строків позовної давності.
Суд встановив, що 12.02.2019 відповідач-2 розмістив оголошення про проведення відкритих торгів UA-2019-02-12-001808-b.
Предметом закупівлі визначено газ природний у кількості 390 тис. м. куб.
Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікуваною вартістю предмета закупівлі складає 4.040.000,00 грн.
Тендерну пропозицію отримано, зокрема, від Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотехноінвест» 28.02.2019.
Згідно з протоколом розкриття тендерної пропозиції, 01.03.2019 відповідач-2 розкрив тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотехноінвест» і визначив, що останній відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим у тендерній документації, а тому відсутні підстави для відмови, установлені ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
Ціна тендерної пропозиції на початку аукціону складала 2.683.200,00 грн, а ціна тендерної пропозиції після закінчення аукціону складала 2.339.988,30 грн (тобто зменшилася).
Протоколом №40 від 05.03.2019 засідання тендерного комітету КП «КПС ШРБУ» зафіксовано, що за результатами розгляду пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотехноінвест» по закупівлі газу природного вирішено визначити переможцем по закупівлі газу природного Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотехноінвест», пропозиція якого визнана найбільш економічно вигідною, а також як такого, що відповідає кваліфікаційним критеріям та вимогам тендерної документації та прийнято рішення про намір укласти договір відповідно до строків, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».
Замовник - відповідач-2 повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотехноінвест» про намір укласти договір на поставку природного газу у кількості 390 тис. м. куб. з ціною пропозиції 2.339.988,30 грн і строком поставки до 31.12.2019.
Отже, 19.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Екотехноінвест» (далі - постачальник) та відповідачем-2 (далі - відповідач-2, споживач) був укладений договір №039-19 на постачання природного газу (далі - договір), відповідно до п. 1.1 умов якого постачальник зобов'язується забезпечити споживача необхідним обсягом природного газу у визначений договором період, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати постачальнику на вартість газу, у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором. За розрахункову одиницю приймається метр кубічний природного газу, приведений до стандартних умов і виражений в енергетичних одиницях.
Пунктом 1.2 договору визначено, що запланований обсяг природного газу складає 390 тис. кубічних метрів.
Відповідно до п. 3.1, ціна договору складає 2.339.988,30 грн, в тому числі ПДВ - 389.998,05 грн. Ціна газу за цим договором визначається за 1.000 метрів кубічних газу і становить 4.999,98 грн та ПДВ (20%) - 1.000,00 грн. Всього до сплати з 1.000 кубічних метрів газу (разом із ПДВ) - 5.999,97 грн.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх виконання, а в частині постачання газу до 31.12.2019 включно (п. 11.1 договору).
В якості додатку №1 до договору сторони погодили плановий (орієнтовний) обсяг закупівлі природного газу з розбивкою по місяцях, з урахуванням того, що загальний обсяг природного газу, який має бути поставлений за умовами договору, складає 390 тис. куб. м.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотехноінвест» звернулося до відповідача-2 із листом від 02.04.2019 за вих.№124-19, у якому постачальник повідомив, що на ринку природного газу впродовж березня та на початку квітня 2019 року склався рівень ціни на природний газ, який є вищим за ціну, визначену договором. На підтвердження вказаних обставин постачальник долучив Експертний висновок Торгово-промислової палати України.
Експертний висновок №Ц-323 від 01.04.2019 долучений до матеріалів справи.
Засіданням тендерного комітету відповідача-2 розглядалося питання внесення змін до договору на постачання газу і за результатами засідання вирішено укласти додаткову угоду з Товариством з обмеженою відповідальністю «Екотехноінвест» про зміну ціни природного газу відповідно до п. 3.3 п.п. 2 договору та у відповідності до положень Закону України «Про публічні закупівлі» і становить 6.599,94 грн з ПДВ за 1.000 куб. м. буз урахування вартості транспортування, що підтверджується протоколом №87/1 від 08.04.2019.
08.04.2019 між сторонами була підписана додаткова угода №2, предметом якої визначено збільшення ціни на природний газ, а тому п. 3.1 був викладений в такій редакції:
«Ціна договору складає 2.339.988,30 грн, в тому числі ПДВ - 389.998,05 грн. Ціна газу за цим договором визначається за 1.000 метрів кубічних газу і становить 5.499,95 грн та ПДВ (20%) - 1.099,99 грн. Всього до сплати з 1.000 кубічних метрів газу (разом із ПДВ) - 6.599,94 грн.».
Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотехноінвест» звернулося до відповідача-2 із листом від 03.05.2019 за вих.№165-19, у якому постачальник повідомив, що на ринку природного газу впродовж березня та на початку квітня 2019 року склався рівень цини на природний газ, який є вищим за ціну, визначену договором. На підтвердження вказаних обставин постачальник долучив Експертний висновок Торгово-промислової палати України.
Експертний висновок №Ц-323 від 01.04.2019 та №Ц-428 від 02.05.2019 долучений до матеріалів справи.
Засіданням тендерного комітету відповідача-2 розглядалося питання внесення змін до договору на постачання газу і за результатами засідання вирішено укласти додаткову угоду з Товариством з обмеженою відповідальністю «Екотехноінвест» про зміну ціни природного газу відповідно до п. 3.3 п.п. 2 договору та у відповідності до положень Закону України «Про публічні закупівлі» і становить 7.467,42 грн з ПДВ за 1.000 куб. м. буз урахування вартості транспортування, що підтверджується протоколом №121/1 від 13.05.2019.
08.05.2019 між сторонами укладено додаткову угоду №3, предметом якої визначено збільшення ціни на природний газ, а тому п. 3.1 був викладений в такій редакції:
«Ціна договору складає 2.339.988,30 грн, в тому числі ПДВ - 389.998,05 грн. Ціна газу за цим договором визначається за 1.000 метрів кубічних газу і становить 5.657,14 грн та ПДВ (20%) - 1.131,43 грн. Всього до сплати з 1.000 кубічних метрів газу (разом із ПДВ) - 6.788,57 грн.».
13.05.2019 між сторонами укладено додаткову угоду №4, предметом якої визначено збільшення ціни на природний газ, а тому п. 3.1 був викладений в такій редакції:
«Ціна договору складає 2.339.988,30 грн, в тому числі ПДВ - 389.998,05 грн. Ціна газу за цим договором визначається за 1.000 метрів кубічних газу і становить 6.222,85 грн та ПДВ (20%) - 1.244,57 грн. Всього до сплати з 1.000 кубічних метрів газу (разом із ПДВ) - 7.467,42 грн.».
28.08.2019 між сторонами укладено додаткову угоду №5, предметом якої визначено збільшення ціни на природний газ, а тому п. 3.1 був викладений в такій редакції:
«Ціна договору складає 2.339.988,30 грн, в тому числі ПДВ - 389.998,05 грн. Ціна газу за цим договором визначається за 1.000 метрів кубічних газу і становить 6.222,85 грн та ПДВ (20%) - 1.244,57 грн. Всього до сплати з 1.000 кубічних метрів газу (разом із ПДВ) - 7.467,42 грн.».
Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотехноінвест» звернулося до відповідача-2 із листом від 01.11.2019 за вих.№255-19, у якому постачальник повідомив, що на ринку природного газу впродовж жовтня 2019 року склався рівень ціни на природний газ, який є вищим за ціну, визначену договором. На підтвердження вказаних обставин постачальник долучив Експертний висновок Торгово-промислової палати України.
Експертний висновок №Ц-869 від 01.10.2019 та №Ц-966 від 31.10.2019 долучений до матеріалів справи.
Засіданням тендерного комітету відповідача-2 розглядалося питання внесення змін до договору на постачання газу і за результатами засідання вирішено укласти додаткову угоду з Товариством з обмеженою відповідальністю «Екотехноінвест» про зміну ціни природного газу відповідно до п. 3.3 п.п. 2 договору та у відповідності до положень Закону України «Про публічні закупівлі» і становить 7.944,23 грн з ПДВ за 1.000 куб. м. буз урахування вартості транспортування, що підтверджується протоколом №220 від 20.11.2019.
20.11.2019 між сторонами укладено додаткову угоду №6, предметом якої визначено збільшення ціни на природний газ, а тому п. 3.1 був викладений в такій редакції:
«Ціна договору складає 2.339.988,30 грн, в тому числі ПДВ - 389.998,05 грн. Ціна газу за цим договором визначається за 1.000 метрів кубічних газу і становить 6.620,19 грн та ПДВ (20%) - 1.324,04 грн. Всього до сплати з 1.000 кубічних метрів газу (разом із ПДВ) - 7.944,23 грн.».
17.12.2019 між сторонами укладено додаткову угоду №7, предметом якої визначено збільшення ціни на природний газ, а тому п. 3.1 був викладений в такій редакції:
«Ціна договору складає 2.339.988,30 грн, в тому числі ПДВ - 389.998,05 грн. Ціна газу за цим договором визначається за 1.000 метрів кубічних газу і становить 6.620,19 грн та ПДВ (20%) - 1,324,04 грн. Всього до сплати з 1.000 кубічних метрів газу (разом із ПДВ) - 7.944,23 грн.».
24.12.2019 між сторонами укладено додаткову угоду №8, згідно із якою сторони внесли зміни до п. 11.1 договору та виклали його в такій редакції: « 11.1 Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх виконання, а в частині постачання газу до 31.03.2020».
03.03.2020 між сторонами укладено додаткову угоду №9, предметом якої визначено збільшення ціни на природний газ, а тому п. 3.1 був викладений в такій редакції:
«Ціна договору складає 2.331.504,51 грн, в тому числі ПДВ - 388.584,09 грн. Ціна газу за цим договором визначається за 1.000 метрів кубічних газу і становить 6.620,19 грн та ПДВ (20%) - 1.324,04 грн. Всього до сплати з 1.000 кубічних метрів газу (разом із ПДВ) - 7.944,23 грн.
Розрахунки за отриманий товар відповідно до укладеного договору здійснюються за бюджетні кошти у сумі 2.204.202,52 грн з ПДВ, за кошти підприємства в сумі 127.301,99 грн».
У зв'язку із відсутністю бюджетного фінансування за договором 2019 року сторони вирішили продовжити строк дії договору до 31.12.2020.
14.04.2020 між сторонами договору була укладена додаткова угода №10, предметом якої визначено, що зважаючи на не виконані зобов'язання покупця перед постачальником, які виникли у 2019 році та не були профінансовані, і відповідно до рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №97 від 17.01.2020 сторони вирішили погодити, що заборгованість покупця перед постачальником, яка виникла у 2019 році та не була профінансована у розмірі 457.970,28 грн з ПДВ, буде погашена (сплачена) у 2020 році після фактичного фінансування (асигнування) видатків покупця за даними зобов'язаннями з міського бюджету.
Актом позивача-2 від 13.09.2021 за №201631-25/33 про результати перевірки закупівель Комунального підприємства «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (на дату здійснення закупівлі, що підлягає перевірці - Комунальне підприємство «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління») за період з 01.02.2019 до 31.12.2020 включно.
До матеріалів справи долучено акти приймання-передачі природного газу на загальну суму 2.331.504,51 грн, а саме:
акт №1 приймання-передачі природного газу від 10.04.2019 на суму 49.709,80 грн;
акт №2 приймання-передачі природного газу від 11.05.2019 на суму 269.741,75 грн;
акт №2 приймання-передачі природного газу від 06.06.2019 на суму 339.022,32 грн;
акт №6 приймання-передачі природного газу від 10.07.2019 на суму 371.496,67 грн;
акт №7 приймання-передачі природного газу від 09.08.2019 на суму 311.122,58 грн;
акт №9 приймання-передачі природного газу від 10.10.2019 на суму 177.157,07 грн;
акт №10 приймання-передачі природного газу від 08.11.2019 на суму 267.901,16 грн;
акт №11 приймання-передачі природного газу від 17.12.2019 на суму 238.770,76 грн;
акт приймання-передачі природного газу від 30.12.2019 на суму 51.256,37 грн;
акт №8 приймання-передачі природного газу від 05.09.2019 на суму 255.326,03 грн.
На суму складених між сторонами актів виставлено рахунки, які були оплачені відповідачем-2 у повному обсязі і вказане підтверджується платіжними дорученнями.
Згідно відомостей розміщених на офіційному сайті Міністерства юстиції України у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «КВІНТІС ПРОМ 12».
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом позову прокурор визначив стягнення 410.091,95 грн надмірно сплачених грошових коштів.
Вирішуючи спір, суд враховував, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ», як сторона (постачальник природного газу) договору №039-19 від 19.03.2019 про постачання природного газу, змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «КВІНТІС ПРОМ 12».
Також судом взято до уваги, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи.
В даному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ», змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «КВІНТІС ПРОМ 12» без зміни організаційно-правової форми даної особи і відповідні зміни внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Ідентифікаційний код при цьому залишився незмінним.
Отже, постачальником природного газу за договором №039-19 від 19.03.2019 є відповідач-1.
Як встановлено господарським судом, між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Господарський суд встановив, що на момент підписання договору про постачання природного газу сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за договором відповідно до вимог ч. 3 ст. 180 ГК України та Закону України «Про публічні закупівлі».
Ураховуючи принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за яким дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99).
Отже, суд доходить висновку, що оскільки договір між відповідачами був укладений у 2019 році, а остання додаткова угода, якою підвищено ціну на природний газ була укладена 03.03.2020, то до спірних правовідносин сторін застосовується редакція Закону України «Про публічні закупівлі», яка діяла до 19.04.2020 (дата набрання чинності новою редакцією Закону України «Про публічні закупівлі»).
Принципи здійснення закупівель, закріплені у ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Згідно із ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За ч. 2 ст. 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору.
Спір у справі №917/1548/23 виник у зв'язку з тим, що прокурор вважає неправомірним (за відсутності належних доказів та таким, що відбулося з порушенням положень ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі») підвищення ціни на природний газ.
Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно із ч. ч. 3, 4 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Суд зауважує, що укладаючи договір, тобто станом на 19.03.2019, відповідач-1 взяв на себе зобов'язання поставити відповідачу-2 природний газ в обсязі 390 тис. м. куб.
Згідно ж з п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», в редакції до 19.04.2020, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Як встановлено судом, між відповідачами було укладено ряд додаткових угод, якими підвищено ціну товару (природного газу), незважаючи на те, що ціна тендерної пропозиції на початку аукціону складала 2.683.200,00 грн, а ціна тендерної пропозиції після закінчення аукціону складала 2.339.988,30 грн (тобто зменшилася), а саме:
(1) вперше ціну природного газу підвищено підписанням додаткової угоди №2 від 08.04.2019 (в той час як договір був укладений 19.03.2019, тобто перше підвищення сталося через 19 календарних днів) і ціна природного газу зросла з 5.999,97 грн до 6.599,94 грн за 1.000 куб. м.;
(2) вдруге ціну природного газу підвищено підписанням додаткової угоди №3 від 08.05.2019 (тобто через місяць після підписання попередньої додаткової угоди за №2) і ціна природного газу зросла з 6.599,94 грн до 6.788,57 грн за 1.000 куб. м.;
(3) втретє ціну природного газу підвищено підписанням додаткової угоди №4 від 13.05.2019 (тобто через 5 календарних днів після підписання попередньої додаткової угоди за №3) і ціна природного газу зросла з 6.788,57 грн до 7.467,42 грн за 1.000 куб. м.;
(4) вчетверте ціну природного газу підвищено підписанням додаткової угоди №6 від 20.11.2019 (тобто через півроку після підписання попередньої додаткової угоди за №4) і ціна природного газу зросла з 7.467,42 грн до 7.944,23 грн за 1.000 куб. м.
Проаналізувавши акти приймання-передачі природного газу суд встановив, що за ціною обумовленою договором загалом було поставлено 21.427 куб. м. (8.285 + 13.142). В той час як у тендерній пропозиції (яка відповідала положенням укладеного між відповідачами договору) відповідач-1 мав поставити відповідачу-2 природний газ у загальному розмірі 390 тис. куб. м, а не трохи більше ніж 21 тис. куб. м (що майже в 19 разів менше обумовленої договором).
Також з огляду на тендерну пропозицію після закінчення аукціону, зменшуючи ціну на природний газ, який відповідач-1 був готовий поставити відповідачу-2, відповідач-1 фактично погоджувався з наявністю тенденції до зменшення ціни природного газу, а не з можливим (різким) підвищенням такої ціни за вкрай короткий період.
Господарський суд наголошує, що визначальним питанням для правильного вирішення спору по суті є встановлення об'єктивної наявності (або відсутності) коливання ціни природного газу, яке потягло за собою внесення змін до договору про закупівлю товару за державні кошти.
Підвищення ціни на природний газ відповідач-1 обґрунтовував посиланням на Експертні висновки Торгово-промислової палати України №Ц-323 від 01.04.2019, №Ц-428 від 02.05.2019, №Ц-869 від 01.10.2019 та №Ц-966 від 31.10.2019, які долучені до матеріалів справи.
Проаналізувавши зміст долучених до справи експертних висновків, суд встановив, що джерелом інформації для експерта був офіційний сайт НАК «Нафтогаз України». Також долучені до справи експертні висновки містять застереження, що дані висновки експерта носять інформаційний характер.
За результатами вивчення доказів, які стали підставою для підвищення ціни природного газу суд дійшов висновку, що долучені до справи документи не містять жодних відомостей щодо динаміки ціни на природний газ, також відсутній аналіз вартості ціни природного газу на внутрішньому ринку України на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами, чи будь-які інші дані, які б підтверджували саме коливання ціни природного газу на ринку, у зв'язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
Учасниками справи, які заперечують проти задоволення позовних вимог не надано будь-яких інших документів, з яких можливо було б визначити динаміку ціни на природний газ у період з часу укладення договору до дат укладення додаткових угод про збільшення такої ціни.
Варто наголосити і на тому, що долучені до справи експертні висновки лише констатують вартість природного газу на певну календарну дату, а не обґрунтовують коливання та/або зростання ціни природного газу.
Матеріали справи не містять експертних висновків і на дату укладення основного договору з прогнозуванням подальшого коливання (зміни) ціни на природний газ.
Отже, суд зауважує, що постачальнику треба не лише довести стале підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Таким чином, суд доходить висновку, що матеріали справи не доводять наявності коливань ціни природного газу на ринку з огляду на відсутність документально підтверджених доказів, які б суд визнав належними.
Суд звертає увагу, що відповідач-1 взагалі не скористався правом донести суду власну правову позицію та не надав жодних доказів на підтвердження коливання ціни на природний газ і невідворотності внесення змін до договору про закупівлю товарів за державні кошти.
Таким чином, укладення оскаржуваних додаткових угод до договору за вказаних обставин суперечить приписам ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно ж до ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю є нікчемним, зокрема, у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього закону.
Суд звертає увагу, що у листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» роз'яснено, що згідно з п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, норма п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов'язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов'язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 (провадження №12-57гс23), на вирішення якої поставлено питання про те, чи дозволяють норми п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (норма п. 2 ч. 5 ст. 41 в редакції Закону України «Про публічні закупівлі», яка діяла до 19.04.2020 року була викладена в ст. 36, яка і застосовується до спірних взаємовідносин сторін у справі №917/1548/23) збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю, дійшла протилежного висновку та вказала, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (норма п. 2 ч. 5 ст. 41 в редакції Закону України «Про публічні закупівлі», яка діяла до 19.04.2020 року була викладена в ст. 36, яка і застосовується до спірних взаємовідносин сторін у справі №917/1548/23), проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Як встановлено судом, ціна природного газу у період з 19.03.2019 (дата укладання договору) до 20.11.2019 (дата укладення додаткової угоди №6) зросла з 5.999,97 грн до 7.944,23 грн за 1.000 куб. м., тобто на 32,40 %, а не на 10 % (максимально можливе збільшення) від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.
Суд акцентує увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 (провадження №12-57гс23) вважає, що норми п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (норма п. 2 ч. 5 ст. 41 в редакції Закону України «Про публічні закупівлі», яка діяла до 19.04.2020 року була викладена в ст. 36, яка і застосовується до спірних взаємовідносин сторін у справі №917/1548/23) (п. 59) не дозволяють збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.
Отже, з огляду на судову практику суд доходить висновку, що. збільшуючи ціну товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю, відповідачі також порушили положення ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі».
Суд вважає, що укладення між відповідачем-1 та відповідачем-2 додаткових угод про збільшення ціни природного газу мало наслідком не досягнення мети Закону України «Про публічні закупівлі», яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Господарський суд встановив наявність в матеріалах справи в тому числі Акта позивача-2 від 13.09.2021 за №201631-25/33 про результати перевірки закупівель Комунального підприємства «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (на дату здійснення закупівлі, що підлягає перевірці - Комунальне підприємство «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління») за період з 01.02.2019 до 31.12.2020 включно.
Суд відзначає, що акт ревізії - це документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати.
Так, за результатами ревізії зроблено висновок, що збільшення ціни за одиницю товару (природного газу) шляхом укладання додаткових угод №2, №3, №4, №6 до договору відбулося при відсутності правомірного підтвердження коливання ціни такого товару на ринку у бік збільшення та призвело до недоотримання активів та зайво (надлишково) сплачених грошових коштів у розмірі 410.091,95 грн.
Суд зауважує, що Акт ревізії, складений позивачем-2, не має для суду заздалегідь встановленої сили, проте у сукупності з іншими наявними у справі доказами підтверджує безпідставне збільшення ціни на природний газ.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно із ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Дослідивши наявні у справі докази, суд доходить висновку, що додаткові угоди, якими підвищено ціну на природний газ, є нікчемними в силу прямої вказівки Закону України «Про публічні закупівлі» (ст. 36).
Суд відзначає, що правочин є нікчемним з моменту його вчинення (ab initio) незалежно від пред'явлення позову про визнання його недійсним і бажання сторін чи волі будь-якої іншої особи автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх.
Крім того, нікчемний правочин не породжує правових наслідків, притаманних правочинам цього виду, тобто не зумовлює переходу / набуття / зміни / встановлення / припинення прав ні для кого і сторони не досягнуть бажаного результату внаслідок вчинення нікчемного правочину. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Як встановлено судом, за умовами укладеного між сторонами договору відповідач-1 мав поставити відповідачу-2 природний газ у кількості 390 тис. куб. м за ціною 5.999,97 грн, в тому числі ПДВ. Загалом на 2.339.988,30 грн.
Укладеною між відповідачами додатковою угодою №9 від 03.03.2020 сторони, за взаємною домовленістю, вирішили зменшити обсяг закупівлі на 68,349 тис. куб. м. та встановили фактичний обсяг газу, що був спожитий за договором у кількості 321,651 тис. куб. м.
Матеріалами справи (актами приймання-передачі природного газу) підтверджується, що відповідач-1 поставив відповідачу-2 природний газ загальним обсягом 321,651 куб. м.
З огляду на обставини справи суд доходить висновку, що вимоги про стягнення з відповідача-1 надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 410.091,95 грн є правомірними, оскільки саме відповідач-1 є вигодонабувачем за нікчемними додатковими угодами.
У відзиві відповідач-2 зауважив про звернення прокурора до суду з даною позовною заявою зі спливом строку позовної давності і з цього приводу суд зазначає таке.
Суд зауважує, що законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності, заява про її застосування може бути викладена у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного (постанова Верховного Суду від 24.11.2023 у справі №344/720/21 (61-10122св22).
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Приписами ст. 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Статтею 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Частиною 3 статті 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, прокурор просить суд стягнути з відповідача-1 в дохід місцевого бюджету (тобто на користь позивача-1) грошові кошти безпідставно перераховані у період з 31.03.2019 до 14.01.2020.
З позовною заявою позивач звернувся до суду 25.08.2023.
Варто відзначити, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) доповнено пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину."
Суд врахував, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 з 12.03.2020 на всій території України запроваджено карантин, строк якого неодноразово продовжувався і діяв до 30.06.2023.
Отже, Законом України від 30.03.2020 №540-IX розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 12, яким під час карантину строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, тобто до 30.06.2023. Оскільки вказаний Закон опубліковано 02.04.2020 та він набрав законної сили з дня його опублікування, тому з 03.04.2020 (під час триваючого строку як спеціальної, так і загальної позовної давності) відповідні строки є продовженими (аналогічна правова позиція підтримана у постанові Верховного Суду від 29.08.2023 у справі №902/1144/22).
Оскільки на дату набрання чинності (тобто станом на 03.04.2020) Законом України від 30.03.2020 №540-IX позовна давність за спірними вимогами тривала і вказаним Законом України була фактично продовжена до 30.06.2023, то станом на 30.06.2023 строк позовної давності є таким, що не пропущений прокурором, а тому підстав для його застосування до спірних взаємовідносин сторін не вбачається.
Між тим, слід звернути увагу на п.п. 2 п. 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2120-ІХ від 15.03.2022 "Про несення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", яким доповнено розділ "Прикінцеві положення" ЦК України п. 19 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк його дії".
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який продовжено згідно зі змінами, внесеними Указами Президента до 11.08.2024.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що прокурором на момент звернення з позовом до суду не пропущений встановлений ст. 257 ЦК України строк позовної давності.
Аналізуючи позиції учасників справи, зокрема, позивача-1 суд дійшов висновку, що прокурором було правильно визначено позивачів у цій справі та дотримано процедуру звернення до суду в їх інтересах, визначену ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 ГПК України з огляду на таке.
Частиною 2 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
При цьому, орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (ч. ч. 1, 4, 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Частинами 2 та 4 статті 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання.
Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі №904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, ч. ч. 1, 2 ст. 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Згідно із ст. 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про місцеве самоврядування" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Згідно з частинами 3, 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме маймо, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Статтею 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень міських рад передбачено зокрема і питання об'єднання на договірних засадах коштів відповідного місцевого бюджету та інших місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування комунальних підприємств, установ та організацій, вирішення інших питань, що стосуються спільних інтересів територіальних громад.
Статтею 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад також належать управління закладами освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.
Відповідно до ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Крім цього, щодо повернення незаконно використаних бюджетних коштів слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 3 БК України бюджетне законодавство складається в тому числі з нормативно-правових актів органів виконавчої влади, прийнятих на підставі і на виконання цього Кодексу, інших законів України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України.
Згідно з ч. 12 ст. 23 БК України усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2.4 Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов'язань бюджетних установ, який затверджений наказом Міністерства фінансів України №372 від 02.04.2014, суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахунки, відкриті в установах банків (крім власних надходжень), як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах, перераховуються до доходів загального фонду відповідного бюджету.
На суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахунки, відкриті в установах банків, як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах, за рахунок власних надходжень бюджетних установ коригується результат виконання кошторису з одночасним збільшенням доходів поточного періоду.
Суд зауважує, що листом від 08.06.2023 за вих.№02-32-06/344 (арк. 127, том 1) Управління Державної казначейської служби України у місті Кременчуці Полтавської області повідомило Кременчуцьку окружну прокуратуру, що кошти, які надійшли цілеспрямовано для спірної закупівлі є коштами міського бюджету.
Логічним є висновок, що орган місцевого самоврядування (позивач-1) є особою уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів Держави Україна і пов'язані із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету.
У постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 Велика Палата Верховного Суду у контексті, зокрема, статті 23 «Представництво інтересів громадянина або держави в суді» Закону України «Про прокуратуру», висловила, висновок щодо застосування норм права такого змісту:
« 10.1. У відносинах щодо розрахунків з постачальником природного газу за договором комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб'єкт владних повноважень, а як сторона у зобов'язальних правовідносинах (див. mutatis mutandis висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у підпунктах 6.27-6.29 постанови від 13.11.2019 у справі №922/3095/18 та підпунктах 6.30-6.32 постанови від 23.10.2019 у справі №922/3013/18).
10.2. Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади.
10.3. Оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов'язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету. Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі №904/123/22, від 26.10.2022 у справі №904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі №904/8332/21 (пункт 33)».
Враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, суд у справі №917/1548/23, зауважує, що згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником та власником майна відповідача-2, як сторони договору закупівлі за бюджетні кошти є територіальна громада міста Кременчука в особі органу місцевого самоврядування - позивача-1, що фінансує і контролює діяльність такого комунального підприємства (відповідача-2), а також зобов'язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним підприємством (відповідачем-2) коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету.
Схожі висновки застосовані у постанові Верховного Суду від 07.05.2024 у справі №904/5558/20.
Таким чином, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у справі №905/1907/21, прокуратура правильно визначила позивачем-1 та фактичним вигодонабувачем у справі Кременчуцьку міську раду Кременчуцького району Полтавської області.
Позивач-2 (Держаудитслужба) є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель.
При цьому, варто наголосити, що прокурор довів суду обставини щодо бездіяльності позивачів у спірних правовідносинах і вказане є підставою для його звернення до суду з цим позовом за захистом інтересів держави.
Посилання позивача-1 та відповідача-1 на судову справу №917/212/22 за позовною заявою Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та Комунального підприємства Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про стягнення 410.091,95 грн відхиляється судом, оскільки вказана справа не має значення на вирішення спору у справі №917/1548/23.
Дійсно, у справі №917/212/22 та у даній справі предмет позову однаковий, однак спір у справі №917/212/22 не був вирішений по суті, а був залишений без розгляду.
Варто наголосити, що позов у справі №917/212/22 був залишений без розгляду, оскільки Комунальне підприємство Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області не є органом державної влади чи місцевого самоврядування, як відповідно і не є суб'єктом владних повноважень, а тому суд у справі №917/212/22 дійшов висновку про те, що звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі Комунального підприємства Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області є неправомірним.
Також судом у справі №917/212/22 встановлено, що Кременчуцька міська рада не є стороною договору про постачання природного газу від 19.03.2019 №039-19 та додаткових угод до цього договору, а позовні вимоги прокурора були спрямовані на стягнення коштів саме на користь Комунального підприємства Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області як самостійного суб'єкта господарювання, а не на користь Кременчуцької міської ради. Вимоги на користь Кременчуцької міської ради у позові не були заявлені.
Подаючи позов у справі №917/1548/23, прокурор змінив статус учасників, а позовні вимоги просить стягнути в дохід міського бюджету міста Кременчука (в особі позивача-1) і суд визнав обґрунтованими такі дії прокуратури.
Суд звертає увагу, що, зважаючи на невиконані зобов'язання покупця перед постачальником, які виникли у 2019 році, та не були профінансовані, відповідно до Рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №97 від 17.01.2020 сторони договору у додатковій угоді №10 від 14.04.2020 погодили, що заборгованість покупця перед постачальником, що виникла у 2019 році та не була профінансована буде погашена у 2020 році саме з міського бюджету, а не за рахунок відповідача-2.
Отже, позовна вимога про стягнення грошових коштів до міського бюджету міста Кременчука (позивача-1) відповідає, в тому числі домовленостям сторін за договором.
Разом із цим, суд вказує, що прокурор, звертаючись до господарського суду із даною позовною заявою не заявляв вимог про визнання правочинів недійсними, оскільки укладені між сторонами додаткові угоди є нікчемними в силу положень ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому і правило про участь у справі сторін оспорюваного (а не нікчемного) правочину на учасників справи не розповсюджується.
З огляду на зміст позовних вимог суд доходить висновку, що позовних вимог до відповідача-2 заявлено не було, відповідач-2 не є належним відповідачем за вимогою про стягнення на користь місцевого бюджету 410.091,95 грн надміру сплачених грошових коштів, а тому у задоволенні позову до Комунального підприємства "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області слід відмовити.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 6.151,38 грн покладаються на відповідача-1, оскільки саме з нього стягнуто усі 410.091,95 грн надміру сплачених грошових коштів.
Керуючись ст. ст. 73-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12" задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12" (49031, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Поля Олександра, будинок, 59; код ЄДРПОУ 34933742) на користь місцевого бюджету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (39600, Полтавська область, м. Кременчук, площа Перемоги, буд. 2, ідентифікаційний код 24388300) 410.091,95 грн (чотириста десять тисяч дев'яносто одну грн 95 к.) надміру сплачених грошових коштів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12" (49031, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Поля Олександра, будинок, 59; код ЄДРПОУ 34933742) на користь Полтавської обласної прокуратури (36000, м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7; код ЄДРПОУ 02910060) 6.151,38 грн (шість тисяч сто п'ятдесят одну грн 38 к.) судового збору.
У задоволенні позову до Комунального підприємства "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складене 13.06.2024.
Суддя С.А. Дупляк