83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
12.12.07 р. Справа № 36/151
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І. при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за заявою слідчого ізолятора № 5 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області (представник Янакаєва Р.Р., довіреність від 13.06.07 року) про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Донецької області у справі № 36/151 від 15.05.03 року на період шести місяців, за участю позивача сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ЕЛВІКО-Гігант» (представник Затворницький А.М., довіреність від 12.08.07 року) та підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області (головний державний виконавець Меркулова Н.А., довіреність 484 від 10.04.07 року),
Господарським судом Донецької області 15.05.03 року прийняте рішення у справі № 36/151, згідно якого вирішено стягнути зі слідчого ізолятора № 5 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області (далі - Боржник) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ЕЛВІКО-Гігант» (далі - Стягувач) суму боргу 136'998,76 грн., а також стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. та відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 1'369,99 грн.
Зазначене рішення господарського суду Донецької області у справі № 36/151 від 15.05.03 року - не оскаржене в апеляційному та касаційному порядку, набрало законної сили 26.05.03 року.
Боржник 06.12.07 року звернувся до суду із заявою розстрочку виконання рішення суду на шість місяців. Означену заяву обґрунтовано тим, що Боржник перебуває у скрутному фінансовому становищі, є бюджетною установою, фінансування якої провадиться лише за затвердженим кошторисом витрат, і стягнення суми боргу з Боржника може потягнути за собою невиконання покладених на Боржника державних функцій щодо утримання ув'язнених.
Викликані судом представники сторін до судового засідання з'явилися, Стягувач усно заперечив проти заяви Боржника про розстрочення виконання рішення суду на шість місяців, зазначивши, що вимоги заявника не підтверджені належними та допустимими доказами. Представник ДВС підтвердив факт перерахування 21.11.07 року Стягувачеві 30'000 грн.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що заява Боржника не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Розстрочка виконання судового рішення згідно статті 121 ГПК України може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Водночас, Боржником не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду, а недостатність, відсутність або навіть негативний баланс коштів на банківському рахунку станом на певну дату не свідчить про неможливість зарахування коштів на цей рахунок у подальшому.
Боржником також жодним чином не обґрунтовано шестимісячний термін, на який слід розстрочити виконання судового рішення. Посилання на відсутність цільового бюджетного фінансування на погашення боргів минулих років не є переконливим та законним підґрунтям для невиконання господарських зобов'язань з огляду на приписи частини 1 статті 625 ЦК України.
Посилання відповідача на можливість невиконання Боржником функцій держави, передбачених умовами Закону України «Про попереднє ув'язнення», внаслідок стягнення з Боржника грошових коштів органами державної виконавчої служби - не обґрунтовані з доказової точки зору.
Інших суттєвих причин та доказів неможливості або складності процедури виконання рішення суду, а також інших обставин виняткового характеру, які могли б слугувати підставою для розстрочки виконання рішення суду - заявником не надано.
Навпаки, суд при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення має враховувати поряд з іншими обставинами наявність інфляційних процесів у економіці держави. Аналогічні висновки містяться і в пункті 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 року № 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України».
За даними листа Національного банку України № 15-211/46 від 16.01.04 року, листа Державного комітету статистики України № 11/1-1-8а/1б від 11.01.05 року, листа Державного комітету статистики України № 11/1-8/1 від 13.01.06 року та листа Державного комітету статистики України № 11/1-8/3 від 09.01.07 року - індекс інфляції в Україні протягом 2003-2006 років становив 108,2%, 109%, 113,5% та 109,1% на рік відповідно. Таким чином, в економіці України спостерігається стале формування інфляційних процесів.
З моменту виникнення права вимоги Стягувача на стягнуту за рішенням суду суму коштів 138'486,75 грн. до моменту розгляду судом заяви про розстрочку виконання рішення сума інфляційних втрат Стягувача вже склала 81'646,59 грн. (138'486,75 грн. Х 1,5895625 - 138'486,75 грн.), а до моменту, до якого Боржник просить надати розстрочку виконання рішення, означена сума становитиме ще більшу суму. Тому прийняття судом рішення про розстрочку виконання рішення суду порушить законні права позивача у справі № 36/151, яким вже надано правовий захист рішенням суду.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вимоги заяви Боржника позбавлені належного доказового обґрунтування та правових підстав.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.30, 33, 34, 75, 86 та 121 ГПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви слідчого ізолятора № 5 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Донецької області у справі № 36/151 від 15.05.03 року на період шести місяців.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Мєзєнцев Є.І.
Надруковано у 3 примірниках:
1 -Боржнику
2 -Стягувачу
3 -господарському суду Донецької області