10 червня 2024 р. Справа № 902/1014/23
Господарський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Лабунської Т.І.
за участю: секретаря судового засідання Марчук А.П.
представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_3 - Андрєєва М.А. (в режимі ВКЗ)
представника ОСОБА_4 - Буняк Ю.І. (в режимі ВКЗ)
представника ОСОБА_5 , ОСОБА_16, ОСОБА_6 - Цурки Н.О. (в режимі ВКЗ)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за заявою: ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
01.08.2023 до Господарського суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_7 б/н від 01.08.2023 (вх.№ 1017/23) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою від 03.08.2023 року прийнято заяву ОСОБА_7 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Призначено підготовче засідання на 26.09.2023.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26.09.2023 (суддя Тісецький С.С.) відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_7 б/н від 01.08.2023 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.09.2023 у справі №902/1014/23 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 24.01.2024 ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.09.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі № 902/1014/23 скасовано. Справу № 902/1014/23 направлено на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області на стадію проведення підготовчого засідання у справі.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024 справу № 902/1014/23 передано на розгляд судді Лабунській Т.І.
Ухвалою суду від 08.03.2024 справу № 902/1014/23 за заявою ОСОБА_7 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до свого провадження суддею Лабунською Т.І. та призначено підготовче засідання суду на 01.04.2024.
29.03.2024 до суду від ОСОБА_8 надійшло клопотання про здійснення трансляції судових засідань технічними засобами.
Ухвалою суду від 01.04.2024 відкрито провадження у справі № 902/1014/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_7 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Приходько Д.В., попереднє засідання призначено на 14.05.2024 та відкладено розгляд клопотання ОСОБА_8 від 28.03.2024 про здійснення трансляції судових засідань технічними засобами суду на 14.05.2024.
02.04.2024 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи - ОСОБА_7
22.04.2024 до суду від ОСОБА_4 надійшла заява від 22.04.2024 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 798 217,35 грн..
01.05.2024 до суду через систему "Електронний суд" надійшли заяви ОСОБА_9 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 448 603,33 грн. та ОСОБА_10 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 482 821,75 грн.
Вказані заяви призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.05.2024.
Крім того, 01.05.2024 до суду через систему "Електронний суд" надійшли заяви ОСОБА_11 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 604 349,33 грн., ОСОБА_12 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 609 424,71 грн., ОСОБА_13 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 249 010,00 грн.
Вказані заяви призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.05.2024.
Також 01.05.2024 до суду через систему "Електронний суд" надійшли заяви ОСОБА_8 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 590 079,51 грн., ОСОБА_14 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 519 092,22 грн., ОСОБА_3 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 591 004,17 грн.
Вказані заяви призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.06.2024.
01.05.2024 до суду через систему "Електронний суд" надійшли заяви ОСОБА_15 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 416 546,82 грн., ОСОБА_2 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 936 500,74 грн., ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 385 969,33 грн.
Вказані заяви призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.06.2024.
Ухвалою суду від 14.05.2024 судом відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_8 від 28.03.2024 про трансляцію судових засідань технічними засобами Господарського суду Вінницької області у справі № 902/1014/23 на YouTube каналі «Судова влада України» та на порталі "Судова влада України".
Крім того, ухвалою суду від 14.05.2024 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 902/1014/23 до 29 травня 2024 з розгляду заяв ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та відкладено попереднє засідання у справі № 902/1014/23 на 29.05.2024.
29.05.2024 протокольною ухвалою було оголошено перерву в судовому засіданні до 30.05.2024.
Ухвалою суду від 30.05.2024 визнано грошові вимоги ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та відкладено розгляд кредиторських заяв ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 та попереднє засідання на 10.06.2024.
Ухвалою суду від 05.06.2024 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 902/1014/23 до 10.06.2024 з розгляду заяв ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , та ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 06.06.2024 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 902/1014/23 до 10.06.2024 з розгляду заяв ОСОБА_15 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
В судових засіданнях по справі та, зокрема, в судовому засіданні 10.06.2024 судом розглянуто наступні кредиторські заяви:
1) ОСОБА_8 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 590 079,51 грн., з яких 357 526,31 грн. - основний борг, 36 661,10 грн. - 3% річних, 183 780,10 грн. інфляційних втрат, 6 056,00 грн. - судовий збір за подання кредиторської заяви та 6 056,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Вказана заява мотивована тим, що 26.12.2019 між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 було укладено Попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири, відповідно до умов якого ОСОБА_7 зобов'язався у майбутньому у строк до 30.09.2020 укласти договір купівлі-продажу квартири, а ОСОБА_8 зобов'язався прийняти і оплатити квартиру.
На підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв передоплату у вигляді авансу в розмірі 289 541,00 грн., що на день укладення Договору було еквівалентно 12 572 доларів США.
Оскільки основний договір між Кредитором та Боржником не були укладені у строк до 30.09.2020, і протягом місяця від зазначеної дати аванс Кредитору повернуто не було, кредитором нараховано 3% річних від простроченої суми, відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 36 661,10 грн. та інфляційні втрати в сумі 183 780,10 грн. за період з 01.11.2020 по 01.04.2024.
Керуючий реструктуризацією боржника згідно повідомлення про результати розгляду вимог кредитора № 01-28/437 від 23.05.2024 зазначив, що у разі залишення без розгляду справи № 369/14572/23/23, до реєстру кредиторів можуть бути включені грошові вимоги ОСОБА_8 в сумі 442 112,68 грн., з яких 289 541,00 грн. авансового платежу за договором, 117 553,65 грн. інфляційних втрат, 28 962,03 грн. - 3% річних, 6 056,00 грн. - судовий збір). Питання включення до реєстру вимог кредиторів 6 056,00 грн., як понесених витрат на правову допомогу, арбітражний керуючий вважає передчасними, так як зазначені витрати виникли після 01.04.2024.
Боржник згідно повідомлення щодо розгляду грошових вимог ОСОБА_8 від 20.05.2024 заявлені вимоги не визнає оскільки станом на 20.05.2024 спір у справі № 369/14572/23/23 за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про стягнення коштів за Попереднім договором від 26.12.2019 не вирішено, тобто наявний спір про право цивільне.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
26.12.2019 між ОСОБА_8 (Покупець) та ОСОБА_17 , що діє від імені ОСОБА_7 (Продавець) було укладено Попередній договір про укладення договору купівлі продажу квартири, засвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіною Н.В. та зареєстрованого у реєстрі за № 1816.
Згідно пункту 1 Попереднього договору, у строк до 30.09.2020 року Продавець зобов'язується передати у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_2 (сімдесят шість), загальною площею 26,2 кв.м. в багатоквартирному житловому будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,1010 га, кадастровий номер якої - 3222486200:03:006:0032, що знаходиться в АДРЕСА_3 та підключеному до центральних комунікацій (водопостачання та водовідведення, газопостачання та електроенергії), в порядку та на умовах, передбачених цим та Основним договором.
Згідно пункту 4 Попереднього договору, при укладенні цього договору на підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв передоплату у вигляді авансу в розмірі 289 541,00 грн., що на день укладання договору еквівалентно 12 572 доларів США. Залишок суми у розмірі 100 гривень 00 копійок Покупець зобов"язується сплатити під час підписання Основного Договору.
У відповідності до п.5 Договору сторони також домовилися, що у випадку відмови (ухилення) Продавця від продажу нежитлового приміщення у строк, передбачений цим Договором, або наявної заборони на продаж майна продавцем, або визнання об'єкта будівництва незаконною забудовою, або наявність підстав для визнання забудови як об'єкту будівництва, побудованого з порушенням чинних норм, що не дає можливості ввести його в експлуатацію, Продавець повинен повернути Покупцю одержану від нього всю суму авансу в розмірі 289 541,00 грн., що на день укладення договору еквівалентно 12 572 доларів США протягом одного місяця.
Всупереч умовам зазначеного Договору, ОСОБА_7 не передав у власність ОСОБА_8 з укладенням договору купівлі-продажу вказану квартиру як до 30.09.2020, так і станом на день подання кредиторської заяви до суду.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч.1, ч. 3 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Таким чином, зобов'язання за попереднім договором між сторонами припинились, оскільки основний договір між ними не було укладено, в строк встановлений в попередньому договорі.
Згідно з положеннями ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
У даному випадку, оскільки основний договір купівлі-продажу квартир у встановленому законом порядку між сторонами укладено не було, то передані за договором кошти є авансом, який підлягає поверненню покупцю.
Оскільки протягом одного місяця, тобто станом на 01.11.2020, ОСОБА_7 не повернув кредитору одержану суму авансу, виникла заборгованість, яка складає 289 541,00 грн., що на день укладання Попереднього договору еквівалентно 12 572 доларів США.
ОСОБА_8 у кредиторській заяві просить визнати борг в сумі 357 526,31 грн., що еквівалентно 12 572 доларів США станом на 01.11.2020, посилаючи на п. 5 Договору та на постанову Верховного Суду від 16.11.2022 у справі 301/2052/18, згідно якої приписи чинного законодавства, хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, у якому має бути виражене та виконане зобов'язання (частина перша статті 192, частина перша статті 524, частина перша статті 533 ЦК України), однак не забороняють вираження у договорі грошового зобов'язання в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на перерахунок грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України щодо іноземної валюти.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що п. 5 Попереднього договору встановлено, що у випадку відмови (ухилення) Продавця від продажу нежитлового приміщення у строк, передбачений цим Договором, або наявної заборони на продаж майна продавцем, або визнання об'єкта будівництва незаконною забудовою, або наявність підстав для визнання забудови як об'єкту будівництва, побудованого з порушенням чинних норм, що не дає можливості ввести його в експлуатацію, Продавець повинен повернути Покупцю одержану від нього всю суму авансу в розмірі 289 541,00 грн., що на день укладення договору еквівалентно 12 572 доларів США.
Тобто договором чітко встановлено, що поверненню підлягає сума 289 541,00 грн., що на день укладення договору еквівалентно 12 572 доларів США.
Таким чином, з урахуванням викладеного, вимоги в частині визнання 357 526,31 грн. основного боргу підлягають частковому визнанню в сумі 289 541,00 грн.
Що стосується вимог в сумі 36 661,10 грн. - 3% річних та 183 780,10 грн. інфляційних втрат за період з 01.11.2020 по 01.04.2024 суд зазначає наступне.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Оскільки ОСОБА_7 не виконав зобов'язання щодо своєчасного повернення коштів, тому наявні підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Разом з тим, вказані розрахунки заявником проведені на суму боргу 357 526,31 грн., проте судом встановлено, що правильною є сума боргу 289 541,00 грн.
Судом за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за період вказаний заявником з 01.11.2020 по 01.04.2024, проте на правильну суму боргу - 289 541,00 грн.
Так, згідно проведеного судом підрахунку розмір 3 % річних становить 29 689,82 грн., а розмір інфляційних втрат становить 148 833,45 грн., і саме ці суми підлягають визнанню.
Враховуючи наведене, в задоволенні заяви кредитора щодо визнання грошових вимог до боржника в частині боргу в сумі 67 985,31 грн., 3% річних в сумі 6 971,28 грн. та інфляційних втрат в сумі 324 946,65 грн. слід відмовити.
Також кредитором заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 6 056,00 грн.
На підтвердження даних вимог кредитором надано ордер від 11.04.2024, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та квитанцію від 04.04.2024 на суму 6 056,00 грн.
Разом з тим, судом встановлено, що до кредиторської заяви не додано договір про надання правової допомоги та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
Положення статті 126 ГПК України передбачають, що для цілей розподілу судових витрат суд враховує: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності.
Суд наголошує, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18.
Оскільки заявником не надано договір про надання правової допомоги та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, суд дійшов висновку відмовити у визнанні вимог ОСОБА_8 до ОСОБА_7 на суму 6 056,00 грн. витрат на правову допомогу.
Судом встановлено, що ОСОБА_8 звернувся до суду у встановлений ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства строк.
Враховуючи наведені вище обставини та положення закону, заява ОСОБА_8 про визнання грошових вимог до боржника підлягає частковому задоволенню, а заявлені кредиторські вимоги визнанню в частині основного боргу в сумі 289 541,00 грн., 3 % річних в сумі 29 689,82 грн., інфляційних втрат в сумі 148 833,45 грн. - з віднесенням їх до другої черги задоволення вимог кредиторів.
Також визнанню підлягають вимоги в розмірі 6 056,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором - до задоволення вимог кредиторів.
2) ОСОБА_14 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 519 092,22 грн., з яких 318 401 грн. - основний борг, 32 153,28 грн. - 3% річних, 157 481,94 грн. інфляційних втрат, 6 056,00 грн. - судовий збір за подання кредиторської заяви та 5 000,00 грн. - витрат на правничу допомогу.
Вказана заява мотивована тим, що 23.12.2019 між ОСОБА_14 та ОСОБА_7 було укладено Попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири, відповідно до умов якого ОСОБА_7 зобов'язався у строк до 20.10.2020 передати у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу, а ОСОБА_14 зобов'язався прийняти й оплатити квартиру.
На підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв передоплату у вигляді авансу в розмірі 318 401,00 грн., що на день укладення Договору було еквівалентно 13 772 доларів США.
Оскільки основний договір між Кредитором та Боржником не були укладені у строк до 20.10.2020, і протягом місяця від зазначеної дати аванс Кредитору повернуто не було, кредитором нараховано 3% річних від простроченої суми, відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 32 153,28 грн. та інфляційні втрати в сумі 157 481,94 грн. за період з 20.11.2020 по 01.04.2024.
Керуючий реструктуризацією боржника згідно повідомлення про результати розгляду вимог кредитора № 01-28/438 від 23.05.2024 визнав грошові вимоги ОСОБА_14 частково в сумі 485 576,63 грн., яких 318 401,00 грн. авансового платежу за договором, 129 270,81 грн. інфляційних втрат, 31 848,82 грн. - 3% річних, 6 056,00 грн. - судовий збір). Питання включення до реєстру вимог кредиторів 5 000,00 грн., як понесених витрат на правову допомогу, арбітражний керуючий вважає передчасними.
Боржник згідно повідомлення щодо розгляду грошових вимог ОСОБА_14 від 20.05.2024 зазначив, що вказані вимоги не визнає, оскільки ОСОБА_14 до примусового виконання виконавчий лист № 369/1086/23 від 08.03.2024 не пред"являв, тому у боржника станом на 20.05.2024 відсутній обов"язок сплачувати кошти.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
23.12.2019 між ОСОБА_18 (Покупець) та ОСОБА_17 , який діє від імені ОСОБА_7 (Продавець) було укладено Попередній договір про укладення договору купівлі продажу квартири, засвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіною Н.В. та зареєстрованого у реєстрі за № 1598.
Згідно пункту 1 Попереднього договору, у строк до 20.10.2020 року Продавець зобов'язується передати у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 28,7 кв.м. в багатоквартирному житловому будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,1010 га, кадастровий номер якої - 3222486200:03:006:0032, що знаходиться в АДРЕСА_3 та підключеному до центральних комунікацій (водопостачання та водовідведення, газопостачання та електроенергії), в порядку та на умовах, передбачених цим та Основним договором.
Згідно пункту 4 Попереднього договору, при уклдаенні цього договору на підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв передоплату у вигляді авансу в розмірі 318 401,00 грн., що на день укладання договору еквівалентно 13 772 долари США. Залишок суми у розмірі 100,00 грн. Покупець зобов"язується сплатити під час підписання Основного договору.
Згідно пункту 5 Попереднього договору, Сторони домовилися, що у випадку відмови (ухилення) Продавця від продажу квартир у строк, передбачений цим Договором, або наявної заборони на продаж майна Продавця, або визнання об'єкта будівництва незаконною забудовою, або наявність підстав для визнання забудови як об'єкту будівництва, побудованого з порушенням чинних норм, що не дає можливості ввести його в експлуатацію, Продавець повинен повернути Покупцю одержану від нього суму авансу в розмірі 318 401,00 грн., що на день укладання договору еквівалентно 13 772 долари США протягом одного масяця.
Всупереч умовам зазначеного Договору, ОСОБА_7 не передав у власність ОСОБА_14 з укладенням договору купівлі-продажу вказану квартиру як до 20.10.2020 року, так і на дату подання кредиторської заяви до суду.
Крім того, всупереч умовам п.5 Договору Боржником не повернуто Кредитору одержану від нього суму авансу.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч.1, ч. 3 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Таким чином, зобов'язання за попереднім договором між сторонами припинились, оскільки основний договір між ними не було укладено, в строк встановлений в попередньому договорі.
Згідно з положеннями ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
У даному випадку, оскільки основний договір купівлі-продажу квартири у встановленому законом порядку між сторонами укладено не було, то передані за договором кошти є авансом, який підлягає поверненню покупцю.
Крім того, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.01.2024 у справі № 369/10286/23 позов ОСОБА_14 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_14 сплачений аванс в розмірі 318 401,00 грн., 3 % річних в розмірі 30 404,69 грн. та інфляційні втрати в розмірі 151 817,19 грн.
Таким чином, з урахуванням викладеного, вимоги в частині визнання 318 401,00 грн. основного боргу підлягають визнанню.
Що стосується вимог в сумі 32 153,28 грн. - 3% річних та інфляційних втрат в сумі 157 481,94 грн. за період з 20.11.20220 по 01.04.2024 суд зазначає наступне.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Оскільки ОСОБА_7 не виконав зобов'язання щодо своєчасного повернення коштів, тому ОСОБА_14 за порушення грошового зобов'язання нараховано 3% річних та інфляційні втрати.
При цьому, суд вважає правомірним нарахування відсотків річних та інфляційних втрат за період після винесення судового рішення, оскільки зобов'язання припиняється належним виконанням, винесення судового рішення про стягнення суми основного боргу не зупиняє нарахування штрафних санкцій та мір цивільної відповідальності.
Судом за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" перевірено наданий заявником розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, визнано його правильним та обґрунтованим.
З урахуванням наведеного вказані суми також підлягає визнанню.
Також кредитором заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
На підтвердження даних вимог кредитором надано ордер від 11.04.2024, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та платіжну інструкцію від 05.04.20204 про сплату 5 000,00 грн.
Разом з тим, судом встановлено, що до кредиторської заяви не додано договір про надання правової допомоги та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та докази оплати адвокатських послуг.
Положення статті 126 ГПК України передбачають, що для цілей розподілу судових витрат суд враховує: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності.
Суд наголошує, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18.
Оскільки заявником не надано договір про надання правової допомоги, докази оплати адвокатських послуг та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, суд дійшов висновку відмовити у визнанні вимог ОСОБА_14 до ОСОБА_7 на суму 5 000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Судом встановлено, що ОСОБА_14 звернувся до суду у встановлений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства строк.
Враховуючи наведені вище обставини та положення закону, заява ОСОБА_14 про визнання грошових вимог до боржника підлягає частковому задоволенню, а заявлені кредиторські вимоги визнанню в частині основного боргу в сумі 318 041,00грн., 3 % річних в сумі 32 153,28 грн., інфляційних втрат в сумі 157 481,94 грн. - з віднесенням їх до другої черги задоволення вимог кредиторів.
Також визнанню підлягають вимоги в розмірі 6 056,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором - до задоволення вимог кредиторів.
3) ОСОБА_3 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 591 004,17 грн., з яких 403 382,00 грн. - основний борг, 30 295,05 грн. - 3% річних, 52 327,12 грн. інфляційних втрат, 5 000,00 грн. - витрат на правничу допомогу.
Вказана заява мотивована тим, що 26.09.2019 між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 було укладено Попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири, відповідно до умов якого ОСОБА_7 зобов'язався у строк до 30.08.2021 передати у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу, а ОСОБА_3 зобов'язалася прийняти й оплатити квартиру.
На підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв передоплату у вигляді авансу в розмірі 381 375,00 грн., що на день укладення Договору було еквівалентно 13 500,00 доларів США.
Залишок суми в розмірі 22 007,00 грн., що на день укладення договору еквівалентно 779 доларів США, Покупець зобов"язується сплачувати рівними платежами до 31.08.2021. весь цей залишок було сплачено Покупцем в повному обсязі, що пдтверджується розпискою про отримання грошових коштів.
Оскільки основний договір між Кредитором та Боржником не були укладені у строк до 30.08.2021, і протягом місяця від зазначеної дати аванс Кредитору повернуто не було, кредитором нараховано 3% річних від простроченої суми, відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 30 295,05 грн. та інфляційні втрати в сумі 52 327,12 грн. за період з 01.10.2021 по 01.04.2024.
Керуючий реструктуризацією боржника згідно повідомлення про результати розгляду вимог кредитора № 01-28/439 від 23.05.2024 визнав грошові вимоги ОСОБА_3 частково в сумі 485 576,63 грн., яких 381 375,00 грн. авансового платежу за договором, 123 565,50 грн. інфляційних втрат, 28 618,80 грн. - 3% річних). Питання включення до реєстру вимог кредиторів 5 000,00 грн., як понесених витрат на правову допомогу, арбітражний керуючий вважає передчасними, бо зазначені витрати виникли після 01.04.2024.
Боржник згідно повідомлення щодо розгляду грошових вимог ОСОБА_3 від 20.05.2024 зазначив, що вказані вимоги визнає частково в розмірі отриманого авансу в сумі 381 375,00 грн.
Крім того, зазначив, що кошти в сумі 22 007,00 грн. згідно розписки від 15.05.2021 ОСОБА_7 не отримував і не уповноважував ОСОБА_19 на отримання від ОСОБА_3 коштів в сумі 22 007,00 грн.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
26.09.2019 між ОСОБА_3 (Покупець) та ОСОБА_7 (Продавець) було укладено Попередній договір про укладення договору купівлі продажу квартири, засвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіною Н.В. та зареєстрованого у реєстрі за № 485.
Згідно пункту 1 Попереднього договору, у строк до 30.08.2021 року Продавець зобов'язується передати у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 26,2 кв.м. в багатоквартирному житловому будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,1010 га, кадастровий номер якої - 3222486200:03:006:0032, що знаходиться в АДРЕСА_3 та підключеному до центральних комунікацій (водопостачання та водовідведення, газопостачання та електроенергії), в порядку та на умовах, передбачених цим та Основним договором.
Згідно пункту 4 Попереднього договору, при уклдаенні цього договору на підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв передоплату у вигляді авансу в розмірі 318 375,00 грн., що на день укладання договору еквівалентно 13 500 доларів США. Залишок суми у розмірі 22 007,00 грн., що на день укладення договору еквівалентно 779 доларів США Покупець зобов"язується сплачувати рівними платежами до 31.08.2021 року.
Згідно пункту 5 Попереднього договору, Сторони домовилися, що у випадку відмови (ухилення) Продавця від продажу квартир у строк, передбачений цим Договором, або наявної заборони на продаж майна Продавця, або визнання об'єкта будівництва незаконною забудовою, або наявність підстав для визнання забудови як об'єкту будівництва, побудованого з порушенням чинних норм, що не дає можливості ввести його в експлуатацію, Продавець повинен повернути Покупцю одержану від нього всю суму авансових платежів протягом одного масяця.
Згідно розписки від 15.05.2021 ОСОБА_20 , що діє від імені ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 22 007,00 грн., що еквівалентно 779 доларв США на погашення грошового залишку за квартиру АДРЕСА_6 .
Всупереч умовам зазначеного Договору, ОСОБА_7 не передав у власність ОСОБА_3 з укладенням договору купівлі-продажу вказану квартиру як до 30.08.2021 року, так і на дату подання кредиторської заяви до суду.
Крім того, всупереч умовам п.5 Договору Боржником не повернуто Кредитору одержану від нього суму авансу.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч.1, ч. 3 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Таким чином, зобов'язання за попереднім договором між сторонами припинились, оскільки основний договір між ними не було укладено, в строк встановлений в попередньому договорі.
Згідно з положеннями ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
У даному випадку, оскільки основний договір купівлі-продажу квартири у встановленому законом порядку між сторонами укладено не було, то передані за договором кошти є авансом, який підлягає поверненню покупцю.
Крім того, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.01.2024 у справі № 369/10280/23 позов ОСОБА_3 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 сплачений аванс в розмірі 403 382,00 грн., 3 % річних в розмірі28 112,82 грн. та інфляційні втрати в розмірі 145 712,15 грн.
Дане рішення набрало законної сили 27.02.2024 та станом на даний час є чинним.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі сторони або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином обставини, щодо розміру сплаченого авансу встановлені рішенням суду, що набрало законної сили і не підлягає доказуванню.
Вказаним спростовуються заперечення боржника щодо неотримання грошових коштів ОСОБА_7 за розпискою від 15.05.2021.
Таким чином, з урахуванням викладеного, вимоги в частині визнання 403 382,00 грн. основного боргу підлягають визнанню.
Що стосується вимог в сумі 30 295,05 грн. - 3% річних та інфляційних втрат в сумі 52 327,12 грн. за період з 01.10.2021 по 01.04.2024 суд зазначає наступне.
В судовому засіданні 10.06.2024 представник ОСОБА_3 зазначив, що в кредиторській заяві допущено описку в сумі інфляційних втрат та просив правильною сумою вважати суму 152 327,12 грн., а не 52 327,12 грн., про що ним подано 10.06.2024 додаткові пояснення.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Оскільки ОСОБА_7 не виконав зобов'язання щодо своєчасного повернення коштів, тому ОСОБА_3 за порушення грошового зобов'язання нараховано 3% річних та інфляційні втрати.
При цьому, суд вважає правомірним нарахування відсотків річних та інфляційних втрат після винесення судового рішення, оскільки зобов'язання припиняється належним виконанням, винесення судового рішення про стягнення суми основного боргу не зупиняє нарахування штрафних санкцій та мір цивільної відповідальності.
Судом за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" перевірено наданий заявником розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, визнано його правильним та обґрунтованим.
З урахуванням наведеного вказані суми також підлягає визнанню.
Також кредитором заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
На підтвердження даних вимог кредитором надано ордер від 11.04.2024, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та квитанцію до платіжною інструкції від 29.04.2024 про сплату 5 000,00 грн.
Разом з тим, судом встановлено, що до кредиторської заяви не додано договір про надання правової допомоги та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
Положення статті 126 ГПК України передбачають, що для цілей розподілу судових витрат суд враховує: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності.
Суд наголошує, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18.
Оскільки заявником не надано договір про надання правової допомоги та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, суд дійшов висновку відмовити у визнанні вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_7 на суму 5 000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 звернулася до суду у встановлений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства строк.
Враховуючи наведені вище обставини та положення закону, заява ОСОБА_3 про визнання грошових вимог до боржника підлягає частковому задоволенню, а заявлені кредиторські вимоги визнанню в сумі 486 004,17 грн., з яких 403 382,00 грн. основного боргу, 3 % річних в сумі 30 295,05 грн., інфляційних втрат в сумі 152 327,12 грн. - з віднесенням їх до другої черги задоволення вимог кредиторів.
Також в судовому засіданні 10.06.2024 судом повідомлено, що ухвалою суду від 06.06.2024 було відкладено на 10.06.2024 розгляд кредиторських заяв ОСОБА_15 , ОСОБА_2 , ОСОБА_21 , а ухвалою суду від 07.05.2024 було призначено на 10.06.2024 розгляд заяви ОСОБА_22
10.06.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання ОСОБА_22 про розгляд справи за його відсутності та клопотання про долучення ухвали Тиврівського районного суду Вікнницької області від 03.06.2024, якою цивільну спарву за позовом ОСОБА_22 до ОСОБА_7 та ОСОБА_17 про стягнення 305 392,07 грн. передано за підсудністю до Господарського суду Вінницької області.
Вказане клопотання судом задоволено про що постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 10.06.2024.
Також в судовому засіданні 10.06.2024 судом розглядалися кредиторські заяви ОСОБА_5 , ОСОБА_16 та ОСОБА_6
Здійснювалося обговорення вказаних заяв, правових позицій щодо них та клопотань ОСОБА_23 про витребування доказів.
За наслідками проведення судового засідання суд дійшов висновку про відкладення розгляду кредиторських заяв ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_22 на 28.06.2024.
Відповідно до ч. 2 ст. 232 ГПК України процедурні питання, пов'язані зокрема з питанням про відкладення розгляду справи вирішуються судом шляхом постановлення ухвали.
Водночас, враховуючи наявність у матеріалах справи нерозглянутих заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника, суд дійшов висновку про відкладення попереднього засідання на 28.06.2024.
Крім того, враховуючи раніше подані заяви про участь в усіх судовових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та з метою оперативності судового провадження, суд дійшов висновку про проведення судового засідання, призначеного на 28.06.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за участю арбітражного керуючого Приходька Д.В., адвоката Андрєєва М.А., адвоката Буняка Ю.І. та адвоката Цурки Н.О.
Керуючись ст. 2, 45, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 11, 18, 42, 197, 216, 232, 233, 234, ч.1 ст. 235, 236, 255, 256, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву ОСОБА_8 від 30.04.20224 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 590 079,51 грн. задовольнити частково.
2. Визнати грошові вимоги ОСОБА_8 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до фізичної особи ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі:
- 289 541,00 грн. основного боргу (друга черга задоволення),
- 29 689,82 грн. - 3% річних (друга черга задоволення),
- 148 833,45 грн. - інфляційних втрат (друга черга задоволення),
та 6 056 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів).
3. Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_8 від 30.04.2024 в частині визнання 67 985,31 грн. - основного боргу, 6 971,28 грн. - 3% річних, 34 946,65 грн. - інфляційних втрат, 6 056,00 грн. витрат на правничу допомогу.
4. Заяву ОСОБА_14 від 30.04.2024 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 519 092,22 грн. задовольнити частково.
5. Визнати грошові вимоги ОСОБА_14 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до фізичної особи ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі:
- 318 401,00 грн. основного боргу (друга черга задоволення),
- 32 153,28 грн. - 3% річних (друга черга задоволення),
- 157 481,94 грн. - інфляційних втрат (друга черга задоволення),
та 6 056,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів).
6. Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_14 від 30.04.2024 в частині визнання 5 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
7. Заяву ОСОБА_3 від 30.04.2024 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 591 004,17 грн. задовольнити частково.
8. Визнати грошові вимоги ОСОБА_3 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до фізичної особи ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі:
- 403 382,00 грн. основного боргу (друга черга задоволення),
- 30 295,05 грн. - 3% річних (друга черга задоволення),
- 152 327,12 грн. - інфляційних втрат (друга черга задоволення),
9. Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_3 від 30.04.2024 в частині визнання 5 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
10. Відкласти на 28.06.2024 на 10:30 год. розгляд заяв:
- ОСОБА_5 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 2 072 748,63 грн.;
- ОСОБА_16 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 381 677,73 грн.;
- ОСОБА_6 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 2 695 349,84 грн.;
- ОСОБА_15 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 416 546,82 грн.;
- ОСОБА_2 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 936 500,74 грн.;
- ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 385 969,33 грн.;
- ОСОБА_22 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 436 250,77 грн.
11. Відкласти попереднє засідання у справі № 902/1014/23 на 28.06.2024 на 10:30 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області, м. Вінниця вул. Пирогова, 29, 3-й поверх, зал № 4.
12. Проведення судового засідання 28.06.2024 о 10:30 год. у справі № 902/1014/23 здійснити в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС (https://vkz.court.gov.ua), за участю арбітражного керуючого Приходька Д.В., адвоката Андрєєва М.А., адвоката Буняка Ю.І., адвоката Цурки Н.О.
13. Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 10.06.2024.
14. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали до Північно-західного апеляційного господарського суду.
15. Повний текст ухвали суду складено та підписано - 12.06.2024.
16. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси: заявнику - ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; представнику ОСОБА_7 , адвокату Тарасову С.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; арбітражному керуючому Приходьку Д.В. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; представнику ОСОБА_4 , адвокату Буняк Ю.І. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; представнику ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 - адвокату Андрєєву М.А. - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; представнику ОСОБА_13 , адвокату Гімарі Р.А. - ІНФОРМАЦІЯ_6 ; представнику ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 - адвокату Цурці Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_22 - ІНФОРМАЦІЯ_8
Суддя Лабунська Т.І.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 ).