Провадження № 22-з/803/327/24 Справа № 2-310/10 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
12 червня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.
розглянувши у спрощеному провадженні в місті Дніпрозаяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Камянському районі Дніпропетровської області південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), -
У травні 2024 року до Дніпровського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Камянському районі Дніпропетровської області південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), в якій заявник просив стягнути з державного виконавця Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Камянському районі Дніпропетровської області південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) на свою користь понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.
Перевіривши доводи клопотання, колегія суддів вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Так, постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 31 січня 2024 року - скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За загальним правилом, судові витрати несе сторона, яка ініціює судовий процес або окрему дію у межах судового розгляду справи. Однак, після вирішення справи, суд за клопотанням сторони, на чию користь ухвалено рішення, зобов'язує іншу сторону відшкодувати понесені витрати.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно пункту 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
З аналізу вище наведених норм процесуального права слідує, що питання про розподіл судових витрат, зокрема, шляхом ухвалення додаткового рішення, вирішується судом у тому випадку, коли судом прийнято судове рішення, яким закінчено розгляд справи по суті.
Дійсно, згідно із п. п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Разом з цим, додаткове рішення може бути ухвалене судом лише після прийняття рішення по суті спору за наявності підстав, перелічених у частині першій статті 270 ЦПК України.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року, справа № 464/944/17.
Оскільки розгляд справи за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Камянському районі Дніпропетровської області південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) ще незавершений, рішення по суті спору судом першої інстанції не ухвалювалося, а апеляційним судом вирішувалися виключно процесуальні питання, підстави для ухвалення додаткового рішення й вирішення питання саме про ухвалення додатково рішення щодо стягнення понесених витрат на правничу допомогу відсутні.
Наведене свідчить про безпідставність та передчасність заяви про ухвалення додаткового рішення та необхідність відмови у задоволенні такої.
За таких підстав колегія суддів приходить до висновку про відмову в прийнятті додаткового рішення.
Керуючись статтями 259 - 261, 268, 270, 368, 381 ЦПК України, колегія суддів,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Камянському районі Дніпропетровської області південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів.
Судді: