ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7329/24
провадження № 1-кп/753/1406/24
"22" квітня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100020000761 від 06.02.2024 року, по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України
учасники кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
захисник ОСОБА_6 ,
Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні надійшов до Дарницького районного суду м. Києва 11 квітня 2024 року.
Прокурор просив провести підготовку до судового розгляду, який належить призначити на підставі обвинувального акту, вважаючи, що по справі дотримані вимоги ст.ст. 32, 291 КПК України. Крім того, просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому, оскільки існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Так як обставини, які слугували підставою для обрання зазначеного запобіжного заходу на даний час не відпали та продовжують існувати.
Захисник ОСОБА_6 , думку якої підтримав обвинувачений, не заперечувала щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду. Проте, заперечувала проти продовження строків запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просила змінити на більш м'який, що не пов'язаний з позбавленням волі.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до наступного висновку.
Вказане кримінальне провадження за підсудністю підлягає розгляду Дарницьким районним судом м. Києва, підстав для закриття провадження по справі немає.
Обвинувальний акт та додатки до нього в цілому складені у відповідності до вимог КПК України, при затвердженні прокурором обвинувального акту дотримані вимоги закону.
Клопотань про колегіальний розгляд даного кримінального провадження у складі трьох суддів не надходило.
В зв'язку з наведеним, суд вважає, що обвинувальний акт підлягає призначенню до судового розгляду.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Суд не вбачає підстав для скасування, зміни запобіжного заходу обвинуваченому на більш м'який, оскільки обставини, які враховувались раніше судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, ризики не зменшились.
В судовому засіданні, на думку суду, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
При цьому суд враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про можливе вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 інкримінованого злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, репутацію, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Крім того, суд враховує наявність об'єктивних обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, та те, що заявлені раніше ризики не зменшилися та виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.
Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , конкретні обставини справи, на думку суду, дають підстави для висновку, що з боку обвинуваченого існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, про наявність ризику переховуватись від суду, відповідно до п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить той факт, що ОСОБА_5 знає про тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у даному злочині, обізнаний в мірі покарання та усвідомлює, що за даний злочин передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна, у нього відсутнє законне джерело доходу та міцні соціальні зав'язки.
Не продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання більш м'якого запобіжного заходу, непов'язаного із позбавленням волі може привести до того, що перебування на волі обвинувачений, який усвідомлюючи невідворотність, тяжкість та реальність покарання за вчинений злочин, наддасть можливість йому уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики суду та використати ситуацію, яка склалась в країні, на власну користь, а саме те, що на даний час військова агресія російської федерації проти України суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях.
Суд враховує, що ОСОБА_5 раніше притягався до кримінальної відповідальності, зокрема, за злочини проти власності, а отже чітко розуміють та усвідомлює категорію інкримінованого його кримінального правопорушення, його тяжкість та покарання у разі визнання його винним.
Крім того, прокурором доведено наявність ризику незаконного впливу на свідків та потерпілого в даному кримінальному провадженні, враховуючи те, що свідки, потерпіла у цьому кримінальному провадженні судом безпосередньо не допитані.
Існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, підтверджується зокрема тим, що обвинувачений офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, підозрюються у вчинені злочину з корисливих мотивів, раніше засуджений за злочин проти власності.
Наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, надають підстави для продовження дії запобіжного заходу відносно такого обвинуваченого, оскільки існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, адже судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
При цьому суд враховує те, що відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Ураховуючи санкцію кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, до ОСОБА_5 може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Підстави, які б свідчили про неможливість утримання обвинуваченого в установах попереднього ув'язнення за станом здоров'я, відсутні.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що заявлені ризики існують, менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити їх уникнення та забезпечення покладених на обвинуваченого обов'язків.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Аналізуючи матеріали справи, враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, суд вважає за можливе не визначити ОСОБА_5 розмір застави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314-317, 331, 376 КПК України, суд,
Призначити судовий розгляд кримінального провадження №12024100020000761 від 06.02.2024 року, по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва: м. Київ, вул. Севастопольська, 7/13, на 29.04.2024 року о 13-30 годині з обов'язковою участю прокурора.
Справу розглядати судом одноособово.
Судове засідання проводити за участю сторін кримінального провадження, про що повідомити їх належним чином.
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК Українизапобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ "Київський слідчий ізолятор" до 20 червня 2024 року включно.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена в частині вирішення питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом 5 діб з дня її оголошення до Київського апеляційного суду, в іншій частині оскарженню не підлягає.