Справа № 698/420/24
Провадження №2-а/698/1/24
13 червня 2024 р. Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Баранова О.І.,
секретаря Пугачовської Т.І.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 286 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, інспектора відділення поліції № 1 Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Лесика Віктора Володимировича, про визнання протиправними дій відповідача та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до ГУНП у Вінницькій області та інспектора Лесика В.В. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 04.05.2024 року серії ЕНА № 2071262, винесеної щодо позивача за ч. 4 ст. 126 КУпАП згідно якої останнього притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20 400 грн. за керування автомобілем марки Volkswagen Passat з реєстраційним № НОМЕР_1 після позбавлення права керування транспортними засобами.
Адміністративний позов мотивований тим, що згідно постанови Чечельницького районного суду Вінницької області від 03.04.2024 року у справі № 151/115/24 позивач ОСОБА_1 був позбавлений права керування автомобілем строком на один рік. Однак, вказана вище постанова суду не набрала законної сили, оскільки 08.04.2024 року була оскаржена позивачем до Вінницького апеляційного суду. Посилаючись на ст. 9 КУпАП позивач зазначає, що він не мав і не міг мати умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки 04.05.2024 року він керував автомобілем, не будучи повідомленим судом про наслідки апеляційного розгляду своєї апеляційної скарги, який відбувся 30.04.2024 року.
З огляду на наведене, позивач стверджує, що на час притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП (04.05.2024) він мав усі законні підстави, щоб добросовісно вважати, що законні перешкоди у керуванні автомобілем для нього відсутні.
Крім цього, позивач зазначає, що повний текст постанови про адміністративне правопорушення від 04.05.2024 року серії ЕНА № 2071262 він отримав лише 23.05.2024 року, оскільки її не було вручено на місці розгляду справи про адміністративне правопорушення. У зв'язку із цим позивач просить поновити, передбачений ст. 289 КУпАП строк оскарження постанови, як такий, що пропущений з поважних причин.
На підставі викладеного позивач вважає, що дії відповідача інспектора Лесика В.В. щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 126 КУпАП не ґрунтуються на вимогах закону про адміністративну відповідальність та підлягають визнанню протиправними із скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 04.05.2024 року серії ЕНА № 2071262.
Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 27.05.2024 року постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачем ГУНП у Вінницькій області надано відзив на позовну заяву згідно якого зазначено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 04.05.2024 року серії ЕНА № 2071262 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП. Підставою для притягнення позивача до вказаної відповідальності стало встановлення щодо останнього факту керування 04.05.2024автомобілем марки Volkswagen Passat з реєстраційним № НОМЕР_1 , за наявності судового рішення від 03.04.2024 року у справі № 151/115/24 про позбавлення останнього права керування транспортними засобами, яке набрало законної сили 30.04.2024 року.
Також відповідачем ГУНП у Вінницькій області з посиланням на судову практику ЕСПЛ, зокрема рішення у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року та «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року зазначено, що будучи стороною судового розгляду позивач не виконав обов'язку з розумним інтервалом часу самому цікавитися провадженням у справі. Таким чином відповідач ГУНП у Вінницькій області вважає, що твердження позивача про те, що він не був обізнаний про вступ в законну силу, ухваленого щодо нього судового рішення від 03.04.2024 року у справі № 151/115/24 та відповідно відсутність в нього умислу на вчинення адміністративного правопорушення,передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, спростовуються об'єктивно наявною у нього можливістю ознайомитися з наслідками судового розгляду власної справи на офіційній web. сторінці судової влади.
З огляду на наведені обставини відповідач ГУНП у Вінницькій області вважає, що законні підстави для задоволення позову відсутні, оскільки дії його представника щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 126 КУпАП є законними, тому що за наявності факту правопорушення, вчиненні уповноваженою посадовою особою у межах наданих йому службових повноважень, на підставі закону.
Крім того, відповідачем ГУНП у Вінницькій області подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду. В обґрунтування клопотання відповідачем зазначено, що твердження позивача про те, ще останній довідався про факт притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 126 КУпАП, лише після отримання 23.05.2024 року засобами поштового зв'язку копії постанови від 04.05.2024 року, спростовується тим, що на місці розгляду справи про адміністративне правопорушення останньому було роз'яснено підстави притягнення до адміністративної відповідальності,зачитано текст постанови та роз'яснено порядок її оскарження. При цьому відповідач стверджує, що невручення вказаної постанови на місці розгляду справи, є наслідком поведінки позивача, який відмовився від отримання копії постанови.
На підставі викладеного, відповідач ГУНП у Вінницькій області вважає, що будучи достовірно обізнаним про факт притягнення до адміністративної відповідальності 04.05.2024 року, за відсутності об'єктивних перешкод для звернення з позовом та заяви про поновлення процесуального строку, пропущеного з поважних причин, позивач звернувся до суду, лише 27.05.2024 року, тобто після спливу строку звернення до суду, що згідно ч.ч, 1,3 ст. 123 КАС України є окремою підставою для залишення позову без розгляду.
Вирішуючи клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд визнає, що звертаючись до суду, позивач пропустив, передбачений ст. 289 КУпАП десятиденний строк оскарження оспорюваної постанови. В той же час, незважаючи на наявне у постанові постанови від 04.05.2024 року серії ЕНА № 2071262 застереження про відмову позивача від отримання її примірника на місці розгляду справи, суд визнає, що за безпосередньої відсутності тексту вказаної вище постанови, позивач не міг належним чином реалізувати своє право на її оскарження до суду.
За таких обставин, суд визнає, що відсутність тексту оспорюваної постанови є поважною причиною пропуску строку звернення до суду та з цих підстав задовольняє клопотання позивача і поновлює останньому строк звернення до суду, як такий, що пропущений з поважних причин.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд розглядає справу, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 286 КАС України, обмежившись дослідженням обставин наведених у позовній заяві та відзиві, які згідно ч. 1 ст. 269 КАС України є заявами по суті справи.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
З відомостей, що містяться у постанові Вінницького апеляційного суду від 30.04.2024 року у справі № 151/115/21 вбачається, що під час апеляційного розгляду з постанови Чечельницького районного суду Вінницької області від 03.04.2024 року встановлено, що 13.02.2024 року о 19 год. 20 хв. в селищі Чечельник по вул. Героїв Майдану, Гайсинського району Вінницької області, ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagen Passat» з реєстраційним № НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився за допомогою приладу «Drager 6810», результат огляду позитивний 0,81 % проміле. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9«а» Правил дорожнього руху та був притягнутий до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП зі стягненням штрафу 17000 грн. та позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Також вбачається, що за наслідками апеляційного розгляду, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 03.04.2024 року без змін.(а.с.9-11)
З відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що постанова Вінницького апеляційного суду від 30.04.2024 року у справі № 151/115/24 була: надіслана для оприлюднення - 30.04.2024; зареєстрована - 30.04.2024; забезпечено надання загального доступу - 01.05.2024. (Доступно за посиланням https://reestr.court.gov.ua/Review/118705428)
З відомостей, що містяться у постанові про адміністративне правопорушення від 04.05.2024 року серії ЕНА № 2071262 вбачається,що її винесено інспектором відділу поліції № 1 (м. Бершадь) Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області Лесиком В.В. за фактом керування водієм ОСОБА_1 автомобілем марки Volkswagen Passat з реєстраційним № НОМЕР_1 , 04.05.2024 року о 16 год. 26 хв. у с. Тартак, Гайсинського району, Вінницької області. Також з постанови про адміністративне правопорушення від 04.05.2024 року вбачається, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 126 КУпАП були, встановлені вказаною вище уповноваженою особою відомості про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами. (Постанова Чечельницького районного суду Вінницької області від 03.04.2024 року у справі № 151/115/24, яка набрала законної сили 30.04.2024 року). Таким чином за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейським як уповноваженою особою щодо ОСОБА_1 було встановлено факт керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАПу вигляді штрафу у розмірі 20 400 грн..(а.с.7)
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, є адміністративним правопорушенням, яке тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування
практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Вирішуючи справу по суті, суд, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» враховує зазначені нижче правові позиції ЕСПЛ згідно з яким заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989). Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Також враховує, що Держава Україна створила належне інформаційне поле, де зацікавлена особа легко знайде інформацію про судову справу. Функціонує Єдиний державний реєстр судових рішень. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Все безкоштовно і доступно.
Зважаючи на вищевикладене, суд визнає, що байдужа поведінка позивача, яка виявилася, зокрема у не вжитті цілком доступних для останнього заходів,з метою ознайомлення з результатами розгляду його апеляційної скарги, за вказаних вище обставин адміністративного правопорушення, не може бути підставою для звільнення позивача від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки останній, будучи обізнаним про існування первісного судового рішення про позбавлення його права керування транспортним засобом, міг і повинен був цікавитися наслідками розгляду власної апеляційної скарги,незважаючи на неотримання на час вчинення правопорушення, судового рішення апеляційної інстанції про існування якого він міг бути своєчасно поінформованим.
Відповідно до ч. 3 ст. 254 КУпАП протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 4 ст.258 КУпАП у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно дост. 283 КУпАП.
Аналогічний порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення та винесення постанови по справі без складання протоколу передбачено і п. 4 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі», затвердженоїнаказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015 року, відповідно до якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
З аналізу вказаних вище норма випливає, що у випадку встановлення ознак адміністративного правопорушення та вини особи, яка його вчинила, за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, поліцейський має право винести постанову про у справі про адміністративне правопорушення, в тому числі у разі вчинення такого правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Суд приходить до переконливого висновку про те, що керуючи автомобілем марки VolkswagenPassat, реєстраційний № НОМЕР_1 , 04.05.2024 року о 16 год. 26 хв. у с. Тартак, Гайсинського району, Вінницької області, водій ОСОБА_1 , згідно постанови Чечельницького районного суду Вінницької області від 03.04.2024 року у справі № 151/115/24, яка набрала законної сили 30.04.2024 року, був особою позбавленою права керування транспортними засобами, а отже, дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.
На підставі викладеного, суд визнає, що відповідач по справі інспектор відділення поліції Лесик В.В., діючи в межах наданих йому законом повноважень, мав право розглянути вказане адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу та винести постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 126 КУпАП.
На підставі наведеного, суд визнає, що відповідачем інспектором ОСОБА_2 правомірно визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн.
Дослідивши наведені сторонами обставини та дослідивши надані докази, системно проаналізувавши вказані вище норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для його задоволення, оскільки оскаржуване рішення (постанова) винесене уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосовувати адміністративне стягнення за вищевказане правопорушення. Отже, відповідач інспектор Лесик В.В. діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.
При цьому доказів, які б мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення або обставин, що виключають адміністративну відповідальність, у межах розгляду даної справи,позивачем надано не було і судом таких обставин не встановлено.
В зв'язку із відмовою у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп. покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2,8,9,73-76,242-246,250, 286 КАС України, суд, -
Поновити позивачу ОСОБА_1 строк оскарження постанови у справі у справі про адміністративне правопорушення від 04.05.2024 року серії ЕНА № 2071262, як такий, що пропущений з поважних причин.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, інспектора відділення поліції № 1 Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Лесика Віктора Володимировича, про визнання протиправними дій відповідача та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 04.05.2024 року серії ЕНА № 2071262 - відмовити.
На підставі ч. 2 ст. 271 КАС України невідкладно надіслати копії судового рішення учасникам провадження, які не були присутні під час його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Баранов О.І.