ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11425/24
провадження № 1-кс/753/1829/24
"12" червня 2024 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУНП в м. Києві про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024100020002686, внесеному до ЄРДР 10.06.2024 за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
12.06.2024 до слідчого судді надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУНП в м. Києві про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024100020002686, внесеному до ЄРДР 10.06.2024 за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
На обґрунтування необхідності задоволення клопотання слідчий зазначив, щ слідчим відділом Дарницького УП ГУНП у місті Києві розслідується кримінальне провадження № 12024100020002686 від 10.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 10.06.2024, визначивши незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс, як головне джерело для здобуття коштів і матеріальних благ для свого існування, з корисливих мотивів, всупереч врегульованих законом суспільних відносин щодо порядку обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, у невстановлений спосіб придбав речовинну рослинного походження зеленого кольору, що є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, з метою подальшого роздрібного збуту наркозалежним особам, шляхом здійснення «закладок», тобто схованок з речовинами. В подальшому, останній перемістив раніше придбаний особливо небезпечний наркотичний засіб до правої кишені штанів у які був одягнутий, де став незаконно зберігати попередньо придбаний особливо небезпечний наркотичний засіб, з метою подальшого збуту.
Так, 10.06.2024 о 20 год. 06 хв. за адресою: АДРЕСА_1 працівниками поліції було затримано ОСОБА_3 та під час особистого обшуку останнього, серед іншого, було вилучено полімерний пакет з пазовими замком, всередині з речовиною рослинного походження зеленого кольору, що являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою 0,21 г., який ОСОБА_3 умисно незаконно, з корисливих мотивів, всупереч вимог ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995, «Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою КМУ № 589 від 03.06.2009, придбав та зберігав з метою збуту.
За наявності достатніх підстав 11.06.2024 у спосіб, передбачений КПК України, повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В ході затримання та подальшого особистого обшуку ОСОБА_3 було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет всередині з речовиною рослинного походження зеленого кольору, мобільний телефон «iPhone», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з двома сім картами «lifecell», абонентський номер НОМЕР_3 та «Kyivstar», абонентський номер НОМЕР_4 .
В ході огляду вищевказаного мобільного телефону виявлено фотозображення та листування, яке свідчить про причетність ОСОБА_3 до незаконного збуту наркотичних засобів.
З огляду на те, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту зазначеного майна, як речових доказів, може призвести до невідворотних наслідків, що перешкодить кримінальному провадженню, у зв'язку з необхідністю у призначенні експертизи, слідчий просить накласти на нього арешт.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу від 12.06.2024 вказане клопотання передано слідчому судді ОСОБА_1 .
У судове засідання слідчий та власник телефона ОСОБА_3 не з'явилися, надіслали слідчому судді заяви, в яких просили проводити судове засідання за їх відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно розглядається без повідомлення власника майна та інших зацікавлених осіб.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню за наступних підстав.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ст. 84 КПК України).
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (ст. 132 КПК України).
Зокрема п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачений такий вид заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду (ч. 2 ст. 168 КПК України).
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
При розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
З огляду на зазначені вимоги закону, слідчий суддя приходить до висновку про те, що вказане вилучене майно відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні та є на даній стадії досудового розслідування тимчасово вилученим майном.
Окрім того, слідчим у клопотанні наведено вагомі доводи, які свідчать, що тимчасово вилучені речі, мають відношення до кримінального провадження, та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.
Зважаючи на те, що слідчим доведено необхідність накладення арешту на вилучені речі, як речові докази у кримінальному провадженні, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, слідчий суддя вважає, що подане клопотання підлягає задоволенню, оскільки документи додані до клопотання свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів, до того ж, будь-яких негативних наслідків, які можуть негативно позначитися на інтересах власника майна та інших осіб від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Водночас, слідчий суддя роз'яснює, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 КПК України інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167-168, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУНП в м. Києві про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024100020002686, внесеному до ЄРДР 10.06.2024 за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон «iPhone», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з двома сім картами «lifecell», абонентський номер НОМЕР_3 та «Kyivstar», абонентський номер НОМЕР_4 , вилучений у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для забезпечення його зберігання як речового доказу у даному кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії вказаної ухвали слідчого судді.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1