вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" червня 2024 р. Справа№ 910/16593/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Алданової С.О.
Євсікова О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Каліщука Володимира Ярославовича
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2024, повний текст якого складено та підписано 19.02.2024
у справі № 910/16593/23 (суддя Борисенко І. І.)
за позовом Акціонерного товариства "Банк Січ"
до Фізичної особи-підприємця Каліщука Володимира Ярославовича
про стягнення 39 405,00 грн
Короткий зміст позовних вимог
25.10.2023 Акціонерне товариство "Банк Січ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Каліщука Володимира Ярославовича про стягнення 39 405,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив зобов'язання за договором про надання послуг № 20190621-01 від 21.06.2019, а саме - не виконав роботи ІІ етапу "Неймінг, супровід у реєстрації торговельної марки". Позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 39 405,00 грн., сплачені в якості попередньої оплати за роботи, які останнім не виконані. Враховуючи те, що послуги ІІ етапу за договором, які повинні бути надані ще у 2019 році, станом на момент подачі позову не виконані, зі спливом досить значного проміжку часу виконання зобов'язанням втратило інтерес для позивача, як замовника.
Доводи та заперечення відповідача
Відповідач у відзиві від 30.11.2023 з позовом не погодився, посилаючись на те, що на електронні адреси представників банку були направлені матеріали презентації, що є результатом виконання ІІ етапу робіт за договором, тому підстав для повернення попередньої оплати у відповідача немає. Також вказав, що саме позивачем не було затверджене одне з найменувань наданих йому на затвердження. Просив відмовити у задоволенні позову.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 у справі №910/16593/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Каліщук Володимира Ярославовича на користь Акціонерного товариства "Банк Січ" попередню оплату у сумі 39 405 грн 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 грн 00 коп.
Суд першої інстанції, на підставі аналізу поданих сторонами доказів дійшов висновку, що відповідач не підтвердив виконання зобов'язань за ІІ етапом "неймінг, чим допустив порушення господарського зобов'язання, що стало підставою для стягнення з відповідача коштів у сумі 39 405,00 грн, які сплачені в якості попередньої оплати за послуги. Суд не прийняв як доказ лист, направлений електронною поштою як доказ належного виконання відповідачем зобов'язань за ІІ етапом "неймінг, супровід у реєстрації ТМ", оскільки, відповідно до п. 4.7 договору всі документи, необхідні для виконання умов договору, направляються за рахунок відправника, засобами поштового зв'язку, кур'єрського зв'язку або вручаються особисто уповноваженому представнику адресата (з відміткою про отримання). А особа, якій було направлено цей електронний лист ніколи не був працівником АТ "Банк Січ", а електронні адреси, на які відповідач направляв додаток - "Bank Naming_for_Sich (3).pdf", не є корпоративною електронною поштою АТ "Банк Січ».
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення прийнято з порушенням вимог матеріального та процесуального права.
А саме, апелянт посилається на те, що:
- суд першої інстанції невмотивовано відхилив усі докази, надані відповідачем на підтвердження виконання частини робіт II етапу та не здійснив всебічного та повного з'ясування обставин цієї справи;
- суд не врахував, що відповідач у своїй відповіді повідомив про відсутність підстав повернення вказаних коштів, оскільки виконав частину робіт за II етапом на суму 39 405,00 грн. Із вказаною відповіддю відповідач направив банку акт щодо виконання частини послуг II етапу на суму 39 405,00 грн;
- суд не взяв до уваги те, що позивач не погодив жодного найменування (зазначеного у презентації), то у відповідача були відсутні підстави продовжувати виконання II етапу, що унеможливило завершення робіт з вини позивача.
Короткий зміст заперечень позивача
Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заперечив, пославшись на те, що в межах строку зазначеного в п. 4.2 Договору, Виконавцем, в порушення умов Договору, не було надано замовникові результат II етапу та рахунок фактуру на оплату решти за наданий етап послуг, та не повідомлялось про неможливість надання послуг в передбачені цим Договором строки, а вимога про повернення передоплати не виконана. Посилання апелянта на покази свідка позивач вважає необґрунтованими, оскільки обставини належного та вчасного виконання умов договору не можуть бути підтверджені показами свідків. Суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи, надав їм належну правову оцінку та правильно застосував умови укладеного договору та норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. головуючий суддя, судді: Алданова С.О., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №910/16593/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду першої інстанції.
Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України у зв'язку неналежним поданням апеляційної скарги до суду. Роз'яснено скаржнику, що протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.
05.04.2024 через систему «Електронний суд» від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 у справі №910/16593/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Каліщука Володимира Ярославовича на рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 у справі № 910/16593/23. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників процесу про здійснення розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 20.05.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 20.05.2024.
Розгляд клопотань та заяв учасників справи
В апеляційній скарзі викладено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Каліщука Володимира Ярославовича про розгляд апеляційної скарги з повідомленням та викликом учасників справи.
30.04.2024 відповідачем подано клопотання про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу понесених в суді апеляційної інстанції у розмірі 14 500,00 грн.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Оскільки відповідачу повністю відмовлено у задоволенні його апеляційної скарги, судове рішення ухвалено не на його користь, а тому витрати на правничу професійну допомогу в суді апеляційної інстанції покладаються на відповідача та не підлягають відшкодуванню.
Отже, колегія суддів дійшла висновку відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Каліщука Володимира Ярославовича про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/16593/23.
Також, колегія суддів, при вирішення питання про стягнення витрат на правничу професійну допомогу, не вбачає жодних підстав для застосування положень ч. 9 ст. 129 ГПК України. Підстав для покладення на позивача понесених відповідачем витрат на правничу професійну допомогу в порядку ч. 4 ст. 129 ГПК України не встановлено.
Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
21.06.2019 між АТ "Банк Січ" (замовник) та ФОП Каліщук В. Я. (виконавець) був укладений договір про надання послуг № 20190621-01 (далі - договір), відповідно до якого у порядку та на умовах, передачених цим договором, виконавець зобов'язується надати замовникові послуги з проведення маркетингової та рекламної кампанії з ребрендінгу, що включає етапи: 1) розробка моделі бренду; 2) неймінг; 3) розробка айдентики; 3) розробка стратегії комунікації; 4) стратегія і креатив стартової кампанії; 5) авторський нагляд за втіленням стратегії (п. 1.1).
Відповідно до п. 1.2 договору виконавець передає замовникові в електронному вигляді за кожним етапом наступні результати робіт, зокрема, неймінг - це унікальне ім'я для реєстрації ТМ згідно з брифом, а також супровід роботи замовника з патентним повіреним під час попередньої перевірки на патентну чистоту назви з подальшою реєстрацією ТМ.
Виконавець зобов'язаний належним чином надавати послуги, відповідно до умов цього договору (п. 2.2.1 договору).
Відповідно до п. 2.4.2 договору замовник зобов'язаний прийняти надані послуги та підписати акт або надати письмову вмотивовану відмову від підписання акту в порядку, визначеному в п. 4.5-4.5.2 цього договору.
Сторони домовились, що вартість кожного етапу, вказаного в п. 1.2 договору, зокрема, розробка моделі бренду становить 119 700,00 грн., а неймінг, супровід у реєстрації ТМ - 79 800,00 грн. (п. 3.1.1 договору).
Сторони погодились, що оплата за перший етап надання послуг поділяється порівну на дві передплати, перша передплата здійснюється не пізніше 26.06.2019, друга - не пізніше 15.08.2019 згідно з рахунками виконавця, і кожний наступний етап - протягом 3-х банківських днів з моменту отримання від виконавця рахунку на оплату (п. 3.2.3, 3.2 договору).
Замовник здійснює оплату решти вартості за черговий етап надання послуг виключно за умови підписання сторонами відповідного акту протягом 3-х банківських днів з моменту його підписання. По першому етапу надання послуг виконавець надає акт наданих послуг не пізніше 31.08.2019 (п. 3.3 договору).
Згідно з п. 4.1 договору приймання-передача наданих послуг здійснюється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін акту за кожен етап, після фактичного виконання кожного етапу.
З моменту відповідної передоплати та отримання виконавцем оплати з попереднього етапу, порядок надання послуг кожного етапу наступний, зокрема, неймінг, супровід у реєстрації ТМ - три тижні, що включає: брифінг, затвердження замовником з трьох наданих варіантів одного імені, безпосередній процес патентної перевірки та державної реєстрації імені (ТМ), а також контроль над співпрацею між замовником та патентним повіреним (п. 4.2 договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 30.12.2019. У випадку невиконання будь-якою зі сторін своїх зобов'язань по даному договору, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами всіх своїх зобов'язань за цим договором (п. 11.1).
Позивач на виконання умов договору та виставлених відповідачем рахунків № 20190626-01 від 26.06.2019, № 20190808-01 від 08.08.2019 перерахував виконавцю (ФОП Каліщук В. Я.) грошові кошти на суму 159 105,00 грн., а саме:
- по І етапу «розробка моделі бренду» - 100% вартості послуг у сумі 119 700,00 грн, про що свідчать платіжні доручення № 57072 від 26.06.2019, № 35546 від 13.08.2019;
- по ІІ етапу «неймінг, супровід у реєстрації ТМ» - вартість послуг у сумі 39 405,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 35546 від 13.08.2019.
Ці обставини не заперечуються сторонами.
Враховуючи наведене суд першої інстанції дійшов висновку, що АТ "Банк Січ" своєчасно та в повному обсязі виконало свої зобов'язання зі здійснення попередньої оплати за договором.
31.08.2019 сторони підписали акт надання послуг № 20190831 від 31.08.2019, за яким ФОП Каліщук В. Я. виконало та передало, а АТ "Банк Січ" - прийняло роботи по І етапу на суму 119 700,00 грн.
Також згідно з п. 4.2 договору відповідач повинен був виконати роботи по ІІ етапу "неймінг, супровід у реєстрації ТМ " у період з 13.08.2019 та протягом 3 тижнів, тобто, до 04.09.2019.
Оскільки позивач не отримав послуги за ІІ етапом, листом № 2720/11-1-Л від 22.12.2022 звернувся до відповідача повернути кошти передплати за ІІ етап робіт у сумі 39 405,00 грн.
У відповідь на вказану вимогу, відповідач листом від 24.01.2023 повідомив банк про відсутність підстав повернення вказаних коштів, оскільки відповідач виконав частину робіт за договором на суму 39 405,00 грн. Із вказаним листом відповідач направив банку акт на суму 39 405,00 грн. для підписання, один примірник якого просив повернути виконавцю.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані умови договору відповідач не виконав, чим допустив порушення господарського зобов'язання, що стало підставою для подання позову про стягнення з відповідача коштів у сумі 39 405,00 грн., які сплачені в якості попередньої оплати за послуги, які останнім не було надано.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції
За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції повно дослідив обставини справи, надав їм належну правову оцінку та правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Доводи апелянта про те, що він частково виконав щодо надання послуг II етапу в колегія відхиляє з наступних підстав, а тому відсутні підстави для повернення частини передоплати за ці послуги
Умовами укладеного між сторонами договору передбачено що II етап надання послуг - Неймінг включає наступні етапи:
- брифінг;
- затвердження замовником, з трьох наданих варіантів, одного імені;
- безпосередній процес патентної перевірки та державної реєстрації імені (ТМ);
- контроль над співпрацею між замовником та патентним повіреним.
Результат II етапу - унікальне ім'я для реєстрації ТМ згідно з брифом, а також супровід роботи Замовника з патентним повіреним під час попередньої перевірки на патентну чистоту назви з подальшою реєстрацією ТМ.
Вартість II етапу - 79 800,00 грн. без ПДВ. (п.1.2, пп. 3.1.1 п. 3.1).
Пунктом 3.2.3 Договору передбачено, що кожний послідуючий етап надання послуг поділяється порівну на передоплату та пост-оплату, в розмірі 50 % від вартості чергового етапу згідно п. 3.1.1.
Відповідно до п. 3.2 Договору, предоплати за перший етап надання послуг здійснюються не пізніше 26.06.2019 та 15.08.2019 згідно з рахунками виконавця, і за кожен наступний черговий етап - протягом 3-х банківських днів з моменту отримання від Виконавця рахунку на оплату.
Відповідно до п. 3.4. сторони домовились, що всі оплати за цим Договором здійснюються виключно на підставі рахунку Виконавця.
Так, відповідно до виставленого ФОП Каліщук В.Я. рахунку-фактури №20190808-01 від 08.08.2019, АТ «БАНК СІЧ», на виконання умов Договору, 13.08.2019 було здійснено передоплату за II етап - Неймінг, в розмірі 50 % від вартості II етапу.
В свою чергу, відповідно до п. 4.2 Договору виконавець зобов'язаний надати послуги II етапу протягом 3 тижнів, з моменту передоплати.
Крім іншого, відповідно до п. 4.3. Договору, у зазначений строк, який передбачений п. 4.2 Договору виконавець передає замовникові результат у електронному вигляді, рахунок фактуру на оплату решти за наданий етап послуг та рахунок на оплату наступного етапу.
Період виконання II етапу - з 13.08.2019 по 03.09.2019. Водночас в межах строку зазначеного в п. 4.2 Договору, Виконавцем, в порушення умов Договору, не було надано замовникові результат II етапу та рахунок фактуру на оплату решти за наданий етап послуг, та не повідомлялось про неможливість надання послуг в передбачені цим Договором строки.
Отже заслуговують на увагу доводи позивача про те, що послуги II етапу, які повинні були бути надані виконавцем ще в 2019 році, залишились не наданими, логічним є те, що виконання зобов'язання Виконавця за Договором, зі спливом досить значного проміжку часу, втратило інтерес для Замовника.
Вимога позивача про повернення передоплати не виконана відповідачем, а направлений відповідачем, разом з відповіддю на вимогу акт щодо виконання частини послуг II етапу на суму 39 405,00 грн обґрунтовано відхилено та не підписано позивачем, оскільки умовами Договору (п. 4.1) передбачено складання відповідного Акту за кожен (повністю завершений) етап, після фактичного виконання кожного етапу (в повному обсязі), а не за частину етапу, після виконання частини етапу. Адже, кожний етап складається з відповідних послідовних послуг.
Щодо листування електронною поштою
Обгрутовуючи свою апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що 02.08.2019 його представником Аркадієм Пасічником з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронні адреси представників банку Баскакову В. (ІНФОРМАЦІЯ_2) та Антоненко Н. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) був направлений лист під назвою "модель бренда банка Сич". Цим же листом був направлений додаток - "Bank NamingJor Sich (3).pdf.
Цим доводам суд першої інстанції надав належну правову оцінку.
Зазначений лист не може вважатися достатнім доказом виконання відповідачем зобов'язань за ІІ етапом "неймінг, супровід у реєстрації ТМ", оскільки такий порядок односторонньої фіксації повного виконання робіт договором не передбачено. З цього приводу пунктом 4.7 договору сторони погодили, що всі документи, необхідні для виконання умов договору, направляються за рахунок відправника, засобами поштового зв'язку, кур'єрського зв'язку або вручаються особисто уповноваженому представнику адресата (з відміткою про отримання).
Серед іншого, свою апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що листування електронною поштою відбувалось між представниками сторін (з боку позивача з Володимиром Баскаковим та Наталією Антоненко ) під час виконання І етапу послуг, роботи по якому прийняті позивачем. Щодо такого листування не було висловлено жодних заперечень, отже такий спосіб передачі результатів послуг є погодженим та міг застосовуватися у подальшій діловій практиці між сторонами.
Колегія відхиляє ці доводи виходячи з такого.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів стосовно того, що Володимир Баскаков є представником замовника з усіма відповідними повноваженням, пов'язаними з погодженням та виконанням робіт по договору. Водночас позивач посилається на те, що Володимир Баскаков ніколи не був працівником AT ".Банк Січ", а електронні адреси, на які відповідач направляв додаток - "Bank NamingJor Sich (S).pdf, не є корпоративною електронною поштою AT 'Банк Січ». Електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 також не є не є корпоративною електронною поштою AT 'Банк Січ». Наразі безпосереднім отримувачем вказаного електронного листа зазначено Володимира Баскакова , водночас електронна адреса (ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Наталії Антоненко вказана не як адреса отримувача повідомлення, а лише як адреса кореспондента, якому надсилається копія повідомлення.
У зазначених обставинах, при вчиненні дій пов'язаних з відповідними погодженнями та прийняттм виконаних робіт відповідач повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 4.7 договору, яким передбачено що всі документи, необхідні для виконання умов договору, направляються за рахунок відправника, засобами поштового зв'язку, кур'єрського зв'язку або вручаються особисто уповноваженому представнику адресата (з відміткою про отримання).
Отже ризик настання негативних наслідків пов'язаних з невчиненням передбачених договором дій, з урахуванням заперечень позивача та зазначених вище обставини, несе саме відповідач.
Також суд першої обґрунтовано відхилив доводи відповідача, про те, що оскільки позивач не погодив жодного найменування (зазначеного у презентації), то у відповідача були відсутні підстави продовжувати виконання II етапу.
У цьому випадку апелянт не врахував, що відповідно до п. 2.2.5 договору виконавець зобов'язаний повідомляти замовника про неможливість надання послуг в передбачені цим договором строки або будь-які обставини, що загрожують якості надання послуг не пізніше двох робочих днів з моменту виявлення таких обставин.
Згідно з п. 4.2.1 договору якщо погодження будь-яких питань із замовником або отримання необхідної інформації від замовника щодо послуги у процесі роботи затримуються зі сторони замовника більше, ніж на 3 робочі дні, то виконавець має право зупинити роботу до узгодження вищезазначених питань із замовником.
Виконавець якнайшвидше відновлює роботу, але не більше, ніж протягом 5 робочих днів після узгодження усіх питань із замовником (п. 4.2.2 договору).
У випадку, коли погодження питань пов'язаних з надання послуги затримуються замовником більше, ніж на 10 робочих днів, тоді виконавець зупиняє роботу та надсилає замовнику лист-повідомлення, в якому надає інформацію про результат фактично наданих послуг за договором. У разі відсутності відповіді від замовника протягом 3-х робочих днів, виконавець надсилає два підписані ним екземпляри акту фактично наданих послуг, який замовник повинен підписати протягом 3-х робочих днів та провести взаєморозрахуики керуючись п. 10.4 договору, при цьому надання послуг вважається виконаним. Замовник має право на відновлення роботи за відповідним договором, попередньо узгодивши строки, порядок відновлювальних робіт та їх вартість (п. 4.2.4 договору).
Пунктом 4.3 договору сторони погодили, що виконавець має право передати замовнику в електронному вигляді сам результат робіт, рахунок-фактуру на оплату решти за наданий етап послуг та рахунок на оплату наступного етапу послуг. Замовник протягом 3-х банківських днів з моменту отримання від виконавця акту підписує його, або надає виконавцю письмову вмотивовану відмову від підписання акту (п. 4.4 договору).
Отже, зі змісту умов договору вбачається, що у разі якщо б замовник затримував виконання робіт за ІІ етапом, то виконавець (відповідач) мав би зупинити виконання робіт за цим етапом та направити спочатку лист-повідомлення про результат фактично наданих послуг за договором, а потім, у разі, коли погодження питань замовником затримується більше, ніж на 10 робочих днів, то виконавець направляє замовнику два підписаних ним екземпляри акту фактично наданих послуг.
Суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, що всупереч вказаним умовам договору акт приймання-передачі наданих послуг № 20190906-01 від 06.09.2019 на суму авансового платежу 39 405,00 грн. був направлений відповідачем AT 'Банк Січ" лише 30.01.2023 у зв'язку з надходженням вимоги банку повернути грошові кошти авансу у сумі 39 405,00 грн., тобто через чотири роки, коли роботи за ІІ етапом мали б були виконані відповідачем.
У відповідь на вказаний лист, позивач, користуючись своїм правом, заперечив проти підписання вказаного акту, враховуючи, що роботи за II етапом відповідачем у повному обсязі виконані не були, результати робіт за цим актом банку не передані.
Матеріали справи не містять інших доказів, які б свідчили, що відповідач повідомляв замовника про неможливість надання послуг (за II етапом) в передбачені ним договором строки, відповідач суду не надав, а усі свої заперечення про неможливість виконання за II етапом висловив лише після отримання вимоги банку про повернення коштів - у січні 2023 року.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, які стосуються оцінки заяв свідків, оскільки свідок не повинен мати матеріально-правової або процесуально-правової зацікавленості в результаті справи, не повинен бути пов'язаний матеріально-правовими відносинами з особами, які беруть участь у справі.
Отже щодо оцінки доказів суд першої інстанції правильно застосував положення ст.ст. 13, 73, 74, 76, 79, 86- 88 ГПК України.
Наведені у апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин та спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів і встановленні інших обставин, у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Щодо матеріально-правових підстав позову
Відповідно до матеріалів справи, позивач не зазначив у своєму позові норми матеріального права, на яких ґрунтується його позов про стягнення передоплати у зв'язку із невиконанням умов договору відповідачем. (а.с.2-6). Водночас ця обставина не є підставою для відмови у позові. У цьому випадку суд застосовує принцип «Jura novit curia», котрий складається з трьох основних елементів:
- суд знає закон;
- суд здійснює пошук та аналіз правових норм щодо спору безвідносно посилання сторін;
- суд застосовує норми права до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).
Враховуючи викладене, здійснивши нормативно-правову кваліфікацію фактичних обставин справи з огляду на обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, колегія суддів дійшла висновку, що спірні правовідносини регулюються наступними нормами матеріального права.
Частиною 1 ст. 509 ЦК передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Суд першої інстанції цілком обґрунтовано прийшов до висновку, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є змішаним договором, оскільки містить в собі елементи як договору підряду (виконавець мав виконати роботи для створення та передання замовнику результату робіт за пятьма етапами: 1) розробка моделі бренду; 2) неймінг; 3) розробка айдентики; 3) розробка стратегії комунікації; 4) стратегія і креатив стартової кампанії; 5) авторський нагляд за втіленням стратегії), так і договору надання послуг (контролю стану виконання робіт та інформування про це замовника).
За приписами частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У ст. 530 ЦК передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 2 ст. 622 ЦК у разі відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (ст. 612 цього Кодексу), боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.
У ст. 631 ЦК зазначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно з ч. 3 ст. 651 ЦК у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У ст. 653 ЦК визначені правові наслідки розірвання договору: зобов'язання сторін припиняються. з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Тобто одним із наслідків розірвання договору є припинення зобов'язань сторін, що виникли у сторін такого Договору відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 та ст. 509 ЦК. Відтак за змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. Відповідний висновок також міститься у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/7981/17, від 18.11.2019 №910/16750/18.
Згідно зі ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду: встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Згідно з ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Відповідно, право замовника відмовитись від договору, передбачене ст. 849 ЦК, зокрема, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (ч.2), якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином (ч.3) або передбачене ч.4 цієї статті безумовне право відмовитись від договору до закінчення роботи виникають лише щодо тих договорів, які на момент такої відмови були чинними.
Отже, у справі що розглядається позивач фактично відмовився від договору у зв'язку із його частковим невиконанням, та скористався своїм правом вимагати відшкодування збитків у розмірі передоплати, яка була перерахована ним відповідачу.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Судові витрати
Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 у справі № 910/16593/23 залишити без змін.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді С.О. Алданова
О.О. Євсіков