Кегичівський районний суд Харківської області
Справа № 624/1146/23
№ провадження 2-др/624/4/24
Іменем України
смт. Кегичівка 13 червня 2024 року
Кегичівський районний суд Харківської області, у складі
головуючого судді - Куст Н.М.,
за участю т.в.о. секретаря судового засідання - Ткаченко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кегичівського районного суду Харківської області заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Мух Катерини Борисівни про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на правову допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: військова частина НОМЕР_1 про стягнення грошових коштів,
До суду звернувся представник позивача із заявою про ухвалення у справі додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 03 червня 2024 року справа № 624/1146/24 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: військова частина НОМЕР_1 про стягнення грошових коштів задоволено.
Під час винесення рішення судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, окрім судового збору, які поніс позивач під час розгляду справи.
Таким чином, ОСОБА_1 понесені витрати на правову та професійну правничу допомогу, пов'язаною з підготовкою до судового розгляду та розглядом справи № 624/1146/23 в суді першої інстанції на загальну суму 10000,00 грн, що документально підтверджується.
У зв'язку із вищевикладеним, просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
У судове засідання позивач та його представник не з'явились, просили суд розглянути заяву без їх участі, вимоги підтримали.
У судове засідання відповідач та його представник не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Частиною 4 ст. 270 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Ознайомившись із заявою та матеріалами справи, судом встановлено наступне.
Так, рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 03 червня 2024 року у справі №624/1146/23 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: військова частина НОМЕР_1 про стягнення грошових коштів задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , грошові кошти у розмірі 204285 (двісті чотири тисячі двісті вісімдесят п'ять) грн 16 коп в порядку перерозподілу виплачених коштів грошового забезпечення безвісті зниклого військовослужбовця ОСОБА_3 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору у розмірі 2042 (дві тисячі сорок дві ) 85 коп.
До закінчення судових дебатів представником позивача - адвокатом Мух К.Б. було здійснено заяву про вирішення питання про судові витрати та заявлено, що докази понесених судових витрат до суду будуть надані в межах п'ятиденного строку після проголошення рішення суду.
05 червня 2024 року через електронний суд від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн в межах строку, визначеного ч.8 ст.141 ЦПК України.
Згідно ч.1 ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч.2 ст.246 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст.246 ЦПК України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Вирішуючи вимоги представника позивача щодо ухвалення судом додаткового судового рішення, суд виходить з наступного.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
Так, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові втирати витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судом встановлено, що представництво позивача у суді адвокат Мух К.Б. здійснювала на підставі договору про надання правової та професійної правничої допомоги №04Ж2023-ФО від 04 жовтня 2023 року.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу представником позивача надано:
- договір про надання правової та професійної правничої допомоги №04Ж2023-ФО від 04 жовтня 2023 року;
-додаток №1 до Договору про надання правової та професійної правничої допомоги №04Ж2023-ФО від 04 жовтня 2023 року;
-доручення про надання правової та професійної правничої допомоги до Договору №04Ж2023-ФО від 04 жовтня 2023 року;
-звіт про надану правову та професійну правничу допомогу від 04 червня 2024 року за дорученням №1 від 04 жовтня 2023 року до Договору про надання правової та професійної правничої допомоги №04Ж2023-ФО від 04 жовтня 2023 року, відповідно до змісту якого остаточний розмір гонорару становить 10000,00 грн.;
-копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КР№000391 адвоката Мух К.Б.;
-ордер на надання правничої допомоги адвоката Мух К.Б.;
-акт приймання-передачі наданої правової та професійної правничої допомоги до договору №04Ж2023-ФО від 04 жовтня 2023 року від 04 червня 2024 року за яким виконано доручення у повному обсязі та остаточний розмір гонорару становить 10000,00 грн.
Пунктом 48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17.10.2014 визначено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).
При вирішенні питання про стягнення витрат за правничу допомогу суд враховує складність справи, обсяг наданої правничої допомоги адвокатом, участь представника позивача в судових засіданнях, їх кількість та час, підстави відкладення судових засідань, той факт, що судом задоволені позовні вимоги та приходить до висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
При цьому, обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Вказане клопотання відповідач до суду не заявляв, доказів не співмірності витрат не надав.
Враховуючи те, що при винесенні рішення судом не було вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку про ухвалення додаткового рішення, щодо стягнення вказаних судових витрат з відповідача саме у розмірі 10000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 141, 270 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача адвоката Мух Катерини Борисівни про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду або через Кегичівський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Куст