вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" червня 2024 р. Справа№ 925/239/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Шаптали Є.Ю.
Гончарова С.А.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно»
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024
у справі № 925/239/24 (суддя Васянович А.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
до Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно»
про стягнення 333 056 546 грн. 72 коп.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 у справі № 925/239/24 відмовлено в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви, зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про зобов'язання укласти договір повернуто заявнику.
Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції, встановивши, що відповідачем зустрічну позовну заяву подано з порушенням встановленого строку та що відповідачем заявлено про поновлення строку для подання зустрічної позовної заяви, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання.
Відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про поновлення йому строків для подання зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що:
- клопотання мотивоване тим, що позивач за зустрічним позовом 22.03.2024 звернувся до відповідача за зустрічним позовом з пропозицією укласти договір про відступлення права вимоги, проте, оскільки відповідь про відмову укласти такий договір заявником була отримана лише 11.04.2024, обставина, яка є підставою для подання зустрічного позову виникла лише 11.04.2024;
- спонукання до укладення договору в судовому порядку можливе лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов'язаною укласти договір: через пряму вказівку закону; на підставі обов'язкового для виконання акта планування (в тому числі державного замовлення), який видано компетентним органом. Згідно з приписами ч. 1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом, а інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору;
- отже, законодавцем визначено загальні критерії щодо можливості розгляду судом переддоговірних спорів, до яких, зокрема, віднесено переддоговірні господарські спори, укладення яких є обов'язковим в інших випадках, встановлених законом;
- у зустрічній позовній заяві не наведено обставин того, що в даному випадку переддоговірний спір про укладання договору про відступлення права вимоги може бути переданий на розгляд суду;
- в клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку не наведено обставин того, що сторона раніше та своєчасно не могла звернутися до свого контрагента з пропозицією укласти договір, при чому ці дії залежали виключно від волевиявлення позивача за зустрічним позовом;
- вказане свідчить про те, що строк для звернення до суду із зустрічною позовною заявою було пропущено без поважних причин.
Також судом першої інстанції було враховано, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй ухвалі від 27.03.2023 зі справи №910/3600/22 вказав, що положення статті 180 ГПК України, яка є спеціальною нормою, що регулює правовідносини пов'язані з поданням зустрічного позову, не передбачає право суду на поновлення строку звернення до суду з зустрічним позовом, а суд, відповідно до статті 19 Конституції України, зобов'язаний діяти лише в межах, які надані Конституцією України та чинним законодавством, в тому числі Господарським процесуальним кодексом України.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить задовольнити апеляційну скаргу шляхом скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 у справі № 925/239/24.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та винесеною без урахування обставин, які зумовили подання апелянтом зустрічного позову.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:
- предметом первісного позову є стягнення заборгованості за поставлений за договором постачання природного газу №7228-ПСО(ТКЕ)-36 від 05.09.2022 природній газ;
- водночас джерелом погашення такої заборгованості може бути лише компенсація різниці в тарифах, яка має надаватись державою для покриття витрат підприємств теплопостачання на закупівлю природного газу для виробництва теплової енергії відповідно до вимог чинного законодавства і станом на дату розгляду цієї справи узгоджена заборгованість Держави на покриття різниці в тарифах перед апелянтом за період з 01.06.2021 по 31.12.2023 становила 620 684 451,00 грн., що є значно більше за суму стягнення;
- при цьому у 2021 та 2022 роках Кабінетом міністрів України приймались Постанови № 1340 від 15.12.2021 та № 1403 від 20.12.2022, якими було затверджено порядок та умови надання субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, що слугувало грошовим джерелом для здійснення компенсації різниці в тарифах для оплати за поставлений газ, проте у 2023 та у 2024 (поки що) не було прийнято відповідної постанови, якою би було врегульовано порядок та умови надання субвенції, оскільки в державному бюджеті 2023 та 2024 відповідної статті витрат не передбачено;
- отже, у апелянта були і є розумні та обґрунтовані очікування на проведення з ним взаєморозрахунків з компенсації різниці в тарифах, яка узгоджена за період з 01.06.2021 по 31.12.2023 в розмірі 620 684 451,00 грн., перевищує суму заборгованості у цій справі та гарантується чинним законодавством;
- при цьому позивач за первісним позовом є учасником таких взаєморозрахунків та обізнаний щодо ситуації про відсутність субвенцій для погашення перед ним заборгованості за поставлений природний газ, а оскільки позивач за первісним позовом фактично та юридично контролюється НАК «Нафтогаз України» (остання є материнською компанією його засновника, яка в свою чергу на 100% належить Державі), Держава в особі позивача за первісним позовом, вимагає сплатити кошти за поставлений газ за спірним договором, у той же час маючи заборгованість перед апелянтом за нездійснення компенсації різниці в тарифах;
- така поведінка позивача за первісним позовом (звернення до суду про стягнення з апелянта заборгованості) є недобросовісною та не відповідає легітимним очікуванням апелянта;
- при цьому саме подання позивачем первісного позову про стягнення грошових коштів з апелянта за відсутності у нього джерел для сплати цих коштів і зумовило звернення апелянта до позивача з пропозицією про укладення договору відступлення права вимоги до Держави;
- обставина подання зустрічного позову 15.04.2024 зумовлена фактом відмови позивача за первісним позовом в укладанні договору відступлення права вимоги, про існування якого апелянт дізнався 11.04.2024. При цьому, до отримання відповіді позивача за первісним позовом на пропозицію або до закінчення встановленого законом строку на надання такої відповіді апелянт не мав підстав для подання зустрічного позову. Вказане свідчить про те, що апелянт об'єктивно не міг подати зустрічний позов у строк для надання відзиву;
- формальний розгляд справи, без надання оцінки та розгляду питання можливості, зокрема відступити права вимоги alter ego Держави до самої Держави може створити умови неможливості утримання підприємства в належному технічному стані, належної підготовки до опалювального сезону та виконання першочергової функції у наданні теплової енергії (опалення та гаряча вода) територіальній громаді міста Черкаси, оскільки, як зазначалось у всіх заявах апелянта , останній не заперечує наявність заборгованості у цьому спорі. Оперативність та швидкість дій апелянта не може свідчити про затягування розгляду цієї справи, а навпаки свідчить про бажання апелянта віднайти логічний, швидкий та справедливий спосіб вирішення цього спору;
- обґрунтовуючи неможливість поновлення строку на подання зустрічного позову, суд послався на те, що ним було враховано ухвалу Верховного Суду від 27.03.2023 по справі № 910/3600/22, проте ч. 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в саме постановах Верховного Суду;
- Верховний Суд неодноразово звертав увагу на наявність у суду повноважень щодо поновлення строку на подання зустрічного позову за умови наявності заяви про поновлення такого строку (зокрема, Постанова КГС ВС від 06.12.2023 у справі № 918/604/23).
Крім того, скаржником заявлене клопотання про розгляд апеляційної скарги за участі скаржника або його представника.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2024, справу № 925/239/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В..
З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу ІV ГПК України, до надходження матеріалів справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/239/24, а також відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 925/239/24.
08.05.2024 від Господарського суду Черкаської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 у справі № 925/239/24 залишено без руху, а також надано скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 142,40 грн.
21.05.2024 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додані докази сплати судового збору у вказаному розмірі.
За приписами ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до правил ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 у справі № 925/239/24, постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, учасникам справи встановлено строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань.
04.06.2024 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач, з посиланням на те, що:
- відповідачем не було доведено поважності причин, які б об'єктивно перешкоджали йому звернутися до суду із зустрічним позовом у встановлений строк, отже правові підстави для поновлення пропущеного строку відсутні;
- положення чинного законодавства не встановлюють обов'язку позивача за первісним позовом укласти договір з відповідачем за первісним позовом, а визнання судом у спірних приватноправових відносинах укладеним договір між сторонами порушуватиме принцип свободи договору та спонукатиме позивача за первісним позовом до вчинення дій, які не є обов'язковими для нього відповідно до закону,
просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/2074/24 від 12.06.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/239/24.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2024, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А..
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 у справі № 925/239/24 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А..
Станом на 12.06.2024 інших відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.
Враховуючи обставини, пов'язані зі запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, те, що на даний час такий стан продовжений, справа розглядається у розумний строк.
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.
У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі позивач) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» (далі відповідач), в якому просило стягнути з відповідача заборгованість в сумі 333 056 546,72 грн. за поставлений за договором постачання природного газу №7228-ПСО(ТКЕ)-36 від 05.09.2022 у період з вересня 2022 року по серпень 2023 року природній газ.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.02.2024, серед іншого, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 925/239/24, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.03.2024, відповідачу встановлено строк для надання відзиву на позовну заяву не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
В судовому засіданні, яке відбулося 26.03.2024 оголошено перерву до 11 год. 30 хв. 16.04.2024, а в судовому засіданні, яке відбулося 16.04.2024 - перерву до 11 год. 30 хв. 23.05.2024 та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
15.04.2024 до Господарського суду Черкаської області надійшла зустрічна позовна заява про зобов'язання позивача укласти з відповідачем договір про відступлення права вимоги заборгованості з різниці в тарифах у сумі 233 803 893,12 грн. у редакції відповідача.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 у справі № 925/239/24 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви, зустрічну позовну заяву повернуто заявнику.
Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу про повернення зустрічного позову, відповідач зазначає про те, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про відсутність підстав для поновлення строк для подання зустрічного позову.
Щодо вказаних обставин слід зазначити таке.
Згідно з ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Частиною першої ст. 180 ГПК України встановлено, що заявник має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідно до ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Отже, строк для подання відзиву і, відповідно, зустрічного позову встановлюється судом.
Частиною 6 ст. 180 ГПК України встановлено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини першої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.02.2024 відповідачу встановлено строк для надання відзиву на позовну заяву не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 26.02.2024 було доставлено відповідачу до його електронного кабінету 26.02.2024 о 22 год. 54 хв., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа виготовленої з комп'ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Оскільки ухвала суду була доставлена до електронного кабінету відповідача після 17 години, то судове рішення вважається врученим 27.02.2024, а відтак зустрічний позов мав бути відповідачем поданий у строк до 13.03.2024 включно, проте вказаний позов був поданий до суду 15.04.2024.
Отже, зустрічний позов є таким, що поданий з порушенням, встановленого ч. 1 ст. 180 ГПК України, строку.
Водночас зі змісту зустрічного позову слідує, що відповідач просить суд поновити строк для подання зустрічного позову
Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).
Із правового контексту норм статей 118, 119 ГПК України убачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17).
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку, з огляду на положення ГПК України, повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання про поновлення строку повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються господарському суду на загальних підставах).
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк.
У зустрічному позові, як на підставу для поновлення строку для подання зустрічного позову, відповідач послався на те, що необхідність подання зустрічного позову виникла внаслідок відмови позивача на пропозицію відповідача про укладення договору про відступлення права вимоги заборгованості з різниці в тарифах, про існування якої (відмови) відповідач дізнався лише 11.04.2024.
Аналогічні за змістом підстави фактично наведені відповідачем і у апеляційній скарзі.
При цьому відповідач зазначає про те, що необхідність укладення договору про відступлення права вимоги за яким він відступає на користь позивача вимоги до Держави щодо компенсації заборгованості з різниці в тарифах з Державного бюджету була обумовлена як поданням позивачем первісного позову, так і тим, що позивач є державним підприємством та повністю належить Державі та тим, що кошти для оплати заборгованості у відповідача відсутні, а здійснення примусового стягнення лише заблокує господарську діяльність відповідача, як підприємства критичної інфраструктури, що є неприпустимим з урахуванням останніх подій по знищенню об'єктів теплової генерації.
Колегія суддів зауважує відповідачу на тому, що колегія суддів обізнана про те, що у спірних правовідносинах відповідач одночасно, з огляду на положення законодавства, вимушений постачати теплову енергію за цінами нижчими за економічно обґрунтовані, в той час фактично не отримуючи гарантовані Державою кошти для відшкодування різниці вартості такої електричної енергії, позбавлений можливості виконати свої зобов'язання перед позивачем, проте при розгляді апеляційної скарги вказані обставини враховані бути не можуть, оскільки предметом цього апеляційного розгляду є виключно законність ухвали суду першої інстанції про повернення зустрічного позову, а для розгляду такої апеляційної скарги суду слід встановити наявність чи відсутність підстав для поновлення апелянту строку для подання зустрічного позову.
Щодо вказаного колегія суддів зазначає наступне.
Як вказано самим відповідачем, з відповідною пропозицією до позивача про укладення договору про відступлення права вимоги він звернувся 22.03.2024 (лист № 325 від 22.03.2024), тобто через місяць після звернення позивача до суду з первісним позовом та вже після спливу строку для подання зустрічного позову.
При чому жодних обґрунтувань неможливості звернення до позивача з вказаною пропозицією до цієї дати відповідачем не наведено.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для поновлення відповідачу строку для подання зустрічного позову.
З огляду на відсутність підстав для поновлення строку для подання зустрічного позову, суд першої інстанції цілком вірно повернув відповідачу зустрічний позов.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 у справі № 925/239/24, отже підстав для її скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» задоволенню не підлягає.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по справі за звернення з апеляційною скаргою покладаються на Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 у справі № 925/239/24 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 у справі № 925/239/24 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Повернути до Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/239/24.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Головуючий суддя М.Л. Яковлєв
Судді Є.Ю. Шаптала
С.А. Гончаров