справа № 619/2389/24
провадження № 3/619/1014/24
Постанова
іменем України
13 червня 2024 року,
суддя Дергачівського районного суду Харківської області Нечипоренко І.М. розглянула у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого у Богодухівському РТЦК СП в Харківській області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,
установила:
01.04.2024 о 21 год 30 хв у Харківській області, с-ще Золочів, вул. 8-го Березня, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-2108 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причину неявки суду не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся шляхом направлення SMS-повідомлення, про що свідчить довідка про доставку SMS.
Крім того, ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та відповідно розгляд справи у суді, про що маються відповідні дані у протоколі.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У пункті 41 рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи, що відповідно ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою та судом вичерпані заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вважає можливим проводити судовий розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доказана в повному обсязі та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 012404 від 01.04.2024, підписаним особою, яка притягається до адміністративної відповідальності з зазначенням, що він випив 50 гр горілки; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1801468 від 01.04.2024; фотокопією військового квитка серії НОМЕР_2 виданого на ім'я ОСОБА_1 ; фотокопією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у якому зазначено, що ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у якому зазначено, що ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився; рапортом поліцейського СРПП ВП №2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області від 01.04.2024; рапортом інспектора СРПП ВП №2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області від 01.04.2024; розпискою ОСОБА_2 , у якій зазначено, що він отримав від працівників поліції авто ВАЗ-2108 д.н.з. НОМЕР_1 ; довідкою «ІПНП» про притягнення до адміністративної відповідальності; рапортом інспектора СРПП ВП №2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області; довідкою «ІПНП» у якій зазначено, що за відомостями ГСЦ МВС посвідчення водія відсутнє; копією постанови Дергачівського районного суду Харківської області від 25.08.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП; відеозаписом.
Як установлено пунктом 2.5. Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме: повторна протягом року відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також суд зазначає, що ОСОБА_1 будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу чи після його оформлення не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.
Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 34, 35 КУпАП, обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.
Відповідно до ст. 29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, загальні основи накладення адміністративних стягнень, суддя дійшла висновку про накладення адміністративного стягнення у межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу ВАЗ 2108 р.н. НОМЕР_1 .
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд приймає до уваги роз'яснення, які містяться в п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», де зазначено, що суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно відомостей «Пошук посвідчення водія ГСЦ» на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за відомостями ГСЦ МВС документ відсутній.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не мав права керування транспортними засобами, отже суд не вправі застосовувати адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Частиною другою статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП, суддя,
постановила:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.
Суддя І. М. Нечипоренко