Справа № 3/714/382/24
ЄУН : 714/794/24
"12" червня 2024 р. м. Герца
Суддя Герцаївського районного суду Чернівецької області Єфтемій С.М., розглянувши матеріали адміністративної справи які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
мешканця
АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 185-10, ч.2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 , 01 червня 2024 року, близько о 00 год. 40 хв., на порушення статей 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», разом з ОСОБА_2 , слідували в напрямку прикордонного знаку № 905, що на відстані 3000 метрів від лінії державного кордону України з Румунією, з метою перетину державного кордону, однак були затримані працівниками прикордонної служби.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 204-1 КУпАП, як спроба незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України, вчинене групою осіб.
Окрім цього, за наведених вище обставин, ОСОБА_1 , на неодноразові вимоги працівників прикордонної служби стояти на місці, не виконав законних розпоряджень останніх, внаслідок чого вдався до втечі, якого було затримано під час його переслідування.
Відтак, ОСОБА_1 своїми діями скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185-10 КУпАП, як злісна непокора законній вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону.
Правопорушник будучі повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи міститься заява останнього про розгляд справи у його відсутності. Вину у інкримінованому адміністративному правопорушенні визнає повністю.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, за необхідне зазначити про наступне.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа), відповідно до вимог ст.ст. 278, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, в т.ч. чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 1 ст. 185-10 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.
Спроба незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України вчинене групою осіб, має наслідком настання адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Диспозиція вказаної статті має бланкетний характер, у зв'язку з чим встановлення складу адміністративного правопорушення регулюється спеціальним нормативним актом, що регулює порядок перетинання державного кордону України, яким є Закон України «Про державний кордон України».
Так, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» передбачено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Крім того, ч. 3 ст. 9 вказаного Закону визначено що, пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна
Відповідно до ч. 1 ст. 12 зазначеного Закону пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Окрім того, згідно Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в України» з 24 лютого 2022 року на території Україні запроваджено воєнний стан (воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень).
Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 в Україні запроваджено загальну мобілізацію, що передбачає здійснення визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходів, зокрема, обмеження виїзду чоловіків 18-60 років за кордон.
Як вбачається з дослідженого протоколу затримання ОСОБА_1 , його разом із ОСОБА_2 було затримано 01.06.2024 року о 00 год. 40 хв., в районі прикордонного знаку № 905, що на відстані 3000 метрів, від державного кордону України з Румунією, які під час законної вимоги прикордонного наряду стояти на місці, останні не припинили протиправну діяльність та вдалися до втечі. Такі обставини підтверджують вчинення ОСОБА_1 дій щодо злісної непокори законній вимозі представника Державної прикордонної служби України.
Окрім того, наявні в матеріалах справи докази, які були дослідженні судом, зокрема протокол про адміністративне затримання, протокол про адміністративне правопорушення та наявність у ОСОБА_1 під час його затримання, паспорта громадянина України для виїзду за корон, ураховуючи факт перебування останнього у межах прикордонної смуги під час комендантської години - о 00 год. 40 хв., дають підстави суду для безумовного висновку, що ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 мали намір незаконно перетину державний кордон з України в Румунію поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон.
За таких обставин, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративні правопорушення передбачені ч.1 ст. 185-10, ч.2 ст. 204-1, як злісна непокора законній вимозі представника Державної прикордонної служби України та спроба незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України, вчинене групою осіб.
Визначаючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує всі обставини справи, а саме, особу яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан і вважає за необхідним призначити йому адміністративне стягнення необхідне для його виховання і запобігання вчиненню нових правопорушень як для самого правопорушника так і для інших осіб.
На підставі наведеного, керуючись ч.1 ст. 185-10, ч.2 ст. 204-1, ст.ст. 283, 284 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст. 185-10, ч.2 ст. 204-1 КпАП України і призначити йому адміністративне стягнення із застосуванням ст. 36 КпАП України у виді штрафу в розмірі розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.
У разі несплати штрафу ОСОБА_1 не пізніше 15 днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, а в разі оскарження цієї постанови не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення, відповідно до ч. 2 ст. 308 КпАП України у порядку примусового виконання даної постанови, стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу, а саме 17 000 (сімнадцять тисяч) грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Герцаївський районний суд шляхом подачі в 10-и денний строк з дня її винесення апеляційної скарги.
Суддя: