копія
справа № 401/1448/24
1-кп/401/280/24
13 червня 2024 року м. Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
сторони справи: прокурор ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні №12024121070000250, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 квітня 2024 року, відносно, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в селищі Корфовський Хабаровського краю, РФ, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, не працює, пенсіонер, має 3 групу інвалідності, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судимості не має,
- за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -
ОСОБА_5 спричинив умисне тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого настала смерть потерпілого, за таких обставин.
Так, 03 квітня 2024 року, близько 13 годин, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , прийшовши додому у будинок АДРЕСА_1 , виявив, що його син ОСОБА_6 , 1986 року народження, який також проживав у вказаному будинку, вживав наркотичні засоби шляхом куріння через саморобний пристрій.
Через систематичне вживання сином наркотичних засобів, будучи обурений такою поведінкою сина, ОСОБА_5 на ґрунті раптово виникнувших неприязних відносин, вирішив завдати ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.
Діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не маючи на меті заподіяння смерті іншій людині, у приміщенні кухні власного житлового будинку під час винивнувшого конфлікту через систематичне вживання сином наркотичних засобів, ОСОБА_5 умисно вдарив кулаком правої руки у область обличчя ОСОБА_6 , внаслідок чого потерпілий впав на пілогу з бетону.
Продовжуючи протиправні дії, незважаючи на те, що його син лежав на підлозі та не чинив опору, ОСОБА_5 наніс близько восьми ударів кулаком правої руки в область голови потерпілого, та декілька раз вдарив сина в область шиї та надключичної області справа.
У результаті умисних протиправних дій, ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді:
- закритої черепно-мозкової травми - синців обличчя, лівої вушної раковини, саден голови та обличчя, у вигляді крововиливів у м'які покрови голови, крововиливів під тверду та павутинну мозкові оболонки, забою речовини головного мозку, які згідно Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України №6 від 17.01.1995 за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких, як небезпечні для життя в момент заподіяння, та внаслідок яких через деякий час настала смерть потерпілого ОСОБА_6 ;
- закритої тупої травми органів шиї - закриті повні, косопоперечні переломи в ділянці верхнього правого та лівого рогів щитоподібного хряща, повний косопоперечний перелом: дистальної третини лівого великого рога під'язикової кістки, які згідно Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України №6 від 17.01.1995 за ступенем тяжкості відносяться до категорії середніх, які викликають по відношенню до живих осіб тривалий розлад здоров'я більше 21 дня;
- синців надключичної області справа, які згідно Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України №6 від 17.01.1995 за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких по відношенню до живих осіб.
За вказаних обставин, ОСОБА_5 вчинено кримінальне правопорушення стосовно члена сім'ї - сина, з яким він проживав у житловому будинку однією сім'єю, в межах місця проживання, що згідно зі ст. 1 Закону України від 7 грудня 2017 року «Про запобігання та протидію домашньому насильству» є домашнім насильством.
Як наслідок спричинених ОСОБА_5 тілесних ушкоджень своєму сину в область голови, в результаті закритої черепно-мозкової травми у вигляді крововиливів під тверду та павутинну мозкові оболонки, забою речовини головного мозку, що потягло за собою здавлення головного мозку, через нетривалий проміжок часу після спричинення тілесних ушкоджень, у будинку АДРЕСА_1 з 03 на 04 квітня 2024 року настала смерть потерпілого ОСОБА_6 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину в умисному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень внаслідок яких настала смерть сина ОСОБА_6 , та розкаявся у вчиненому. Про обставини події обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що дійсно, разом з сином ОСОБА_6 проживав у будинку АДРЕСА_1 . Його дружина ОСОБА_7 , з грудня 2023 року виїхала на заробітки. Він має 3 групу інвалідності, через незадовільний стан здоров'я він не працює. Його син ОСОБА_6 тривалий час як пристрастився до вживання наркотичних засобів, через що не мав своєї сім'ї, не працював, що було причиною систематичних між ними сварок. 03 квітня 2024 року він прийшов додому і виявив, що його син у ванній кімнаті будинку знову вживав наркотичні речовини шляхом куріння через саморобний пристрій. На його чергові зауваження, син не реагував і лише сміявся, через що між ними знову виник конфлікт і сварка, під час якої він витягнув за одяг сина у коридор, і далі у кухню. У кухні, не витримавши вказану поведінку сина, він його вдарив кулаком в обличчя. Від удару ОСОБА_6 впав на підлогу, тримаючи його за одяг, тому він впав на сина зверху. Після падіння, він декілька разів ударив сина руками в область голови та шиї, за що син йому пригрозив вночі зарізати. Припинивши бійку, він покинув свій будинок та пішов до сусідів, де з 03 на 04 квітня ночував. Вранці 04 квітня 2024 року, повернувшись додому, він виявив сина мертвим, який лежав у кімнаті на дивані, та поруч з ним лежав ніж. Він викликав поліцію, та зізнався у завданні сину ударів під час сварки. З приводу вчиненого він шкодує, вказує, що не стримав себе через негативну поведінку та образ життя сина. Він не бажав настання смерті ОСОБА_6 , і наносив тому тілесні ушкодження через те, що не стримався, оскільки був випивший, розкаявся, та просив суворо його не карати.
Крім пояснень обвинуваченого ОСОБА_5 , його винуватість в умисному спричиненні сину ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок яких настала смерть потерпілого, повністю підтверджується наданими стороною обвинувачення належними та достовірними доказами, які досліджено під час судового розгляду справи.
Результатами огляду місця події, які зафіксовано в протоколі огляду місця події від 04 квітня 2024 року проведеного з відеозаписом та фототаблицею, та з яких видно, що у приміщенні будинку АДРЕСА_1 було виявлено труп ОСОБА_6 з ознаками насильницької смерті.
Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04 квітня 2024 року, з якого видно, що 04 квітня 2024 року о 18 годині 39 хвилин в м. Світловодську було фактично затримано ОСОБА_5 безпосередньо після вчинення злочину, а саме, після завдання ним тілесних ушкоджень своєму синові ОСОБА_8 від яких настала смерть потерпілого.
Результатами судово-медичної експертизи, які містяться у Висновку експерта №154 від 21 травня 2024 року, відповідно до якого на тілі трупу гр-на ОСОБА_6 , 1986 р.н., виявлено тілесні ушкодження:
- закрита черепно-мозкова травма - синці обличчя, лівої вушної раковини, садна голови та обличчя, у вигляді крововиливів у м'які покрови голови, крововиливів під тверду та павутинну мозкові оболонки, забій речовини головного мозку, які згідно Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України №6 від 17.01.1995 за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких, як небезпечні для життя в момент заподіяння, та внаслідок яких через деякий час настала смерть потерпілого ОСОБА_6 ;
- закрита тупа травма органів шиї - закриті повні, косопоперечні переломи в ділянці верхнього правого та лівого рогів щитоподібного хряща, повний косопоперечний перелом: дистальної третини лівого великого рога під'язикової кістки, які згідно Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України №6 від 17.01.1995 за ступенем тяжкості відносяться до категорії середніх, які викликають по відношенню до живих осіб тривалий розлад здоров'я більше 21 дня;
- синці надключичної області справа, які згідно Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України №6 від 17.01.1995 за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких по відношенню до живих осіб.
Смерть ОСОБА_6 настала від закритої черепно-мозкової травми у вигляді крововиливів під тверду та павутинну мозкові оболонки, забою речовини головного мозку, що потягло за собою здавлення головного мозку, через нетривалий проміжок часу після спричинення тілесних ушкоджень.
Результатами судово-медичних експертиз, які містяться у Висновках експерта №№67 від 17 травня 2024 року, №321 від 17 квітня 2024 року, №322 від 09 квітня 2024 року, відповідно до яких встановлено дані про закриті повні, косопоперечні переломи в ділянці верхнього правого та лівого рогів щитоподібного хряща, повний косопоперечний перелом: дистальної третини лівого великого рога під'язикової кістки, та групову приналежність крові потерпілого ОСОБА_6 .
Результатами проведення слідчого експерименту із застосуванням відеозапису, які містяться в протоколі від 18 квітня 2024 року, в ході якого підозрюваний ОСОБА_5 з участю захисника, адвоката ОСОБА_4 , розповів та показав на місці про обставини нанесення ним тілесних ушкоджень своєму синові ОСОБА_6 03 квітня 2024 року в кухні будинку АДРЕСА_1 руками в область голови і шиї, та спричинення потерпілому тілесних ушкоджень.
Результатами судово-медичної експертизи, які містяться у Висновку експерта №154 «а» від 21 травня 2024 року, відповідно до якого, виходячи з висновку експерта №154 від 04 квітня 2024 року, та з урахуванням даних, отриманих в ході проведення слідчого експеримента від 18 квітня 2024 року з участю підозрюваного ОСОБА_5 , при обставинах вказаних підозрюваним ОСОБА_5 під час слідчого експерименту у потерпілого ОСОБА_6 могли виникнути тяжкі тілесні ушкодження внаслідок яких настала його смерть.
Речовими доказами, які було вилучено під час огляду місця події 04 квітня 2024 року, та постановами слідчого від 04 квітня 2024 року визнано і приєднано до кримінального провадження, а саме: - змиви речовини бурого кольору, вилучені в ході ОМП 04.04.2024 по АДРЕСА_1 ; - чоловіча куртка сірого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, вилучену в ході ОМП 04.04.2024 по АДРЕСА_1 ; - виріз наволочки подушки, вилучений в ході ОМП 04.04.2024 по АДРЕСА_1 ; - чоловічий светр темно помаранчевого кольору належний підозрюваному ОСОБА_5 з нашаруванням речовини бурого кольору, вилучений під час затримання ОСОБА_5 04.04.2024; - чоловіча куртка білого кольору належний підозрюваному ОСОБА_5 з нашаруванням речовини бурого кольору, вилученапід час затримання ОСОБА_5 04.04.2024; які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП АДРЕСА_2 за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, місто Світловодськ вул. Віталія Куцевича.
Результатами судово-медичної експертизи, які містяться у Висновку експерта №75 від 05 квітня 2024 року, відповідно до якого на тілі гр-на ОСОБА_5 , 1964 р.н., виявлено садна тильної поверхні правої кісті та 3, 4 пальців правої руки, які могли виникнути під час нанесення ударів кулаком правої руки 03 квіьня 2024 року потерпілому.
Результатами судово-психіатричної експертизи, які містяться у Висновку судово-психіатричного експерта №193 від 10 травня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_5 в момент скоєння правопорушення не страждав і в даний час психічним захворюванням не страждає, не знаходився в тимчасовому хворобливому стані. Міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Підпадає під дію ст.19 ч.1 КК України. У відношенні інкримінуємого правопорушення ОСОБА_5 слід вважати осудним. Застосування заходів медичного характеру не потребує.
Потерпіла ОСОБА_7 про місце час та дату судового засідання повідомлена у встановленому порядку, подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності.
Суд враховує, що в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 в присутності захисника повідомив, що не оспорює надані під час досудового розслідування показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , з їх показами повністю згідний, та не наполягає на їх допиті у судовому засіданні.
В зв'язку з визнанням обвинуваченим ОСОБА_5 обставин про які під час досудового розслідування повідомили свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , суд за згодою сторони захисту, прийняв відмову прокурора від допиту в судовому засіданні вказаних свідків.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження.
Відповідно до статті 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процессуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Досліджені судом і перелічені у вироку докази є належними і допустимими, оскільки з урахуванням припису положень ст.ст.85, 86 КПК України кожен окремо і у своїй сукупності підтверджують обставини щодо вчинення обвинуваченим злочину, вони є достовірними і отримані у встановленому Кримінально - процесуальним кодексом порядку.
Проаналізувавши викладене, враховуючи, що учасниками процесу фактичні обставини справи не оспорювалися та повністю визнанні, зібрані під час досудового розслідування докази під сумнів не ставилися, дослідивши всебічно, повно й неупереджено всі обставини кримінального провадження, проаналізувавши та оцінивши зібрані у справі докази в їх єдності, і сукупності, та у взаємозв'язку, суд доходить висновку, що вказані докази є належними, допустимими, достовірними та поза розумним сумнівом достатніми для визнання обвинуваченого ОСОБА_5 винуватим в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
Даючи оцінку результатам судового розгляду справи суд визнає, що винуватість ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині доведена повністю, дії обвинуваченого суд кваліфікує як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, тобто за ч.2 ст.121 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_5 , суд враховує, що відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
При цьому, відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами; покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Відповідно доположень ст.65 КК Українита постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», -особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів; більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів; у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», - відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
Зважується, крім того, на висновки з приводу пропорційності покарання тяжкості правопорушення, висловлені ЄСПЛ в своїх рішеннях, зокрема, у рішеннях по справах Souring v. UK, Shvydka v. Ukraine, Tammer v. Estonia, - за змістом яких захід, що застосовується до порушника має бути пропорційним переслідуваній меті, засудження та покарання порушника не мають бути непропорційними законній меті і підстави, якими керуються національні суди, мають були відповідними і достатніми для виправдання такого втручання.
Вимоги дотримання справедливості при призначенні кримінального покарання закріплені у ст.10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.14 Міжнародного пакту про цивільні та політичні права 1966 року,ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, обвинувачений ОСОБА_5 судимості не має, вчинив умисний тяжкий злочин проти життя особи, має 3 групу інвалідності, не працює, за місцем реєстрації та проживання, характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не значиться.
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи ОСОБА_5 в момент скоєння правопорушення не страждав і в даний час психічним захворюванням не страждає, не знаходився в тимчасовому хворобливому стані. Міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Підпадає під дію ст.19 ч.1 КК України. У відношенні інкримінуємого правопорушення ОСОБА_5 слід вважати осудним. Застосування заходів медичного характеру не потребує.
Обставин, що пом'якшують покарання судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, в силу п.6-1 ч.1 ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо члена сім'ї - сина, з яким винний перебував у сімейних відносинах та проживав у житловому будинку однією сім'єю.
Суд зазначає, що у справі не встановлено підстави для застосуванням ч.1 ст.69 КК України та призначення винуватому покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст.121 КК України.
З урахуванням встановлених обставин справи, та даних, що характеризують особу обвинуваченого, виходячи з загальних засад призначення покарання, законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно відповідати обставинам та характеру скоєного правопорушення, та необхідним і достатнім для виправлення винуватої особи, враховуючи, що обвинувачений є пенсіонером та має 3 групу інвалідності, не працює, не має судимості, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів, ОСОБА_5 слід призначити покарання, передбачене ч.2 ст.121 КК України, у виді позбавлення волі на мінімальний строк.
Початок строку відбування покарання слід рахувати з дня ухвалення вироку.
Згідно з вимогами ч.5 ст.72 КК України обвинуваченому у строк відбуття покарання слід зарахувати строк попереднього ув'язнення з часу затримання і взяття обвинуваченого під варту, тобто з 04 квітня 2024 року, і по день який передує ухваленню вироку суду, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Відносно обвинуваченого в зв'язку з наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, під час досудового розслідування було обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, строк дії якого судом продовжувався.
На переконання суду вказаний запобіжний захід до набрання цим вироком законної сили має бути залишений без змін.
Судові витрати відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України покладаються на засудженого.
Долю речових доказів суд вирішує, керуючись правилами ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня винесення вироку суду, тобто з 13 червня 2024 року.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з дня взяття його під варту - 04 квітня 2024 року по 12 червня 2024 року, включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день відбуття покарання.
До набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Речові докази у справі: - змиви речовини бурого кольору, вилучені в ході ОМП 04.04.2024 по АДРЕСА_1 ; - чоловіча куртка сірого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, вилучену в ході ОМП 04.04.2024 по АДРЕСА_1 ; - виріз наволочки подушки, вилучений в ході ОМП 04.04.2024 по АДРЕСА_1 ; - чоловічий светр темно помаранчевого кольору належний підозрюваному ОСОБА_5 з нашаруванням речовини бурого кольору, вилучений під час затримання ОСОБА_5 04.04.2024; - чоловіча куртка білого кольору належний підозрюваному ОСОБА_5 з нашаруванням речовини бурого кольору, вилученапід час затримання ОСОБА_5 04.04.2024; які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП АДРЕСА_2 за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, місто Світловодськ вул. Віталія Куцевича, 8, - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Світловодський міськрайонний суд упродовж 30 днів з дня його проголошення, а засудженим - у той же строк з дня отримання копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається іншим учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
Суддя Світловодського
міськрайонного судду ОСОБА_1
Згідно з оригіналом