Провадження № 22-ц/803/5740/24 Справа № 243/7396/23 Суддя у 1-й інстанції - Агеєва О. В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
11 червня 2024 року м.Кривий Ріг
справа № 243/7396/23
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Остапенко В.О.,
суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.,
секретар судового засідання Гладиш К.І.
сторони:
позивач ОСОБА_1
відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22 березня 2024 року, яке ухвалено суддею Агеєвою О.В. поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі Наказу № 29-к «Про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області» від 10 травня 2022 року, та повне судове рішення складено 22 березня 2024 року,
В грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання права власності та стягнення недоотриманої пенсії.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що її дідусь ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті залишилася спадщина у виді недоотриманої пенсії.
30 вересня 2021 року нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яке складається з недоотриманої пенсії у розмірі 305 289,90 грн, яка належала ОСОБА_2 . Вказане свідоцтво видане на підставі довідки відповідача від 24 вересня 2021 року № 0500-1515-8/75844.
01 жовтня 2021 року представником позивача від імені позивача було надано Відповідачу заяву про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 з усіма необхідними документами.
На адвокатський запит до відповідача від 12 листопада 2023 року щодо надання відомостей стосовно нарахованих та виплачених пенсійних виплат за період з 01 січня 2014 року по 30 квітня 2020 року ОСОБА_2 та надання роз'яснення щодо нарахування невиплаченої пенсії, що входить до складу спадщини в неповному обсязі ОСОБА_2 спадкоємцю позивачу, відповідачем було повідомлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні з дислокацією в м. Бахмут та отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»). За матеріалами електронної пенсійної справи виплату пенсії ОСОБА_2 призупинено з 01 вересня 2014 року. За поновленням виплати пенсії ОСОБА_2 не звертався. Пенсія за період з 01 вересня 2014 року по 30 квітня 2020 року не нараховувалась та не виплачувалась.
Сума недоотриманої пенсії ОСОБА_2 розрахована з урахуванням ч.1 ст.46 Закону № 1058 за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, де датою звернення є день надання спадкоємцем заяви від 01 жовтня 2021 року про виплату недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини, з усіма необхідними документами.
Сума недоотриманої пенсії за період з 30 вересня 2018 року по 30 квітня 2020 року облікована в Головному управлінні та виплата проводиться відповідно до постанови КМУ від 10 листопада 2021 року № 1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), невиплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території».
Відповідно до означеного Порядку проведено часткову виплату коштів на погашення заборгованості у сумі 4 489,60 грн.
Посилаючись на порушення своїх прав позивача просила суд стягнути з відповідача на користь позивача в порядку спадкування за законом недоотриману пенсію у сумі 300 800,30 грн, що не виплачена згідно свідоцтва про право на спадщину, а також визнати за позивачем право власності на недоотриману пенсію спадкодавця за період з 01 вересня 2014 року до 30 вересня 2018 року та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити її позивачеві.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22 березня 2022 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 300 799,68 грн, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 30 вересня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3265.
Визнано за ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на недоотриману пенсію за період з 01 вересня 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 , недоотриману пенсію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01 вересня 2014 року по 25 серпня 2018 року.
У задоволенні частини позовних вимог про визнання права власності на недоотриману пенсію за період з 26 серпня 2018 року по 30 вересня 2018 року відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь держави витрати по сплаті судового збору у сумі 858,88 грн.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні заявлених позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було враховано доводи відповідача про те, що ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області та отримував пенсію за віком. Пенсія виплачена останній по 01 вересня 2014 року і за життя пенсіонер за поновленням виплати пенсії не звертався.
Механізм виплати пенсій, які не виплачено за період до місяця відновлення їх виплати внутрішньо переміщеним особам органами Пенсійного фонду України визначений Порядком виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до п.1 ч.1 ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 (далі - Порядок 1165).
Відповідно до Порядку 1165 пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті ПФУ на відповідну мету, за рахунок коштів Державного бюджету України на відповідний рік.
Облік сум пенсійних виплат за минулий період ведеться територіальними органами ПФУ, в яких особи перебувають на обліку як одержувачі пенсій, в базах даних одержувачів пенсій, на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України, зокрема, про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб або осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території (за наявності нарахованих сум, що підлягають виплаті за період до місяця відновлення виплати пенсій або до місяця смерті особи), та у сформованому на їх підставі переліку отримувачів виплат за минулий період.
Пенсійні виплати за минулий період згідно з Порядком 1165 проводяться щомісяця отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року.
Розмір пенсійної виплати визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється виплата.
У разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати у розмірі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму, пенсійна виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням.
Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за минулий період, у тому числі нарахованих на виконаня рішень суду, що набрали законної сили, визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік.
Отже, нараховані суми коштів за минулий період з 01 вересня 2014 року по 30 квітня 2020 року обліковані Головним управлінням та будуть включені до переліку отримувачів виплат за минулий період, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення.
Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, що, у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.
У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов'язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін, з наступних підстав.
Рішення суду першої інстанції не оскаржено в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про про визнання права власності на недоотриману пенсію за період з 26 серпня 2018 року по 30 вересня 2018 року, тому, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в цій частині не підлягає перегляду судом апеляційної інстанції.
За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як установлено судом та убачається із матеріалів справи, 30 вересня 2021 року приватним нотаріусом Бахмутського міського нотаріального округу Бєлявцевою А.В. видане свідоцтво про право на спадщину № 3265, спадкова справа № 344/2021 за змістом якого спадкоємцем майна ОСОБА_2 , 1937 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його онука - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з грошових коштів у виді недоотриманої пенсії у розмірі 305 289,90 гривень, які належали ОСОБА_2 . Вказане свідоцтво видане на підставі довідки відділу обслуговування громадян №12 (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24 вересня 2021 року № 0500-1515-8/75844.
01 жовтня 2021 року представником позивача від імені позивача було надано до пенсійного фонду заяву про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 з усіма необхідними документами.
Відповідно до відомостей ГУ ПФУ в Донецькій області, наданих на запит адвоката Ракова А.В., виплату пенсії ОСОБА_2 було призупинено з 01 вересня 2014 року згідно із статтею 12 Закону № 1706. За життя ОСОБА_2 за поновленням виплати пенсії не звертався, пенсія за період з 01 вересня 2014 року не нараховувалась та не виплачувалась. Сума недоотриманої пенсії ОСОБА_2 розрахована з урахуванням ст. 46 Закону № 1058 за період з 30 вересня 2018 року по 30 квітня 2020 року та склала 289 176,30 грн облікована в Головному управлінні та включена до Переліку отримувачів пенсій, станом на 01 січня 2022 року, на виконання Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного Грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165.
Відповідно до означеного Порядку ОСОБА_1 проведено часткову виплату коштів на погашення заборгованості в листопаді 2022 року - в розмірі 530 грн та в грудні 2022 року - в розмірі 2,18 грн., в липні 2023 року - в розмірі 557,32 грн, у вересні 2023 року - 2 093 грн, у жовтні 2023 року - 1303 грн, у листопаді 2023 року - 4,10 грн та у грудні 2023 року - 0,62 грн.
Однак, спадщина, на яку видано свідоцтво про право на спадщину, складається з грошових коштів у виді недоотриманої пенсії за період з 26 серпня 2018 року по 30 квітня 2020 року в сумі 305 289,90 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що оскільки позивач набула право власності на недоотриману пенсію померлого дідуся в розмірі 300 799,68 грн, то відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повинно виплатити усю суму грошових коштів, а відмова у виплаті цих коштів є незаконною.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно за ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до частин 3,4 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 79 ЦПК України).
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як убачається із матеріалів справи, 30 вересня 2021 року приватним нотаріусом Бахмутського міського нотаріального округу Бєлявцевою А.В. видане свідоцтво про право на спадщину № 3265, спадкова справа № 344/2021 за змістом якого спадкоємцем майна ОСОБА_2 , 1937 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його онука - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з грошових коштів у виді недоотриманої пенсії у розмірі 305 289,90 гривень, які належали ОСОБА_2 . Вказане свідоцтво видане на підставі довідки відділу обслуговування громадян №12 (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24 вересня 2021 року № 0500-1515-8/75844.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенцію ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Прийнявши спадщину в установленому законом порядку, спадкоємець набув право на все майно, яке належало спадкодавцеві на час смерті, а тому відповідно до статті 1227 ЦК України він має право на її отримання.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі № 220/30/21, від 23 лютого 2022 року у справі № 428/10113/20.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що відповідач перешкоджає реалізації права позивача, як власника майна в порядку спадкування, на отримання недоотриманої пенсії після померлого дідуся.
Колегія суддів зауважує, що аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, постановив ухвалу, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 11 червня 2024 року.
Головуючий:
Судді: