вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.06.2024м. ДніпроСправа № 904/1587/24
за позовом Приватного акціонерного товариства "Просто", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал", м. Дніпро
про повернення безпідставно набутого майна
Суддя Крижний О.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Приватне акціонерне товариство "Просто" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" передати Приватному акціонерному товариству "Просто" пошкоджені запасні частини (згідно наведеного нижче переліку), які були замінені в процесі ремонту транспортного засобу "Ravon R2", реєстраційний номер НОМЕР_1 , були використані наступні запасні частини: бампер передній (42441578) - 1 шт.; накладка протитуманної фари - 1 шт.; підкрилок передній лівий (95238345) - 1 шт.; підсилювач переднього бамперу (95966478) - 1 шт.; фара передня ліва (95226891) - 1 шт.; звуковий сигнал (95999262) - 1 шт. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати з оплати судового збору в розмірі 2422,40 грн та судові витрати, пов'язані з оплатою професійної правової допомоги в розмірі 6000,00 грн.
Позов обґрунтований тим, що позивач вважає, що у зв'язку із виплатою страхового відшкодування страхувальнику згідно з договором № 2000022 серії PKS від 04.01.2020, у нього виникло право на повернення пошкоджених частин транспортного засобу "Ravon R2", реєстраційний номер НОМЕР_1 , які були замінені в процесі ремонту та, відповідно до підпункту 2.11.2.16. пункту 2.11. спірного договору, не передані Товариством з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" позивачеві.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов. Ухвалу суду від 15.04.2024 про відкриття провадження у справі, у якому запропоновано відповідачеві у п'ятнадцятиденний строк з дати відкриття провадження у справі подати відзив, доставлена останньому до електронного кабінету 15.04.2024 20:19, що підтверджується відповідною довідкою.
Відповідно до п.2,5 ч.5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, відповідачем отримано ухвалу про відкриття провадження у справі 16.04.2024, відповідно останнім днем строку на подання відзиву є 01.05.2024.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладання договору страхування, строк його дії, настання страхового випадку, виплата страхового відшкодування, наявність / відсутність підстав для передачі страхувальником страховику пошкоджених деталей застрахованого ТЗ, замінених в процесі ремонту.
Так, судом встановлено, що 04.01.2020 між Акціонерним товариством "Просто-страхування", яке в подальшому перейменоване на Приватне акціонерне товариство "Просто" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" (страхувальник, вигодонабувач) укладений договір страхування РKS № 2000022 майнових інтересів власника автомобіля "Ravon R2", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2017 року випуску.
Згідно з пунктом 1.10 договору страхова сума 182 000,00 грн, безумовна франшиза 2% (п.1.13 договору).
Відповідно до пункту договору 1.15 строк дії договору з 05.01.2020 по 04.01.2021.
16.03.2020 до Приватного акціонерного товариства "Просто" з повідомлення про настання випадку звернувся представник страхувальника (Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал"), у якому зазначив, що 15.03.2020 у місті Києві на вул. Сагайдачного, 11 в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований транспортний засіб "Ravon R2", реєстраційний номер НОМЕР_1 . У результаті цієї пригоди власнику транспортного "Ravon R2", реєстраційний номер НОМЕР_1 , було заподіяно матеріальних збитків.
Відповідно до акту виконаних робіт № 1839/21/10/20 від 29.09.2020 вартість відновлювального ремонту даного транспортного засобу становила 19 330,00 грн.
06.10.2020 до Приватного акціонерного товариства "Просто" із заявою на виплату страхового відшкодування звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал".
Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.01.2023 у справі №908/1398/22 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" суму страхового відшкодування у розмірі 15 690,00 грн по даному страховому випадку. Також стягнути 3% річних в розмірі 821,24 грн, 4144 грн інфляційних витрат та 2450,35 грн судового збору..
26.01.2023 складено страховий акт № 147405, відповідно до якого розмір страхового відшкодування становить 23 105,84 грн.
У відповідності до платіжної інструкції № 2666 від 27.01.2023 позивачем виплачено на користь відповідача страхове відшкодування згідно рішення сулу у справі №908/1398/22.
Позивач зазначає, що вказана виплата здійснена за ремонт транспортного засобу "Ravon R2", реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 23 105,84 грн. Вказує, що під час прийняття рішення щодо розміру страхового відшкодування за ремонт транспортного засобу "Ravon R2", реєстраційний номер НОМЕР_1 , було взято до уваги акт виконаних робіт № 1839/21/09/20 від 29.09.2020, відповідно до якого для проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу "Ravon R2", реєстраційний номер НОМЕР_1 , були використані наступні запасні частини:
1. Бампер передній (42441578) - 1 шт.;
2. Накладка протитуманой фари - 1 шт.;
3. Підкрилок передній лівий (95238345) - 1 шт.;
4. Підсилювач переднього бамперу (95966478) - 1 шт.;
5. Фара передня ліва (95226891) - 1 шт.;
6. Звуковий сигнал (95999262) - 1 шт.;
Відповідно до пункту 2.11.2.16 договору страхувальник за вимогою страховика зобов'язаний передати йому пошкоджені деталі та вузли застрахованого ТЗ, замінені в процесі ремонту.
Приватне акціонерне товариство "просто" посилається на те, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику згідно договору серії РКS № 2000022 від 04.01.2020 у нього виникло право на повернення пошкоджених частин транспортного засобу "Ravon R2", реєстраційний номер НОМЕР_1 , які були замінені в процесі ремонту, згідно з актом виконаних робіт № 1839/21/09/20 від 29.09.2020, а саме: бампер передній (42441578) - 1 шт., накладка протитуманой фари - 1 шт., підкрилок передній лівий (95238345) - 1 шт., підсилювач переднього бамперу (95966478) - 1 шт., фара передня ліва (95226891) - 1 шт., звуковий сигнал (95999262) - 1 шт.
Вказане і стало причиною виникнення спору.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до положень статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Матеріалами справи підтверджується, що 15.09.2020 відбувся страховий випадок, при якому застрахований автомобіль "Ravon R2", реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Після проведення відновлювального ремонту між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" та Фізичною особою-підприємцем Сінкевич Оленою Сергіївною було підписано акт виконаних робіт № 1839/21/09/20 від 29.09.2020 на суму 19330,00 грн.
Так, згідно з актом виконаних робіт № 1839/21/09/20 від 29.09.2020, зокрема, здійснено заміну бампер передній (42441578) - 1 шт., накладка протитуманної фари - 1 шт., підкрилок передній лівий (95238345) - 1 шт., підсилювач переднього бамперу (95966478) - 1 шт., фара передня ліва (95226891) - 1 шт., звуковий сигнал (95999262) - 1 шт. (а.с.39).
Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.01.2023 у справі №908/1398/22 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" суму страхового відшкодування у розмірі 15 690,00 грн по даному страховому випадку. Також стягнути 3% річних в розмірі 821,24 грн, 4144 грн інфляційних витрат та 2450,35 грн судового збору.
Матеріалами справи підтверджується, що Приватним акціонерним товариством "Просто" здійснено виплату Товариству з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" страхового відшкодування у розмірі 23 105,84 грн за пошкодження автомобіля "Ravon R2", реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахованого на підставі договору страхування серії РКS № 2000022 від 30.04.2020 з призначенням платежу "страхове відшкодування згідно рішення суду у справі №908/1398/22, згідно розпорядження 147405 від 26.01.2023 на підставі платіжної інструкції №2666.
Згідно з частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки статтею 530 Цивільного кодексу України не передбачено, у який спосіб та в якій формі повинна бути заявлена вимога кредитора до боржника, отже, звернення особи щодо повернення боргу з позовною заявою до боржника є одним із варіантів вимоги в розумінні частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.
У постанові Верховного Суду України від 28 листопада 2011 року у справі № 3-127гс11 зроблено висновок, що "оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту".
Схожі правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №201/13756/16-ц (провадження № 61 6896св19), від 18 вересня 2019 року у справі № 183/2925/17 (провадження № 61-12368св19), від 16 лютого 2022 року у справі № 520/19325/18 (провадження № 61-9353св21) та узгоджуються із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №922/2131/19, від 27.11.2019 у справі №924/277/19, від 20.02.2019 у справі № 912/2275/17, від 30.07.2019 у справі № 904/4899/18.
Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
За викладеного надані позивачем докази в підтвердження наявності у нього права на повернення запасних частин, які були замінені в процесі ремонту є більш вірогідними.
Таким чином, господарський суд погоджується з доводами позивача, що у нього виникло право на повернення пошкоджених частин транспортного засобу "Ravon R2", реєстраційний номер НОМЕР_1 , які були замінені в процесі ремонту, а саме: бампер передній (42441578) - 1 шт., накладка протитуманой фари - 1 шт., підкрилок передній лівий (95238345) - 1 шт., підсилювач переднього бамперу (95966478) - 1 шт., фара передня ліва (95226891) - 1 шт., звуковий сигнал (95999262) - 1 шт.
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2422,40 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 названої статті для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 5 названої статті передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Отже, суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).
Будь-які дії учасника господарської справи, пов'язані із її розглядом судом, зокрема, явка в судове засідання, участь у судовому засіданні, відправлення документів є процесуальною дією в розумінні п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, а відтак, і витрати, понесені такою стороною, відносяться до складу судових витрат.
Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе: 1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; 2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; 3) необхідність виїзду у відрядження; 4) важливість доручення для клієнта; 5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; 6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; 7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; 8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; 9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.
Жодний з названих факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню у взаємозв'язку з обставинами кожного конкретного випадку.
За приписами статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката, суд зазначає, що дане питання необхідно розглядати в двох площинах: по-перше, це договірні відносини позивача з адвокатом (адвокатами) стосовно надання юридичних послуг і, по-друге, це вимога про оплату наданих послуг відповідачем.
Стосовно першого аспекту суд виходить із основоположного принципу цивільного права - принципу свободи договору. Позивач має право на свій розсуд оцінити вартість послуг адвоката, навіть у розмірі ціни позову.
Стосовно другої площини розглядуваного питання суд зазначає, що положення ГПК України про стягнення вартості послуг адвоката по-суті є оплатою відповідачем наданих позивачеві послуг з правничої допомоги. І в цьому аспекті оцінка вартості послуг позивачем не має беззаперечного статусу.
Право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення ст. 4 ГПК України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку відповідача, від покладення на нього обов'язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки позивача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата позивачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення позивачем та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідача.
Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові КГС ВС від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п.27.2.)
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.
У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи". За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об'єднаної палати про те, як саме повинна застосовувати.
Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2021 у справі №910/7520/20.
М03.01.2024 між Приватним акціонерним товариством "Просто" та Адвокатським бюро "Синюк та партнери" укладено договір про надання правової допомоги №1, відповідно до п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з п. 4.1 договору вартість наданих послуг адвокатське бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги та виставляє клієнту відповідний рахунок.
Пунктом 4.5 договору передбачено, що за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказуються обсяг наданої адвокатським бюро юридичної допомоги і її вартість.
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2030 або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. (п. 7.1 договору).
Додатком до договору є Реєстр справ, в якому зазначено, що адвокатське бюро приймає від позивача справи, серед яких позивач АТ "ПРОСТО", відповідач ТОВ "Гетманглобал" номер страхової справи 147405, розмір витрат на правову допомогу - 6000,00 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №6693 від 02.04.2024 позивач сплатив на користь адвокатського бюро "Синюк та партнери" 115000,00 грн в якості оплати юридичних послуг відповідно до договору №1 від 03.01.2024, згідно рахунку-фактури №16 від 02.04.2024.
Також позивачем надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних для надання правової допомоги від 10.04.2024, згідно якого адвокатом Синюком С.Л. було надано наступні послуги:
- консультація замовника щодо порядку та строків надання правової допомоги адвокатом по стягненню грошових коштів з відповідача, вартість - 1200,00 грн,
- підготовчі дії: з'ясування чи мали місце обставини (факти), про які вказує замовник, та якими доказами вони підтверджуються; з'ясування чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; визначення правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин; визначення правової норми, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин з врахуванням висновків щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду; збір необхідних доказів на підтвердження позовних вимог; аналіз судової практики, вартість - 2400,00 грн,
- підготовка та подання позовної заяви в суд: визначення підсудності розгляду позовної заяви; визначення складу учасників судового процесу; розрахунок ціни позову та розміру судових витрат; написання, підготовка, копіювання, зшивання та надсилання позовної заяви з додатками в суд, вартість - 2400,00 грн. Всього - 6000,00 грн.
Розглянувши додані до справи договір про надання правової допомоги №1 від 03.01.2024, детальний опис робіт (наданих послуг) від 10.04.2024 та реєстр справ (додаток до договору), проаналізувавши наявність судових справ у Господарському суді Дніпропетровської області між цими ж сторонами, суд звертає увагу на те, що цей же адвокат (Синюк С.Л.) представляє інтереси позивача більш ніж 40 аналогічних справах, а отже адвокат є ознайомленим із змістом договору та виниклими правовідносинами між сторонами. У зв'язку із неподанням відповідачем відзиву на позов, у позивача була відсутня необхідність подати відповідь на відзив, пояснення клопотання тощо. Також розгляд даної справи відбувався у порядку спрощеного позовного провадження, а отже, у адвоката позивача була відсутня необхідність представляти інтереси позивача у суді та брати участь у судових засіданнях.
Фактична правова допомога, надана адвокатом позивачу у даній справі зводиться до складання позовної заяви.
На думку суду, розмір витрат на правничу допомогу, зазначена позивачем, не може бути покладений у повному обсязі на відповідача.
Суд звертає увагу, що дана справа не є складною, її розгляд відбувався в порядку спрощеного провадження, позовні вимоги ґрунтуються на 1 страховому випадку, за яким Господарським судом міста Києва вже встановлені обставини у справі №908/1398/22, позовна заява не міститься розрахунків. Надання даної правничої допомоги також не є складним і у зв'язку з тим, що представник позивача певним чином спеціалізується на наданні правничої допомоги позивачам у спорах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал". З аналогічного питання щодо системності подання ідентичних позовів та заяв, у яких зазвичай змінюються лише дати, суми тощо, Верховним Судом викладено правову позицію у постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17, у якій зменшено розмір витрат на правову допомогу на 90%.
На підставі викладеного, враховуючи що позовні вимоги задоволено, беручи до уваги право суду не присуджувати (не розподіляти) стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, враховуючи баланс інтересів сторін у даному питанні, суд вважає адекватним розміром правничої допомоги, яка може бути покладена на відповідача 2000,00 грн. Суд вважає за необхідне скористатися правом суду і не розподіляти витрати на правову допомогу в іншій частині на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
При цьому суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі (позивача).
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства "Просто" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" про повернення безпідставно набутого майна - задовольнити.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" (49008, м. Дніпро, вул. Дмитра Кедріна, 44, оф. 4, ідентифікаційний код 34735259) передати Приватному акціонерному товариству "Просто" (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, ідентифікаційний код 24745673) пошкоджені запасні частини (згідно наведеного нижче переліку), які були замінені в процесі ремонту транспортного засобу "Ravon R2", реєстраційний номер НОМЕР_1 , були використані наступні запасні частини: бампер передній (42441578) - 1 шт.; накладка протитуманної фари - 1 шт.; підкрилок передній лівий (95238345) - 1 шт.; підсилювач переднього бамперу (95966478) - 1 шт.; фара передня ліва (95226891) - 1 шт.; звуковий сигнал (95999262) - 1 шт.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" (49008, м. Дніпро, вул. Дмитра Кедріна, 44, оф. 4, ідентифікаційний код 34735259) на користь Приватного акціонерного товариства "Просто" (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, ідентифікаційний код 24745673) судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 13.06.2024
Суддя О.М. Крижний