06.02.2024 року м.Дніпро Справа № 908/3408/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.
при секретарі судового засідання: Ковзиков В.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Вагнер Д.В., адвокат;
від відповідача: Бурдак О.В., адвокат.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз” на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.12.2022 (повне рішення складено 23.12.2022, суддя Федорова О.В.) у справі №908/3408/19
за позовом Акціонерного товариства “Укртрансгаз”, м. Київ
до відповідача Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз”, м. Запоріжжя
про стягнення 322 927 400,13 грн
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" на свою користь заборгованості за послуги місячного балансування обсягів природного газу в сумі 268 371 428,96 грн, пені в сумі 39 011 088,88 грн, трьох процентів річних в сумі 3 814 970,36 грн та інфляційних втрат в сумі 11 729 911,17 грн.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 вересня 2021 року у справі № 908/3408/19 поставнову Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2020 та рішення Господарського суду Запорізької області від 27.05.2020 у справі №908/3408/19 скасувано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.12.2022 у справі №908/3408/19 позов задоволено; стягнуто з Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз” на користь Акціонерного товариства “Укртрансгаз” 268 371 428, 96 грн основного боргу, 39 011 088, 88 грн пені, 11 729 911, 17 грн інфляційних втрат, 3 814 970, 36 грн 3% річних, 672 350, 00 грн судового збору, 1 008 525,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги, 1 344 700,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором транспортування природного газу №1512000705 від 17.12.2015, який за своєю юридичною природою є договором про надання послуг, який регулюється главою 63 Цивільного кодексу України. У зв'язку з нездійсненням відповідачем заходів щодо самостійного врегулювання негативних небалансів за вказані періоди в порядку, встановленому Кодексом ГТС, позивач надав відповідачу послуги балансування для врегулювання небалансів за вказані періоди на загальну суму 268 371 428,96 грн, про що були оформлені односторонні акти про надання таких послуг № 07-18-1512000705- БАЛАНС від 31.07.2018, № 08-18-1512000705- БАЛАНС від 30.08.2018, №09-18-1512000705- БАЛАНС від 30.09.2018, № 10-18-1512000705- БАЛАНС від 31.10.2018, № 11-18-1512000705- БАЛАНС від 30.11.2018, № 12-18-1512000705- БАЛАНС від 31.12.2018, № 12-18-1512000705- БАЛАНС/КОР від 26.02.2019, № 01-19-1512000705- БАЛАНС від 31.01.2019, № 02-19-1512000705- БАЛАНС від 28.02.2019, які були надіслані відповідачу разом з рахунками на оплату та звітами по точкам входу/виходу супровідними листами позивача № ТSОВИХ-18- 2079 від 14.08.2018, № ТSОВИХ-18- 2371 від 13.09.2018, № ТSОВИХ-18- 2648 від 13.10.2018, № Т8ОВИХ-18- 3207 від 14.12.2018, № Т8ОВИХ-18- 2895 від 14.11.2018, № ТSОВИХ-18- 3207 від 14.12.2018, №2001ВИХ-19-79 від 14.01.2019, №2001ВИХ-19-846 від 06.03.2019, №2001ВИХ-19-582 від 14.02.2019, № 2001ВИХ-19-939 від 14.03.2019.
Матеріали справи містять докази направлення вказаних актів, розрахунків вартості послуг та рахунків на їх оплату позивачем на адресу відповідача. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем для визначення коефіцієнту компенсації при розрахунку вартості послуг балансування було правильно визначено обсяги природного газу, відібрані відповідачем спірні газові місяці з фізичних точок виходу з газотранспортної системи у розмірах небалансів відповідача за вказані періоди.
Оскільки відповідач не надав доказів, які б підтверджували належне виконання зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати послуги балансування обсягів природного газу за вказаний у позові період та доводів позивача належними та допустимими доказами не спростував, суд дійшов висновку про те, що вимога про стягнення заборгованості у розмірі 268.371.428,96 грн визнана судом першої інстанції обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі.
Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України та умови договору місцевий господарський суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок пені за період прострочення з 29.08.2018 по 27.06.2019 у розмірі 39.011.088,88 грн є правильним та виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 39.011.088,88 грн визнані судом першої інстанції такими, що підлягають задоволенню.
Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство” наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що сума інфляційних втрат за вказаний позивачем період складає 11.729.911,93 грн. Оскільки заявлена до стягнення сума інфляційних втрат є меншою, ніж перераховано судом, вимога позивача щодо 11.729.911,17 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню.
Розрахунок 3% річних визнано судом першої інстанції правильним, виконаним з дотриманням вказаних норм права, а вимога позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 3.814.970,36 грн за період з 29.08.2018 по 27.06.2019 судом такою, що підлягає задоволенню.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз” звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 14.12.2022 у справі №908/3408/19 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Апелянт наголошує, що що справа № 908/3408/19 перебувала на повторному розгляді після її перегляду Касаційним господарським судом за результатом якого окрім винесеної постанови, була винесена окрема думака.
Переглядаючи зазначену справу, Верховний Суд у своїй постанові від 13.09.2021 р. чітко визначив перелік обставин, які необхідно з'ясувати суду першої інстанції під час повторного розгляду справи та надати таким обставинам правової оцінки. Такі обставини наведені у п. 25 та п. 33 зазначеної постанови та полягають у наступному:
1. Доведення позивачем обставин щодо:
- надання відповідачу послуг балансування (в тому числі обсягу та вартості (зокрема, обґрунтованість застосування коефіцієнту);
відбирання Оператором ГРМ природного газу з газотранспортної системи для покриття його власних виробничо-технічних витрат без подання таких обсягів до газотранспортної системи.
2. Доведення відповідачем обставини щодо:
правової підстави набуття спірних обсягів природного газу;
врегулювання небалансу самостійно, тощо.
3. Дослідження та надання оцінки таким доказам, як алокації та звіти про поділ фактичного газу (споживачі) за період з грудня 2018 по лютий 2019.
Разом з тим, Оскаржуване рішення не містить дослідження вищевказаних вказівок Верховного Суду, а тому це є підставою для скасування рішення передбаченого п. 1, ч. 1 ст. 277 ГПК України.
Матеріали справи не містять жодного документу, який би прямо вказував на те, що Позивач надав Відповідачу послугу транспортування. На пряме питання представника Відповідача щодо кількості чи обсягу протранспортованого Позивачем Відповідачу природного газу, представник Відповідача не надав відповіді.
Матеріали справи не містять такого документу як номінація на транспортування, а підписані акти приймання-передачі природного газу за спірний період не містять посилання на договір та й в загалі не можуть підтверджувати факт визнання наявності небалансу у Відповідача, оскільки фіксують загальний обсяг отриманого на ГРС області природного газу.
Звертає увагу на той факт, що двосторонньо підписані акти приймання- передачі природного газу, як доказ наявності небелансу суперечить як умовам договору, так і положенням Кодексу ГТС, згідно яких акти надання послуг балансування є односторнніми.
Звертає увагу, що такі докази, як звіти про надані послуги з транспортування (по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування) за спірний період та інформація про надходження на точках входу, та розподіл по точках виходу обсягів природного газу віднесених Оператором газорозподільних мереж, з зазначенням обсягів небалансу за спірні періоди у матеріалах справи відсутня.
Тобто, суд першої інстанції обґрунтовував своє рішення доказами, яких матеріали справи не містять.
За таких обставин, це підтверджує недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, що є підставою для скасування такого рішення у відповідності до п. 2, ч. 1 ст. 277 ГПК України.
Під час розгляду справи судом першої інстанції, Відповідач під час дослідження доказів звертав особливу увагу суду на ту обставину, що згідно алокацій наданих Відповідачем Позивачу обсяг небалансу за спірний період складає « 0».
За таких обставин, Відповідачу незрозуміло, виходячи із якого доказу судом встановлено про наявність небалансів перед Позивачем.
На думку Вдіповідача, така невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи є підставою для скасування рішення передбаченого п. 3, ч. 1 ст. 277 ГПК України.
Вважає, що під час розгляду справи підтверджено, що в матеріалах справи відсутні: двосторонньо підписані додатки до договору/акти, які б визначали надання позивачем відповідачу послуг балансування за договором за липень 2018 - лютий 2019 року (включно), в т.ч. і на визначені позивачем у заявленому позові обсяги газу та вартість такого газу.
Надані позивачем акти приймання-передачі природного газу № 1 від 05.02.2019 р., № 12 від 04.01.2019 р„ № 11 від 05.12.2018 р„ № 9 від 05.11.2018 р„ № 9 від 05.10.2018 р., № 8 від 06.09.2018 р., № 6 від 05.08.2019 р. та № 2 від 05.03.2019 р. підписані без посилання на договір № 1512000705 від 17.12.2015 та не передбачають обліку такої послуги як балансування у визначені періоди.
Проаналізувавши наявні матеріали справи неможливо перевірити, який саме обсяг газу Позивач облікував в системі, який на його думку відповідач використав за період з липня 2018 по лютий 2019 року (включно), в т.ч. для своїх технологічних потреб та відповідно який відповідач має компенсувати позивачу в якості послуг балансування.
Також зазначаємо, що складені позивачем односторонні акти не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначення обсягу та відповідно вартості послуг балансування газу.
Додатковою обставиною, що підтверджує порушення норм процесуального права є той факт, що під час розгляду справи у суді першої інстанції, Відповідачем заявлялось клопотання про призначення експертизи. Однак судом цей факт у рішенні залишений поза увагою.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
АТ «Укртрансгаз» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечує стосовно доводів АТ «Запоріжгаз» викладених в його апеляційній скарзі, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а рішення Господарського суду Запорізької області від 14.12.2022 у справі № 908/3408/19 законним, обґрунтованим, прийнятим при дослідженні та з'ясуванні всіх обставин справи, з урахуванням актуальної судової практики Верховного Суду, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що підтверджується наступним.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.01.2023 для розгляду справи № 908/3408/19 визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів: Кощеєва І.М., Чус О.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2023 зазначеною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз” на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.12.2022 у справі №908/3408/19; розгляд апеляційної скарги призначений в судове засідання на 04.04.2023.
03.04.2023 у зв'язку відпусткою судді Чус О.В. по справі здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу №908/3408/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Кощеєва І.М., Березкіної О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023 прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз” на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.12.2022 у справі №908/3408/19 до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Кощеєва І.М., Березкіної О.В.
Рішенням ВРП від 29.08.2023р. Орєшкіну Е.В., звільнено з посади судді Центрального апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням заяви про відставку, у зв'язку з чим, на підставі розпорядження керівника апарату суду №1949/23 від 11.09.2023, проведено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2023 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2023 справу №908/3408/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідача), судді: Чус О.В., Кощеєв І.М. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 05.12.2023 о 12:00 годин, зал засідань №207.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2023 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз” на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.12.2022 у справі №908/3408/19 відкладено на 06.02.2024 на 10:30 год.
06.02.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
17.12.2015 між Публічним акціонерним товариством “Укртрансгаз” (далі - Оператор, позивач) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” (далі - Замовник, відповідач) укладений договір транспортування природного газу № 1512000705, далі Договір, відповідно до п. п. 2.1. - 2.2. якого Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу (далі - Послуги) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг. Послуги надаються на умовах, визначених у кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.
Рiшенням загальних зборiв акціонерів Публiчного акцiонерного по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз”, оформленим протоколом № 20 вiд 10.04.2019, прийнято рiшення змiнити тип товариства з публічного акцiонерного товариства на приватне акцiонерне товариство, та змінено повне найменування з Публiчного акцiонерного по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” на Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз”. Державна реєстрацiя вiдповiдних змiн до вiдомостей про юридичну особу, що мiстяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вiдбулась 22.05.2019.
Листом за вих. № 69001.6-Сл-7868-0519 від 22.05.2019 відповідач повідомив позивача про вказані зміни (том 1, арк.с. 29).
Вказаний Договір згідно преамбули був укладений сторонами керуючись Законом України “Про ринок природного газу” та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс).
До Договору між сторонами була укладена та підписана додаткова угода № 1 від 29.11.2017.
Пунктом 2.3. Договору сторони визначили, що послуги, які можуть бути надані Замовнику за цим Договором:
- послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності);
- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування);
- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).
Згідно із п. 2.4. - 2.7. Договору обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього Договору. Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу. Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі. Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів.
Відповідно до п. 2.8. Договору Додатки 1, 2, 3 є невід'ємною частиною цього Договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли Замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.
Пунктом 3.1. Договору передбачені обов'язки Оператора, а саме: своєчасно надавати Послуги належної якості; розміщувати на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг балансування, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від Замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; оприлюднювати інформацію, що стосується прав Замовника на розподіл потужності, впровадження системних обмежень у випадку аварій та перебоїв у функціонуванні газотранспортної системи, та іншу інформацію, що передбачена Кодексом; виконувати інші обов'язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України; повідомляти Замовника про зміну умов, які стали підставою для укладення цього Договору; здійснити додаткову оплату Замовнику у разі недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в точках виходу з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим Договором.
Пунктом 3.2. Договору передбачені права Оператора, а саме: своєчасно отримувати від Замовника плату за надані Послуги; на безперешкодний та безкоштовний доступ на територію та земельну ділянку Замовника, де розташоване його газове обладнання та/або комерційний вузол обліку газу, для виконання своїх обов'язків, передбачених Кодексом та чинним законодавством; обмежувати або припиняти транспортування природного газу у випадках, передбачених цим Договором та Кодексом; отримувати оперативну інформацію від Замовника на запит своєї диспетчерської служби; стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим Договором; користуватися іншими правами, передбаченими цим Договором та чинним законодавством України, для забезпечення належного надання Послуг, а також для виконання обов'язків оператора газотранспортної системи.
Умовами п. 4.1. Договору передбачені обов'язки Замовника, а саме: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; надати Оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі та цьому Договорі; дотримуватися обмежень, встановлених цим Договором та Кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби Оператора; вчасно врегульовувати небаланси; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі; повідомляти Оператора про зміну умов, які стали підставою для укладення цього Договору; забезпечити можливість цілодобового зв'язку Оператора з представниками Замовника, зазначеними в цьому Договорі; здійснити додаткову оплату Оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим Договором.
Відповідно до п. 4.2. Договору замовник має право: отримувати від Оператора послуги належної якості та в обумовлені цим Договором строки; замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям; отримувати від Оператора всю необхідну інформацію щодо роботи газотранспортної системи, від якої залежить належне виконання Замовником своїх зобов'язань за цим Договором; передати права щодо доступу до газотранспортної системи, які він набуває за цим Договором, іншим суб'єктам ринку природного газу за умови повідомлення про це Оператора у порядку і строки, передбачені Кодексом та цим Договором; отримувати плату за недотримання вимог щодо якості газу, який передається Оператором з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим Договором; користуватися іншими правами, передбаченими Договором та чинним законодавством України; у разі фізичного підключення до газотранспортної системи - на безперешкодний та безкоштовний доступ в порядку, визначеному Кодексом, на територію та земельну ділянку Оператора, де розміщені місця відбору проб газу та/або комерційні вузли обліку газу, за якими здійснюється замовлення послуг.
Згідно із п. 5.1. - 5.4. Договору порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього Договору. Якість газу має відповідати вимогам щодо норм якості газу, фізико-хімічних показників та інших характеристик (ФХП), визначених у Кодексі та нормативно-правових актах і відповідних стандартах, на які Кодекс містить посилання. За порушення вимог щодо якості газу, який подається в газотранспортну систему Оператора або передається з неї Оператором, стягується додаткова плата, визначена умовами цього Договору. Окремим Додатком 3 до цього Договору між Оператором та Замовником, який є оператором газорозподільної системи /прямим споживачем /газовидобувним підприємством/ виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника. На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (ЗВТ).
Умовами пунктів 6.1. - 6.3. Договору врегульовано, що Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності). Розподіл потужності здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу. Надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються оператором на його офіційному веб-сайті.
Відповідно до 7.1. - 7.3. Договору вартість Послуг розраховується:
- розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором;
- балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua. Тарифи, передбачені пунктом 7.1. цього розділу, є обов'язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього Договору.
Умовами п. 9.1. - 9.5. Договору сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, Замовник зобов'язаний сплатити Оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс Замовника визначається відповідно до Кодексу. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс Замовника за формулою Вбалансування = БЦГ х К х QБГ , де БЦГ - базова ціна газу; QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування; К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт що дорівнює 1. Базова ціна газу визначається Оператором відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на своєму веб-сайті. Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає Замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів. Розбіжності щодо вартості послуг балансування підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість послуг балансування, яку Замовник зобов'язаний сплатити в строк, визначений п. 9.4. цього Договору, визначається за даними Оператора.
Умовами п. 11.4. Договору сторони визначили, що послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого Замовником відповідно до Кодексу та розділу ІХ цього Договору.
Додатковою угодою № 1 від 29.11.2017 до Договору сторони дійшли згоди пункт 9.4. розділу ІХ викласти в такій редакції: “ 9.4. Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає Замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник, крім вартості послуг, вказаних в абзаці другому цього пункту, зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів. Оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.”.
В пункті 7 додаткової угоди № 1 від 29.11.2017 до Договору зазначено, що вона набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, умови додаткової угоди застосовуються до відносин між сторонами по Договору, починаючи з 29 грудня 2016 року.
Відповідно до п. 17.1. Договору цей договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 грудня 2016 року, умови Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 грудня 2015 року. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Матеріали справи містять Додаток №3, Додатки № 1, 2 суду не надані.
В позові позивач зазначає, що ним встановлено наявність у відповідача негативних місячних небалансів природного газу за загальний період з липня 2018 по лютий 2019, які на думку позивача виникли у відповідача внаслідок безпідставного відбору ним з газотранспортної системи природного газу для покриття його власних виробничо-технічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи та внаслідок несанкціонованих відборів з газорозподільної системи відповідача природного газу споживачами, у яких в спірні періоди не було жодного постачальника природного газу. Разом з тим зазначає, що у зв'язку з нездійсненням відповідачем заходів щодо самостійного врегулювання негативних небалансів за вказані періоди в порядку, встановленому Кодексом газотранспортної системи позивач надав відповідачу послуги балансування для врегулювання небалансів на загальну суму 268371428,96 грн, про що були оформлені односторонні акти про надання таких послуг, які надіслались відповідачу разом з рахунками на оплату та звітами по точкам входу/виходу супровідними листами, доданими до позову. Позивач вказує, що з моменту отримання відповідачем вказаних актів, рахунків на оплату та звітів по точкам входу/виходу у останнього відповідно до п. 9.4. Договору та п. 4 глави 4 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи виникли зобов'язання здійснити оплату таких послуг у строк, що не перевищує п'яти банківських днів з дня отримання зазначених документів. Зазначає, що відповідач у встановлений Договором строк не оплатив та продовжує не оплачувати позивачу заборгованість за послуги балансування на загальну суму 268371428,96 грн., чим порушує права та інтереси позивача.
На підтвердження негативних місячних небалансів суду надані копії актів надання послуг балансування обсягів природного газу за період з липня 2018 по лютий 2019, складені позивачем в односторонньому порядку, копії розрахунків вартості послуг балансування та рахунків на оплатку таких послуг за спірний період та супровідні листи разом з якими вказані документи направлялись на адресу відповідача засобами поштового зв'язку.
Також позивач надав в обґрунтування заявлених позовних вимог до справи копії звітів по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування (оператору газорозподільних мереж), копії звітів про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ “Запоріжгаз” між замовниками послуги транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів), копії алокацій (звітів) про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ “Запоріжгаз”, між замовниками послуги транспортування (постачальниками), повідомлення про обсяги транспортування за період з липня 2018 по лютий 2019.
У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору позивач, враховуючи п. 13.5. Договору та приписи діючого законодавства, нарахував до стягнення пеню за період з 29.08.2018 по 27.06.2019 в сумі 39011088,88 грн, три проценти річних за загальний період з 29.08.2018 по 27.06.2019 в сумі 3814970,36 грн. та інфляційні витрати за загальний період з вересня 2018 по травень 2019, які просить стягнути в сумі 11729911,17 грн.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором транспортування природного газу №1512000705 від 17.12.2015 стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України ,колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанцїі в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що 17.12.2015 між Публічним акціонерним товариством “Укртрансгаз” (далі - Оператор, позивач) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” (далі - Замовник, відповідач) укладений договір транспортування природного газу № 1512000705 (далі за текстом Договір № 1512000705), а спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані цим договором, який за своєю юридичною природою є договором про надання послуг, який регулюється главою 63 Цивільного кодексу України.
Статтею 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 599 ЦК України унормовано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 2.2 Договору № 1512000705 сторони узгодили, що послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 р. № 2493 (далі - Кодекс), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 1 глави 1 Розділу VIII Кодексу одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.
Відповідно до п. 5 глави 1 Розділу І Кодексу небаланс - це різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації; алокація - підтвердження поділу за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об'єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування, у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів), що здійснюється відповідно до вимог розділу XII цього Кодексу.
Згідно з п. п. 1-4 глави 4 Розділу XIV Кодексу розрахунок вартості послуг балансування (ПБ), що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Базова ціна газу (БЦГ) - ціна, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю природного газу, транспортування та його зберігання. Оператор газотранспортної системи визначає БЦГ щомісяця в строк до 10-го числа місяця та розміщує відповідну інформацію на своєму веб-сайті. Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є дані, визначені у звіті про надані послуги з транспортування. Оператор газотранспортної системи до 14-го числа наступного місяця надає замовнику послуг транспортування звіт про надані послуги та рахунок на оплату. Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.
У зв'язку з нездійсненням відповідачем заходів щодо самостійного врегулювання негативних небалансів природного газу в липні в обсязі 1600,250 тис. куб.м., в серпні в обсязі 1632,674 тис. куб.м., у вересні в обсязі 1699,355 тис. куб.м., в жовтні в обсязі 999,567 тис. куб.м., у листопаді в обсязі 2399,562 тис. куб.м., в грудні в обсязі 9360,581 тис. куб.м., у січні в обсязі 4611,268 тис. куб.м. та у лютому - 3858,450 тис.куб.м. в порядку, встановленому Кодексом ГТС, позивач надав відповідачу балансування для врегулювання небалансів за вказані періоди на загальну суму 268 371 428,96 грн, про що були оформлені односторонні акти про надання таких послуг № 07-18-1512000705- БАЛАНС від 31.07.2018, № 08-18-1512000705- БАЛАНС від 30.08.2018, №09-18-1512000705- БАЛАНС від 30.09.2018, № 10-18-1512000705- БАЛАНС від 31.10.2018, № 11-18-1512000705- БАЛАНС від 30.11.2018, № 12-18-1512000705- БАЛАНС від 31.12.2018, № 12-18-1512000705- БАЛАНС/КОР від 26.02.2019, № 01-19-1512000705- БАЛАНС від 31.01.2019, № 02-19-1512000705- БАЛАНС від 28.02.2019, які були надіслані відповідачу разом з рахунками на оплату та звітами по точкам входу/виходу супровідними листами позивача № ТSОВИХ-18- 2079 від 14.08.2018, № ТSОВИХ-18- 2371 від 13.09.2018, № ТSОВИХ-18- 2648 від 13.10.2018, № Т8ОВИХ-18- 3207 від 14.12.2018, № Т8ОВИХ-18- 2895 від 14.11.2018, № ТSОВИХ-18- 3207 від 14.12.2018, №2001ВИХ-19-79 від 14.01.2019, №2001ВИХ-19-846 від 06.03.2019, №2001ВИХ-19-582 від 14.02.2019, № 2001ВИХ-19-939 від 14.03.2019.
Апелянтом не оспорюється правильність висновків суду першої інстанції щодо того, що матеріали справи містять докази направлення вказаних актів, розрахунків вартості послуг та рахунків на їх оплату позивачем на адресу відповідача.
Умовами Договору та положеннями Кодексу ГТС (підпункту 2 пункту 7 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС) визначено саме такий порядок документування послуг балансування, іншого порядку не передбачено та не визначено, тому доводи Відповідача про те, що складені позивачем односторонні акти не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначення обсягу та вартості послуг балансування газу є взагалі безпідставними та необґрунтованими.
Так, у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 910/20912/17, зроблено наступний висновок стосовно застосування норм права - п. 5 глави 1 розділу І, п. 2 розділу XII, п. 1, 2, 3, 4, п.п. 2 п. 7 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС у подібних правовідносинах (щодо правових підстав для стягнення вартості послуг балансування), а саме: «…для наявності підстав для оплати виставленого оператором рахунку щодо вартості послуг балансування законодавчо передбачено сукупність обставин у наступній послідовності:
1) виникнення негативного місячного небалансу;
2) неврегулювання замовником послуг транспортування цього небалансу самостійно в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем;
3) оформлення оператором одностороннього акту на обсяг неврегульованого замовником обсягу небалансу;
4) надання оператором замовнику до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем розрахунку вартості послуг балансування та рахунку-фактури».
Вказана практика Верховного Суду доводить те, що односторонній акт надання послуг балансування з урахуванням норм редакції Кодексу ГТС в редакції постанови НКРЕКП №615 від 28.04.2017 - є умовою документального підтвердження факту надання послуг балансування.
За законом та Договором достатньою підставою для оплати послуг балансування є існування місячного негативного небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником.
Вказана позиція була підтримана і Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 18.02.2022 у справі № 918/450/20 (пункти - 9.25, 9.26, 9.29).
Про це також зазначено і у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі №904/5913/19 та у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 904/5877/19: «Відповідно до підпункту 2 пункту 7 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС негативний місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований у строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором ГТС за рахунок надання природного газу замовнику послуг транспортування в рамках послуги балансування для покриття ним неврегульованого обсягу природного газу.
Підставою для проведення розрахунку послуг балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором ГТС відповідно до умов договору транспортування природного газу. Оператор ГТС до 14-го числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування односторонній акт про надання послуг балансування на обсяги природного газу, місячного небалансу замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3- 5 глави 3 цього розділу, рахунок на оплату, звіт по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу). Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання ним зазначених документів (пункти 3 і 4 глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС).»
До таких самих висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21.07.2022 у справі № 909/65/20, зазначивши:
«Підставою для проведення розрахунку послуг балансування є:
- односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором ГТС відповідно до умов договору транспортування природного газу. Оператор ГТС до 14-го числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування односторонній акт про надання послуг балансування на обсяги природного газу, місячного небалансу замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3- 5 глави 3 цього розділу;
- рахунок на оплату;
- звіт по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу). Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання ним зазначених документів (пункти 3 і 4 глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС).»
Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги в частині того, що : « … під час розгляду справи підтверджено, що в матеріалах справи відсутні: двосторонньо підписані додатки до договору/акти, які б визначали надання позивачем відповідачу послуг балансування за договором за липень 2018 - лютий 2019 року (включно), в т.ч. і на визначені позивачем у заявленому позові обсяги газу та вартість такого газу.
Надані позивачем акти приймання-передачі природного газу № 1 від 05.02.2019 р., № 12 від 04.01.2019 р„ № 11 від 05.12.2018 р„ № 9 від 05.11.2018 р„ № 9 від 05.10.2018 р.,№ 8 від 06.09.2018 р., № 6 від 05.08.2019 р. та № 2 від 05.03.2019 р. підписані без посилання на договір № 1512000705 від 17.12.2015 та не передбачають обліку такої послуги як балансування у визначені періоди.
Проаналізувавши наявні матеріали справи неможливо перевірити, який саме обсяг газу Позивач облікував в системі, який на його думку відповідач використав за період з липня 2018 по лютий 2019 року (включно), в т.ч. для своїх технологічних потреб та відповідно який відповідач має компенсувати позивачу в якості послуг балансування.
Також зазначаємо, що складені позивачем односторонні акти не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначення обсягу та відповідно вартості послуг балансування газу…».
З урахуванням вищевикладенного, колегія суддів апеляційного господарського суду зауважує, що саме односторонні акти про надання послуг балансування (разом із рахунками на оплату та звітами по точках входу/виходу замовника послуг транспортування) фіксують визначений за результатами процедури алокації обсяг небалансу замовника послуг транспортування, містять розрахунок вартості наданих послуг балансування та кореспондують обов'язку замовника послуг транспортування здійснити оплату наданих послуг у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання ним зазначених документів, що помилково не врахував суд першої інстанції.
Відповідач не спростував належними та допустимими доказами факту виникнення у нього небалансів у період з січня по червень 2018 року, відбору ним із газотранспортної системи природного газу для покриття власних виробничо-технологічних витрат, а також не надав доказів на підтвердження правомірності такого відбору.
Порядок визначення місячного небалансу, надання послуг балансування та їх оплати врегульовано розділом XIV Кодексу ГТС (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
З інформації, що зазначено у звітах АТ «Запоріжгаз» форми №8в-НКРЕКП-газ-моніторинг «Звіт про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків» за вересень - грудень 2018 року, січень - лютий 2019 року, вбачається підтвердження самим Відповідачем обсягів природного газу для його фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу, а також підтверджено Відповідачем обсяг негативного небалансу та вартість отриманих послуг балансування.
Зокрема, АТ «Запоріжгаз» зазначає, що обсяг негативного небалансу природного газу:
- у вересні 2018 року склав 1699,355 тис.куб.м., а вартість отриманих послуг балансування становила 27 211,87 тис.грн;
- у жовтні 2018 року в обсязі 999,567 тис.куб.м., вартість отриманих послуг балансування 14 813,33 тис.грн;
- у листопаді 2018 року в обсязі 2 399,562 тис.куб.м., вартість отриманих послуг балансування 33 210,21 тис.грн;
- у грудні 2018 року в обсязі 3 719,185 тис.куб.м., вартість отриманих послуг балансування 41 665,39 тис.грн;
- у січні 2019 року в обсязі 4 611,268 тис.куб.м., вартість отриманих послуг балансування 58 195,54 тис.грн;
- у лютому 2019 року 3 858,450 тис.куб.м. вартість отриманих послуг балансування 41 102,20 тис. гривень.
Згідно з п. 8 глави 1 розділу XII Кодексу підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок входу (у тому числі у розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), поданого до газотранспортної системи, є основою для проведення алокації щомісячних обсягів природного газу для замовників послуг транспортування за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на своєму веб-сайті.
Відповідно до п. п. 1-2 глави 3 Розділу XIV Кодексу оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу (у тому числі щодо власних споживачів) за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи, а також алокацій, одержаних від операторів суміжних газотранспортних систем, операторів газорозподільних систем, операторів газосховищ, газовидобувних підприємств або прямих споживачів.
За приписами пунктів 1-5 глави 1 Розділу XIV Кодексу замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов'язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення.
При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів).
Такі обсяги негативних небалансів природного газу виникли у Відповідача внаслідок безпідставного відбору ним з газотранспортної системи природного газу для покриття його власних виробничо-технічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи та внаслідок несанкціонованих відборів з газорозподільної системи Відповідача природного газу споживачами, у яких в спірні періоди не було жодного постачальника природного газу (відповідно до вимог п. 8 глави 3 Розділу XII Кодексу ГТС передбачено, що у разі несанкціонованого відбору газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію на відповідного оператора газорозподільної системи (Відповідача).
Таким чином, АТ «Укртрансгаз» з власного ресурсу було виділено відповідні обсяги природного газу для врегулювання його негативного місячного небалансу шляхом надання Позивачу послуги балансування обсягів природного газу.
Відповідачем у звітах форми №8в-НКРЕКП-газ-моніторинг зазначається, що за отримані послуги балансування оплату послуг ним не здійснено
Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом. Оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.
Відповідно до п. 7 глави 3 Розділу XIV Кодексу місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок таких заходів: 1) при позитивному місячному небалансі - оператор надсилає оператору газосховища інформацію про замовника послуг транспортування, що має позитивний небаланс, та обсяг небалансу, а оператор газосховища проводить закачування природного газу (у тому числі шляхом заміщення) в обсязі небалансу та оформлення його в односторонньому порядку. У випадку відсутності у замовника послуг транспортування діючого договору зберігання природного газу замовник послуг транспортування зобов'язаний в строк до 14-го числа наступного місяця укласти з оператором газосховища договір зберігання; 2) при негативному місячному небалансі - за рахунок надання послуг балансування.
Алокація - це процедура, яка передбачена главою 1 Розділу ХІІ Кодексу ГТС:
« 1. Алокація фактичних обсягів природного газу по кожному замовнику послуг транспортування, поданих (отриманих) ним у точці входу та відібраних (переданих) ним у точці виходу за певний розрахунковий період, здійснюється оператором газотранспортної системи та доводиться ним до замовника послуг транспортування відповідно до вимог розділу XIV цього Кодексу.
2. Оператор газотранспортної системи при визначенні алокації по точці входу або точці виходу ґрунтується на:
даних номінацій / місячних номінацій / реномінацій, поданих замовником послуг по точці входу та по точці виходу;
даних торгових операцій між оптовими продавцями та оптовими покупцями (постачальниками) у віртуальних торгових точках входу/виходу, які адмініструє оператор газотранспортної системи;
даних суміжних операторів, суміжних газовидобувних підприємств, газовидобувних підприємств, прямого споживача;
даних комерційних вузлів обліку, встановлених у фізичних точках входу/виходу до/з газотранспортної системи, та комерційних вузлів обліку, встановлених на об'єктах замовників послуг транспортування чи їх контрагентів (споживачів), з урахуванням вимог та особливостей, передбачених цим розділом.
3. Для забезпечення належного виконання оператором газотранспортної системи процедури алокації оператори газорозподільних систем, суміжні газовидобувні підприємства, газовидобувні підприємства, підключені безпосередньо до газорозподільної системи, оператор газосховищ, оператор установки LNG зобов'язані надавати інформацію про обсяги подачі та/або відбору природного газу за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на його веб-сайті та у строки, визначені цим Кодексом. При цьому відповідальність за правильність наданої інформації несуть надавачі такої інформації.
5. Підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, визначені комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу, поданого до газотранспортної системи, є основою для формування інформації, що передається оператору газотранспортної системи для здійснення ним алокації.
Отже, з вказаного вище визначення прослідковується, що алокація - це процедура, так як вона здійснюється за даними, які надаються Оператору ГТС іншими суб'єктами ринку природного газу, в т.ч. і Операторами ГРМ, та за цими даними визначається небаланс, на основі якого надалі складається ряд первинних документів для проведення комерційного балансування - це звіти по точках входу/виходу замовника послуг транспортування, рахунки, акти наданих послуг (усі ці докази наявні у матеріалах справи).
Аналогічні висновки щодо застосування норм права містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 922/1580/18, в якій зазначено: «Отже, з положень Кодексу ГТС вбачається, що місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи, а також алокацій, одержаних від операторів суміжних газотранспортних систем, операторів газорозподільних систем, операторів газосховищ, газовидобувних підприємств або прямих споживачів (тобто алокацій обсягів природного газу як для точок входу, так і алокацій обсягів природного газу для точок виходу)».
Відповідні доводи апеляційної скарги в частині того, що : « … оформлення актів приймання- передачі природного газу між оператором газотранспортної системи та оператором суміжної системи здійснюється відповідно до вимог глави 7 «Документальне оформлення приймання- передачі природного газу» розділу III Кодексу ГТС та свідчить лише про фізичне приймання- передачу обсягів природного газу в точках входу та точках виходу між суміжними системами, в таких актах приймання-передачі природного газу не відображено обсягів природного газу, відібраних з газотранспортної системи конкретними замовниками послуг транспортування.
Сам обсяг природного газу, відібраний з газотранспортної системи конкретними замовниками послуг транспортування, визначається за процедурою алокації, чим згідно з н. 5 розділу І Кодексу ГТС є віднесення оператором газотранспортної системи обсягу природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.
Таким чином, одні висновки Оскаржуваного рішення протирічать іншим.
Обґрунтовуючи Оскаржуване рішення, суд першої інстанції на арк. 14-15 посилається на такі докази як:
алокації (звіти) про поділ фактичного обсягу природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Запоріжгаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за спірний період;
звіти про надані послуги з транспортування (по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування) за спірний період;
інформація про надходження на точках входу, та розподіл по точках виходу обсягів природного газу віднесених Оператором газорозподільних мереж, з зазначенням обсягів небалансу за спірні періоди.
Звертаємо увагу суду, що такі докази, як звіти про надані послуги з транспортування (по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування) за спірний період та інформація про надходження на точках входу, та розподіл по точках виходу обсягів природного газу віднесених Оператором газорозподільних мереж, з зазначенням обсягів небалансу за спірні періоди у матеріалах справи відсутня.
Тобто, суд першої інстанції обґрунтовував своє рішення доказами, яких матеріали справи не містять…» відхиляються колегією суддів як такі, що грунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Інформація про надходження на точках входу, та розподіл по точках виходу обсягів природного газу віднесених на Операторів газорозподільних мереж, з зазначенням обсягів небалансу за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2018 та січень, лютий 2019.
Таким чином, обсяг природного газу, відібраного Відповідачем з газотранспортної системи в спірні газові місяці склав в середньому 98,42% розміру його небалансу, внаслідок чого при визначенні вартості наданих послуг балансування позивачем було застосовано саме коефіцієнт 1,2.
При цьому, сам обсяг природного газу, відібраний з газотранспортної системи конкретними замовниками послуг транспортування, визначається за процедурою алокації, чим згідно з н. 5 розділу І Кодексу ГТС є віднесення оператором газотранспортної системи обсягу природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.
Порядок здійснення алокації визначений розділом XII Кодексу ГТС, згідно з п. 1-2 якого передбачено, що алокація фактичних обсягів природного газу по кожному замовнику послуг транспортування, поданих (отриманих) ним у точці входу та відібраних (переданих) ним у точці виходу за певний розрахунковий період, здійснюється оператором газотранспортної системи та доводиться ним до замовника послуг транспортування відповідно до вимог розділу XIV цього Кодексу.
В свою чергу, Звіти по точках входу/виходу замовника послуг транспортування, містять усю інформацію для ідентифікації замовника послуг транспортування АТ «Запоріжгаз»: назву контрагента, який подав на точках входу природний газ для потреб Відповідача, витрати Оператора ГРМ та його негативний небаланс, який є різницею між обсягом на виході з ГТС та обсягом на вході.
У Звітах по точках входу/виходу замовника послуг транспортування код точки вказаний як назва контрагента або як його віртуальна точка. При цьому, певних вимог до оформлення Звітів по точках входу/виходу не передбачено ні Договором, ні Кодексом ГТС, а наявна у Звітах інформація відображає фактичні обсяги природного газу, які були подані в ГТС та передані в газорозподільні мережі Відповідача.
Разом з цим, з інформації, що зазначено у звітах АТ «Запоріжгаз» форми №8в-НКРЕКП-газ-моніторинг «Звіт про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків» за вересень - грудень 2018 року, січень - лютий 2019 року, вбачається підтвердження самим Відповідачем обсягів природного газу для його фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу, а також підтверджено Відповідачем обсяг негативного небалансу та вартість отриманих послуг балансування.
Зокрема, АТ «Запоріжгаз» зазначає, що обсяг негативного небалансу природного газу:
- у вересні 2018 року склав 1699,355 тис.куб.м., а вартість отриманих послуг балансування становила 27 211,87 тис.грн;
- у жовтні 2018 року в обсязі 999,567 тис.куб.м., вартість отриманих послуг балансування 14 813,33 тис.грн;
- у листопаді 2018 року в обсязі 2 399,562 тис.куб.м., вартість отриманих послуг балансування 33 210,21 тис.грн;
- у грудні 2018 року в обсязі 3 719,185 тис.куб.м., вартість отриманих послуг балансування 41 665,39 тис.грн;
- у січні 2019 року в обсязі 4 611,268 тис.куб.м., вартість отриманих послуг балансування 58 195,54 тис.грн;
- у лютому 2019 року 3 858,450 тис.куб.м. вартість отриманих послуг балансування 41 102,20 тис. гривень.
Такі обсяги негативних небалансів природного газу виникли у Відповідача внаслідок безпідставного відбору ним з газотранспортної системи природного газу для покриття його власних виробничо-технічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи та внаслідок несанкціонованих відборів з газорозподільної системи Відповідача природного газу споживачами, у яких в спірні періоди не було жодного постачальника природного газу (відповідно до вимог п. 8 глави 3 Розділу XII Кодексу ГТС передбачено, що у разі несанкціонованого відбору газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію на відповідного оператора газорозподільної системи (Відповідача).
Таким чином, АТ «Укртрансгаз» з власного ресурсу було виділено відповідні обсяги природного газу для врегулювання його негативного місячного небалансу шляхом надання Позивачу послуги балансування обсягів природного газу.
До того ж, Відповідачем у звітах форми №8в-НКРЕКП-газ-моніторинг зазначається, що за отримані послуги балансування оплату послуг ним не здійснено.
Дії Відповідача, щодо зазначення у звітах про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, у спірний період, обсягу небалансу у розмірі 0,000.
При цьому, Оператор ГРМ жодним чином не вказує, що він має незгоду (розбіжності) щодо певного обсягу природного газу у конкретному періоді, а просто заперечує факт документування Позивачем послуг балансування, так як вважає, що такий здійснено неналежно. Разом з цим, жодного нормативного обґрунтування такої незгоди, або невідповідності умовам укладеного Договору, ним не наводиться.
Окрім цього, у звітах про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування за липень 2018 - лютий 2019 (копії наявні в матеріалах справи), які складені та підписані самим Відповідачем, ним вказано саме такі ЕІС-коди точок, які зазначені у Звітах по точках входу/виходу замовника послуг транспортування.
Згідно з інформацією самого відповідача, відображеною в алокаціях про фактичні обсяги (об'єми) природного газу, відібраного з точки виходу відповідача, між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за спірні газові місяці, вказано, що відповідач у вказаних періодах не здійснив подачі необхідного обсягу природного газу через точки входу до газотранспортної системи, однак при цьому ним було здійснено відбір природного газу, що і склав обсяги його негативних небалансів за такі місяці.
Відповідно до п. 9.1 договору для визначення коефіцієнту компенсації при розрахунку вартості послуг балансування позивач застосував коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1, виключно при розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи.
Позивач при визначенні коефіцієнту компенсації, що повинен застосовуватись при розрахунку вартості послуг, виходив з того, що обсяг природного газу, який був поданий відповідачем у спірні газові місяці до газотранспортної системи в усіх випадках був меншим ніж ним було здійснено відбір природного газу, внаслідок чого обсяг відібраного відповідачем природного газу у такі періоди в середньому склав 98,42%.
Як вбачається з викладеного, оскільки в усіх випадках обсяг відбору склав більше ніж 5% від відібраного відповідачем обсягу природного газу, то за таких умов згідно з п. 9.2 договору для визначення вартості послуг повинен застосовуватись коефіцієнт компенсації 1,2, який правильно і було застосовано позивачем, що спростовує повністю доводи відповідача щодо неправильного застосування позивачем коефіцієнту компенсації.
Відповідно до п. 9.4 Договору та п. 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу ГТС з моменту отримання відповідачем вказаних актів, рахунків на оплату та звітів по точкам входу/виходу у відповідача виникли зобов'язання здійснити оплату таких послуг у строк, що не перевищує п'яти банківських днів з дня отримання зазначених документів.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Матеріали справи свідчать про надання позивачем послуги балансування для врегулювання небалансів за вказані періоди в рамках договору транспортування газу №1512000705 від 17.12.2015 на суму 268.371.428,96 грн. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати послуги балансування обсягів природного газу за вказаний у позові період, не надав та доводів позивача належними та допустимими доказами не спростував, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 268.371.428,96 грн.
Відповідно до частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню
Оскільки апелянтом в апеляційній скарзі не навдено в чому саме полягає неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідн7і твердження Відповідача щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права відхиляються як такі, що носять декларативних характер.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.
З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Запорізької області від 14.12.2022 у справі №908/3408/19 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз” на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
Розподіл судових витрат:
Відповідно до підпунктів “б” ,“в” пункту 4 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України, постанова суду апеляційної інстанції складається, в тому числі, з резолютивної частини із зазначенням:
б) нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення;
в) розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції;
Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 1 008 525,00 грн. покладаються на Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз”.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз” на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.12.2022 у справі №908/3408/19 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 14.12.2022 у справі №908/3408/19 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1 008 525,00 грн покласти на Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз”.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 12.06.2024.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус