cправа № 759/25483/23
провадження №: 2/752/3424/24
07.06.2024 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
У грудні 2023 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», в особі директора Кашпура М.Л., звернулося до Святошинського районного суду м. Києва із позовом представника ОСОБА_2 , звернулося до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 08.01.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості передано за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва.
У лютому 2024 вищевказана позовна заява надійшла до Голосіївського районного суду м. Києва.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що 13.01.2021 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 15942-01/2023 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». 28.07.2023 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» укладено договір факторингу № 28072023. 25.12.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 28724-12/2022 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». 28.07.2023 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» укладено договір факторингу № 28072023. Позивач зазначає, що позичальником було порушено умови договору та несплачена заборгованість у розмірі 39622,00 грн.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 15942-01/2023 від 13.01.2023 у розмірі 19500,00 грн, заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 28724-12/2022 від 25.12.2022 у розмірі 20122,00 грн та судові витрати.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06 лютого 2024 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи, відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не подав письмові заперечення проти позову.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 13.01.2021 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 15942-01/2023 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ «ФК «Інвеструм» 13.01.2023 направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір про надання фінансового кредиту № 15942-01/2023 після заповнення відповідачем відповідної електронної заявки на отримання фінансового кредиту на сайті первісного кредитора в мережі Інтернет, що знаходиться за адресою https://www.zecredit.com.ua/.
13.01.2023 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладання договору № 15942-01/2023, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «ФК «Інвеструм» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор W0159, котрий боржником було введено/відправлено.
Відповідно до п.1.1 Договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених Договором. ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» свої зобов'язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти.
Відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов Договору, не здійснивши повернення суми наданого йому кредиту і процентів, нарахованих з строк користування кредитом, в повному обсязі або не сплативши взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
28.07.2023 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» було укладено Договір факторингу №28072023, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні Договору факторингу у порядку та строки встановлені Договором факторингу.
Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договору факторингу №28072023 від 28.07.2023 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором (станом на дату відступлення права вимоги) складала 19500,00 грн.
Позичальник на користь Нового кредитора жодних платежів станом на дату подання позовної заяви не здійснював, тому станом на 28.12.2023 заборгованість за Договором №15942-01/2023 від 13.01.2023 року становить заборгованість по тілу кредита у розмірі 5000,00 грн, заборгованість по відсотках у розмірі 14500,00 грн, а загальна заборгованість у розмірі 19500,00 грн.
25.12.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №28724-12/2022 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» 25.12.2022 року направило ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір про надання фінансового кредиту №28724-12/2022 після заповнення Відповідачем відповідної електронної заявки на отримання фінансового кредиту на сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет, що знаходиться за адресою https://bananacredit.com.ua/.
25.12.2022 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №28724-12/2022, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор W8018, котрий Боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 25.12.2022 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №28724-12/2022 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.1.1 Договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених Договором ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» свої зобов'язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти.
Відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов Договору, не здійснивши повернення суми наданого йому кредиту і процентів, нарахованих з строк користування кредитом, в повному обсязі або не сплативши взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
28.07.2023 року між TOB «ФК «ІНВЕСТРУМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ИНВЕСТ УКРАЇНА» було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ №28072023, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні Договору факторингу у порядку та строки встановлені Договором факторингу.
Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до ДОГОВОРУ ФАКТОРИНГУ №28072023 від 28.07.2023 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором (станом на дату відступлення права вимоги) складала 20122,00 грн.
Позичальник на користь Нового кредитора жодних платежів станом на дату подання позовної заяви не здійснював, тому станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №28724-12/2022 від 25.12.2022 року становить заборгованість по тілу кредиту у розмірі 6000,00 грн, заборгованість по відсотках у розмірі 14122,00 грн, а загальна заборгованість у розмірі 20122,00 грн.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Важливо, щоб електронний договір містив усі істотні умови для відповідного виду договору, необхідно розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-нароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд по справі № 524/5556/19, що відображено в постанові від 12.01.2021 року (провадження № 61-16243 св 20).
Правильно застосувавши норми матеріального права, слід дійти обґрунтованого висновку про те, що Кредитний договір підписаний Боржником за допомогою одноразового пароля- ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або с іс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений. Отже сторони досягай згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Аналогічна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020.
Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлений договором.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №44/9519/12 (№14-10цс18) зазначено, що Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлено договором.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст.530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Згідно зі ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, для належне виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є порушенням.
Відповідачем на спростування вищевказаного жодних належних та допустимих доказів до суду не надано.
Положеннями ст. 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
Згідно ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору та станом на дату складання позовної заяви несплачена заборгованість складає 39622,00 грн.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, підлягають задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн.
Керуючись ст.ст. 259, 260 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (ідентифікаційний код: 37616221, місцезнаходження: м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 6) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 15942-01/2023 від 13.01.2023 у розмірі 19500 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (ідентифікаційний код: 37616221, місцезнаходження: м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 6) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 28724-12/2022 від 25.12.2022 у розмірі 20122 (двадцять тисяч сто двадцять дві) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (ідентифікаційний код: 37616221, місцезнаходження: м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 6) судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Мазур Ю.Ю.