ЄУН 387/753/23
Номер провадження по справі 2/387/28/24
05 червня 2024 року смт Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :
головуючого судді Майстер І.П.
за участю секретаря судового засідання Косюг І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі- продажу дійсним та визнання права власності на нежитлові будівлі ,-
І. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 18.04.2023 надійшла позовна заява, в якій предстанвик позивача ОСОБА_1 просить в інтересах позивача ОСОБА_2 визнати договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (літ.ЕЕ 1) загальною площею 510,00 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 05.03.2021 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - дійсним; визнати за ОСОБА_2 право власності на нежитлову будівлю (літ.ЕЕ 1) загальною площею 510,00 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Свій позов сторона позивача мотивує тим, що 05.03.2021 ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_2 8000 доларів США за нежитлові будівлі загальною площею 510,00 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1 . З 05.03.2021 ОСОБА_2 використовує вказану нежитлову будівлю. Після досягнення згоди зі всіх істотних умов договору, позивач віддав гроші відповідачці, про що свідчить розписка, а відповідачка зі свого боку обіцяла переоформити нерухомість на ім'я позивача. Однак після отримання грошей, договір належним чином не посвідчено, що спонукало ОСОБА_2 звернутися до суду з відповідним позовом.
Сторона позивача в судове засідання не з'явилася, представник позивача надав до суду заяву щодо розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача. Відповідач ухиляється від посвідчення договору купівлі-продажу в нотаріальному порядку. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Сторона відповідач в судове засідання не з'явилася. Представник позивача ОСОБА_4 подав до суду клопотання про проведення судового засідання без участі відповідача та її представника. У щзаяві зазначив, що сторона відповідача повністю не визнає заявлених вимог у справі, заявляє суду про нікчемність заявлених позовних вимог з огляду на недодержання між сторонами у спорі вимог щодо нотаріального посвідчення будь-яких угод пов'язаних з відчуження нерухомого майна належного відповідачу у справі. Відповідач ОСОБА_3 заявляє суду про те, що вона ніколи не укладала з позивачем у справі на підставах вільного волевиявлення, з ознаками двосторонньої консесуальності та оплатності будь-яких угод щодо нерухомого майна, яке їй належить на правах власності, в тому числі стосовно відшукуваного позивачем складського приміщення. Договір про який заявляє позивач у розглядуваній справі не відповідає критеріям дійсності правочинів і відповідачем розцінюється як нікчемний та не укладений, що в свою чергу виключає можливість задоволення вимоги щодо визнання за позивачем прав власності на відшукуване складське приміщення.
Процесуальні дії суду
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 24.05.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 19.09.2023 закрито підготовче провадження у цивільній справі та справу призначено до судового розгляду.
ІІ. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Суд вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, доходить до таких висновків.
Згідно з технічним паспортом АДРЕСА_2 виготовленого 28.03.2016, з'ясований обрис нерухомості з текстовими та графічними даними по АДРЕСА_1 , а саме нежитловій будівлі літ.(ЕЕ1) 510,0 кв.м. (а.с. 10-16).
З висновку про вартість майна-нежитлової будівлі загальною площею 510,00 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 , встановлено, що ринкова вартість подібної нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 12.04.20223, може складати (округлено): 247000,00 гривень (а.с. 7).
У розписці від 05.03.2021, зазначено, що ОСОБА_3 продала та передала належне їй на праві приватної власності нежитлове приміщення - майстерню по ремонту тракторів загальною площею 507,7 кв.м. в тому числі виробничих 425,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_2 8000 доларів США від продажу вказаного нежитлового приміщення - майстерні, ціну якого в розмірі 8000 доларів США визначена ОСОБА_3 , запропонована і погоджена ОСОБА_2 . Між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 досягнуто усіх істотних умов щодо продажу вказаного приміщення. ОСОБА_3 зобов'язалась та гарантувала на першу вимогу ОСОБА_2 звернутися до нотаріуса з метою виготовлення документів і оформлення даного договору купівлі-продажу вказаного приміщення та його державної реєстрації на користь ОСОБА_2 . Вказана розписка містить підпис ОСОБА_3 (а.с. 8-9).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
За вимогами частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першої статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Форма договору купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна чітко визначена статтею 657 ЦК України, за якою такий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Тобто законом встановлено умови щодо форми укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, будинку або іншого нерухомого майна, внаслідок якого відбудеться правомірний перехід права власності на таке майно.
Відповідно до статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Таким чином рішення суду про визнання договору дійсним в судовому порядку можливо тільки тоді, коли договір щодо нерухомого майна укладено в належній формі, із зазначенням усіх істотних умов договору, але відсутнє його нотаріальне посвідчення, і це неможливо вчинити через те, що така можливість втрачена.
Істотними умовами договору є предмет, ціна та строк дії.Також істотними умовами вважаються такі умови, на яких наполягає хоча б одна зі сторін договору (стаття 638 ЦК України). Тобто сторони можуть самостійно визначати умови договору, які не повинні суперечити законодавству.
Закон акцентує на тому, що всі наведені обставини у сукупності, а саме: домовленість щодо усіх істотних умов договору, повне або часткове виконання договору, ухилення від його нотаріального посвідчення, мають бути доведені належними та допустимими письмовими доказами.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 лютого 2019 року у справі № 389/122/16-ц (провадження № 61-12634св18) зазначено, що «для визнання судом угоди дійсною повинен мати місце не лише факт повного чи часткового виконання угоди, що потребує нотаріального посвідчення, а також факт ухилення іншою стороною від нотаріального оформлення угоди».
В матеріалах справи відсутні докази про те, що нежитлова будівля по АДРЕСА_1 у встановленому законом порядку зареєстровані на праві власності за ОСОБА_3 . Водночас наявна в матеріалах справи копія технічного паспорту не є правовстановлюючий документ, а містить технічний обрис нерухомості з текстовими та графічними даними. Він містить інформацію про технічні дані об'єкта, його складові, об'єм та площу.
Крім того в даному випадку мають місце правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору визначенні статтею 220 ЦК України, за змістом якої у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Згідно з частиною другою наведеної норми, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210, 640 ЦК України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" пов'язується з їх державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін. Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду України від 18.04.2011 у справі №6-28гс11, від 30.01.2013 у справі №6-162цсцс12 та від 19.06.2013 у справі №6-49цс13.
Натомість передумовою застосування положень частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.
Також позивач не обґрунтував у чому саме полягає безповоротне ухилення відповідача від нотаріального посвідчення правочинів та з чого вбачається втрата можливості з будь-яких причин їх посвідчити, що є обов'язковими умовами для визнання правочину дійсним згідно зі ст.220 ЦК України.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
За частиною першою статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Враховуючи те, що вказана розписка не породжує для сторін прав і обов'язків, суд доходить висновку, що правові підстави для визнання власником нежитлих будівель за наявною розпискою в ОСОБА_2 відсутні.
Встановивши вказані обставини, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні усіх обставин справи, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12,13,15, 207, 220, 328, 334, 392, 638, 640, 655, 657 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 210, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі- продажу дійсним та визнання права власності на нежитлові будівлі - відмовити .
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;
відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області Майстер І.П.