Справа № 638/15044/23
Провадження № 2/638/1922/24
07 червня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого Невеніцина Є.В.,
за участю секретаря Бикової Д.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,-
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення в солідарному порядку з відповідачів у відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої залиттям квартири, суму в розмірі 330 696,57 грн; суми витрат за виконання робіт з незалежної оцінки майна у розмірі 4000 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що є власником квартири АДРЕСА_1 , відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_2 , що розташована над квартирою позивача. 29.03.2022 року з квартири АДРЕСА_2 відбулося залиття належної їй квартири, в результаті чого було пошкоджено стелю, стіни, підлогу, двері, меблі, які потребують відновлюваного ремонту. Внаслідок залиття квартири в ній стало неможливо мешкати, зважаючи на сирість, плісняву та те, що повністю пошкоджена електропроводка. Відповідач ОСОБА_4 в добровільному порядку відмовився відшкодовувати шкоду.
Ухвалою суду від 24.10.2023 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін та відстрочено сплату ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 3306 грн 96 коп. до ухвалення судового рішення по справі; витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Гібадулової Лариси Августинівни копію договору купівлі-продажу від 05.02.1010 року, зареєстрованого в реєстрі за №739.
06.11.2023 року від відповідача ОСОБА_4 надійшли заперечення на позовну заяву з проханням звільнити від відповідальності за завдану матеріальну шкоду, оскільки збитки було завдано внаслідок військових дій, а саме: через відкриття вибуховою хвилею двері балконної рами його квартири; через чисельні аварійні відключення опалення будинків внаслідок бомбардування та морозну погоду в березні 2022 року батарея, розташована під балконною рамою, заморозилась, в інших кімнатах батареї не заморозились і не пошкоджені; після чергового перебою з опаленням через обстріли і подачу тепла в будинок, стався прорив замороженої батареї під балконною рамою, внаслідок чого залило його квартиру і квартиру знизу. Форс-мажорні обставини, що склалися (військові дії), повністю звільняють його від відповідальності за завдану матеріальну шкоду не з його вини.
24.11.2023 року надійшов відзив на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки у березні 2022 року в радіусі одного км від адреси дому нанесено безліч авіаційних бомбових ударів. Так, наприклад, 06.03.2022 року ворог перетнув державний кордон України та здійснив бомбардування радіотелевізійної станції у Харкові та встановлено, що для повітряної атаки ворог застосував 8 авіаційних бомб ФАБ-500 вагою 2,5 тони у тротиловому еквіваленті. Адреса постраждалої від авіабомб радіотелевізійної станції у Харкові є: АДРЕСА_3 , а отже відстань від радіотелевізійної станції до дому позивача: АДРЕСА_4 , складає 450 метрів, що пішим ходом складає 1 хв., а це майже бомби в сам дім позивача. Вірогідність відкриття вікон від 8 бомб загальною вагою 2,5 тони у тротиловому еквіваленті дуже велика. У березні 2022 року температура повітря у нічний час складала -14С, що є причиною розморозки протікання приладу опалення (батареї). Після 8 авіаційних бомб ФАБ-500 06.03.2022 року опалення у кварталі було в аварійному стані у багатьох будинках даного кварталу та КП «Жилкомсервіс» вчасно не усунув несправність опалення, що може підтвердити свідок. Тому, враховуючи повітряні атаки ворога поблизу будинку, невчасні дії щодо ліквідації наслідків аварії представниками КП «Жилкомсервіс» не вбачається винуватість відповідачів у залитті квартири позивача. З початком воєнних дій на Харківщині відповідачі були змушені евакуюватися з міста і на час аварійної ситуації не перебували у квартирі. Позивач після залиття квартири в письмовій формі з претензією з розрахунком завданої шкоди та доказами винуватості відповідачів не зверталася до відповідачів з приводу відшкодування завданої шкоди. КП «Жилкомсервіс» як балансоутримувач житлового будинку зобов'язано утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходи щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством. Тому, несвоєчасна ліквідація аварійного пошкодження труб, внаслідок нанесених в кварталі 8 авіаційних бомб призвело до замерзання та після потепління розморозки та протікання, що доводить невинуватість відповідачів. Акт обстеження складений 15.08.2022 року, тобто через 4 місяці після факту залиття та за відсутності відповідачів, що ставить під сумнів належність даного доказу. Не є належними доказами листи КП «Міський інформаційний центр» від 10.04.2022 року та КП «Харківські теплові мережі» від 14.04.2022 року, оскільки факт залиття квартири може бути зафіксований лише актом у складі комісії та в присутності заінтересованих осіб. Акт обстеження від 15.08.2022 року складений з порушенням вимог «Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території», оскільки складний не одразу, а через 4 місяці та без обстеження квартири відповідачів, докази того, що відповідачі були належним чином повідомлені про дату комісійного обстеження, але відмовилися прийняти участь, в матеріалах справи відсутні. Відповідачі не здійснювали в своїй квартирі ремонтні роботи, пов'язані з неправомірним втручанням в систему водопостачання та водовідведення. Надані позивачем докази не доводять факт того, що протікання приладу опалення (батареї) в квартирі АДРЕСА_2 відбувся внаслідок будь-яких неправомірних дій відповідачів. Обов'язок здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень та утримувати в належному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт покладається саме на балансоутримувача майна і саме балансоутримувач майна несе відповідальність за його експлуатацію згідно із законом, в даному випадку КП «Жилкомсервіс».
04.12.2023 року надійшла відповідь на відзив із зазначенням, що відзив на позовну заяву наданий з порушенням строків. Між позивачем та відповідачем не існувало будь-яких договірних відносин, на виконання яких могли вплинути форс-мажорні обставини, матеріальна шкода виникла із недоговірних зобов'язань. Форс-мажорні обставини не звільняють від виконання договірних умов, а лише надають можливість обґрунтованого перенесення строків виконання зобов'язань, а отже не звільняють відповідачів від відповідальності за завдану ними позивачу шкоду. Відповідач хибно зазначив, що є загальновідомою обставина, що в результаті систематичних ракетних обстрілів міста Харкова відбулася аварійна ситуація та затоплення квартири позивача. Не надано жодного доказу, що будинок позивача та відповідача зазнав пошкоджень в результаті бомбових ударів в березні 2022 року. Залиття квартири відбулося більше ніж через три тижні після авіанальоту на місто. Відповідач не надав жодного належного та достовірного доказу, що відстань від радіотелевізійної станції до будинку позивача складає 450 метрів та що бомби впали майже в будинок позивачки. Відповідач не надав доказів, що від вибухів які були біля радіотелевізійної вежі 06.03.2022 року в нього просто відчинились вікна, які не були пошкоджені, що причиною протікання приладу опалення (батареї) в його квартирі 29.03.2022 року стала саме низька температура повітря протягом березня 2022 року, що була розморожена лише одна батарея в двокімнатній квартирі. Відповідач не надав суду докази, яким КП «Жилкомсервіс» визначено виконавцем послуг з управління будинком. Поточний ремонт та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових систем здійснюють організації, з якими укладено договір мешканцями будинку. Внутрішньоквартирні мережі обслуговують самі мешканці квартири. Зважаючи на воєнні дії в місті, відповідний акт про залиття було складено комісією у складі працівників КП «Жилкомсервіс», яка прийшла до квартири позивача лише 15.08.2022 року. Акт підписаний всіма присутніми членами комісії, що брали участь у встановленні факту залиття квартири, який за формою і змістом відповідає вимогам законодавства, не суперечить іншим доказам у справі. Факт відсутності в березні 2022 року вибухів поблизу будинку АДРЕСА_4 та залиття квартири АДРЕСА_5 з вини відповідача можуть підтвердити свідки.
Ухвалою суду від 13.12.2023 року залишено без задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи в загальному провадженні, задоволено клопотання сторін про виклик свідків - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Ухвалою суду від 17.01.2024 року провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди закрито на підставі п.7 ч.1 ст. 255 ЦПК України.
У судовому засіданні позивач та її представник підтримали доводи позовної заяви та просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача заперечував у задоволенні позовних вимог на підставі доводів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Також, у судовому засіданні допитані свідки: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Свідок ОСОБА_9 пояснила, що живе навпроти будинку АДРЕСА_4 . 29.03.2022 року подзвонив ОСОБА_4 з проханням подивитись стан квартири. Свідок побачила, що обшивка з балкону квартири АДРЕСА_6 злетіла, вікна були відкриті внаслідок "прильотів". Вона повідомила про це відповідача, який подзвонив сантехніку і останній прийшов відключити опалення та злив систему. Потім вона через два дні ще раз пішла в квартиру та побачила, що вибуховою хвилею відкрило балкон, батарея була розморожена, її розірвало. Пояснила, що було багато прильотів, вибіти вікна в будинках. В її будинку також було відключено опалення, оскільки від заморозків рвало опалення. Аналогічних випадків в районі було багато, на вулиці в березні 2022 року було від 10 до 16 градусів морозу. Відповідач в березні 2022 року не проживав в квартирі, не втручався в систему опалення, ремонті роботи не проводив. Комісію з КП «Жилкомсервіс» свідок не бачила, двері в квартиру їм не відчиняла. Відповідач одразу сказав свідку викликати сантехніка та перекрити опалення. Позивач станом на березень 2022 року в квартирі не мешкала, в її квартирі проживали орендарі, зараз там робиться ремонт. У березні 2022 року часто відключали опалення, "прильоти" були в радіусі 1 км від будинку. Балкон у відповідача не засклений, батарею опалення у відповідача замінили. Свідок не бачила щоб балконна ручка була пошкоджена, сигналізація стоїть на дверях, на вікнах відсутня. В квартирі відповідача бачила сліди залиття. Механізм закриття балконної двері був пошкоджений. Також пояснила, що батарея опалення в квартирі відповідача була сучасною, після залиття зверху на батареї бачила тріщину, сліди іржі, потьоки. Раніше бачила пошкодження від замороженої батареї, у відповідача було теж саме.
Свідок ОСОБА_8 пояснила, що 29.03.2022 року побачила, що стіна будинку АДРЕСА_4 мокра, з другого поверху стікала вода. Квартира позивача була закрита, свідок їй подзвонила та зробила фото. Свідок бачила у квартирі позивача залиття, все було пошкоджено, меблі, стеля, стіни. Пошкоджень будинків АДРЕСА_4 не було, вікна були не вибиті. В березні 2022 року позивач жила в квартирі, металопластикову конструкцію з балкона вона не бачила, не приймала участі в обстеженні квартири. В будинку АДРЕСА_4 вікна не пошкоджені, вікна від вибухів не відкривались. Бачила, що балконні двері в квартиру АДРЕСА_2 були трохи відчинені, балкон не засклений. 06 березня 2022 року було бомбардування телевежі.
Свідок ОСОБА_6 пояснила, що проживала біля будинку АДРЕСА_4 та 29.03.2022 побачила, що тече вода, подзвонила позивачу. Вода текла з другого поверху, двері незаскленого балкону на другому поверсі були трохи відчинені. В березні, квітні 2022 року руйнувань у дворі будинку не було, звуки вибухів чула. Позивач в березні 2022 року жила в квартирі, як і до цього періоду. В квартирі відповідача не була, комісії не бачила. В березні 2022 року були "прильоти", бомбардували телевежу, відстань до неї приблизно 25 хв. пішки. 29.03.2022 року не дивились чи вибиті вікна, ремонтні роботи в квартирі відповідача не бачила. 26.07.2022 року позивач запросила її в квартиру та свідок побачила пошкодження. Квартира позивача була в жахливому стані, адже текла гаряча вода, йшов пар. Були пошкоджені меблі, стіни, люстра, стіл, стільці, стеля впала, вся квартира була в плісняві.
Свідок ОСОБА_7 пояснила, що 29.03.2022 року позивач була у неї вдома, це її донька, та її подзвонила сусідка, сказала, що тече вода. Коли вони приїхали в квартиру Сантос, побачили, що двері балкона на другому поверсі були трохи привідкриті, текла вода. В квартирі позивача обвалилась стеля з гіпсокартону, відпали шпалери, меблі мокрі, всюди вода. Після цього подзвонили в аварійну службу та приїхав майстер, який перекрив опалення, текла гаряча вода. Позивач проживала в тій квартирі, пошкоджень до 29.03.2022 року в будинку не було, свідок була в квартирі на початку березня. Позивач викликала комісію на початку квітня 2022 року, свідок при складанні акту не була присутня. Інші будинки навколо будинку АДРЕСА_4 не пошкоджені. Не бачила вибиті вікна чи ні, опалення в будинку до 28.03.2022 року було.
Свідок ОСОБА_12 пояснила, що працює бухгалтером у дільниці №8 КП «Жилкомсервіс», 15.08.2022 року була на роботі, на виклик по залиттю ходив начальник ОСОБА_10 , в квартирі на місці залиття не була, підписала акт, складений зі слів ОСОБА_10 .
Свідок ОСОБА_11 пояснила, що працює на дільниці №8 КП «Жилкомсервіс» майстром. 15.08.2022 року разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_12 підписали акт про залиття квартири АДРЕСА_1 . У березні 2022 року були відключення опалення, були розбиті котельні, батареї могли розірватися у зв'язку із відключенням та розмерзанням. На місце залиття свідок не виїжджала, начальник на роботі розповів про характер пошкоджень і вона підписала акт. Акт складався в присутності тих, хто його підписав. Про розмороження батареї їй не відомо, оскільки до будинку вона не приїжджала. В районі проживання сторін були "прильоти", вибиті вікна.
Свідок ОСОБА_10 , який працює начальником дільниці №8 КП «Жилкомсервіс», пояснив, що відбулося залиття квартири АДРЕСА_1 з квартири АДРЕСА_2 у зв'язку з проривом приладу опалення, пошкоджено гіпсокартон, відійшли шпалери, набухли двері, меблі. У березні 2022 року він не був у квартирі, акт, дату залиття складав за даними КП «Харківські теплові мережі». 29.03.2022 року мешканці будинку звертались на аварійну службу для перекриття опалення. 15.08.2022 року він та позивач були в квартирі АДРЕСА_7 , він оглянув квартиру, свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не виходили на місце залиття. Біля будинку АДРЕСА_4 були вибухи, пошкоджень балкону квартири АДРЕСА_2 , вибитих вікон він не бачив. Акт складався з його слів. Чи були розмороження батарей у будинку йому не відомо, таких заявок не надходило. Що сталося з батареєю йому не відомо. Представник КП «Харківські теплові мережі» сказав йому, що прорив батареї стався ймовірно через розмерзання, але точно не відомо. Про відключення опалення у будинку йому не відомо.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Згідно копії свідоцтва про шлюб, свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , технічного паспорту позивач з 23.04.2003 року є власником квартири АДРЕСА_1 . Згідно відомостей з реєстру територіальної громади м.Харкова в квартирі за адресою: АДРЕСА_8 зареєстровані - ОСОБА_1 та ОСОБА_13 .
Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач є власником частини квартири АДРЕСА_6 .
За повідомленням Шевченківської філії КП «Харківські теплові мережі» житловий будинок АДРЕСА_4 не оснащений централізованим гарячим водопостачанням.
За повідомленням КП «Міський інформаційний центр» 29.03.2022 року о 16-28 год. надійшла заявка №12127845 «залиття квартири зверху, течія по зовнішнім стінам, прохання перекрити подачу теплопостачання», адреса події: АДРЕСА_8 , виконавець заявки КП «Харківські теплові мережі».
За повідомленням Шевченківської філії КП «Харківські теплові мережі» 29.03.2022 року о 16-20 год. позивач зверталась до Харківської міської диспетчерської служби 15 62 щодо течії з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 . Течу було локалізовано, залиття відбулося у зв'язку із дефектом опалювального приладу в квартирі АДРЕСА_2 .
15.08.2022 року комісією у складі начальника дільниці №8 КП «Жилкомсервіс» ОСОБА_10 , майстра дільниці №8 КП «Жилкомсервіс» ОСОБА_11 , бухгалтера дільниці №8 КП «Жилкомсервіс» складено акт про те, що 29.03.2022 року відбулося залиття квартири АДРЕСА_7 , внаслідок залиття в одній кімнаті обвалилася гіпсокартонна стеля, відпали шпалери на стінах, розбухли меблі, на стінах та стелі з'явилася пліснява. В другій кімнаті та кухні на стінах, на шпалерах спостерігаються сліди залиття та плісняви. Міжкімнатні двері набухли, залита електропроводка по всій квартирі. Залиття квартири АДРЕСА_1 відбулося внаслідок протікання приладу опалення (батареї) в квартирі АДРЕСА_2 , яка розташована вище.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За положенням статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1,2,3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», покладено на споживача обов'язки щодо своєчасного вжиття заходів з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини; своєчасного проведення підготовки помешкання та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; допущення у приміщення квартири представників виконавця/виробника для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку.
Відповідно до ч. 1ст.177 ЖК України громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об'єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках та в інших місцях загального користування.
Статтею 179 ЖК України передбачено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
За частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до частин першої, четвертої, п'ятої статті 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 322 ЦК України). Відповідно до частин першої-другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Верховний Суд у постанові по справі № 761/12945/19 від 27.05.2021 року зазначив, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (постанова Верховного Суду від 04 серпня 2020 року у справі № 925/1478/16).
У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 № 927/11207 (далі Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Всупереч зазначеному, акт від 15.08.2022 року не відповідає вимогам вказаних Правил, оскільки фактично при огляді пошкодженої квартири зі складу комісії був присутній лише ОСОБА_10 , про що зазначили допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , позивач та відповідач не ознайомлені з актом.
Згідно зі статтею 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Розуміння допустимості доказів досягається крізь призму прав, що охороняються законом: допустимим є доказ, отриманий без порушення закону. Недопустимими, відповідно, є докази, отримані з порушенням закону. Недопустимими також є докази, одержані з неправдивих показань свідка, завідомо неправдивого висновку експерта, фальшивих документів або речових доказів, тобто з порушенням процесуального порядку формування засобів доказування. Допустимість доказів характеризується органічним зв'язком процесуальної форми засобів доказування та законністю отримання інформації про той чи інший факт, який має значення для справи. Тому одержання доказів з дотриманням порядку, встановленого законом, слід розуміти як відсутність при одержанні доказів порушення норм матеріального права та норм процесуального права, як одночасне дотримання передбачених законом особистих немайнових і майнових прав та процесуальної форми.
Встановити недопустимість конкретного доказу суд може лише після того, як дослідить його в судовому засіданні. Сторони вправі висловлювати суду свої міркування щодо допустимості чи недопустимості конкретного доказу. Якщо суд дійде висновку, що доказ є недопустимим, він не бере цей доказ до уваги, тобто не може обґрунтовувати ним своє рішення. Разом з тим суд повинен у мотивувальній частині рішення зазначити, чому саме він цей доказ відхиляє.
Враховуючи викладене, акт від 15.08.2022 року є недопустимим доказом в розумінні положень ЦПК України.
За статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний: своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм; допускати у своє житло (інший об'єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку; дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об'єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг; забезпечити своєчасну підготовку об'єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період.
Згідно Порядку обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 219 від 15 серпня 2018 року, точка приєднання внутрішньобудинкової системи водопостачання та системи постачання гарячої води багатоквартирного будинку до житлового (нежитлового) приміщення - перша запірна арматура на відгалуженні від стояків у межах приміщення (запірна арматура не належить до внутрішньобудинкової системи).
Балансоутримувач будинку відповідає лише за внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку, а власник квартири - за все, що знаходиться в квартирі.
Таким чином, оскільки прилад опалення не належить до внутрішньобудинкової системи водопостачання, то ні балансоутримувач будинку, ні постачальник житлово-комунальних послуг не несуть відповідальність за шкоду, завдану витоком води внаслідок пориву вказаної батареї.
Щодо посилань відповідача на форс-мажорні обставини, суд зазначає наступне.
Статтею 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків (стаття 263 ЦК України).
Відповідно до п.2 ч.3 ст.14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями субєктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Згідно ч.1 ст.14-1 Закону Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
Частиною 2 ст.14-1 Закону встановлено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.02.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану».
Тобто, Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для об'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно до яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 зі справи № 915/531/17, від 26.05.2020 зі справи № 918/289/19, від 17.12.2020 зі справи № 913/785/17 викладено висновок щодо застосування статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», відповідно до якого:
- статтею 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифіката про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;
- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання;
- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто, неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
Суду не надано належних, достовірних та достатніх доказів того, що протікання приладу опалення в квартирі відповідача сталося внаслідок збройної агресії РФ та бомбардувань м.Харкова.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим, всі доводи відповідача, що внаслідок бомбардувань біля будинку сторін сталося залиття квартири носять характер припущень, оскільки жодного письмового доказу на підтвердження того, що будинок АДРЕСА_4 або квартира відповідача зазнали пошкоджень внаслідок бомбардувань суду не надано. Посилання на відсутність опалення та показання свідків, що внаслідок періодичного відключення опалення та можливого замороження батареї стався її розрив є лише припущеннями.
Таким чином, між сторонами склалися деліктні правовідносини та існування форс-мажорної обставини в даному випадку, не звільняє відповідача від відповідальності, оскільки відповідачем не доведено, яким чином форс-мажорні обставини вплинули саме на виконання відповідачем свого прямого обов'язку утримання в належному стані його майна та недопущення аварії, оскільки тягар утримання майна, тобто обов'язок здійснювати за свій рахунок поточний та капітальний ремонти квартири, комунікацій у такій, належить власнику квартири і саме власник житла зобов'язаний забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень квартири, при наявності відповідних несправностей вживати заходів щодо їх усунення.
Пунктом 2.1. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76 (далі - Правила № 76), передбачено, що система технічного огляду жилих будинків включає проведення планових та позапланових оглядів.
Відповідно до пункту 2.1.5 Правил № 76 до системи технічного огляду жилих будинків входить також профілактичне обслуговування будинків, яке є складовою технічного обслуговування і полягає в усуненні дрібних несправностей елементів будинків з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв.
Згідно із пунктом 5.3.4 Правил № 76 під час обслуговування системи водопроводу і каналізації необхідно, зокрема, регулярно проводити огляд санітарно-технічного устаткування, водопровідно-каналізаційних систем та будинкових засобів обліку та регулювання води на них, контролюючи промерзання трубопроводів, витік води та інше; здійснювати не рідше одного разу на рік профілактичне обслуговування запірної арматури (з прогонкою вентилів кранів), прочищення дворової та не рідше двох разів у рік - будинкової каналізаційної мережі; усувати засмічення в системі.
Поряд з цим, стороною відповідача не спростовано, що завдана позивачу шкода не пов'язана із внутрішньоквартирною системою водопостачання, тобто не доведено, що відповідна несправність відноситься до внутрішньобудинкової, що свідчило б про відповідальність виконавця послуг (балансоутримувача).
Суд, також зауважує, що клопотань про призначення у справі будівельно-технічної експертизи для встановлення причин залиття відповідач не заявляв, як і не надав з цього питання висновку експерта, складеного, відповідно до статті 106 ЦПК України, на його замовлення, хоча спростування вини в даній справі є процесуальним обов'язком відповідача, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.
Зазначене підтверджується практикою Верховного Суду, який у постанові від 03 жовтня 2018 року в справі №344/3303/16-ц підкреслив, що суди попередніх інстанцій, встановивши факт залиття квартири позивача, причину та розмір завданої шкоди майну позивача і взявши до уваги те, що особа як власник квартири, з якої відбувся витік води, не довів, що його вини в заподіянні шкоди немає, дійшли обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири.
Окремо Верховний Суд наголосив, що аргументи касаційної скарги про те, що в справі немає доказів на підтвердження того, що шкода заподіяна позивачу внаслідок протиправної поведінки відповідача, є безпідставними, оскільки на власника квартири покладені обов'язки щодо належного утримання й експлуатації квартири та її складників, зокрема сантехнічного обладнання та мережі водовідведення квартири.
Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем зазначених обов'язків щодо утримання свого майна, позивачу, як власнику кв. АДРЕСА_7 заподіяно матеріальну шкоду.
Вина відповідача у заподіянні матеріальної шкоди позивачу внаслідок залиття в судовому засіданні не спростована відповідачем.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами ; висновками експертів; показаннями свідків (ч.2 ст.76 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 90 ЦПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
Так, показання свідків про температуру повітря, відключення опалення, бомбардування м. Харкова, можливість розмороження батареї не доводять відсутність вини відповідача у заподіянні шкоди, такі показання вказують лише на можливу дійсність версії сторони відповідача щодо причин пориву батареї. При цьому, інших прямих та беззаперечних доказів пошкодження приладу опалення через його розмерзання, що було пов'язано з відкриттям балконних дверей внаслідок бомбардування м. Харкова, відключенням опалення у будинку матеріали справи не містять та стороною відповідача суду не надані.
Суд приймає за належний доказ наявності пошкоджень у квартирі позивача показання свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , за належний доказ факту залиття квартири АДРЕСА_7 внаслідок протікання приладу опалення в квартирі АДРЕСА_2 показання свідка ОСОБА_10 . Свідок ОСОБА_9 підтвердила факт пошкодження батареї в квартирі відповідача, представник відповідача також не заперечувала такого факту, посилаючись лише на те, що таке пошкодження сталося внаслідок розмерзання приладу опалення.
Таким чином, в сукупності показання свідків узгоджуються між собою та підтверджують залиття квартири внаслідок пошкодження батареї з квартири відповідача та наявність у позивача матеріальних збитків, а відтак в цій частині є належними, допустими, достовірними та достатніми доказами.
Згідно звітів про визначення розміру матеріальних збитків, складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_14 , вартість відновлюваного ремонту пошкодженої квартири, внаслідок залиття становить 292 362 грн 17 коп., вартість матеріальних збитків, що призвели до майнової шкоди (пошкодження меблів, особистих речей) становить 38334,40 грн, а всього 330696,57 грн.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон № 2658-III).
Згідно з частиною четвертою статті 3 Закону № 2658-III процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (за змістом частини першої статті 10 і частини першої статті 11 Закону № 2658-III).
Статтею 32 Закону № 2658-III передбачена відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Відтак, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна) ним своїх обов'язків.
Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону № 2658-III).
Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.
Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.
Такі правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18).
В постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 711/650/13-ц (провадження № 61-1186св17) вказано, що на експерта покладаються інші функції та його висновки не тотожні відповідним висновкам оцінювача, складеним в рамках проведення оцінки нерухомого майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Об'єктивність і достовірність звітів і висновків оцінювача не визначається його попередженням про кримінальну відповідальність. Тоді всі звіти були б апріорі об'єктивними і достовірними на підставі лише попередження. Об'єктивність оцінки майна та здійснення її відповідно до вимог чинного законодавства як обов'язок оцінювача передбачені Законом № 2658-III без будь-якої прив'язки до повідомлень його про відповідальність. Отже, відсутні підстави стверджувати про необ'єктивність оцінювача через те, що він не був повідомлений про відповідну відповідальність. Разом з тим, за змістом статей 12 і 33 Закону2658-III звіт про оцінку майна не створює ніяких правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає і підтверджує зроблені оцінювачем висновки і його дії по реалізації свого завдання.
Визначаючи розмір матеріальних збитків, суд виходить з того що розмір збитків не спростований відповідачем, звіт про визначення розміру матеріальних збитків складений повноважною особою із дотриманням вимог законодавства.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення, оскільки відповідачем не спростована вина заподіювача шкоди, залиття квартири позивача з квартири відповідача внаслідок протікання батареї підтверджується показаннями свідків, які узгоджуються з письмовими доказами, зокрема повідомленням №С-687/07 від 14.04.2023 року, розмір збитків нанесених позивачу підтверджено належними доказами.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (пункт 2 частини 3 цієї статті).
Згідно договору про виконання робіт з незалежної оцінки майна, вартість роботи становить 4000 грн, змовник сплачує оцінювачу попередню оплату у розмірі 1500 грн.
Згідно квитанції №39 від 13.02.2023 року та квитанції №4 від 21.06.2023 року позивачем сплачено ФОП ОСОБА_14 вартість проведеної незалежної оцінки на загальну суму 4000 грн, а відтак вказана сума підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.
Ухвалою суду від 24.10.2023 року відстрочено сплату ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 3306 грн 96 коп. до ухвалення судового рішення по справі, а відтак судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст. ст.22,1166 ЦК України, ст.ст. 141, 274-279, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_8 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_9 ) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої залиттям квартири, суму в розмірі 330 696 (триста тридцять тисяч шістсот дев'яносто шість) грн 57 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму витрат за виконання робіт з незалежної оцінки майна у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 3306 (три тисячі триста шість) грн 96 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 12.06.2024 року.
Головуючий Є.В.Невеніцин