вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" червня 2024 р. Справа№ 910/10572/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Руденко М.А.
Барсук М.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі №910/10572/23 (суддя Сташків Р.Б.) за позовом Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівель-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Українська залізниця" про стягнення 2526,72 грн.
ВСТАНОВИВ наступне.
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівель-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Українська залізниця" (далі - відповідач) на користь Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний" (далі - позивач) 2526,72 грн збитків втраченого кредиту, за нереєстрацію відповідачем податкової накладної на суму ПДВ, яка була включена в суму оплати за платіжним дорученням №1848 від 27.03.2020.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі №910/10572/23 у задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи наведене рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було зареєстровано податкову накладну на ПДВ на суму 2526,72 грн за актом виконаних робіт (послуг) №870173 від 29.02.2020 у строки визначені ПК України, з наданої з відзивом податкової накладної №85 від 28.02.2020 можна ідентифікувати здійснену між сторонами операцію з передачі майна в оренду за вказаним актом та суму ПДВ, яку було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено факт понесення ним збитків на суму 2526,72 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на надання позивачем належних доказів на підтвердження наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі №910/10572/23; роз'яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Між Державним підприємством "Морський торговельний порт "Південний" (на момент укладання Договору - ДП "МТП "Южний") та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області був укладений Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № СД/УП-108 від 05.10.2009 (далі - Договір), балансоутримувачем, якого була Одеська залізниця ПАТ "Укрзалізниця".
В період з 20.09.2011 по 07.08.2015 між сторонами були укладені Договори про внесення зміни до Договору.
Так, додатковим договором від 12.02.2016 №4 до Договору було визначено, що орендодавцем майна, визначеного Договором є ПАТ "Укрзалізниця".
В подальшому, в період з 22.06.2016 по 21.02.2018 між сторонами були укладені додаткові Договори про внесення зміни до Договору, проте, як стверджує позивач, починаючи з 2018 року між сторонами не укладалися додаткові договори до Договору, у зв'язку із недосягненням згоди щодо певних умов Договору.
29.02.2020 між ДП "МТП "Южний" та філією "Центр Будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного Товариства "Українська залізниця" було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) № 870173, на підтвердження надання послуг з оренди приміщень на загальну суму 15160,31 грн у т.ч. 2526,72 грн ПДВ.
ДП "МТП "Южний" була здійсненна оплата за надані послуги на загальну суму 15160,31 грн (у т.ч. 2526,72 грн ПДВ), про що свідчить платіжне доручення №1848 від 27.03.2020.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що згідно відомостей електронного кабінету платника податків Державної податкової служби України відповідачем не було складено та зареєстровано на адресу позивача 29.02.2020 жодної податкової накладної на підтвердження фактично наданих послуг.
18.05.2023 позивачем направлено запит до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП щодо реєстрації в ЄРПН зазначених податкових накладних.
Проте, у ДП "МТП "Південний" відсутня будь-яка інформація/відомості взагалі щодо складання філією "БМЕС" АТ "Українська залізниця" податкової накладної, її реквізитів тощо. Зазначене унеможливлює здійснити запит в електронній формі. Саме ці обставини стали підставою для звернення підприємства до податкового органу з відповідним запитом.
Враховуючи відсутність відповідних відомостей щодо складання податкової накладної філією "БМЕС" АТ "Українська залізниця", позивач повторно надіслав запит до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
З відповіді Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 14.06.2023 № 2396/6/34-00-04-02-02 вбачається, що податкова накладна на суму 15160,31 грн в т.ч. ПДВ 2526,72 грн виписана філією "БМЕС" АТ "Українська залізниця" на адресу ДП "МТП "Південний", згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних, відсутня.
Позивач зазначає, що він втратив право на віднесення суми ПДВ в загальному розмірі 2526,72 грн до податкового кредиту, оскільки минув 1095 денний строк визначений Законом для реалізації такого права (надання послуг відбулося 29.02.2020).
Державною податковою службою України 14.11.2023 було надано позивачу індивідуальну податкову консультацію №8759 у якій вказано, що позивач не має права на віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ зазначеної у податковій накладній №85 від 28.02.2020.
Відповідно до частин 1, 2 ст.22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до ч.1 ст.611 ЦК є порушення зобов'язання.
Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21.
Пунктом 201.10 ст.201 ПК передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН отримувачем послуг. Тому, з огляду на положення ст.201 ПК, саме на відповідача (як надавача послуг за Договором) покладено обов'язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до таких податкових накладних.
Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 03.12.2018 у справі №908/76/18.
Хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №904/72/22.
Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації належним чиним податкових накладних (постанова Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21).
Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України (пункт 14.1.181 статті 14 ПК України).
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.
Згідно пунктом 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відповідачем на підтвердження факту реєстрації ним податкової накладної за фактом складання між сторонами 29.02.2020 акта виконаних робіт (послуг) №870173, на підтвердження надання послуг з оренди приміщень за лютий 2020 року на зальну суму 15160,31 грн у т.ч. 2526,72 грн ПДВ було надано копію податкової накладної № 85, яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 11.03.2020. Натомість, як вбачається з копії цієї податкової накладної вона датована 28.02.2020, тоді як, акт надання послуг було підписано сторонами 29.02.2020, а також надано витяг з Єдиного реєстру податкових накладних №98807 від 13.07.2023 з якого вбачається, що податкову накладну від 28.02.2020 на суму ПДВ у розмірі 2526,72 грн було зареєстровано 11.03.2020.
Таким чином, відповідачем під час реєстрації податкової накладної було допущено помилку у даті здійсненої операції щодо надання послуг за актом №870173.
Таким чином, відповідач 11.03.2020 (в межах визначених ПК України строків) зареєстрував податкову накладну на здійснену між ним та позивачем господарську операцію з передачі майна в оренду за лютий 2020 року відповідно до акта виконаних робіт (послуг) № 870173 від 29.02.2020, де сума оренди складає 12633,59 грн, а ПДВ - 2526,72 грн.
Разом з тим, при реєстрації податкової накладної відповідачем було допущено помилку у даті господарської операції.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 01 грудня 2023 року у справі № 926/3347/22 звернула увагу на те, що помилка в реквізитах податкової накладної не є нездоланною перешкодою для одержання покупцем податкового кредиту.
Судом першої інстанції вірно враховано пункт 201.10 статті 201 ПК України, в якому зазначено, що помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Відповідно до статті 201.1 ПК України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.
З інформації, відображеної у податковій накладній №85 від 28.02.2020 є можливим ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань. В спірній податкові накладній вказано: опис товарів - орендна плата за лютий 2020 року; ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ - 12633,59 грн; сума податку - 2526,71 грн; постачальник - АТ "Українська залізниця"/ Філія "Центр будівельно-монтажних робіт а експлуатації будівель і споруд", АТ "Українська залізниця"/ Філія "Центр будівельно-монтажних робіт а експлуатації будівель і споруд" Виробничий структурний підрозділ "Одеське територіальне управління" із зазначенням індивідуального податкового номеру; отримувач - Державне підприємство "Морський торговельний порт "Южний" із зазначенням індивідуального податкового номеру.
Таким чином, наведена у спірній податковій накладній інформація відповідає господарській операції здійсненій між позивачем та відповідачем, що відображено у акті виконаних робіт (послуг) №870173 від 29.02.2020, де вказано назви тих самих сторін, назву послуг і період у який вони надавалися (оренда за лютий 2020 року), вартість 12633,59 грн та ПДВ 2526,72 грн.
Таким чином, позивач міг ідентифікувати податкову накладну за назвою продавця та покупця послуг, за індивідульним податковим номером, податковим номером платника податку покупця та продавця, за описом (номенклатурою) послуг, періодом їх надання, обсягом та сумою податку на додану вартість.
Стосовно відповіді Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 14.06.2023 № 2396/6/34-00-04-02-02, згідно якої податкова накладна на суму 15160,31 грн в т.ч. ПДВ 2526,72 грн виписана філією "БМЕС" АТ "Українська залізниця" на адресу ДП "МТП "Південний", згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних, відсутня, слід зазначити наступне.
Так, саме АТ "Українська залізниця" є стороною Акту виконаних робіт, та платником податку на додану вартість.
В податковій накладній на суму 15160,31 грн в т.ч. ПДВ 2526,72 грн постачальником продавцем вказано АТ "Українська залізниця" та зазначено її податковий та індивідуальний податковий номер.
Таким чином, спірну податкову накладену було виписано та зареєстровано саме юридичною особою, а не її філією.
Вказана відповідь стосується відсутності в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладеної виписаної саме філією "БМЕС".
Доводи позивача про відсутність податкової накладної у вказаному Реєстрі спростовується матеріалами справи, а саме Витягом з Єдиного реєстру податкових накладних (а.с. 116).
Таким чином, оскільки відповідачем було зареєстровано податкову накладну на ПДВ на суму 2526,72 грн за актом виконаних робіт (послуг) №870173 від 29.02.2020 у строки визначені ПК України, з наданої з відзивом податкової накладної №85 від 28.02.2020 можна ідентифікувати здійснену між сторонами операцію з передачі майна в оренду за вказаним актом та суму ПДВ, яку було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення збитків в сумі 2526,72 грн, відсутні.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ґрунтується на встановлених обставинах і оцінених доказах та повністю узгоджується з приписами чинного законодавства, а тому відповідно підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за їх подання покладаються на позивача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі №910/10572/23 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 286 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено: 10.06.2024 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Руденко
М.А. Барсук