вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" червня 2024 р. Справа№ 927/149/22(927/33/24)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Іоннікової І.А.
Михальської Ю.Б.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Чернігівської області
від 26.03.2024 (повний текст складено 01.04.2024)
у справі № 927/149/22(927/32/24) (суддя В.В. Моцьор)
за заявою: ліквідатора ТОВ "Яворина-Трейдінг" Потупало Наталії Ігорівни
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний двір", Головного сервісного центру МВС України в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві
про визнання недійсним правочину, зобов'язання виконати певні дії у межах справи № 927/149/22
за заявою кредитора: ОСОБА_3
боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Яворина-Трейдінг"
за участю ліквідатора Потупало Н.І.,
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.02.2022 відкрито провадження у справі № 927/149/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Яворина-Трейдінг. Цією ж ухвалою визнано грошові вимоги кредитора - ОСОБА_3 у сумі 855 162,00 грн. основного боргу (4 черга), 24 810,00 грн. судового збору та 58 500,00 грн. авансування винагороди арбітражному керуючому (1 черга ).
Постановою Господарського суду Чернігівської області від 03.08.2022 у справі № 927/149/22 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ "Яворина - Трейдінг"; ліквідатором у справі про банкрутство ТОВ "Яворина - Трейдінг" призначено арбітражну керуючу Потупало Н.І.
Ліквідатором ТОВ "Яворина - Трейдінг", з метою виявлення активів боржника та належного здійснення захисту майна боржника у справі про банкрутство ТОВ "Яворина-Трейдінг", було скеровано ряд запитів, зокрема до Головного сервісного центру МВС (вих. № 01-16/251 від 23.02.2022) щодо надання інформації про транспортні засоби, які реєструвалися за ТОВ "Яворина-Трейдінг" в тому числі ті, які було знято з реєстрації за Товариством.
Листом від 21.06.2022 №31/26-2957вих. Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві Головного сервісного центру МВС повідомив, що згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів за ТОВ "Яворина - Трейдінг" були зареєстровані наступні транспортні засоби, зокрема: 02.08.2017 зареєстрований транспортний засіб марки СКС FTLWBV - 02УК, 2017 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_3 . Інформував про відчуження вказаного транспортного засобу 06.07.2021 та надіслав копії документів, що стали підставою до перереєстрації, а саме, договір купівлі-продажу транспортного засобу № 8047/2021/2663463 від 06.07.2021.
Договір купівлі-продажу транспортного засобу № 8047/2021/2663463 від 06.07.2021 укладений між ТОВ "Яворина-Трейдінг" (надалі - продавець) та ТОВ "БУДІВЕЛЬНИЙ ДВІР" (надалі - покупець).
Згідно з п.1.1 договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцеві транспортний засіб: марки СКС модель FTLWBV - 02УК, 2017 року випуску, колір - Білий, VIN НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_4 , номерний знак - НОМЕР_5 , зареєстрований за продавцем 02.08.2017 підрозділом МВС - ТСЦ8047 (далі - Транспортний засіб).
Відповідно до п. 2.2. цього договору право власності на транспортний засіб переходить до покупця з моменту підписання даного договору.
Передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна (п.2.1 договору).
За домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 520 600 (п'ятсот двадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок (п.3.1 договору).
Як зазначає ліквідатор, строк, порядок та докази здійснення будь-яких розрахунків за вказаним договором відсутні.
На думку ліквідатора, договір купівлі-продажу транспортного засобу від 06.07.2021 підпадає під критерії недійсності правочинів, визначені нормами ст. 42 КУзПБ; укладення вказаного правочину та фактичне виведення майна з власності боржника, призвело до неможливості задоволення вимог кредитора та неплатоспроможності боржника; у діях боржника щодо спірного правочину наявний склад цивільного правопорушення та заподіяння кредиторові збитків; у представників сторін спірного правочину відсутні повноваження на його укладення; спірний правочин набуває ознак фраудаторного, не відповідає критеріям розумності та добросовісності, фактично направлений на безоплатне відчуження транспортного засобу, що суперечить вимогам ч.5 ст.203 ЦК України та є підставою для визнання його недійсним.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.03.2024 у справі № 927/149/22(927/32/24) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 , яка не була учасником справи та не брала участі під час розгляду справи, звернулась до суду з апеляційною скаргою, оскільки вважає, що оскаржуване рішення стосується її прав та інтересів, просить суд залучити її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1, поновити строк на апеляційне оскарження рішення, просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі № 927/149/22(927/32/24) передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Тищенко А.І., суддів Іоннікової І.А., Михальської Ю.Б.
10.06.2024 від Потупало Наталії Ігорівни надійшло клопотання про заперечення відкриття апеляційного провадження у справі № 927/149/22(927/32/24).
12.06.2024 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Тищенко А,І., судді Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б. заявлено про самовідвід від розгляду справи № 927/149/22(927/32/24) з огляду на таке.
Відповідно до статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Підстави для відводу (самовідводу) суддів визначено статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Самовідвід - особиста заява судді про усунення себе від участі у розгляді даної справи. Заявлення самовідводу є обов'язком судді, який він має виконати, як тільки йому стають відомі обставини, що є підставою для відводу, зазначені у ч. 1 коментованої статті.
Форми заявлення самовідводу судді процесуальним законом не передбачені.
Так, згідно з пунктом 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
У відповідності до частини 9 статті 30 Господарського процесуального кодексу України справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Частинами 1, 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Також згідно з частиною 3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми цього Кодексу мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів, незалежно від часу відкриття провадження у справі про банкрутство та справ позовного провадження.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.02.2022 у справі № 927/149/22 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Яворина-Трейдінг", визнано грошові вимоги кредитора - ОСОБА_3 у сумі 855162,00 грн. основного боргу (4 черга), 24810,00 грн. судового збору та 58500,00 грн. авансування винагороди арбітражному керуючому (1 черга ); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича; вирішено інші процесуальні питання.
Постановою Господарського суду Чернігівської області від 03.08.2022 у справі № 927/149/22 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ "Яворина - Трейдінг"; ліквідатором у справі про банкрутство ТОВ "Яворина - Трейдінг" призначено арбітражну керуючу Потупало Н.І. З моменту відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Яворина - Трейдінг, останнє перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Згідно з частинами 1 - 3 статті 6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Згідно з частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
За змістом підпункту 17.4 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії, як визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи, вчиняються в такому порядку:
- до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу;
- після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
Рішенням Ради суддів України було затверджене Положення про автоматизовану систему документообігу суду, яке визначає порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в судах (у тому числі місцевих та апеляційних господарських судах), яка забезпечує, зокрема об'єктивний та неупереджений розподіл судових справ між суддями з додержанням принципів випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ, з урахуванням завантаженості кожного судді (збалансованого навантаження) (пункти 1.3.1, 1.4.3 цього Положення).
Відповідно до частини 19 статті 32 Господарського процесуального кодексу України особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до пункту 2 § 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюються поетапно.
Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Вища рада правосуддя рішенням № 83/0/15-22 від 25 січня 2022 року затвердила зміни до "Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", якими це Положення було доповнене новим розділом IV "Особливості автоматизованого розподілу судових справ", а також було доручено Державній судовій адміністрації України забезпечити приведення автоматизованого розподілу судових справ у судах у відповідність до затверджених змін до 01 березня 2022 року.
Вища рада правосуддя рішенням № 166/0/15-22 від 22 лютого 2022 року внесла зміни до свого рішення № 83/0/15-22 від 25 січня 2022 року, згідно з якими, зокрема, зазначила про необхідність Державній судовій адміністрації України, Київському апеляційному суду, Верховному Суду до 15 березня 2022 року забезпечити приведення автоматизованого розподілу судових справ у судах у відповідність до затверджених змін. Також було визначено, що порядок роботи автоматизованої системи документообігу суду визначається Положенням, яке затверджується Радою суддів України та застосовується в частині, що не суперечить Положенню про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженому рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року.
Відповідно до підпункту 6 пункту 56 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в період дії надзвичайного чи воєнного стану та протягом 30 днів після дня його скасування (припинення) і за умови відсутності повноважного складу Вищої ради правосуддя, визначеного статтею 131 Конституції України, Голова Верховного Суду або особа, яка виконує повноваження Голови Верховного Суду, затверджує Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), а також затверджує внесення змін до зазначених документів.
Голова Верховного Суду, відповідно до підпункту 6 пункту 56 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", з метою забезпечення належної діяльності судів під час воєнного стану прийняв рішення про відтермінування набрання чинності змінами до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (в частині визначення особливостей автоматизованого розподілу судових справ), внесеними рішеннями Вищої ради правосуддя № 83/0/15-22 від 25 січня 2022 року та № 166/0/15-22 від 22 лютого 2022 року, а саме: - до 01 червня 2022 року (рішення Голови Верховного Суду № 1/0/49-22 від 24 березня 2022 року); - до 01 вересня 2022 року (рішення Голови Верховного Суду № 129/0/149-22 від 10 травня 2022 року); - до 01 грудня 2022 року (рішення Голови Верховного Суду № 403/0/149-22 від 24 серпня 2022 року); - до 01 березня 2023 року (рішення Голови Верховного Суду № 525/0/149-22 від 16 листопада 2022 року).
Крім того, Вища рада правосуддя рішенням № 162/0/15-23 від 28 лютого 2023 року відтермінувала набрання чинності нормами розділу IV Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до внесення змін до цього Положення та доопрацювання програмного забезпечення автоматизованої системи документообігу.
З огляду на викладене, враховуючи те, що розділ IV Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в якому визначені особливості автоматизованого розподілу судових справ, не набрав чинності, у вирішенні питань, пов'язаних з автоматизованим розподілом судових справ, слід керуватися положеннями статей 6, 32 та підпункту 17.4 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, а також правилами здійснення автоматизованого розподілу судових справи, визначеними у Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України № 30 від 26 листопада 2010 року, (далі по тексту - Положення).
Відповідно до підпункту 2.3.10 пункту 2.3 Положення збори суддів відповідного суду мають право запроваджувати спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій судових справ. Спеціалізація суддів визначається із розрахунку розподілу не менше двох суддів на одну спеціалізацію.
Підпунктом 2.3.20 пункту 2.3 Положення передбачено, що автоматизований розподіл судових справ між суддями (колегіями суддів) здійснюється з урахуванням спеціалізації суддів.
Згідно із підпунктом 2.3.23 пункту 2.3 Положення якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності).
Як зазначалось вище, спір у справі №920/863/19 має розглядатись у межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання».
Відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ - справи про банкрутство (212000000) включають в себе, зокрема, спори про визнання недійсними правочинів, укладених боржником (код 212050200).
Рішенням зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 затверджено персональну спеціалізацію суддів судових палат Північного апеляційного господарського суду.
Згідно вказаного рішення спеціалізацією суддів Тищенко А.І., Іоннікової І.А., Михальської Ю.Б., які входять до складу першої судової палати суду, є спори із земельних відносин та спори, що виникають при укладенні, зміні, розірванні, визнанні недійсними договорів та виконанні господарських зобов'язань та з інших підстав, спори пов'язані з ліквідацією юридичних осіб, спори у справах про оскарження рішень третейських судів.
Спори у справах про банкрутство є спеціалізацією суддів, які входять до складу третьої судової палати Північного апеляційного господарського суду.
Оскільки правовідносини у даній справі пов'язані зі справою про банкрутство відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», а тому справа підлягає розгляду третьою судовою палатою Північного апеляційного господарського суду і не відноситься до спеціалізації суддів даної судової колегії.
Враховуючи викладене, заява про самовідвід головуючого судді Тищенко А.І., суддів Іоннікової І.А., Михальської Ю.Б. від розгляду справи № 927/149/22 (927/33/24) підлягає задоволенню на підставі статті 35 Господарського процесуального кодексу України, матеріали справи № 927/149/22(927/33/24) підлягають передачі для повторного автоматизованого розподілу в частині визначення нового складу колегії суддів відповідно до статті 32 ГПК України.
З огляду на викладене та керуючись статтями 35, 38, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Заяву головуючого судді Тищенко А.І., суддів Іоннікової І.А., Михальської Ю.Б. про самовідвід від розгляду справи № 927/149/22 (927/33/24) задовольнити.
Матеріали справи № 927/149/22 (927/33/24) передати для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді І.А. Іоннікова
Ю.Б. Михальська